Кафедра медичної біоетики та деонтології

Кафедра медичної біоетики та деонтології

Реферат на тему:

"Проблема ятрогеній - науково медичний і морально-етичний контекст"

 

Виконала:

студентка 6 групи ІV курсу

фармацевтичного факультету

Коваль Анастасія Ігорівна

Тернопіль - 2012

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Визначення, актуальність і основні причини виникнення ятрогеній

Розділ ІІ. Класифікація ятрогеній, місце ятрогенної патології в структурі несприятливих результатів медичних втручань

2.1 Класифікація за етіологією захворювання

2.2 Класифікація за Міжнародним класифікатором хвороб

2.3 Класифікація за Калитяєвським

2.4 Класифікація за Риковим

2.5 Класифікація за Некачаловим

Розділ ІІІ. Сучасний науково-медичний, морально-етичний та правовий контекст проблем ятрогеній

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

У певні періоди розвитку людського суспільства з'являються і набувають повсюдне звучання "крилаті" слова, що відображають тривоги і сподівання людей. В даний час такими словами стали "небезпека", "безпека" і "екологія", причому екологія розглядається насамперед з позицій небезпеки середовища проживання для здоров'я і життя людини.

Небезпека виходить від двох груп чинників: природних і антропогенних. В процесі еволюції Землі і людського суспільства коло і роль природних факторів ризику для здоров'я і життя людей поступово зменшувалися, а антропогенних швидко зростали. У другій половині XX в., В епоху сучасної науково-технічної революції, ця небезпека збільшилася до загрозливих існуванню людства масштабів. Серед антропогенних факторів особлива роль належить ятрогеній.

Лікарі одними з перших зрозуміли небезпеку своєї професійної діяльності для життя і здоров'я людей. Вже в IV ст. до н. е. в клятві Гіппократа містилася обіцянка лікаря:". буду оберігати хворих від всього шкідливого та непридатного для них". Близько 2 тис. років тому це стало принципом лікування: "Primum nоn nосеrе" (Перш за все не нашкодь), "Nihil nосеrе" (Ні в якому разі не нашкодь), що було сприйнято як найперша заповідь лікаря. У подальшому захворювання, пов'язані з наданням медичної допомоги, стали називати ятрогенії - хвороби, що мають лікарське походження. ятрогенія хвороба медичний

Детонуючим фактором сучасного вчення про ятрогенні стала публікація в 1925 р. роботи О. Бумка "Лікар як причина душевних розладів". У наступний період термін "ятрогенія" використовувався для позначення захворювань, викликаних психогенним впливом медичних працівників на хворих. Таке тлумачення ятрогенії можна зустріти і в сучасних роботах. В даний час переважає тенденція до розширеного розуміння ятрогенії, до включення в ятрогенії хвороб, викликаних дією медичних факторів фізичної, хімічної та механічної природи.

В усьому цивілізованому світі росте недовіра до медицини взагалі, а до хірургічних втручань - особливо. Населенню земної кулі не зовсім зрозуміло, чому при значних витратах на охорону здоров’я, які спостерігаються у найбільш розвинутих країнах, прогнозованого поліпшення якості медичної допомоги не досягнуто. Згідно з даними ООН, ще у 1995 році доходи світової індустрії медичної допомоги перевищили 2 трлн доларів (А.П. Радзиховський, Л.В. Кейсевич, 2002). Це саме стосується і США, де за останні 20 років витрати на охорону здоров’я збільшилися з 4% до понад 12,1 % національного доходу. За даними US Institute of Medicine Report (2008), близько 100000 громадян США щорічно помирають через помилки медиків (восьме місце в упорядкованих за частотою чинниках смерті). Можна тільки уявити, наскільки жахливіша ця статистика в інших країнах, особливо з перехідною економікою, до яких належить Україна, де реальні витрати на охорону здоров’я становлять менше 1% від скромного національного доходу країни. В світлі вищезгаданого, вважаємо вельми актуальним звернення уваги широкого кола медичних працівників на цю проблему [3, 5].

ятрогенія медичне втручання патологія

Класифікація за Риковим

 

У зв'язку з можливим впровадженням страхової медицини та розвитком приватного сектора галузі охорони здоров'я, заслуговує на увагу класифікація ятрогеній, що була запропонована В.А. Риковим. У цій класифікації обумовлені економічні санкції при виникненні ятрогенної патології [1].

1-а група. Ятрогенії, які виникають на попередніх етапах лікування і тому не мають відношення до лікувально-профілактичної установи, яка встановила діагноз ятрогенне захворювання.

2-а група. Ятрогенії, зумовлені аномальною реакцією організму на фармакологічні препарати та інші методи лікування. Ятрогенії цієї групи не відносяться до "помилок лікаря", тому не передбачається економічних санкцій до медичної установи.

3-а група. Ятрогенії, причиною яких були помилки діагностики та лікування. Медична установа повинна в повному обсязі нести економічну або іншу відповідальність. В Україні механізм економічних санкцій не розроблений.

4-а група. Ятрогенії, що в патогенезі захворювання не відіграють певної ролі, тобто ятрогенна хвороба накладається на фонову чи супутню хворобу. Більшість фахівців дотримуються точки зору про відсутність економічної відповідальності медичної установи при виявленні в пацієнта ятрогенії 4-ої групи.

5-а група. Ятрогенії, що виникають в результаті самолікування. Економічні санкції до медичної установи не передбачені.

 

Класифікація за Некачаловим

 

Найбільш оптимальною і визнаною серед медичної громадськості класифікацією ятрогеній можна вважати запропоновану патологоанатомом, професором В. Некачаловим (1998 p.), яка враховує місце ятрогеній у структурі діагнозу. Відповідно до неї, виділяють 3 категорії ятрогеній [3]:

І патологічні процеси, що патогенетично не пов'язані з основним захворюванням або його ускладненням і не відіграють істотної ролі в загальній танатологічній оцінці випадку;

ІІ патологічні процеси, що обумовлені медичним впливом, проведеним за показаннями і виконаним правильно;

ІІІ патологічні процеси, незвичайні смертельні реакції, зокрема обумовлені неадекватними, помилковими або неправильними медичними діями, такими, що з'явилися причиною летального результату.

Особливості правової регламентації медичної діяльності вимагають зваженого підходу до визначення головних критеріїв, на основі яких повинна будуватися класифікація ятрогенних ускладнень. У рамках медичного права виправдано попереднє теоретико-правове осмислення критеріїв класифікації ятрогеній. Доцільно як основу використовувати комплексний підхід, що враховує як вірогідну причину розвитку, так і етап медичної допомоги, на якому сталася ятрогенія. Подібний підхід дозволить більш кваліфіковано підходити до юридичної оцінки ятрогенного захворювання і ролі в ньому медичного персоналу. Таким чином, з позицій сучасного розвитку медичного права, необхідно розрізняти такі види ятрогеній:

. Діагностичні:

невстановлений діагноз;

дефекти виконання діагностичних процедур;

гіпердіагностика, тобто визначення неіснуючих ознак і захворювань.

. Лікувальні:

дефекти виконання лікувальних процедур (напр., кровотечі при ендоскопічних операціях);

пошкодження органів або тканин при операції;

залишення інструменту в порожнині тіла;

радіаційне ураження при променевій терапії.

. Профілактичні:

несприятлива реакція організму на профілактичні щеплення;

негативний вплив зовнішніх чинників (засоби масової інформації, гігієнічне виховання);

погрішності в проведенні профілактичних заходів.

. Фармацевтичні:

наслідки неправильного застосування медикаментів;

порушення режиму прийому або дозування;

призначення не показаних при даному захворюванні лікарських засобів.

. Інформаційно-деонтологічні:

слова медичного працівника, що неправильно тлумачать;

недостатня інформація у пацієнта щодо свого захворювання;

відступ медика від належних правил взаємин з пацієнтом;

порушення режиму збереження лікарської таємниці.

Зупиняючись на співвідношенні ятрогеній з несприятливими результатами медичних втручань, необхідно зазначити особливу важливість поставленого завдання. Якщо ми всі випадки несприятливих результатів розглядатимемо як ятрогенії, то при такому підході останні увібрали б у себе все різноманіття дефектної роботи лікарів. Суспільство у такому разі мало б ситуацію, при якій існує велика спокуса перекласти всі соціальні, організаційні, економічні та інші труднощі охорони здоров'я на плечі медичних працівників. Тоді лікарі зіткнуться з економічною (позовні вимоги пацієнтів) і юридичною (можлива відповідальність) складовими, що обумовлять невигідність впровадження нових методів лікування, медичних експериментів, інших способів допомоги пацієнтам, які мають потенційну небезпеку ускладнень і несприятливих результатів. У такому разі еволюційний розвиток медицини відбуватиметься із значними труднощами, однією з причин яких є неопрацьованість правового регулювання надання медичної допомоги.

Розглядаючи сучасний стан ятрогеній, їх зв'язки з дефектами надання медичної допомоги, відношення до них права, необхідно ще раз підкреслити, що ятрогенні патології патогенетично (за механізмом розвитку) не пов'язані з основним захворюванням [3].

Висновки

 

Високий ризик розвитку захворювань у процесі отримання медичної допомоги, використання психіатрії в цілях переслідування політичних противників, закритість роботи медичних установ, повна залежність пацієнта від лікаря відносно його здоров'я і життя, корпоративність поведінки багатьох лікарів, безліч конфліктних ситуацій між медичними працівниками і хворими призвели до зниження і навіть втрати довіри до деяким лікарям і медицини в цілому. Довіра до лікаря більше не виконує в повній мірі роль морального регулятора відносин між лікарем і пацієнтом, між населенням і охороною здоров'я. Другий моральний регулятор - совість і борг лікаря - в силу ряду обставин знизив свій поріг і більше не є досить надійним критерієм безпеки медичної допомоги.

Неможливість вирішити складні етичні проблеми сучасної медицини закликами до пацієнтів про довіру до лікарів і до лікарів про їх обов'язок і сумління призвела до висунення нової концепції надання медичної допомоги, яка отримала назву "модель партнерства" (співпраці). Відповідно до цієї моделі, відносини між лікарем і пацієнтом повинні визначатися поінформованим та добровільною згодою хворого (а іноді і його родичів) на всі елементи медичної допомоги, пов'язані з діагностикою, лікуванням і профілактикою.

Свобода рішення в клінічній діяльності лікаря в сучасній моделі співпраці обмежується і набуває гласність. Лікар виконує в ній функцію інформатора про стан здоров'я пацієнта, радника з вибору оптимального рішення, що стосується відновлення здоров'я, і виконавця цього рішення. Поряд з іншою інформацією пацієнт повинен знати про ризик розвитку, ступінь і характер можливих ускладнень у випадках його госпіталізації та проведення медичних втручань, а також про результати розслідування, якщо таке виникло. Це накладає на лікаря додаткову моральну відповідальність, змушує його ще і ще раз проаналізувати стан хворого і шляхи лікування і в той же час знижує моральний вантаж, так як міра відповідальності за несприятливий результат захворювання і лікування ділиться між лікарем і хворим.

Повна інформованість пацієнта про стан свого здоров'я, його активну участь у виборі шляхів відновлення здоров'я встановлюють необхідний ступінь довіри до лікаря, підвищують відповідальність хворого за результат лікування, знижує частоту конфліктних ситуацій між лікарем і пацієнтом на етичній грунті. Модель співпраці робить більш реальною юридичну відповідальність лікаря за допущені помилки аж до матеріальної компенсації та кримінального переслідування. Все це важливі передумови для різкого зниження числа ятрогенних захворювань.

Широке поширення ятрогенії вимагає дещо інший трактування таких питань медичної етики, як лікарська таємниця, примусове надання медичної допомоги, апробація нових методів і ліків на людях і ін [4, 5].

Список використаних джерел

 

1. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я. К.: Центр учбової літератури, 2008. - 640 с.

2. Баєва О.В. Правові засади ятрогеній // Другий Всеукраїнський конгрес з медичного права, біоетики і соціальної політики. - К.: Видавництво "КІМ”, 2011. - С.13.

.   Р. Абизов, О. Пелешенко, Я. Шкоба Ятрогенії в нашій лікарській практиці // Журнал сімейного лікаря та сімейної медсестри. - 2008. - №4. - С.25-29.

.   Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д. ю. н., проф. С.Г. Стеценка. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. - 507 с.

.   Черникова, Н.М. Ятрогении - коллизия современной медицины / Н.М. Черникова, М.М. Зарецкий // Новости медицины и фармации. - 2009. - № 7. - апрель. - С.18-19.

кафедра медичної біоетики та деонтології

Реферат на тему:

"Проблема ятрогеній - науково медичний і морально-етичний контекст"

 

Виконала:

студентка 6 групи ІV курсу

фармацевтичного факультету

Коваль Анастасія Ігорівна

Тернопіль - 2012

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Визначення, актуальність і основні причини виникнення ятрогеній

Розділ ІІ. Класифікація ятрогеній, місце ятрогенної патології в структурі несприятливих результатів медичних втручань

2.1 Класифікація за етіологією захворювання

2.2 Класифікація за Міжнародним класифікатором хвороб

2.3 Класифікація за Калитяєвським

2.4 Класифікація за Риковим

2.5 Класифікація за Некачаловим

Розділ ІІІ. Сучасний науково-медичний, морально-етичний та правовий контекст проблем ятрогеній

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

У певні періоди розвитку людського суспільства з'являються і набувають повсюдне звучання "крилаті" слова, що відображають тривоги і сподівання людей. В даний час такими словами стали "небезпека", "безпека" і "екологія", причому екологія розглядається насамперед з позицій небезпеки середовища проживання для здоров'я і життя людини.

Небезпека виходить від двох груп чинників: природних і антропогенних. В процесі еволюції Землі і людського суспільства коло і роль природних факторів ризику для здоров'я і життя людей поступово зменшувалися, а антропогенних швидко зростали. У другій половині XX в., В епоху сучасної науково-технічної революції, ця небезпека збільшилася до загрозливих існуванню людства масштабів. Серед антропогенних факторів особлива роль належить ятрогеній.

Лікарі одними з перших зрозуміли небезпеку своєї професійної діяльності для життя і здоров'я людей. Вже в IV ст. до н. е. в клятві Гіппократа містилася обіцянка лікаря:". буду оберігати хворих від всього шкідливого та непридатного для них". Близько 2 тис. років тому це стало принципом лікування: "Primum nоn nосеrе" (Перш за все не нашкодь), "Nihil nосеrе" (Ні в якому разі не нашкодь), що було сприйнято як найперша заповідь лікаря. У подальшому захворювання, пов'язані з наданням медичної допомоги, стали називати ятрогенії - хвороби, що мають лікарське походження. ятрогенія хвороба медичний

Детонуючим фактором сучасного вчення про ятрогенні стала публікація в 1925 р. роботи О. Бумка "Лікар як причина душевних розладів". У наступний період термін "ятрогенія" використовувався для позначення захворювань, викликаних психогенним впливом медичних працівників на хворих. Таке тлумачення ятрогенії можна зустріти і в сучасних роботах. В даний час переважає тенденція до розширеного розуміння ятрогенії, до включення в ятрогенії хвороб, викликаних дією медичних факторів фізичної, хімічної та механічної природи.

В усьому цивілізованому світі росте недовіра до медицини взагалі, а до хірургічних втручань - особливо. Населенню земної кулі не зовсім зрозуміло, чому при значних витратах на охорону здоров’я, які спостерігаються у найбільш розвинутих країнах, прогнозованого поліпшення якості медичної допомоги не досягнуто. Згідно з даними ООН, ще у 1995 році доходи світової індустрії медичної допомоги перевищили 2 трлн доларів (А.П. Радзиховський, Л.В. Кейсевич, 2002). Це саме стосується і США, де за останні 20 років витрати на охорону здоров’я збільшилися з 4% до понад 12,1 % національного доходу. За даними US Institute of Medicine Report (2008), близько 100000 громадян США щорічно помирають через помилки медиків (восьме місце в упорядкованих за частотою чинниках смерті). Можна тільки уявити, наскільки жахливіша ця статистика в інших країнах, особливо з перехідною економікою, до яких належить Україна, де реальні витрати на охорону здоров’я становлять менше 1% від скромного національного доходу країни. В світлі вищезгаданого, вважаємо вельми актуальним звернення уваги широкого кола медичних працівників на цю проблему [3, 5].

ятрогенія медичне втручання патологія