Самостійна та індивідуальна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Загальні питання організації та провадження розслідування розбою, поєднаного зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, вчиненого в умовах неочевидності.	1
2	Особливості діяльності органу внутрішніх справ і чергової слідчо-оперативної групи при надходженні заяви (повідомлення) про розбійний напад, вчинений в умовах неочевидності.	1
3	Організація діяльності слідчо-оперативної групи з розкриття розбою, вчиненого в умовах неочевидності, на попередньому етапі розслідування. Особливості порушення кримінальної справи за фактом розбою, поєднаного зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень.	2
4	Організація та проведення затримання підозрюваного у вчиненні розбою. Діяльність слідчого з викриття особи, яка підозрюється у вчиненні розбійного нападу, поєднаного зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень.	2
5	Діяльність слідчого під час пред’явлення обвинувачення та на подальшому етапі розслідування розбою, поєднаного зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень. Закінчення розслідування розбою шляхом складання обвинувального висновку.	2
6	Загальні питання організації та провадження розслідування вимагання, вчиненого організованим злочинним угрупуванням.	1
7	Організація діяльності органу внутрішніх справ при надходженні заяви про вимагання. Особливості порушення кримінальної справи за фактом вимагання.	1
8	Діяльність слідчого на попередньому етапі розслідування вимагання. Організація та проведення тактичної операції по затриманню підозрюваних у вимаганні на місці вчинення злочину.	2
9	Організація допиту підозрюваного у вимаганні із застосуванням відеозапису. Організація призначення судових експертиз при розслідуванні вимагання.	2
10	Організація пред’явлення обвинувачення. Діяльність слідчого на подальшому етапі розслідування кримінальної справи за факт ом вимагання. Закінчення розслідування вимагання шляхом складання обвинувального висновку.	2
11	Загальна характеристика злочинів проти життя.	3
12	Організація та провадження розслідування вбивств.	3
13	Розгляд первинних матеріалів і особливості порушення кримінальної справи за фактом вбивства.	3
14	Організація огляду місця події та порядок огляду трупа на місці його виявлення.	3
15	Організація призначення судово-медичної експертизи при розслідуванні вбивства. Ексгумація трупа.	2
16	Особливості організації та провадження розслідування вбивства невстановленої особи та в разі незнаходження трупа.	2
17	Організація та провадження розслідування вбивств, поєднаних із заволодінням житлом.	2
18	Особливості порушення кримінальної справи та організація роботи з документами при розслідуванні вбивств, поєднаних із заволодінням. житлом.	2
19	Загальна характеристика вбивств на замовлення, організація та провадження їх розслідування.	2
20	Загальна характеристика організаційних заходів при розслідуванні вбивств на замовлення.	2
21	Особливості розслідування вбивств на замовлення в сфері бізнесу та організованої злочинності, а також вчинених на побутовому підґрунті.	2
22	Організація та провадження розслідування вбивств, вчинених на сексуальному підґрунті та у стані сильного душевного хвилювання.	2

 

Індивідуальні завдання

 

Види індивідуальних науково (навчально)- дослідницьких завдань:

- підготовка статті до друку;

- виступ на наукових конференціях (друковані тези);

- участь у інтернет-конференціях;

- участь у студентських олімпіадах;

- підготовка макетів кримінальних справ;

- підготовка практикумів;

- конспект з теми (модуля) за заданим або власно розробленим курсантом, студентом планом (як виняток для курсантів, студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для слухачів, студентів заочної та дистанційної форми навчання);

- реферат з теми (модуля) або вузької проблематики;

- розв’язування та складання практичних, ситуативних задач різного рівня з теми, модуля або курсу;

- анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;

- розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань (з теми, модуля, курсу).

- виготовлення схем, розроблення структурно-функціональних схем різних процесів, комплексів, складання карт, макетів кримінальних справ.

- написання ессе, творчих завдань тощо.

Методи навчання

Лекція (мультимедійна, проблемна, лекція-конференція тощо); семінарські заняття (семінари-диспути, семінари-тренінги, дебати, та ін.); практичні заняття (брейн-ринги, ділові та рольові ігри, «мозковий штурм», моделювання ситуацій тощо); консультації (групові, індивідуальні, дистанційні).

Методи контролю

Поточний контроль (рейтинг) – оцінювання за результатами семінарських, практичних занять.

Модуль контроль.

Контроль самостійної роботи (захист індивідуальних навчально (науково)- дослідницьких завдань.

Підсумковий контроль – екзамен.

12. Розподіл балів, які отримують студенти (курсанти)

Поточний контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 30)	Контроль за виконанням індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи (загальна кількість балів не може перевищувати 30)	Рубіжний (модульний) контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 40)
30 балів поділити на кількість групових (семінарських, практичних, лабораторних) занять та помножити на кількість набраних за рейтингом балів.	1) виконання індивідуальної навчально-дослідної роботи – до 30 балів; 2) виконання індивідуальної творчої роботи – до 20 балів (написання есе, реферування наукових статей, підготовка доповідей і т.ін.); 3) виконання індивідуальних навчальних завдань – до 5 балів кожне (підготовка план-конспекта теми, підготовка структурно-логічної схеми із заданої тощо); 4) виконання індивідуальних контрольних завдань – до 3 балів кожне; 5) виконання інших видів робіт (участь у предметних студентських (курсантських) олімпіадах, написання наукової статті, тез для конференцій тощо) з визначенням кількості балів кафедрою.	37-40 балів – свідчить про високий рівень знань, навичок, умінь, які отримав студент (курсант, слухач) з певної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання; 33-36 балів - результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками; 29-32 балів – свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки студента (курсанта, слухача) відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі; 25-28 балів – посередній результат, зі значними недоліками; 20-24 балів – результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з певної дисципліни; нижче 20 балів – результат не задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь і навичок з певної дисципліни.

Поточна оцінка знань студентів денної форми навчання під час семінарських і практичних занять здійснюється за чотирьохбальною системою (від «3» до «-1» балів):

- найвищий бал – «3» може отримати студент (курсант), який бездоганно виконав завдання або практичні вправи, який демонструє спроможність самостійно мислити, поєднуючи високий рівень володіння теоретичним матеріалом з умінням розв’язувати практичні завдання, переконливо аргументувати свою позицію, адекватно використовуючи понятійно-категоріальний апарат певної дисципліни; аналізувати й оцінювати різноманітні явища і факти, встановлюючи логічний зв’язок між ними та виявляючи об’єктивні закономірності; знаходити джерела необхідної інформації й використовувати отримані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності, використовувати набуті знання та вміння в нетипових ситуаціях;

- бал «2» виставляється за вміння самостійно відтворювати знання з елементами їх перетворення; застосування їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації, потребуючи при цьому допомоги викладача; давати свою власну інтерпретацію матеріалу (пояснювати, коротко викладати); уміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; здійснювати перенесення дій; за виконання практичних завдань або вправ з незначною кількістю помилок;

- бал «1» виставляється за вміння самостійно відтворювати інформацію та застосовувати її в типових ситуаціях, виявляючи при цьому невпевненість у своїх діях; встановлювати зв’язки нових знань з раніше засвоєними; проводити порівняння, робити висновки (за допомогою викладача); виконувати в цілому правильно, хоча й зі значною кількістю помилок, практичні завдання та вправи;

- бал «-1» виставляється за незадовільний рівень знань та умінь, а також за непідготовленість до заняття.

З метою точнішого визначення ступеня готовності студента до навчальної роботи або його безпосередньої участі в цій роботі можуть використовуватися диференційовані бали («+0,5»; «+1,5»; «+2,5»).