Соціальні наслідки алкоголізації

 

Пияцтво і алкоголізм приносять нашому суспільству великі матеріальні й моральні втрати. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, простоюють машини, верстати, втрачається трудові навички і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна.

За розрахунками економістів, у осіб, які помірно випивають спиртне продуктивність праці знижується на 4-5%. Більше половини транспортних аварій пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок, або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилась після алкогольного сп’яніння.

Разом з пияцтвом у сім’ю приходять матеріальні нестатки, адже чоловік, батько чи син пропивають більшу частину зарплати. В сім’ї починаються сварки, обвинувачення, пізніше навіть бійки. Ще більшої моральної шкоди завдає пияцтво дітям і жінкам.

Якщо зловживання спиртним триває, колишні дози вже не викликають сп’яніння, а вино і пиво не приносять задоволення, з’являється потяг до міцних напоїв. Алкогольні напої вживають кілька разів на тиждень збільшуючи дози до 400-600 гр.

Що ж спричиняє перехід пияцтва в алкоголізм? Пияцтво переростає в алкоголізм при наявності неврозів, ендокринних розладів, певну роль відіграє спадковість, спадковий обмін речовин. Частіше алкоголіками стають особи, діди і батьки яких зловживали спиртним. [19;50]

Посилює можливість розвитку алкоголізму психічний інфантилізм. У таких людей слабка сила волі, нема самокритики, низькі духовні запити. Вони п’ють щоб забутись, бо інакше не можуть впоратися зі втомою, труднощами, нудьгою, поганим настроєм. Алкоголь тонізує їх всі проблеми вирішуються простіше. Алкоголізм легше виникає у осіб схильних до асоціальних вчинків, морально нестійких за характером жорстоких. Чіткої межі між пияцтвом і алкоголізмом нема. Останній розвивається поступово. У алкоголіка появляється необхідність вживати спиртне, від цього залежить його фізичний стан. Внаслідок такої залежності виникають різноманітні розлади. Порушуються нормальні стосунки особи з колективом, що завдає шкоди суспільним і матеріальним інтересом того хто п’є. Втрачається контроль за кількістю випитого, підвищується пристосування організму до спиртного. Щоб сп’яніти такій людині потрібно дедалі більше. При вживанні безалкогольних напоїв міцністю 20% і більше, виникає відчуття опіку в стравоході та шлунку. Коли міцні алкогольні напої вступають в контакт з клітинами слизової оболонки, у них порушується перебіг нормальних життєвих процесів. Настає коагуляція (згортання) білків протоплазми, клітини втрачають воду.

До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, і уже через 10-15 хв. він потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрації. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин і надходить у тонку кишку, де і всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація алкоголю в крові досягається через 1-2 години, що виявляється гострим сп’янінням. Повністю спирт всмоктується з кишечника через 2 години.

Якщо алкогольні напої вживати з їжею спирт довше затримується в шлунку. Особливо це стосується жирної їжі.

З крові спирт надходить у печінку і тканини, де є вода з якою він змішується в будь-якій концентрації. Найвищий вміст алкоголю в крові, він розчиняється в нирках, фіксується в мозку, легенях, печінці, серці і зберігається протягом 1-2 днів. Під час гострого сп’яніння спирт відсмоктує воду з клітин, що призводить до зневоднення і появи відчуття спраги.Такі токсичні проміжні продукти, як альдегіди оцтової кислоти тощо призводять до отруєння організму. Насамперед уражаються нервова система і печінка.

Систематичне вживання спиртного веде підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Токсичні продукти обміну спирту затримуються в тканинах до 2 тижнів, від отруйної концентрації алкоголю організм звільняється через 8-12 годин.

Гостре сп’яніння супроводжується порушенням обміну речовин, сповільнюється окислення жиру, що призводить до жирової інфільтрації печінки, м’яза серця, підшлункової залози. Алкоголь впливає на обмін води. Організм втрачає значну кількість води з сечею і при блюванні. В тканинах затримуються натрій, азот, хлор. [10;4]

При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин і перебіг життєвих процесів. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі.

Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. При вживанні алкогольних напоїв погіршується перебіг гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, туберкульозу легень, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, анемічної хвороби серця,хронічних недуг нирок. [20;123]

У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть молодих алкоголіків спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця, травмою, нещасним випадком. Вживання алкоголю стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах. Отже, пияцтво і алкоголізм зумовлюють передчасну старість людини.

У алкоголіків непривабний зовнішній вигляд, шкіра обличчя у зморшках, набрякла, землисто-сірого кольору з темно-червоним відтінком. Розширені судини на носі, вухах, щоках, нижні повіки набряклі. Пальці рук тремтять, що особливо помітно при закритих очах, язик обкладений білим. Погляд похмурий, тупуватий, рідше очі блищать.

Пияцтво і алкоголізм слід розглядати як руйнівну силу, що поступово розкладає тіло і особистість того хто п’є.

Отже, алкоголізм – це хвороба, яка виникає внаслідок хронічного довготривалого отруєння організму винним спиртом.