ТОП 10:

Проблеми та потреби батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей



 

Соціальний супровід прийомної сім’ї/ДБСТ передбачає надання соціальної допомоги не тільки дитині, але й забезпечення соціальної підтримки родині, проведення соціальної роботи з членами сім’ї. Проте надання соціальних послуг сім’ї в першу чергу спрямоване на створення сприятливих умов щодо розвитку, виховання, утримання дитини. Тобто завданням соціального супроводу не є створення "оазису щастя" в окремій сім’ї, а створення необхідних умов для розвитку прийомної дитини.

Вивчення потреб прийомної сім’ї/ДБСТ передбачає здійснення детального аналізу її функціонування, що передбачає визначення сильних та слабких сторін родини, ресурсів самої сім’ї та її найближчого оточення, найбільш ефективних для даної сім’ї форм і методів виховання, надання соціальних послуг [12, c. 63].

Щоб оцінити наскільки сім’я є здатною, спроможною на реагування в ситуації змін (зовнішніх чи внутрішньосімейних), доцільно проаналізувати її функції. Розуміння соціальної та внутрішньосімейної спрямованості функціонування сім’ї є базовим поняттям сильних та слабких сторін її функціонування за умови виховання прийомної дитини.

Якщо проаналізувати юридичні, матеріальні потреби та проблеми, з якими зустрічаються прийомні батьки та батьки - вихователі, то виявиться що значна їх кількість зумовлюється недосконалою правовою базою, та невідрегульованістю взаємодії прийомних сімей і ДБСТ з місцевими органами влади, а саме обласними та міськими держадміністраціями.

Майже всі прийомні сім'ї та ДБСТ відчували проблеми при взаємодії з державними органами влади, особливо на початку їх створення. Серед перелічених батьками причини можна виділити такі:

– адміністративні перешкоди, які заважали брати дітей з Будинку малятка, інтернату;

–        відсутність дозволу (2-5 років) для оформлення прийомної сім'ї та ДБСТ (одиноким батькам не можна брати дітей на виховання у прийомну сім'ю);

–        тривале вирішення питання з житлом, меблями, формуванням кошторису (у батьків було власне житло, меблі, але для створення дитячого будинку сімейного типу його було недостатньо);

–        не готовність місцевої влади до створення прийомної сім'ї (відсутність відповідних юридичних документів на рівні району);

–        труднощі пов'язані з невідрегульованістю фінансових форм звітності;

–        відсутність будь - якої інформації на дітей, які плануються взяти в прийомну сім'ю.

Ці проблеми передусім, на мою думку, пов'язані зі стереотипним ставленням державних органів до нового типу виховання дітей. Неодноразово батьками наголошувалося, що більшість державних органів влади зацікавлені в підтримці інтернатної системи виховання і мають скептичне ставлення до прийомного батьківства. Розвиток інституту прийомного виховання потребує додаткового фінансування з обласного бюджету, а також потребує соціального супроводу з боку як місцевої влади, так і з боку соціальних служб. Хоча в той же час є поодинокі випадки, прихильного розуміючого ставлення державних органів влади до сімей, які виявили бажання бути прийомними батьками чи створили дитячий будинок сімейного типу. соціальний правовий дитина сирота

Значна частина батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних батьків (особливо тих, хто має стаж цієї діяльності більше 7 років) на момент розміщення у них першої дитини не отримали належної психологічної, педагогічної, юридичної підготовки щодо виховання даної категорії дітей.

Наявність цих знань на початку створення прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу та належного соціального супроводу значною мірою підвищили б ефективність батьківської допомоги у подоланні дитиною негативного життєвого досвіду та наслідків депривації, а також дозволили б батькам почуватися юридично захищеними при виникненні суперечок. Серед проблем, з якими стикаються прийомні батьки та батьки вихователі можна виділити такі: агресивна поведінка дітей; наявність шкідливих звичок (паління, вживання нецензурних висловів тощо); брехня, лінощі, неохайність; відсутність елементарних норм поведінки та навичок самообслуговування; крадіжки; відсутність навичок життя у сім'ї; наявність цілого "букету" хвороб; значні відставання у навчанні; психічна і психологічна депривація, ін.

Дані дитячі проблеми не є унікальним навіть для дітей, які є рідними і виховуються в сім'ї, однак брак відповідних знань створює додаткові випробування для прийомної дитини, прийомних батьків та ускладнює встановлення довірливих і сприятливих відносин.

Серед важливих якостей необхідних для прийомного батьківства (та й не лише для прийомного) дослідник О.А. Ліщинська виділила дихотомію, на одному з полюсів якої розміщується інфантильність, а на іншому соціальна зрілість прийомних батьків та батьків - вихователів будинків сімейного типу [6, 52].

 


ВИСНОВКИ

 

Роль сім’ї для дитини надзвичайно важлива. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження, у тому числі на право прийняття важливих рішень від імені дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло й любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, виховують дітей, задовольняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні у самостійному житті. Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я.

Потреба змін існуючої опіки та піклування над дітьми в Україні є визнаною широким колом фахівців та державою. Свідченням того є створення та розвиток прийомної сім’ї та ДБСТ, подальше вдосконалення діяльності мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Соціальна підтримка дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківської опіки в сучасних умовах набуває особливої значущості. Її реалізація залежить не тільки від сім’ї, а й від діяльності суспільних інститутів, які сприяють соціалізації, беруть участь у вихованні та навчанні дітей. Важливою умовою успіху на шляху реформування системи опіки та піклування, охорони дитинства є державна соціальна підтримка стосовно сім’ї та дітей.

Держава як головний соціальний інститут повинна захищати права та інтереси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Основними нормативними актами, які забезпечують питання соціального захисту цієї категорії дітей є перш за все “Конституція України “, Сімейний кодекс України, Закони України “Про охорону дитинства” ,”Про освіту”, “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та інші .

Найбільш ефективними та гуманними сімейними формами опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї та ДБСТ.

Усиновлення здійснюється стосовно дитини - особи до досягнення нею повноліття з метою реалізації її найвищих інтересів і спрямоване на забезпечення стабільних та гармонійних умов життя.

Встановлення опіки та піклування - це влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.

Прийомна сім’я - це сім’я , яка добровільно взяла з будинків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки від 1 до 4 років. Кандидати на створення прийомної сім’ї в обов’язковому порядку мають пройти курс підготовки, спрямований на формування усвідомленого ставлення батьків до соціальної ролі вихователів таких дітей.

Сімейні форми влаштування забезпечують соціальний захист, захист майнових та житлових прав дитини, догляд, виховання, корекцію та компенсацію розвитку, вирішення медичних проблем, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб дитини - сироти та дитини, позбавленої батьківської опіки, формування її особистості в умовах сімейного піклування.

Під час перебування дитини у прийомній сім’ї держава не тільки фінансує, а й контролює утримання і виховання дитини, надає допомогу у її розвитку, соціалізації, організовує соціальний супровід сім’ї та дитини.

Дитячий будинок сімейного типу та прийомна сім’я є соціальними інститутами становлення особистості дитини, позбавленої батьківської опіки, які виконують соціальні функції, аналогічні до функцій, що їх забезпечує біологічна: виховна, рекреативна, комунікативна, регулятивна, економічна.

Соціально - педагогічні умови виховання дітей у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях потребують відповідної підготовки потенційних батьків - вихователів.

Тенденція передачі дітей в інтернатні заклади, на думку багатьох вітчизняних та зарубіжних експертів, є показником кризи моралі та відповідальності суспільства перед своїм майбутнім. Міжнародний досвід влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, засвідчує поступову відмову держав, що мають гуманістичне спрямування соціальної політики, від інтернат них форм, орієнтацію на створення та підтримку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавленої батьківської опіки.

Аналіз соціально-економічних умов, що склалися в нашій країні, дозволив визначити основні чинники поширення сирітства в Україні. Найбільш важливими з них є економічні чинники такі як: матеріальні труднощі сімей з дітьми, поширення безробіття, погіршення функціонування державних установ, покликаних займатися вихованням, навчанням дітей та соціальні чинники - зростання кількості кризових сімей, алкоголізація, наркоманізація населення, послаблення моральної відповідальності батьків за виховання дітей.

Наявна в Україні система державних соціально - виховних інститутів зорієнтована на колективні форми виховання дітей, і в сучасних умовах не може забезпечити випускникам необхідних навичок самостійного життя, професійної орієнтації, здатності адаптуватися в новому, відкритому соціальному середовищі. У дитини, яка виховується поза сім’єю спостерігається порушення у розвитку: відхилення фізичного та психічного здоров’я, деформація особистості дитини, розвиток асоціальних установок, кримінальні прояви.

 


 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артюшкіна Л.М. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект) / Л.М. Артюшкіна. - С.: СумДПУ, 2002. - 268 с.

2. Бабак Т.М. Методичні рекомендації щодо сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у запитаннях та відповідях) / Т.М. Бабак. - К.: Держсоцслужба, 2005. - 116 с.

3. Бевз Г.М. Дитина в прийомній сім’ї / Г.М. Бевз. - К.: Главник, 2001. -101 с.

4. Бевз Г.М. Прийомні сім’ї (оцінка створення, функціонування та розвитку). / Г.П. Бевз. - К.: Главник, 2006. - 112 с.

5. Брускова Е.С. Семья без родителей / Е.С. Брускова. - М.: Центр развития социально-педагогических инициатив - Интернациональ, 2006. - 111 с.

6. Варивдин В.А. Управление системой социальной защиты детства : учеб. пособ. / В.А. Варивдин, И.П. Клемантович. - М.: Педагогическое общество России, 2004. - 192 с.

.   Волинець Л.С. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. / Л.С. Волинець, Н.М. Комарова. - К.:1998. - 58 с.

.   Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей - К.: Дитячий фонд ООН(ЮНІСЕФ), 2002. - 318 с.

9. Звєрєва І.Д. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / За заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. - К.: Універсум, 2012. - 536 с.

10. Звєрєва І.Д. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: навчально-методичний комплекс / За заг. Ред.: І.Д. Звєрєвої, Ж.Д. Петрочко - К.: Фенікс, 2007 - 528 с.

11. Звєрєва І.Д. Соціальна педагогіка: Теорія і технології: підручник / За редакцією І.Д. Звєрєвої. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с.

12. Капська А.Й. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи: модульний курс дистанційного навчання: [навч. посіб.] / Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х.; заг. ред. А.Й. Капської. - К.: ДЦССМ, 2002. - 164 с.

13. Карпенко О.М. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового регулювання / О.М. Карпенко. - Право України: 2001. - 49 с.

14. Мудрик А.В. Социальная педагогика: учеб. для студ. пед. вузов / Мудрик А.В.; под ред. В.А. Сластенина. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Академия, 2000. - 200 с.

15. Мухина В.С. Особенности развития личности ребенка, лишенного родительського попечительства. Дети с отклоняюшимся поведением. / В.С. Мухина. - М.: 1989. - 325 с.

16. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: навч. посібник / С.С. Пальчевський. - К. : Кондор, 2005. - 560 с.

.   Примуш М.В. Загальна соціологія: навч. посібник / М.В. Примуш. - К. : Професіонал, 2004. - 590 с.

18. Створення та соціальний супровід прийомих сімей і дитячих будинків сімейного типу: Навч.-метод. комплекс / За заг. ред. Г.М. Лактіонової, Ж.В. Петрочко. - К.: Науковий світ, 2006. - 270 с.

19. Шипицина Л.М. Дети социального риска и их воспитание: учеб. пособ / Л. М. Шипицина. - СПб.: Издательство «Речь», 2003. - 144 с.

20. Шость Н.В. Правове становище дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків (В питаннях та відповідях для практичних працівників) / Н.В. Шость. - Х.: 1995. - 63 с.

.   Яковенко В.С. Дитина сирота: розвиток, виховання, усиновлення. / В.С. Яковенко. - К.: 1997. - 174 с.

 


 

ДОДАТОК А

 

ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ (ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ, ОПІКУНІВ) «ТЕПЛОТА СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН»

 

Форма проведення: бесіда.

Мета: допомогти батькам усвідомити необхідність створення і підтримки теплих сімейних відносин. Сприяти придбанню батьками практичних знань щодо створення сприятливої психологічної атмосфери в сім'ї.

Питання для обговорення:

– роль сімейних відносин у розвитку емоційної сфери дитини;

–  значення емоційно - чуттєвої сфери для формування повноцінної особистості.

Хід заняття

Добрий день шановні батьки! Сьогодні тема нашої бесіди «Теплота сімейних відносин». Коли в родині з'являється дитина, подружжя стає не просто чоловіком і дружиною, вони стають батьками. Ви прекрасно повинні усвідомлювати, що дитина потребує ні тільки турботи й опіки, але і любові. Практика показує, що ніякий навіть найідеальніший дитячий будинок не може адекватно замінити дитині батьків. В Угорщині проводився експеримент: дівчаток вихованок дитячого будинку поселили в прекрасний будинок, серед великого саду. Щодня з ними проводилися заняття, ігри. Через деякий час вони почали сваритися, битися. Найкращі умови для розвитку та виховання можуть бути створені тільки в сім'ї, за умови, що дитину приймають такою, якою вона є і люблять. На жаль не кожен дорослий, народивши дитину, стає справжнім батьком, розуміє, навіщо він йому потрібен, яку цінність представляє. Про це говорить статистика. 90% вихованців дитячих будинків не сироти, а діти, у яких є батьки, які проміняли їх на горілку і розгульне життя.

З порога батьківської хати починається життя дитини. У перші роки життя закладаються моделі поведінки, основи характеру, сценарій майбутнього. І часом діти бачать в сім'ї не те, що повинна бачити і чути дитина. Тому знадобиться багато часу, зусиль, терпіння для того, щоб переорієнтувати дитину на бажану поведінку.

Виховання це не тільки цілеспрямоване і систематичне формування у дитини певних якостей особистості, але й безпосереднє, несвідоме засвоєння ним через копіювання, наслідування життєвих цінностей, установок, способів поведінки. Наприклад, в одній із сімей ріс хлопчик. З раннього віку він копіював поведінку батька, а батько був людиною, яка схильна до пияцтва. У підсумку у віці 13-ти років син став пробувати спиртне, а в 20 - лікувався в клініці від алкоголізму.

Тому дуже важливо дорослим стежити за тим, який спосіб життя веде ваша сім'я, який емоційний фон в ній переважає. Може виявитися так, що батьки ведуть здоровий спосіб життя, в квартирі ідеальний порядок, матеріальний достаток, але віє холодом, дитина відчуває себе незатишно, вважає себе зайвою.

Що переважає у ваших стосунках - оптимізм чи песимізм, недоброзичливість або привітність, чи часто у вашій сім'ї чується сміх. У вихованні немає дрібниць, кожен вчинок важливий і має свої наслідки. Здійснюючи якусь дію по відношенню до дитини (вихованцю, якщо Ви є прийомним батьком або опікуном), необхідно прогнозувати подальші наслідки. Дитяча психіка дуже вразлива. Саме в дитинстві виникають найяскравіші і незабутні враження. Якщо дитина знає, що Ви нерідний батько, то спілкуватися з ним потрібно дуже делікатно, тому що те, що прощається рідній людині, не прощають чужому.

Ваше завдання - створити в сім'ї умови психологічного комфорту не тільки для вихованця, але може, це прозвучить незвично, в першу чергу для себе особисто. Там де щасливі батьки - щасливі діти.

У сім'ї повинен переважати доброзичливий тон, взаєморозуміння, повага один до одного, любов. В італійського письменника Джанні Родарі є невелика розповідь, де дорослі запитують маленьку дівчинку: «Хто у вас вдома головний?» А дівчинка відповідає, що вдома у них ніхто ніким не командує, а всі один одного люблять. Перебуваючи в таких умовах, дитина несвідомо буде це вбирати. Якщо дитина бачить, що тато й мама піклуються одне про одного, їх відносини наповнені ніжністю і любов'ю, то поступово вона починає сприймати це як норму людських відносин. Природно, з такою дитиною буде легше спілкуватися.

Але як цього домогтися? Дитина - дзеркало родини. Які Ви, такими стануть і ваші вихованці. Почати необхідно з себе, з роботи над своїм духовним світом. Навчитися спілкуванню один з одним, тому що деколи люди слухають, але не чують. Наприклад, дитина приходить зі школи і скаржиться на грубе ставлення однокласників, на несправедливість учителя. Наша реакція яка? Піти в школу і розібратися. А її потрібно зовсім інше, щоб їй поспівчували, поговорили, зрозуміли її переживання. Ми відчуваємо стреси на роботі, а дитина в школі, як нам часом хочеться розповісти, щоб вислухали, так і їй. Ось і шукаємо близьку за духом людину. Для дитини це повинні бути батьки, щоб вона не пішла на вулицю. Сім'я повинна стати тим місцем, куди дитина хотіла б прийти, поділитися і горем і радістю. Сприяє цьому мудрість і такт батьків. Якщо Ви вмієте співчувати, співпереживати, дитина поступово навчиться це цінувати.

Прогулянки, екскурсії, ігри разом з дітьми, хобі, навчіть її всьому, що вмієте самі. Обов'язково знайдіть час збиратися разом, хоча б за вечерею, таке спілкування зближує, дає відчуття єдності сім'ї . Всі дорослі колись були дітьми, але багато чому про це забувають. Дорослим іноді важливо згадати, що вони були дітьми, адже для того щоб зрозуміти дитину, потрібно вміти подивитися на світ її очима.

Виховуючи дітей, ми ні тільки прищеплюємо їм моральні якості, але повинні підготувати до самостійного життя. Тому важливо сформувати корисні звички, вміння вирішувати побутові проблеми (виконувати господарські обов'язки, прибирати в кімнаті, попрацювати на дачі, сходити в магазин, заплатити за комунальні послуги).

Ми повинні пам'ятати, що як це не парадоксально, дитина потребує нашої любові саме тоді, коли менше всього її заслуговує.

Завершити мені б хотілося нашу бесіду словами В.Г. Белинского «Виховання - велика справа: їм вирішується доля людини».

 


 

ДОДАТОК Б

 







Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.108.191 (0.013 с.)