інші заходи, що стосуються факторів ризику репутації Банку.

Крім цього, ризики репутації мінімізуються Банком за рахунок ретельного вивчення клієнтів на місцях. Застосування принципу „знай свого клієнта” має особливе значення для безпеки та стабільності Банку, позитивно впливає на захист його репутації. Банк дотримується законодавчих вимог у питаннях ідентифікації клієнтів та фінансового моніторингу операцій клієнтів. Також Банком проводиться постійний аналіз перспектив розширення банківських продуктів та послуг з врахуванням потреб та вимог клієнтів Банку. Керівництво Банку приділяє значну увагу питанням підтримки на високому рівні іміджу Банку та його репутації.

Створення та ефективне функціонування в Банку системи ризик-менеджменту дає можливість обмежувати вплив стратегічного ризику. Банк визначає для себе стратегічний ризик як ризик виникнення збитків внаслідок помилок (недоліків), допущених при прийнятті рішень, що визначають стратегію діяльності та розвитку Банку. Управління стратегічним ризиком Банку здійснюється шляхом узгодження стратегічних цілей, бізнес-стратегій, ресурсів, а також якості реалізації цілей Банку.

Кредитний ризик визначається як ризик того, що контрагент не зможе погасити суму заборгованості в повному обсязі при настанні строку погашення. АТ „Банк „Фінанси та Кредит” Річна фінансова звітність за 2009 рік.

Загальне управління кредитним ризиком покладене на Кредитний комітет Банку (на рівні філії - Кредитну комісію). Кредитний комітет Банку приймає рішення про надання кредитів позичальникам, затверджує ліміти кредитування, визначає стратегію кредитної політики, розглядає і аналізує стан кредитного портфеля, погоджує заходи щодо роботи з проблемною заборгованістю.

У Банку діє власна система визначення кредитних рейтингів фізичних та юридичних осіб.

Визначення рейтингу проводиться на основі фінансової звітності клієнтів Банку (балансів, звітів про прибутки та збитки та інших фінансових звітів), даних із засобів масової інформації тощо.

Банк структурує рівні кредитного ризику, шляхом встановлення лімітів ризику, який виникає у зв’язку з одним позичальником або групою позичальників та у зв’язку з географічними і галузевими сегментами.

На протязі звітного періоду капітал Банку відповідав вимогам Національного банку України. Банк належить до групи достатньо капіталізованих банків.

Станом на 01.01.2010 регулятивний капітал Банку склав 1 882 млн.грн. Значення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи платоспроможності Банку щоденно контролюється керівництвом Банку та станом на 01.01.2010 становив 12.32%, що відображає здатність Банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Висновки

 

Тенденції розвитку та сучасного стану банківської системи України дали підстави стверджувати, що одним з основних завдань вітчизняних банків сьогодні є підвищення ефективності формування та використання їх фінансових ресурсів, що зумовлено принциповою зміною правил їхнього функціонування у ринковому середовищі та посиленням конкуренції. В Україні назріла необхідність удосконалення процесів формування та реалізації фінансової стратегії розвитку, що сприятиме раціональному формуванню і використанню фінансових ресурсів банку у стратегічній перспективі та дасть змогу обійти конкурентів і забезпечити собі конкурентні переваги в майбутньому.

Сталий розвиток та конкурентоспроможність банків України значною мірою залежать від їх успішного фінансового розвитку. Визначальним інструментом забезпечення успішного фінансового розвитку банківської установи є її фінансова стратегія. На основі узагальнення наукових підходів у літературних джерелах та дослідження послідовності зміни поглядів на розуміння стратегії розкрито сутність та зміст фінансової стратегії розвитку банку.

Оцінка конкурентних позицій окремих показала, що регулярне проведення банком аналізу своєї конкурентоспроможності дає змогу банкам ефективно управляти активними і пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного стратегічного розвитку.

На основі проведеного аналізу фінансових результатів та оцінки ефективності діяльності банку зроблено висновок про те, що фінансова стратегія розвитку має визначальний вплив на рівень прибутковості банку та на ефективність його діяльності.

 

Список використаних джерел

1. Бугулов В.М., Бугулова Т.В. Національний банк і його операції: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2007.

.   Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Банківська справа: Навчальний посібник. - Львів: “Новий Світ - 2000”, 2008.

.   Вовчак О.Д., Скаско О.І., Стасів А,М, Банківський нагляд. - Львів: “Новий Світ - 2000”, 2005.

.   Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Національний банк у системі влади. - К., 2004.

.   Гранкевич-Вальтц Г. Центральний банк. Центр освіти та розвитку бізнесу. - Варшава, 2005.

.   Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник. - К.: Знання України, 2006.

.   Козюк В.В. Незалежність центральних банків: Монографія. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004.

.   Козюк В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика. - Тернопіль: Джура, 2004.

.   Косова Т.Д. Аналіз банківської діяльності: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008.

.   Краснова, І. Внутрішній контроль у банку: завдання та організація / І. Краснова // Вісник НБУ. - 2007.

.   Леончук І.Д. Операції центрального банку: Навч. посібник. - К.: Алеута, 2005.

.   Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки: організаційно-правові засади. - К.: Т-во “Знання”, КОО. - 2009.

.   Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д. е. н., проф. Ф.Ф. Бутинця. - К.: Кондор, 2008.