Модель виховної системи Старобільського обласного медичного училища

В умовах розбудови Української державності надзвичайного значення набуває інноваційний розвиток школи як важливої складової загальної середньої освіти, бо саме інноваційна діяльність є вимогою шкільного сьогодення. Розробляючи структурно-змістові варіанти моделей процесу навчання (як цілісного, на основі загальних дидактичних принципів і закономірностей, так і предметно-змістового, на основі часткових похідних принципів), педагогічний колектив спирався на науково-теоретичні і науково-методичні напрацювання з проблем дидактики, широко представлені працями таких учених, як В.Ф. Паламарчук, І.П. Підласий, Ю.І. Мальований, О.К. Дусовицький, Г.М. Ісаєвій та інших.

Виховна робота в Старобільському медичному училищі є невід’ємною складовою частиною процесу якісної підготовки фахівців. Училище виступає як центр соціокультурного простору, що фіксує позитивний соціальний вплив на студента, що захищає його від антисоціальних та антигуманних дій, підтримує його психологічно, сприяє його гармонійному розвитку та самовихованню. Виховання розглядається як цілеспрямована діяльність, орієнтована на створення умов для розвитку духовно – цілісної орієнтації студентів на основі загальнолюдських та державних цінностей, надання їм допомоги в життєвому самовизначенні, моральному, суспільному та професійному становленні. В училищі розроблена концепція та програма виховної роботи.

Основні пріоритетні напрямки виховної роботи:

* створення оптимального виховуючого середовища, спрямованого на творчий саморозвиток та самореалізацію особистості;

* створення ефективної системи виховної роботи соціально – морального, естетичного, патріотичного, загальнокультурного виховання студентів; * розвиток студентського самоврядування, діяльність студентських загонів; * реалізація виховного потенціалу навчальної та наукової роботи; * забезпечення високоморального клімату та високої культури взаємовідносин в студентському гуртожитку; * забезпечення соціального захисту студентів, організація психологічної підтримки та консультаційної допомоги на її основі; * проведення соціологічних досліджень з питань виховної роботи; * поширення простору соціального партнерства, розвиток різних форм взаємодії в сфері виховної діяльності; * запровадження системи управління якістю виховної роботи. Головне завдання – досягнення високої культури в питаннях виховної роботи в училищі, створення особистісно орієнтованої виховної системи, що поширюється на всі області життєдіяльність училища. Початком перебудови виховної роботи в СОМУ можна вважати 2005 рік, саме тому, що в цей рік булла систематизована і конкретизована виховна робота зі студентами. Створені та затверджені на педагогічнійраді базові нормативні документи, що регламентують роботу педагогічного колективу з покращення якості виховної роботі: «Стратегія розвитку ВНЗ до 2010»; «Концепція виховної роботи»; «Освітня програма з пропаганди здорового способу життя на 2006–2010 рр», затверджена структура виховної роботи, складовими якої є: рада з виховної роботи зі студентами, рада з профілактики правопорушень серед студентів, спортивний клуб «Юність», музей, кабінет психологічного розвантаження та соціально-психологічної роботи. Аналізуючи структуру управління на предмет достатності елементів, можна визначити її як оптимальну для училища, так як вона відображає основні елементи управління. В структурі управління виділено наступні рівні (таблиця 2.2). Перший – стратегічний, що містить в собі директора, педагогічну раду, які відповідають за стратегічний напрямок розвитку училища: щорічно, на засіданні педагогічної ради в серпні заслуховується звіт по виконану роботу за рік та основні напрямки та завдання на наступний навчальний рік, затверджується річний план роботи, на щомісячних нарадах при директорі затверджуються плани роботи на місяць; Другій – тактичний, що містить заступників директора з навчальної, виховної, практичної роботи, завідуючого відділеннями, методичне об'єднання кураторів груп, предметно-циклових комісій, методична рада, мала педагогічна рада, які розробляють та реалізують тактику розвитку училища, відповідають за організацію конкретних дій з основних напрямків функціонування училища, планується робота з ключових питань страв навчального закладу, розробляються та затверджуються заходи тематичних місячників; Третій – оперативний, що містить в собі кураторів груп, викладачів предметників, соціально-педагогічну службу, кураторів груп, які є безпосередніми виконавцями стратегії та тактики функціонування навчального закладу, розробляється методичне та інше забезпечення проведення конкретних заходів, коректується план роботи; Четвертий – самоврядування – це студенти, які є кінцевим ланцюгом ланцюзі управління, саме для яких і повинна ефективно функціонувати система управління (інститут президента Студентської громади, студентська рада гуртожитку, волонтерські загони, художні рада).

 

Таблиця 2.2 Структура управління Старобільського обласного медичного училища

Директор

Педагогічна рада

1 рівень Стратегічний

	Заст. дир. з НР		Заст. дир. з ВР		МО кураторів груп		Мала Пед рада

2 рівень Тактичний

Вихователь гуртожитку

Психологічна служба

Викладачі предметники

3 рівень Оперативний

Органи самоврядування

4 рівень Самоврядування

______

 

Мета виховної діяльності в Старобільському обласному медичному училищі полягає в соціалізації особи майбутнього конкурентоздатного фахівця з середньою професійною освітою, що володіє високою культурою, інтелігентністю, соціальною активністю, якостями громадянина – патріота.

Іншими словами, мета може бути представлена у вигляді виконання соціального замовлення, що включає набір якостей особи, якими повинен володіти студент після закінчення вищого учбового закладу. До них відносяться:

– моральність

– інтелігентність

– патріотизм

– прагнення до здорового способу життя

– загальна і професійна освіта

– соціальна активність

– заповзятливість

– готовність самостійно приймати рішення в ситуації вибору

– здібність до співпраці і міжкультурної взаємодії.

Головним завданням виховної діяльності у СОМУ можна вважати створення умов для активної життєдіяльності студентів, для цивільного самовизначення і самореалізації, для максимального задоволення потреб студентів в інтелектуальному, культурному, етичному і фізичному розвитку.

Конкретизуючи поставлене завдання, можна виділити її наступні основні моменти:

– Виховання етичних якостей, інтелігентності.

– Формування у студентів цивільної позиції і патріотичної свідомості, правової і політичної культури.

– Виховання внутрішньої потреби особи в здоровому способі життя.

– Формування особових якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності.

– Постійний розвиток умінь і навиків управління колективом у різних формах студентського самоврядування.

– Розвиток орієнтації на загальнолюдські цінності і високі гуманістичні ідеали культури.

– Формування у викладачів відношення до студентів як до суб'єктів власного розвитку (педагогіка співпраці).

– Здійснення виховної місії вузу на основі розвиненої соціокультурної сфери училища і міста – театрів, бібліотек, музеїв, спортивно-оздоровчих комплексів, науково-культурних центрів і клубів за інтересами, виставок творів мистецтва і студентської творчості і ін.

– Збереження і примноження історико-культурних традицій училища. Залучення до училищного духу, формування відчуття училищного корпоративізму і солідарності.

– Розвиток клубною і досугової діяльності, як особливої форми життя студентів.

Для досягнення позначеної мети і поставлених завдань потрібне здійснення комплексу взаємозв'язаних рішень і дій з ряду напрямів виховній діяльності:

1. Морально-духовне виховання;

2. Патріотичне і правове виховання;

3. Професійне е виховання;

4. Естетичне виховання;

5. Фізичне виховання;

6. Екологічне виховання.

Механізми реалізації виховної діяльності у СОМУ

Механізми реалізації виховної діяльності в Старобільського обласного медичного училища полягають у наступних заходах:

– Проведення соціологічних досліджень серед студентів і викладачів, що дозволяють:

а) з’ясувати ієрархію ціннісних (перш за все, етичних і естетичних) орієнтирів;

б) накреслити круг проблем морально-етичного характеру, з якими вони найчастіше стикаються;

в) з’ясувати відношення студентів різних відділень до самої ідеї про необхідність їх виховання;

– Використання результатів вищезазначених досліджень для організації життєдіяльності як основи виховного процесу (формування атмосфери згоди, єднання, правової культури, пошани до морально-етичних принципів і норм спілкування);

– Створення моделі виховної діяльності СОМУ;

– Розробка комплексної програми виховної діяльності СОМУ;

– Підготовка і перепідготовка тих, хто здійснює виховну діяльність;

– Проведення спільних семінарів для викладачів, кураторів і студентського активу;

– Організація «дошок пошани» кращих студентів відділень і училища;

– Встановлення партнерських стосунків з вузами і центрами, що займаються розробкою проблем виховної діяльності;

– Розробка і впровадження комплексної програми з розвитку студентського самоврядування, що сприяє професійній і культурно-етичній самореалізації студентів і активній участі в управлінні справами училища. Для підвищення ефективності даної роботи проводиться навчання студентського активу («Школа лідерів») з різних напрямків роботи: навчальної, наукової, творчої, спортивної, політичної;

– Організація соціологічного дослідження з метою вивчення молодіжних проблем і динаміки ціннісних установок.

– Оптимальне планування виховної діяльності у групах, на відділенням, училищі. Виховна діяльність у СОМУ сьогодні повинна бути не як одночасна передача досвіду від старшого покоління до молодшого, а і як взаємодія і співпраця викладачів і студентів у сфері їх спільної навчальної і позанавчальної діяльності. Одним з найбільш важливих суб’єктів виховання, що роблять на студентську молодь опосередкований вплив, є вся училищна атмосфера, тому виховне середовище формується силами всіх співробітників училища.

Дана виховна система повинна служити основою для створення комплексної Програми виховної діяльності в СОМУ конкретних програм, окремих планів виховної роботи в училищі, на відділеннях, гуртожитку.

При проведенні виховної діяльності необхідно враховувати моральні і матеріальні стимул-реакції.

Система виховання, поза сумнівом, носить динамічний характер. Тому вона повинна постійно творчо розвиватися і збагачуватися.

При розробці моделі виховної діяльності СОМУ були досліджені, враховані і частково використані принципові положення і підходи наступних наукових джерел і авторських робіт (Березіна В.А. «Виховання в сучасному вузі: нові підходи»; Гавріков А.Л., Гуділов С.В. «Нормативне забезпечення навчальної діяльності і соціальної підтримки студентів»; Гавріков А.Л., Гуділов С.В., Поровський Г.С. і ін. «Основна освітня програма. Виховна діяльність як об’єкт аналізу і оцінювання», під. ред. І.А. Зімньої; Донченко А.П., Прокофьев Ю.А. і ін. «Концепція розвитку гуманітарної освіти»; Зімняя І.А., Боденко Б.Н. і ін. «Виховання – проблема сучасної освіти»; Лісовський В.Т. «Основи концепції і програми виховання студентів вузів»;» Б.К. Коломієць, О.А. Васильєва «Оцінка якості виховної діяльності в системі управління якістю освіти; Рябов Л.П. Морально-гуманістичні підходи до формування особи фахівця, розвитку в студентства громадянськості і патріотизму).

 

Таблиця 2.3 Результати функціонування виховної системи СОМУ

Критерії оцінки якості виховання	Показники ефективності функціонування виховної системи училища	Перспективи
1. Людина-всебічно розвинута особистість: здібність до творчості, високий рівень розумової діяльності, сформовані пізнавальні інтереси, інформативна культура. 2. Параметри моніторингу рівня вихованості студентів училища моделі «Екологія і Діалектика»: а / Людина – всебічно розвинена особа: здібність до творчості; високий рівень розумової діяльності; сформовані пізнавальні інтереси; інформативна культура; кмітливість, допитливість, цілеспрямованість; прагнення до самовиховання; ерудиція, уважність, логіка мислення; прагнення до успіху; Людина – духовна особистість: наявність етичних якостей; стійкість етичної поведінки; розвинений художній смак; здібність до глибокого переживання естетичних відчуттів; уміння відчувати і цінувати красу; виконання правил для учнів, шкільного розпорядку; культура мови, естетика праці; патріотизм, неприйняття аморальної поведінки; б/ Людина – особа, відкрита іншим людям: комуникативність, співпереживання, колективізм, тактовність, уміння бути хорошим товаришем, прагнення прийти на допомогу; активна участь в справах групи і училища; альтруїзм, адекватна самооцінка; в/ Людина – відповідальна особа: незалежність поведінки від зовнішнього контролю; уміння передбачати наслідки своїх вчинків; сформованість внутрішнього самовираження; принциповість; сміливість, уміння володіти собою; готовність до свідомого обрання професії; старанність, почуття обов'язку; самостійність; дотримання правил безпеки; уміння організувати свій час; обдуманість вчинків	1. Поведінка в училищі 2. Сформованість моральних якостей 3. Сформованість загально людських цінностей 4. Єдність студентської групи 5. Відповідальність що до навчання 6. Робота органів студентського самоврядування 7. Розвиток креативних здібностей у колективах додаткової освіти 8. Поширення системи додаткової освіти 9. Результативність участі у районних, обласних конкурсах фахової майстерності, художніх конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях, тощо 10. Підвищення педагогічної майстерності усіх учасників виховного процесу 11. Відгуки батьків про роботу педагогічного колективу	1. Розвиток студентського самоврядування 2. Розробка програми взаємодії педагогічного колективу з батьками 3. Розробка програми «Ми разом», що координує діяльність педагогічного колективу, батьків, студентське самоврядування, оточуюче середовище.

Таблиця 2.4 Основні компоненти й елементи виховної системи Старобільського обласного медичного училища

Компоненти виховної системи	Складові частини (елементи) компонентів
1. Індивідуально-груповий	1. Адміністрація училища. 2. Куратори груп 3. Батьки студентів 4. Викладачі, представники громадськості, що беруть участь у виховному процесі і життєдіяльності колективу училища
2. Ціннісно-орієнтований	1. Мета виховної роботи. 2. Виховна проблема, над якою працює училище, основні напрямки її реалізації. 3. Принципи побудови виховної системи та життєдіяльності училища
3. Функціонально-діяльнісний	1. Системоутворюючий вид діяльності, структура, форми і методи організації виховної роботи 2. Основні функції виховної системи. 3. Педагогічне забезпечення і самоврядування життєдіяльністю студентського колективу училища.
4. Просторово-часовий	1. Емоційно-психологічне, морально-духовне і предметно-матеріальне середовище. 2. Між групові стосунки та зв’язки в межах училища як цілого училищного організму.
	3. Зв’язки і стосунки студентського колективу з іншими спільнотами студентів, молоді, дорослих. 4. Місце і роль кожної групи у виховному просторі навчального закладу. 5. Місце і роль медичного училища у виховній роботі м. Старобільська. 6. Етапи становлення і розвитку виховної системи.
5. Діагностично-аналітичний	1. Критерії ефективності виховної системи. 2. Методи і прийоми вивчення результативності виховної системи. 3. Форми і засоби аналізу, оцінки й інтерпретації отриманих результатів.

 

Упродовж багатьох років у вихованні на перше місце ставили школу, навчальний заклад, потім сім'ю, громадськість. Однак у результаті суспільних і економічних знань життя впевнено ставить на чільне місце саме сім'ю і родину, батьків як перших і природних вихователів своєї дитини. Саме родина є першою школою виховання, де плекаються моральні якості, шануються звичаї, традиції, зберігається пам'ять роду. З родини йде життя людини. Без родини, сім'ї, батьків виховати морально здорову людину неможливо [4].

У виховному процесі училища велику роль відіграють студентські органи самоврядування. Вони забезпечують активну участь кожного студента в різних видах діяльності: начально-пізнавальній, ціннісно-орієнтованої, трудовій, художньо-естетичній, спортивно-оздоровчій, суспільно-гуманістичний і краєзнавчий. Для студентів працюють різні гуртки за інтересами, спортивні секції, бібліотека, читальний зал

Досвід училища свідчить, що саме українознавство може дати студентам можливість усвідомити себе українцями, громадянами своєї держави. Саме для цього училище має освітню програму з української мови та літератури.

Головне завдання педколективу сьогодні – надати українознавчого змісту всьому навчально-виховному процесу. Аспект українознавства чітко окреслюється на заняттях з історії, географії, української мови і літератури, на першому курсі (база 9 класів), заняттях з клінічних дисциплін передбачається вивчення історії та етапи становлення української медичної науки.

Викладачами училища, що працюють на базі неповної середньої освіти розроблено систему занять українознавчої тематики з різних курсів і предметів:

• Українознавче виховання дитини в сім'ї.

• Історичне минуле рідного краю.

• Традиції та обрядовість українського народу.

Викладачі, що працюють на базі повної середньої освіти в межах вивчення курсу «Культурології» вивчають розвиток українською культури і науки в контексті з загальносвітової культури. По закінченню вивчення культурології та історії України на ІІ – х курсах передбачено творчі звіти груп «До джерел рідної Батьківщини» та «Історія України в обличчях», презентації клінічних дисциплін, де дається аналіз розвитку українських фундаментальних дисциплін: терапії, педіатрії, хірургії, акушерства і гінекології.

Виховний процес училища ґрунтується на засадах органічного поєднання національного із загальнолюдським, виховання студентів громадянами і патріотами. Домінантним є все (форми, методи, завдання), що пов'язане з розвитком медицини на Україні. Вагому роботу проводять студенти, під керівництвом викладачів, по збору матеріалів з історії розвитку медицини Старобільщини, на території якої було засновано найстарішу в краї земську лікарню, перший навчальний медичний заклад сучасної Луганської області. Матеріали про історичне минуле навчального закладу «Пам’яті нашої імена» збираються по напрямках: випускники училища 1935–1941 років, випускники – учасники ІІ світової війни, випускники-вчені, учасники локальних воїн та воєнних дій у Афганістані, керівники системи охорони здоров’я, випускники, що мають особливі досягнення перед Батьківщиною. Проміжним підсумком пошукової роботи стала презентація «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє», матеріали якої були надані в Луганський державний медичний університет для відкриття експозиції «Медицина Луганщини першої половини ХХ століття». Історія міста багатогранна. Воно було першим містом, визволеним від фашистських загарбників в роки Великої Вітчизняної війни і в ньому півроку працювали Уряд Української РСР та ЦК КПУ; була заснована перша обласна очна лікарня, знаходився табір військовополонених поляків у 1939–1940 рр. Студенти знайшли випускницю 1938 року, яка працювала в таборі фельдшером і сьогодні вона стала живим ланцюжком між загиблими поляки та їх нащадками, що приїжджають на могили померлих.

Мета всіх учасників виховного процесу – створення в кожній групі, училищі родинного мікроклімату. Найцінніше – це духовний зв'язок з молоддю, який з'явиться лише у такому родинному середовищі, де панують любов і злагода, де дорослі завжди знаходять час для спілкування з дітьми.

Аналіз виховного простору СОМУ дає можливість виділити наступні характерні риси:

1. Об’єктом виховання переважно є особи юнацького віку, проблема виховання яких стоїть особливо актуально, так як саме в цей період відбувається самовизначення людини, формується його життєва позиція, світогляд, ставлення свого «Я». До вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації приходять свого роду представники «другого ешелону» молоді, які у де яких випадках відстають за рівнем від вузівської ІІІ-ІV рівнів і, як показують дослідження і практика, останніми роками усе більш знижується її освітній і культурний потенціал.

2. Суттєвою особливістю виховного простору училища є мотивація вступу в нього. Хоча для наших студентів освіта достатня тісний зв'язало з ідеєю здобуття диплома, даний мотив не є таким, що переважає. Набагато важливіше для них життєвий успіх. В цьому відношенні вони є сприятливішим об'єктом виховної дії, яка, через специфіку їх орієнтації на професію, професійний успіх, вочевидь, повинно здійснюватися, в першу чергу, в ході професійної освіти і навчання.

3. Аналіз особливостей об'єкту виховання дає підставу вважати, що специфіка студентської свідомості, з одного боку, створює реальні передумови для ефективної дії у напрямі поставлених цілей; з іншого боку – перешкоджає їх реалізації. Можна стверджувати, що, не дивлячись на досить високий рівень солідарності об'єкту (студентів) з такими цілями виховання як гуманістичний світогляд, патріотизм, моральність, існують серйозні перешкоди для затвердження цих якостей. Вони зв'язані, головним чином, з деструктивною дією загальної духовної атмосфери в суспільстві. У практичній виховній діяльності необхідно здійснювати постійну діагностику міри прояву і поєднання негативних і позитивних рис свідомості об'єкту.

4. Виховний простір училища характеризується досить високим рівнем єдності суб’єктивно-об’єктивних взаємозв'язків. Це виступає як важлива передумова ефективності виховної діяльності. Результативність її знижується не унаслідок розриву зв'язків суб'єкта і об'єкту в рамках училищного виховного простору, а під впливом украй негативної дії зовнішнього середовища.

Забезпечення стабільності і стійкості самого виховного простору училища передбачає вживання технологій соціальної регуляції. У їх числі: нормативна; традиційно-ритуальна; конвенціональна; компаративна; змагальна; комунікативна; ціннісна; оцінна; статусна; символічна; психотерапевтична; соціально-екологічна; селективна; стимулююча; примусова; ситуаційна. Розроблена в ході дослідження матриця вживання цих технологій в умовах училища дає можливість визначити їх цілі, способи вживання і прогнозувати можливі негативні наслідки. Оптимізація управління училищнім виховним простором вимагає розвитку практики прогнозування і проектування виховного впливу. Рішення даної задачі можна здійснити шляхом створення в середніх спеціальних учбових закладах психолого-педагогічних служб, функціями яких є: діагностика виховного процесу, аналіз всіх компонентів виховного простору; розробка рекомендацій, направлених на вдосконалення соціальної регуляції виховного простору; робота по підвищенню кваліфікації вихователів; інформаційне забезпечення виховного процесу; прогнозування і проектування виховного процесу; відстежування результатів виховної дії і корекція виховного процесу.