В процесі розробки підрозділу «Опис (характеристика) виробничого процесу» також потрібно:
- дати пояснення того, які роботи будуть виконуватися самим підприємством, а які – ні;
- стисло охарактеризувати кожного з субпідрядників місце, де вони знаходяться, причини, що зумовили цей вибір, витрати, пов’язані з їх залученням);
- додати (за наявності) копії укладених з ними контрактів або підписаних протоколів про наміри (звісно, якщо вони є).
Після розрахунку трудомісткості річної виробничої програми потрібно визначити кількість робочих місць (тобто кількість машин та обладнання), які потрібно створити для того, щоб виконати цю програму та розрахувати їх вартість.
Розрахункова кількість робочих місць Ср (обладнання, устаткування, верстатів тощо) розраховується за формулою:
|
|
(9.2)
де Тi – трудомісткість обробки виробу, (нормо-год.), яка визначається особливостями технологічного процесу; Ni – кількість виробів, які треба обробити, шт.; m – число найменувань виробів; Фреж – режимний річний фонд часу роботи обладнання, машин та устаткування, годин:
(9.3)
де Дк – число календарних днів року, Фк=365 (або 366) днів; Дв – кількість вихідних і святкових днів за рік, включаючи суботи; mзм – кількість змін за добу; Тзм – тривалість зміни, годин; α –коефіцієнт витрат робочого часу на плановий ремонт обладнання та устаткування, α =1-2%; Квн – плановий коефіцієнт виконання норм часу.
Розрахувавши розрахункову кількість робочих місць, визначають прийняту кількість робочих місць Спp як найближче більше ціле число. Після цього розраховують коефіцієнт завантаження К3ав робочих місць на кожному виді робіт (операцій). Для цього можна користуватись формулою:
де Ср – розрахункова кількість робочих місць на даному виді робіт (на даній операції); Спр – прийнята кількість робочих місць на даному виді робіт (на даній операції).
Всі зроблені розрахунки доцільно звести до таблиці 12.
Таблиця 12.
Розрахунок необхідної кількості робочих місць
Показники
