Діяльність наказного гетьмана

ПАВЛА ПОЛУБОТКА

(1722 – 1724)

 

У 1722 р. наказним гетьманом став чернігівський полковник П.Полуботок. Виборів гетьмана не проводили.

 

Наказний гетьман – особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана указом правителя.

 

П.Полуботок активно підтримує вимоги старшини ліквідувати Малоросійську колегію та відновити повноцінне гетьманство. У 1723 р. П. Полуботком були складені Коломацькі петиції – звернення до Петра І з вимогою відновлення давніх прав України. П.Полуботок був викликаний до російської столиці м. Санкт-Петербург, заарештований і помер у 1724 р. у в’язниці.

 

 

ГЕТЬМАНУВАННЯ

ДАНИЛА АПОСТОЛА

(1727 – 1734)

 

У 1725 р. помер Петро І. Небезпека нової війни з Туреччиною примусили російський уряд піти назустріч українським вимогам. У 1727 р. була скасована Малоросійська Колегія. Були проведені вибори гетьмана. Ним став миргородський полковник Данило Апостол. Діяльність гетьмана регламентувалась «Рішительними пунктами» - одностороннім царським указом 1727 р.

Д. Апостол доклав зусиль на відродження гетьманської влади.

· Відновив право обирати козаками генеральну старшину й полковників,

· зменшив число росіян й інших іноземців в адміністрації,

· підкорив своїй владі Київ,

· обмежив число російських полків в Україні. У 1729 – 1730 рр. було проведено «Генеральне слідство», за яким відбулося розмежування маєтків на Лівобережжі з метою закріплення землі за козацькою старшиною і одержанням права спадкоємності.

 

 

У 1734 р. Д.Апостол домігся повернення в Україну під гетьманську булаву запорозьких козаків з-під турецького підданства, які заснували Нову Січ на р. Підпільній. У 1734 р. помер Д.Апостол.

 

ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ

(1734 – 1750)

 

Після смерті Д.Апостола російська імператриця Анна Іоаннівна заборонила обирати нового гетьмана й створила так зване Правління гетьманського уряду. Правління гетьманського уряду складалося з трьох українців та трьох росіян. Очолював Правління гетьманського уряду російський князь О.Шаховський, який одержав таємні інструкції про поступову ліквідацію залишків Гетьманщини.

 

                                                

 

ГЕТЬМАНУВАННЯ

КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО

(1750 – 1764)

 

За часи царювання російської імператриці Єлизавети (1741 - 1762), її фаворит Олексій Розумовський, звичайний український козак, що став графом, переконав її розпустити Правління гетьманського уряду й відновити гетьманську владу. Молодший брат О.Розумовського Кирило Розумовський був «обраний» гетьманом за наказом Єлизавети у 1750 р. Новий гетьман основний час проводив у Петербурзі, де став президентом Академії Наук, а управляла Гетьманщиною в основному козацька старшина.

К. Розумовський зміг домогтися деякого розширення автономії.

· У Росії справами Гетьманщини став займатися не Сенат, а Колегія Іноземних Справ.

· Київ та Запоріжжя знову підпорядковувалися гетьману.

· Провів судову та військову реформи.

· Переніс гетьманську столицю з Глухова до Батурина.

Однак у 1754 р. було скасоване мито на ввіз і вивіз товарів з Росії - головне джерело доходів гетьмана. У 1761 р. Київ перейшов під пряме імперське управління.

У 1762 р. російською імператрицею стає Катерина ІІ. К.Розумовський у 1763 р. звертається до імператриці із «Глухівською петицією», в якій просить повернути втрачені права Гетьманщини, дозволити скликання українського дворянського сейму - зборів, на зразок польського сейму. Також К.Розумовський просив закріпити за його родом гетьманське управління.