Роль і завдання головних сержантів рот під час управління підрозділами у повсякденній діяльності

 

Центральною фігурою управління будь-якого підрозділу (організації) є командир. Тільки командир-єдиноначальник, наділений великими правами, здатний забезпечити централізоване управління та спрямувати зусилля підлеглих на успішне виконання поставленого завдання.

Командир здійснює управління підпорядкованим особовим складом й несе повну відповідальність за виконання ними поставлених завдань. У своїй практичній роботі він спирається на інші органи управління (офіцерів і сержантів). Вони допомагають йому організовувати виконання будь якого завдання й постійно керувати особовим складом в процесі їх виконання.

Командир приймає рішення, ставить завдання підлеглим, організовує взаємодію і дає вказівки з організації управління й всебічного забезпечення виконання завдання. Наскільки прийняте їм рішення буде відповідати сформованій обстановці, покаже результат виконання підлеглими завдання. Уміння та здатність приймати в короткий термін обґрунтовані рішення ― основний показник його управлінської зрілості.

Наполеон порівнював дар командира з квадратом, в якому основа ― воля, висота ― розум. Квадрат буде квадратом тільки за умови, якщо його основа буде дорівнювати висоті, або, іншими словами, розум і воля будуть рівні. Якщо воля перевищує розум, командир буде діяти рішуче й мужньо, але мало розумно; в іншому випадку в нього будуть гарні ідеї і плани, але буде не вистачати мужності й рішучості їх здійснити.

Виняткове значення в роботі командира має плановість, заснована на тверезому обліку часу й реальних можливостей підлеглих, він повинен завжди чітко знати що, коли, з ким, в який спосіб має зробити. Без такого плану командир не в змозі працювати з перспективою.

Великого значення набуває така риса стилю роботи командира, як цілеспрямованість, уміння знаходити в роботі вирішальну ланку, на який варто зосередити свої основні зусилля.

Життя переконує, що, яким би підготовленим і тактично грамотним не був командир, він один не в змозі управляти підлеглими. Той командир, що намагається всі питання, великі й малі, вирішувати одноосібно, розтрачає сили, гає час і в результаті не встигає зробити у строк головне. Командир повинен уміло використовувати у своїй роботі підпорядковані йому органи управління. Тільки спільними зусиллями можна у визначені терміни оцінити обстановку й прийняти рішення. Звідси особливого значення набуває вміння командира встановлювати правильні, ділові стосунки з підлеглими. Лайка, крики, образи ― це не показник вимогливості й принциповості командира, а скоріше свідчення його невихованості й низької культури.

Особовий склад поважає тих командирів, що поряд зі своєю вимогливістю піклуються про підлеглих, цінують їхнє достоїнство й честь.

Отже, успішно справитися зі своїми обов’язками може командир, який є взірцем для підлеглих, має глибокі знання з військової теорії управління, володіє сучасними методами управління підлеглими. Це стосується і командирів нижчої ланки, таких як командири відділень, головні сержанти взводів, головні сержанти рот і решта сержантів, котрі обіймають вищі посади в створеній структурі управління, котра діє у Збройних Силах України.

Винятково велика роль головних сержантів рот, які є помічниками офіцерів фактично за всіма видами повсякденної діяльності. Командир роти доводячи своє рішення до особового складу застосовує різні форми і методи управління, які притаманні його стилю управління, доводить рішення старшого начальника та його вказівки до всіх посадових осіб роти, залучає їх до спільної розробки найбільш важливих питань і заходів щодо організації та забезпечення виконання завдань повсякденної діяльності. У свою чергу підпорядковані командиру роти офіцери і сержанти доповідають всі основні дані про стан підпорядкованих їм підрозділів і погоджують з ним усі плани з їх використання під час виконання завдання. Лише за умови самої тісної й узгодженої роботи, а також здорових стосунків між усіма посадовими особами створюються нормальні умови для функціонування підрозділу та управління ним.

У свою чергу головний сержант роти з метою реалізації прийнятих командиром роти рішень повинен виступати в ролі організатора виконання робіт усім особовим складом роти. Від його підготовленості, досвіду, уміння спрямувати роботу особового складу сержантів у суворо визначеному руслі, залежить якість виконання завдань, своєчасність і узгодженість роботи сержантського складу над завданнями які доручені до виконання. Особиста організованість, здатність знайти в кожний момент ту ланку ланцюга, що вирішує успіх справи, здатність мобілізувати всі сили на досягнення основної мети, ось основні риси які повинні характеризувати головного сержанта роти як лідера колективу, одного із найголовніших помічників командира роти.

Таким чином на головного сержанта роти повинна бути покладена відповідальність за підтримку готовності роти до виконання доручених завдань, організацію та забезпечення безперервного зв’язку солдат з сержантським і офіцерським складом роти, іншими підрозділами військової частини, та якість виконання делегованих йому командиром роти повноважень. Головному сержанту роти повинно надаватися право віддавати накази від імені командира роти, а у виняткових випадках, які не терплять відкладення, самостійно вносити зміни в рішення, прийняті молодшими командирами. Таке право зобов’яже головного сержанта роти до багато чого, й у першу чергу до докладного знання не тільки рішень які приймаються командиром роти, але і його припущень, намітку дій на випадок можливих змін обстановки. Правильні стосунки командира й головного сержанта роти, їхня спрацьованість, розуміння один одного з півслова ― найважливіша умова створення ділової обстановки, організованої роботи всього особового складу роти.

Високе положення, яке повинен займати головний сержант роти в управлінні сержантським складом, зобов’язує його: завжди знати завдання, поставлені перед підрозділом командиром роти, положення, стан і можливості роти щодо вирішення поставлених завдань, кількісні та якісні показники; вплив на виконання завдань різних факторів; бути готовим у будь-який час зробити висновки з обстановки, яка склалася, дати пропозиції командиру роти щодо рішення, уміти визначити заходи щодо забезпечення виконання будь якого завдання та організації управління під час його виконання.

Поряд з цим, найважливішим обов’язком головного сержанта роти буде керівництво підлеглими сержантами. Він повинен спрямовувати їхню роботу, допомагати їм, навчати, як потрібно виконувати свої завдання, стежити за своєчасним поданням ними повідомлень і різних доповідей про діяльність підрозділів які їм підпорядковані.

Незважаючи на свою велику організаційну роботу, яку буде виконувати головний сержант роти, він сам повинен виконувати найбільш складні завдання. У процесі планування діяльності роти головний сержант роти повинен безпосередньо працювати з командиром роти з прийняття рішення, робити розрахунки часу на організацію виконання завдання, розробляти документи, що зазвичай вимагають узгодження між різними органами управління.

Але яким би підготовленим не був головний сержант роти, він один не в змозі вчасно виконати всі завдання які будуть поставлені до виконання. У своїй роботі він буде спиратися на своїх сержантів та солдатів. Від рівня їхньої підготовленості і виконання своїх обов’язків, залежить успіх роботи роти в цілому. Звідси найважливішим завданням головного сержанта роти є навчання й виховання сержантів роти, удосконалення методів їхньої роботи, підвищення злагодженості в роботі сержантів як частини органу управління роти. Не викликає сумніву, що успішно справляться з обов’язками головного сержанта роти тільки висококваліфіковані, виховані, творчо мислячі сержанти, діяльність яких є взірцем виконання свого обов’язку.