Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття кодифікації міжнародного права
Кодифікація сучасного міжнародного права являє собою систематизацію й удосконалення принципів і норм загального міжнародного права, здійснюваних шляхом: ) встановлення точного змісту і чіткого формулювання вже чинних принципів і норм міжнародного права; ) зміни або перегляду застарілих норм; ) розробки нових принципів і норм з урахуванням науково-технічного прогребу й актуальних потреб міжнародних відносин; ) закріплення у погодженому вигляді всіх цих принципів і норм у єдиному міжнародно-правовому акті. У науці міжнародного права першою спробою держав здійснити розвиток міжнародного права шляхом не формальної інкорпорації, а кодифікаційного акта ad hoc вважається Віденський Конгрес 1815 р. [8]. Інноваційним було те, що регламент Віденського Конгресу не тільки закріпив колишні ранги дипломатичних агентів, а й запровадив новий розподіл дипломатичних агентів на класи (ранги). Ця нова тенденція у міжнародному праві була продовжена на початковому етапі становлення кодифікації на ряді міжнародних конференцій, де були розроблені і прийняті декларації і конвенції, що кодифікували важливі на той історичний період правила щодо методів і засобів ведення війни, а також способів мирного розв’язання спорів. Значний внесок у цю справу було зроблено на конференціях у Женеві (1864 і 1949 рр.), Петербурзі (1868 р.), Гаазі (1899 і 1907 рр.) та інших. Характерно, що тенденція кодифікації міжнародного права розвивалася водночас з рухом на захист миру, із боротьбою проти війни. На відміну від інкорпорації кодифікація ставала дедалі кращим інструментом у міжнародному праві. Одне із перших тлумачень терміна «кодифікація» дано в резолюції Асамблеї Ліги Націй від 26 вересня 1927 р., де вона визначалася як «фіксація, поліпшення і розвиток міжнародного права» і характеризувалася не простою реєстрацією існуючих правил, а їх «максимально можливою адаптацією до сучасних умов міжнародного життя». Таке визначення кодифікації міжнародного права не повною мірою відображає її сучасне трактування На нашу думку, слід насамперед виходити з того, що ст. 13 Статуту ООН ставить кодифікацію міжнародного права на рівень завдань Організації Об’єднаних Націй. У тексті цієї статті зазначається, що «Генеральна Асамблея організовує дослідження і дає рекомендації з метою: а) сприяння міжнародному співробітництву в політичній сфері і заохочення прогресивного розвитку міжнародного права та його кодифікації».
Керуючись закріпленим у цій статті завданням щодо організації досліджень і подання рекомендацій, Генеральна Асамблея своєю резолюцією у 1946 р. створила Комісію міжнародного права. До завдань цього допоміжного органу Генеральної Асамблеї входить і статутне положення про заохочення прогресивного розвитку міжнародного права і його кодифікації. Комісія міжнародного права складається з 34 (до 1981 р. - 25) юристів-міжнародників, які мають визнаний авторитет у галузі міжнародного права. Члени комісії обираються Генеральною Асамблеєю на 5-річний строк і виступають як незалежні особи. Згідно з регламентом комісія займається підготовкою проектів статей і конвенцій в цілому. На початку роботи вона звертається до урядів із проханням направити їй тексти законів, судових рішень, договорів, дипломатичного листування, що кодифікується. У ході такої роботи передбачається видання документа комісії, що містить проекти поряд із пояснювальними і допоміжними матеріалами та інформацією, поданою урядами. При складанні остаточного документа комісія враховує зауваження урядів. Остаточний проект подається Генеральній Асамблеї ООН для прийняття відповідного рішення. Комісія підзвітна Генеральній Асамблеї і подає їй доповіді про свої сесії. У своїй доповіді 1956 р. комісія відзначила, що в її роботі може бути два аспекти: з одного боку, «кодифікація міжнародного права» або «підготовка конвенцій з тих питань, які ще не регулюються міжнародним правом або з яких право ще недостатньо розвинуте в практиці окремих держав» [5].
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 116; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.162.238 (0.018 с.) |