Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки Північної Європи

Країни регіону є досить активними суб'єктами зовнішньоекономічних зв'язків. Вони виробляють 2 % продукції промисловості розвинутих країн і дають5 % їх експорту. Експорт Швеції становить 95,5 млрд дол., імпорт — 80 млрд дол. В експорті Фінляндії (44,4 млрд дол.) також значний обсяг готової продукції — 83 %, в імпорті (32,7 млрд дол.) переважають пальне, продовольство і машини. Норвегія експортує (на 59,2 млрд дол.) нафту й нафтопродукти, природний газ, продукцію лісообробної, електротехнічної, електрометалургійної промисловості, продовольство, а імпортує (на 35,2 млрд дол.) продовольство і споживчі товари. Данія вивозить на 50,8 млрд дол. продукцію машинобудування і металообробки, медикаменти, сільськогосподарські продукти і продукцію харчової промисловості (один із лідерів у світі з вивозу свинини, масла, сиру, яловичини, консервів, яблук тощо). В імпорті Данії (43,6 млрд дол.) переважають пальне, корми, устаткування і транспортні засоби. Ісландія експортує на 2,0 млрд дол. рибопродукти, метали, шкіру, а імпортує продукцію на 2,2 млрд дол. (продовольство, машини). Основні торгові партнери — країни Європейського Союзу та США. Зовнішньоекономічні інтереси країн регіону сягають й України: значні обсяги її експорту надходять у Фінляндію, Швецію, Норвегію та Данію, а найбільша кількість імпорту в Україну — з Фінляндії, Данії, Швеції.

78. Опишіть природно-ресурсний потенціал Південної Європи.

Клімат на більшій частині території типово середземноморський, із сухим жарким літом, м'якою дощовою зимою, ранньою весною і довгою теплою осінню, що сприяє сільському господарству і рекреації. Середні температури липня коливаються від +21° С у Португалії до +27° С у Греції, температури зими становлять у середньому -1...+9° С. Опади бувають переважно у зимовий період — 500—1200 мм. Влітку дуже часті посухи, особливо в Греції та Італії. Природні ресурси. У регіоні відчувається гостра нестача паливних корисних копалин. Тут майже немає нафти, дуже мало природного газу і вугілля. Проте багатими є поклади різноманітних металів, особливо кольорових: бокситів (Греція належить до трійки європейських лідерів), ртуті, міді, поліметалів (Іспанія, Італія), вольфраму (Португалія). Величезні запаси будматеріалів — мармуру, туфу, граніту, цементної сировини, глин. Наприклад, Іспанія і Португалія є найбільшими в Європі виробниками цементу, черепиці, стінних матеріалів. На о. Наксос (Греція) розташоване найбільше у світі родовище наждаку. У південноєвропейських країнах недостатньо розвинута річкова мережа, невеликими є розміри річкових басейнів, переважають короткі й бурхливі річки, що стрімко падають із гір. Багато рік влітку міліють або пересихають. У карстових районах є зникаючі річки з підземними річищами. Для судноплавства використовуються лише найповноводніші ріки (По, Тахо та ін.). В Італійських Альпах розташовані мальовничі гірські озера: Комо, Лаго-Маджоре та ін. Країни регіону бідні на деревину. Великі масиви лісів збереглися лише в Піренеях та Альпах. Середня лісистість регіону — 32 %. Найбільші лісові масиви — в Іспанії (51 %), а мінімальна лісистість — на Мальті (16%).

Населення Південної Європи

Демографічні показники. Традиційно для Південної Європи характерна висока народжуваність, але природний приріст населення невеликий: від 0,1 % на рік в Італії до 0,4-0,5 % у Греції, Португалії та 0,8 % на Мальті. Частка осіб віком до 14 років становить 16 %, 15-64 роки — 68 %, 65 років і більше — 16 %. На жінок припадає 51% населення регіону. Расовий склад. Більшість населення належить до південної (середземноморської) гілки європеоїдної раси. Її представники вирізняються порівняно невеликим зростом, темним хвилястим волоссям і темними очима. Етнічний склад. Історія народів Південної Європи сягає сивої давнини. В епоху Римської імперії більшість з них була романізована, і нині тут переважають народи, які належать до романської групи індоєвропейської мовної сім'ї (португальці, іспанці, галісійці, каталонці, італійці, сардинці, ретороманці). Виняток становлять:— греки; — албанці; — гібралтарці; — мальтійці; — турки — їх багато у Греції; — баски — живуть в історичній області Країна Басків на півночі Іспанії. Склад населення в країнах регіону переважно однорідний. Високі показники мононаціональності характерні для Португалії (99,5 % — португальці), Італії та Греції (по 98 % італійців і греків відповідно), і лише в Іспанії значна питома вага (майже 30 %) національних меншин: каталонці (18 %), галісійці (8 %), баски (2,5%)та ін. Релігійний склад. Більшість населення — християни. Християнство представлене двома гілками: — католицизмом (захід і центр регіону); — православ'ям (схід регіону, Греція). У Південній Європі знаходиться духовний і адміністративний центр Римської католицької церкви — Ватикан, який існує з IV ст. Частина турків, албанців, греків — мусульмани. Розміщення населення. Населення розміщене нерівномірно. Найбільша густота — в родючих долинах і приморських низовинах, найменша — у горах (Альпи, Піренеї), становить на деяких територіях до 1 особи/км². У Південній Європі протягом декількох останніх століть еміграція переважала над імміграцією. Рівень урбанізації в регіоні набагато нижчий, ніж в інших частинах Європи: тільки в Іспанії та на Мальті в містах мешкає до 90 % населення, а, наприклад, у Греції та Італії — дещо більше 60 %, у Португалії — 36 %. Більшість міст розташована в приморських районах і поблизу них, особливо вздовж річок, тут же розміщена й основна кількість населення. Внутрішні гірські області мають, як правило, низьку густоту населення. Міста здебільшого невеликі (крім Італії). Чимало з них беруть початок з іберо-римських часів (понад 2 тис. років тому), багаті на історичні пам'ятки. Трудові ресурси. Становлять приблизно 51 млн осіб. Найбільша їх кількість — в Італії (25 млн) та Іспанії (17 млн). Загалом 30 % активного населення зайнято в промисловості, 15 % — у сільському господарстві, 53 % — у сфері послуг. Останнім часом до Південної Європи на сезон збирання врожаю фруктів та овочів приїздить багато найманих робітників зі Східної та Південно-Східної Європи, які не можуть знайти роботу у власних країнах.