Необхідність удосконалення навичок управління у військовослужбовців сержантського та старшинського складу

Необхідність роботи з удосконалювання навичок управління у сержантів ланки відділення-взвод визначається кількома факторами, які ми спостерігаємо у повсякденній діяльності підрозділів. Багатьом із цих сержантів на практиці не вдається раціонально організувати особисту працю. Основними видами помилок, що зустрічаються в роботі сержантів у ході управління підпорядкованими підрозділами є: постійний поспіх, накопичення робіт, метушливість, перевтома, виконання «не своєї» роботи (діяльність за принципом «я все сам»), безплановість роботи, слабка мотивація праці.

Багато сержантів не можуть відрізнити головне від другорядного. Їх захоплює «текучка». Вони зосереджуються на виконанні дрібних завдань, перетворюються на простих виконавців, або просто передавачів розпоряджень старших начальників. А нерозв’язаність важливих питань і кардинальних проблем призводить до нагромадження ще більшої кількості поточних питань які слід вирішувати.

Інша категорія сержантів всю свою увагу навпаки приділяють проблемам які вони рахують дуже важливими. Вони подовгу їх проробляють і багаторазово обговорюють із командуванням, але їм бракує часу на ознайомлення з положенням справ в середині підрозділу яким керують, бесід з підлеглими. Завдання за звичай ними вирішуються без належного інформування підпорядкованого особового складу, а прийняті рішення не підкріпляються творчою ініціативою військовослужбовців підрозділу.

Є сержанти, що створюють ілюзію, начебто вони скрізь устигають. Протягом дня вони виконують кілька десятків різних заходів і робіт. Але рішення в таких випадках ними приймаються сумбурно й імпульсивно, без необхідного аналізу й оцінки варіантів. Через це знижується якість рішень та ефективність управління.

У науковій і популярній літературі з проблем управління виділені такі яскраві образи командирів, які часто зустрічаються в житті, і вони відрізняються в стилі організації своєї діяльності: імітатор, фігаро, «свій хлопець», «інтелектуал», «бульдозер». Негативні приклади управлінської діяльності також потрібно знати сержантам, щоб не допускати подібних помилок в організації своєї праці.

Іншим фактором, що підвищує значимість навчання сержантів навичкам управління, формування у них власного стилю керівництва та навичок правильного застосування у службовій діяльності методів управління є те що не всі офіцери у Збройних Силах України на даний час мають глибокі знання з військової теорії управління та володіють сучасними методами управління підлеглими. Крім того далеко не весь офіцерський склад вбачає в особі сержанта відповідальну посадову особу, яка здатна підтримувати військову дисципліну, організовувати якісну підготовку та навчання підпорядкованого особового складу.

Унаслідок прорахунків у роботі органів військового управління всіх рівнів, командирів (начальників), службових осіб виховної і соціально-психологічної роботи та кадрових органів з сержантським та старшинським складом, військовослужбовці цієї категорії відчувають свою нереалізованість та втрачають мотивацію до військової служби що призводить до дуже великої плинності кадрів сержантського(старшинського) складу.

Проаналізувавши стан справ в ЗС України стосовно проблем які виникли з проходженням служби особами сержантського (старшинського) складу, було прийнято рішення на створення багаторівневої підготовки визначеної категорії. Ці організаційні заходи знайшли відображення у наказі Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 193 від 29.11.10 “Про стан організації роботи з сержантським (старшинським) складом Збройних Сил України та шляхи її вдосконалення”. Основною метою видання наказу є організація та проведення практичних заходів, спрямованих на забезпечення системної роботи з сержантським та старшинським складом у Збройних Силах України, підвищення його рівня професійної майстерності та ролі у військових колективах. Крім того в даному наказі були визначені посадові обов’язки таких посадових осіб, як головний сержант роти та головний старшина батальйону.

 

1.3 Порядок роботи головного сержанта роти під час планування і виконання завдань повсякденної діяльності

В системі управління таких ланок, як відділення-взвод та рота-батальйон, одну з визначних ролей набувають молодші командири, тобто сержантський склад підрозділів. За умови проведення змін в штатній структурі Збройних Сил України, були введені посади головних старшин батальйонів та головних сержантів рот. Згідно з наказом Начальника Генерального Штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №193, головний сержант роти - це посадова особа, яка відповідає за бойову готовність, військову дисципліну, навчання і виховання особового складу, готовність та підтримання озброєння в підрозділі та є прямим начальником для всього сержантського й рядового складу підрозділу. За умови прямої підпорядкованості командиру роти, головний сержант роти повинен приймати участь в заходах по плануванню бойової підготовки та бути радником командиру роти у прийнятті рішень і аналізі даних бойової підготовки. Протягом всього часу своєї військової діяльності головний сержант роти буде постійно стикатися з плануванням своїх дій та виконання заходів повсякденної діяльності, які не можуть не впливати на загальну роботу підрозділу. Основними плануючими документами, які розробляються головним сержантом роти є план-календар основних заходів на місяць та особистий план заходів, які виконуються на тиждень.

Підчас планування своєї роботи у повсякденній діяльності і заходах бойової підготовки головний сержант роти насамперед повинен керуватися наступними принципами:

узгодженість заходів підготовки підрозділу з керівними документами;

узгодженість своїх дій з заходами, які проводяться за планом старших командирів і начальників;

узгодженість заходів що плануються з планом бойової підготовки;

узгодженість з розпорядком дня частини;

узгодженість з розкладом занять на тиждень;

узгодженість з графіком нарядів;

узгодженість з витягом із графіку використання приказарменої навчальної матеріальної бази, полігонів, стрільбищ, ділянок для водіння.

В свою чергу при складанні плану-календаря типового місяця (Додаток Б) та особистого плану на тиждень (Додаток В) головний сержант роти повинен усвідомлювати те, що його робота умовно буде поділятися на три категорії:

робота з людьми;

робота з інформацією;

роботу з предметами.

Ця робота повинна бути правильно збалансована й до кожного елемента повинна приділятися увага. В іншому випадку, при втраті контролю над одним з елементів, це обов’язково вплине на два інших.

Наприклад: головний сержант роти багато часу приділив розгляданню інформаційних потоків і роботі з документами, в той же час технічний стан озброєння та дисципліна в підрозділі погіршились. І навпаки: приділивши багато уваги обслуговуванню та утриманню озброєння та статутному порядку - не встиг розробити розклад занять підрозділу на тиждень, або підготувати необхідні папери для проведення підведення підсумків у підрозділі.