Родинно-шлюбне право УСРР 1920-30-х років

1. Зародження радянського шлюбного права. 2. Кодекс законів про родину. 3. Зміни в сімейному праві в 30-і роки.

З приходом до влади в Україні більшовики однією з перших галузей права піддали законодавчому нормуван­ню родинно-шлюбні стосунки. У 1919 році РНК УСРР приймає низку декретів, які скасували попередню пра­вову основу шлюбу: "Про громадянський шлюб та про ведення книг актів громадянського стану", "Про органі­зацію відділів записів актів громадянського стану", "Про розлучення". Ними законним визнавався лише грома­дянський шлюб зареєстрований у відділі загсу, скасову­валися релігійні обмеження (різна віра), дозвіл батьків, наявність посагу, станові, гільдійні обмеження. Розлу­чення ставало вільним, на прохання однієї з сторін. Тоді ж підготовлено Сімейний кодекс УСРР, але через грома­дянську війну його не встигли прийняти.

Лише 31 травня 1926 року ВУЦВК ухвалив "Кодекс законів про родину, опіку, подружжя і про акти грома­дянського стану". Він мав п'ять розділів: 1. Родина. 2. Опіка й опікування. 3. Шлюб. 4. Зміна громадянами своїх імен та прізвищ. 5. Визначення особи безвісти відсутньою або померлою. До кодексу ввійшли всі поло­ження зазначених декретів. У ньому врегульовувалися майнові та аліментні відносини подружжя, правовідно­сини між дітьми та батьками, питання опіки та піклу­вання, порядок судового встановлення позашлюбного батьківства. Вперше запроваджувався інститут усинов­лення дітей. Шлюбний вік установлювався для чолові­ка з 18 років, для нареченої — з 16 років. Умовою стави­лася незареєстрованість в іншому шлюбі та відсутність психічних захворювань. Процедура одруження і розлу­чення спрощувалася до одного дня. Майно, надбане за час подружжя, ставало спільною власністю, незалежно від того, на кого з подружжя воно зареєстровано. Под­ружжя зобов'язане було платити аліменти з непрацез­датності один одному, якщо вона наставала до шлюбу, під час шлюбу та протягом року після шлюбу.

У 30-і роки до Кодексу внесено низку суттєвих змін, зокрема посилилась відповідальність за несплату алі­ментів, ускладнилася процедура розлучення і укладан­ня шлюбу, були заборонені аборти і розширені права дітей та породіль. Шлюбний вік для жінок підвищився до 17 років.

Ключові поняття шлюб, опіка, родина, піклування, усиновлення, аліменти, розлучення, аборти, реєстрація.

Історико-державні події 1926 р. — ухвалено Кодекс законів про родину, опі­ку, подружжя УСРР.

Конституція УРСР 1937 року

1. Ухвалення Конституції. 2. Структура та головні положення. 3. Значення.

Після ухвалення 5 грудня 1936 року другої Консти­туції СРСР виникла необхідність узгодити з нею основні положення Конституції УСРР. Тому вже 1 січня 1937 року текст нової української Конституції опубліковано для обговорення. А 25 січня 1937 року її затвердив XIV З'їзд Рад УСРР. Вона була цілковитою рецепцією сталі­нської конституції 1936 р. Порівняно з текстом 1929 року третя Конституція УРСР містила багато нових по­ложень, статей, розділів та підрозділів і була демокра­тичною за змістом і демагогічною та декларативною по суті. У ній розписано детально всі права і свободи, які надавалися громадянам (це у 1937 році, коли державна практика зовсім забула, що існують такі поняття), вста­новлено демократичну виборчу систему (з одним канди­датом, при визнанні чистого бюлетеня дійсним), прого­лошено побудованим соціалізм (при тотальній бідності населення), надано (ст. 14) право вільного виходу УРСР зі складу СРСР без жодних гарантій і механізму реалі­зації цього права. Вперше з'явилася стаття про керівну і визначальну роль компартії в суспільстві і державі.

Складалася Конституція 1937 року з 13 розділів та 146 статей, які мали положення про суспільний (соціал­істичний) лад, державний устрій, вищі і місцеві органи влади та управління УРСР та Молдавської АРСР, бюд­жет республіки, герб, прапор та столицю. Новими, або окремими, розділами стали положення про суд і проку­ратуру, про основні права і обов'язки громадян, про ви­борчу систему та про порядок зміни Конституції. За нею змінилася назва держави з УСРР на Українську Радянсь­ку Соціалістичну Республіку (УРСР), прапор (на ньому з'явився серп і молот), столиця (м. Київ). Вищим і єди­ним законодавчим органом влади в республіці ставала відтоді Верховна Рада УРСР на чолі з Президію та Голо­вою Президії ВР. Вона обиралася на 4 роки, 1 депутат від 100 тис. населення, працювала посесійно, двічі на рік, черговими та позачерговими сесіями. Вибори стали прямими, рівними, індивідуальними (не списком), при таємному голосуванні за одного кандидата від "блоку ко­муністів та безпартійних". Ради перейменували в "ради депутатів трудящих". Закріплено також нову адмінструктуру: область — район — місто — село (селище).

У цілому ж Конституція 1937 року, хоч і була декла­ративною, але як пам'ятка українського конституційно­го права може бути оцінена позитивно, за рівнем правотворчості та кодифікаційної техніки конституційних норм.

Ключові поняття конституція, права, свободи, виборче право, дер­жавний лад, державний устрій, конституційний процес. Історико-державні події 31 січня 1937 р. — ухвалено третю Конституцію УРСР.