Тема 8. Унр часів Центральної Ради і директорії ( 8 годин).

П л а н

1. Боротьба за владу в Україні у 1917 – 1918 р.

2. Політична природа Директорії: органи управління, тип та механізми реалізації влади.

3.Причини поразки Директорії:політологічний аналіз краху політичної системи.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Національні відносини в Україні у XX столітті. / Упорядник М.І.Панчук/   -К., 1994.

2.Національні процеси в Україні у XX ст. Упорядник... К.,1999.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х томах. – К.,1996.

3. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.). Документи і матеріали. – К.,2003.

4. Винниченко В. Відрядження нації. Кн.. 1 – 2.Відень – Київ – 1920, 1990;

5. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.

6.Великий українець. Матеріали з життя та діяльностіМ.С.Грушевського.

-.К.,1992.

7.Буравченков А.О. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.) // УІЖ. – 2004. - №3.

8.Верстюк Владислав. Українська Центральна Рада. Навчальний посібник.  К., 1997.

9.Верстюк В.Ф. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.). // УІЖ – 2003. – №3.

10.Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет (до 125-річчя від дня народження). // УІЖ. – 2004. – №3.

  11. Гошуляк І.Л. Питання соборності українських земель на Брест-Литовській конференції. – УІЖ. – 2004. - №4.

12. Грушевський М. На порозі нової України. – К., 1991.

13. Грушевський М. Новий період історії України. – К., 1992.

14. Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. – К., 1993.

15. Дишлю В.М. Значення Центральної Ради у відродженні й утвердженні державності українського народу. – К., 1994.

16.Дорошенко Д. Історія України. 1917 – 1923 рр. Т.1. Доба Центральної Ради. – Ужгород, 1932, 1991.

17. Копиленко О. Сто днів Центральної Ради. – К., 1992.

18.Копиленко М., Копиленко О. Зовнішня політика Центральної Ради           

// Політика і час. – 1992 //

19. Кудлай О.Б. Діяльність Народного міністерства внутрішніх срав УНР. // Укр. іст. журн. – 2005. №2.

20. Кульчицький С.В.Центральна Рада. Утворення УНР.//УІЖ – 1992.№5-6.

21.Кульчицький С. Російська революція 1917 року: буржуазна чи радянська? // Історія в школах України. – 2002.-№1.

22.Мельник В., Розовик Д. Національно-культурна політика Центральної Ради. // Генеза. – 1994. №2.

23.Мірчук П. Причини загибелі УНР. //Державність. – 1992. №2; -1993.-№2

24.Солдатенко В.Ф. Українська революція.... Кн..1 – К., 1998.

25. Солдатенко Ф. Володимир Винниченко: на перехресті соціальних і національних прагнень. – К., 2005.

26. Стрельський Г. Брестський мир: тріумф чи трагедія? // Історія в школі. –

2001. - №1.

27. Хміль І.В. Вплив Ш Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // - УІЖ. – 2004. - №2.

28.Янковська О.В. Культурне життя в Україні у період національно-демократичної революції (1917 – 1920 рр.). // Укр.іст.журн. – 2005. - №2.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розгляд теми рекомендується розпочати з аналізу причин падіння режиму П.Скоропадського та висвітленя умов приходу до влади в Україні Директорії. Слід окреслити зміст внутрішньої політики режиму П.Скоропадського, який презентував інтереси великих землевласників та показати спрямованість дяльності різновекторних соціальних табо+рів в зазначений період. Важливо при цьому показати, що розуміння в масах неминучості поразки союзника гетьмана – Німеччини у Першій світовій війні, консолідуючі дії лівих українських партій створили політичні умови приходу до влади Директорії.

Бажано опираючись на документи охарактеризувати суперечливий та надзвичайно складний розвиток суспільно-політичних процесів в Україні. Студентам потрібно звернути увагу на складність військового становища Директорії на початку 1919 року, зумовлену впливом політичного тиску та воєнної експансії Радянської Росії в Україні, відсутність міжнародної підтримки влади УНР з боку європейських держав, які робили ставку у громадянській війні на російський монархістський табір.

Важливим відправним пунктом вивчення доби Директорії є оцінка політичної структури влади. Потрібно розмежувати інтереси тих чи інших соціальних верств та відстежити проекцію зусиль Директорії на вирішення найважливіших проблем держбудівництва, землеустрою, становлення війська УНР. При цьому не менш значущим є порівняльна оцінка діяльності вищої політичної(Директорія, Трудовий конгрес) та виконавчої влади (Рада Народних Міністрів) із конкретикою роботи на місцях де влада належала трудовим радам селян, робітників та “трудової інтелігенції”.

Аналіз діяльності урядів Директорії слід здійснювати на підставі всебічного врахування існуючих у тогочасному суспільстві альтернативних підходів до державного будівництва, внутрішніх гострих протиріч у середовищі українських політичних партій, загальних умов військового протистояння в Україні у 1919 – 1920 рр. Виваженість підходів дозволить об’єктивно та всебічно розглянути аграрну, робітничу та військову політику Директорії, виявити причини допущених “перегинів” реалізації державницької ідеї. Опрацьовуючи зазначені питання необхідно звернутися до вивчення таких документів як “Декларація Української Директорії”, “Розпорядження Директорії УНР про землю”, “Універсал Трудового конгресу України 28.01.1919 р., “Закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в УНР” від 12.11.1920 р. та ін.

Не оминути розгляду таких гострих питань як С.Петлюра і евреї, отаманщина в військах УНР, компетентність прийняття політичних та військових рішень, україно-польських відносин в період Другої радянсько-українськоїсвійни та ін.