Консультації за письмовими зверненями платників податків

При письмовому зверненні платників податків обробляються лише запити про надання будь-якої податкової інформації або прохання пояснити ті чи інші питання оподаткування. Листи із скаргами або інша ділова кореспонденція канцеляріями податкових органів направляється до відповідних підрозділів податкової служби відповідно до їх компетенції. Таким чином, відбувається первинний облік кореспонденції та її сортування, встановлюється загальний контроль за термінами розгляду звернень. Вторинний облік кореспонденції здійснюється безпосередньо в самих підрозділах по роботі з платниками податків, де кореспонденція реєструється, визначаються відповідальні посадові особи за її розгляд і підготовку відповідей. Одночасно з реєстрацією проводиться детальний аналіз звернень, результати якого використовуються для прийняття відповідних управлінських рішень. Так, наприклад, збільшення кількості звернень з одного питання свідчить про недоліки інформаційної й масово-роз’яснювальної роботи. У зв’язку з цим керівництвом приймається рішення про проведення позачергового семінару з цього питання чи підготовку відповідних публікацій, виступів у ЗМІ тощо.
Як правило, серед спеціалістів, які розглядають звернення платників, існує спеціалізація за видами податків та платежів, що забезпечує більш оперативну і якісну підготовку відповідей. Для консультацій можуть залучатися спеціалісти галузевих відділів податкових органів.
Якщо для підготовки відповіді необхідна додаткова інформація, спеціалісти підрозділів зв’язуються з платником телефоном або просять подати податковому органу необхідну додаткову документацію.
Якщо питання порушені у зверненні, знаходяться поза компетенцією податкового органу, що розглядає це звернення, то ним спрямовується відповідний запит до вищого податкового органу.
Цей напрям діяльності підрозділів по роботі з платниками – один із найскладніших. Він вимагає досить великого адміністративного й висококваліфікованого кадрового ресурсу.
Терміни розгляду письмових звернень встановлено Законом України від 02.10.96 “Про звернення громадян”
Звернення розглядаються та вирішуються у термін не більш одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше, ніж через 15 днів від часу їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені питання неможливо, заступник керівника податкового органу відповідно до розподілу функціональних обов’язків встановлює термін, необхідний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не повинен перевищувати 45 днів.
Тривалий час виникало багато непорозумінь щодо застосування податковими органами фінансових санкцій до платників податків, які користувалися письмовими консультаціями податкових органів, що суперечили тлумаченню цих питань ДПА України, або роз’ясненнями, які пізніше були скасовано.
У Законі України від 21.12.2000 № 3 2181 –ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вперше в українському законодавстві наведено визначення поняття “податкове роз’яснення”. Відповідно до пункту 4.4.2 г) податковим роз’ясненням є оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства уповноваженими на це контролюючими та іншими державними органами, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.
Із положень підпункту 4.4.2 випливає, що податкові роз’яснення мають право надавати виключно центральні контролюючі та інші державні органи в межах їх компетенції з питань оподаткування, визначених законодавством, та у разі, коли законодавством з оподаткування обов’язки з роз’яснення окремих його положень покладено безпосередньо на ці органи.
Статтею 2 вищезаначеного Закону України чітко визначено перелік контролюючих органів і їх компетенцію щодо контролю та роз’яснення питань стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів):
митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших платежів і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) їх з митної території України;
установи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до цього фонду;
установи Фонду соціального страхування України – стосовно внесків до цього Фонду;
податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім віднесених до компетенції митних оргпанів, установ Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України.
Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 4.4.2 и) у разі відсутності податкових роз’яснень центрального податкового органу відповіді контролюючих та інших податкових органів на запити платників податків мають сприйматися останніми як рекомендації. Іншими словами, податкове роз’яснення центрального податкового органу має прерогативу над аналогічними документами, що видаються іншими органами.
Виходячи з положень підпунктів 4.4.1 та 4.4.2 з), можна визначити, що податкові роз’яснення надаються в таких випадках:
у разі коли норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податку або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
при введенні нового податку, збору (обов’язкового платежу) або прийнятті змін до порядку справляння існуючих.
Таким чином, наведене є підставою для твердження, що у всіх інших випадках документи, видані контролюючими та іншими державними органами, не повинні відноситися до податкових роз’яснень. Скоріше їх необхідно вважати звичайним діловим листуванням з платниками податків. Тобто, виходячи з цих норм, якщо платник податків звернувся до центрального податкового органу з проханням роз’яснити, в який термін та за якою формою подаються декларації чи розрахунки з того чи іншого платежу, відповідь на такий запит не є податковим роз’ясненням, а вважається простим інформуванням платника податків про існуючі норми в чинному законодавстві. Відповідь на такий запит уповноважений надати і податковий орган будь-якого рівня.
Слід мати на увазі, що закон закріпив норму, за якою платник податку має право безоплатно отримати податкове роз’яснення в будь-якому органі податкової служби України.
Усі податкові роз’яснення, які мають загальний характер або стосуються значної кількості платників податків, підлягають оприлюдненню. Податкові роз’яснення набувають чинності з моменту їх офіційного оприлюднення шляхом публікації у засобах масової інформації, заснованих центральним податковим органом України.
Продаткове роз’яснення має відповідати таким вимогам:
а) надається виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України “Про систему оподаткування”, економічного змісту податку, збору (обов’язкового платежу);
б) цей документ повинен називатися “податкове роз’яснення” та містити в назві посилання на конкретний пункт конкретної статті нормативно-правового акта, який він роз’яснює;
в) податкові роз’яснення повинні бути оформлені відповідним наказом контролюючого або іншого державного органу за підписом першої особи (або особи, яка виконує її обов’язки) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.
Контрольні запитання
1. Терміни розгляду письмових звернень громадян згідно із законом України “Про звернення громадян”.
2. Дайте визначення податкового роз’яснення.
3. Вимоги до оформлення подарткового роз’яснення.