Методичні рекомендації щодо розкриття тем

КУРСОВих робіт

Тема 1 Обґрунтування проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції

Зміст

Вступ

Розділ 1 Теоретичні аспекти системи розробки та освоєння виробництва нової продукції

1.1 Суть та складові системи розробки та освоєння виробництва нової продукції.

1.2 Напрямки удосконалення системи розробки та освоєння виробництва нової продукції.

1.3 Методика розробки та освоєння виробництва нової продукції.

Розділ 2 Аналіз системи розробки та освоєння виробництва нової продукції на підприємстві

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства.

2.2 Аналіз техніко-економічних показників підприємства.

2.3 Аналіз методів та роботи, яка проводиться на підприємстві щодо обґрунтування проекту.

2.4 Висновки щодо можливих напрямків підвищення рівня обґрунтування проектів.

Розділ 3 Розробка шляхів поліпшення рівня обґрунтування проектів

3.1 Технологічна частина.

3.2 Вдосконалення системи розробки та освоєння виробництва нової продукції.

3.2.1 Пропозиції щодо проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції.

3.2.2 Оцінювання реалізаційної спроможності нової продукції.

3.2.3 Оцінювання складності виробництва нової продукції.

3.2.4 Оцінювання економічної ефективності розробки та освоєння виробництва нової продукції.

3.2.5 Оптимізація виробничої програми підприємства.

Висновки

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

У вступі коротко висвітлюється сучасний загальний економічний стан України та тієї галузі, з якої виконується курсовий проект; розглядаються основні проблеми економічного розвитку, чинники, що зумовлюють ці проблеми та принципові напрямки їх успішного розв’язання. Особливу увагу слід приділити тому напрямку, якого стосується тема курсового проекту, його значенню для підвищення ефективності діяльності підприємства, існуючим недолікам у його реалізації.

Основною цільовою спрямованістю вступу повинне бути загальне обґрунтування актуальності та доцільності вибору даної теми курсового проекту.

Рекомендований обсяг вступу 3–5 сторінок машинописного тексту.

В теоретичному розділі розглядається загальна змістовна суть системи розробки та освоєння виробництва нової продукції як категорії, ії складові, принципові напрямки їх удосконалення. Висвітлюються загальні методологічні основи та сучасні прогресивні методи обґрунтування проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції.

При викладенні цього розділу рекомендується систему розробки та освоєння виробництва нової продукції розглядати за такими складовими:

– оцінювання реалізаційної спроможності нової продукції;

– оцінювання складності виробництва нової продукції;

– оцінювання складності (недоліків) підготовки виробництва нової продукції;

– оцінювання економічної ефективності розробки та освоєння виробництва нової продукції.

Бажано, щоб викладання цього розділу супроводжувалося такими ілюстративно-наочними засобами, як рисунки, таблиці, розрахункові формули та залежності, особливо такі, що стосуються теоретичних методів розв’язання проблеми, що розглядається.

Основною цільовою задачею виконання теоретичного розділу повинне бути визначення методичної бази розробки в проектному розділі, принципових напрямків та конкретних заходів щодо обґрунтування запропонованого проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції.

Рекомендований обсяг теоретичного розділу 15–25 стор.

В аналітичному розділі бажано чітко за підрозділами висвітлити такі питання:

– коротка техніко-економічна характеристика підприємства: спеціалізація, розгорнутий асортимент, рівень техніки, що використовується, технології, організації праці, виробництва та управління, конкурентоспроможність продукції, основні постачальники матеріально-технічних ресурсів, форми реалізації продукції, виробнича структура та організаційна структура управління, загальний економічний стан та положення у зовнішньому ринковому середовищі;

– аналіз основних техніко-економічних показників (ТЕП) підприємства за останні роки по графам: план, факт, відхилення; при цьому виділити основні чинники, пов’язані з впливом на ТЕП розробки та освоєння виробництва нової продукції;

– економічний аналіз діяльності (аналіз виробничо-господарської діяльності) підприємства; особливу увагу слід приділити та аналізу виконання планових завдань з прибутку та рентабельності виробництва за останній звітний період, аналізу основних факторів, що вплинули на рівень виконання цих показників;

– аналіз фінансового стану підприємства на основі балансу; розраховуються показники фінансової ліквідності, оборотності, стійкості тощо; робляться висновки щодо фінансового стану підприємства, конкретного впливу на нього розробки та освоєння виробництва нової продукції, достатності чи необхідності посилення цього впливу;

– аналіз методів та роботи, яка проводиться на підприємстві щодо обґрунтування проектів розробки та освоєння виробництва нової продукції;

– висновки щодо можливих принципових напрямків підвищення рівня обґрунтування проектів розробки та освоєння виробництва нової продукції з посиланням на те, що конкретні запропоновані заходи щодо їх практичної реалізації будуть висвітлені у подальшому проектному розділі.

Викладання аналітичного розділу також необхідно супроводжувати відповідними ілюстративно-наочними засобами (таблицями, рисунками тощо).

Рекомендований обсяг розділу 25–35 стор.

У проектному розділі перш за все треба розкрити змістовну суть запропонованого проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції (особливості конструкції, технології, матеріалів, відповідність потребам ринку тощо).

Далі необхідно чітко за підрозділами відповідно до перелічених у теоретичному розділі складових системи розробки та освоєння виробництва нової продукції розкрити змістову суть запропонованих конкретних заходів та методів достатнього обґрунтування запропонованого проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції. За кожною складовою потрібно провести відповідні розрахунки на основі сучасних прогресивних методів.

Як рекомендації пропонуються наступні методичні підходи до розробки складових:

– щодо оцінювання очікуваної реалізаційної спроможності запропонованої нової продукції: проведення анкетного опитування потенційних покупців товару (за дослідним зразком, ескізом); експертне оцінювання запропонованої продукції стосовно конструкції, технології виготовлення та матеріалів, що використовуються; обґрунтування пропозицій щодо підвищення рівня реалізаційної спроможності запропонованої нової продукції;

– щодо оцінювання очікуваної складності виробництва пропонованої нової продукції: оцінюється складність, можливість чи неможливість ресурсної реалізації запропонованого проекту розробки та освоєння виробництва нової продукції, тобто оцінюється можливість для даного підприємства технологічного, технічного, матеріального, трудового, фінансового, енергетичного та інформаційного забезпечення виробництва нової продукції; розрахункове обґрунтування пропозицій щодо зниження рівня складності виробництва нової продукції;

– щодо оцінювання складності підготовки виробництва пропонованої нової продукції: впровадження сітьових методів планування та управління (СПУ) в процес підготовки виробництва пропонуємої продукції з розробкою відповідних сітьових графіків, розрахунком їх параметрів та їх оптимізацією з метою забезпечення прийнятних строків розробки та освоєння виробництва нової продукції; розрахункове забезпечення їх відповідними трудовими ресурсами;

– щодо оцінювання очікуваної економічної ефективності розробки та освоєння виробництва нової продукції: розрахункове визначення нової собівартості одиниці пропонованої нової продукції на основі розробки відповідної калькуляції; визначення максимально доцільної ціни продажу одиниці продукції; для цього рекомендується, наприклад, проведення додаткового анкетного опитування статистично достатньої чисельності потенційних покупців даної продукції з питання “При якій максимальній ціні продажу продукції Ви ще б ії купили?”.

На основі отриманих даних можна визначити точку А (рис. 3.1), яка відображає початок значного спаду попиту на продукцію.

 

Обсяги

продажу, од.

 

А

 

В Ціна продажу, грн

Рисунок 3.1 – Залежність обсягу продажу від ціни продажу

Точка В (рис. 3.1) може бути прийнята за можливу максимальну ціну реалізації продукції. Останню можна також визначити й іншими методами теорії ціноутворення.

Далі на основі даних щодо оцінювання очікуваної реалізаційної спроможності запропонованої нової продукції (перша складова) або, при відсутності обмежень щодо можливих обсягів реалізації нової продукції, за виробничими потужностями підприємства з урахуванням точки беззбитковості визначається обсяг можливої прибутковості пропонованої нової продукції за новий період часу (П) за формулою:

П = Вн * (Ц-С) (3.1)

де Вн. – обсяг виробництва (продажу) продукції за певний час (місяць, квартал, півріччя, рік), од.;

Ц – ціна продажу одиниці продукції, грн;

С – повна собівартість одиниці продукції, грн.

Потім розраховується рентабельність продукції. Отримані значення прибутку та рентабельності порівнюються з мінімально доцільними (необхідними) значеннями для підприємства; на основі цього роблять попередні висновки щодо доцільності проекту за цією його частиною.

Якщо проект не потребує якихось капітальних вкладень, то отримані значення прибутку з відрахуванням прибутковості продукції, що замінюється пропонованою новою продукцією, і буде становити економічний ефект за відповідний період часу.

Якщо для реалізації проекту необхідні короткострокові капітальні вкладення (до одного року вкладання та окупності), то розраховуються такі показники: річний економічний ефект проекту (Ер.) за формулою:

Ер. = ∆Пр. – Ен. * К (3.2)

де ∆Пр. – річний приріст прибутку за рахунок впровадження проекту, грн;

Ен. – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (0,15);

К – короткострокові капітальні вкладення, грн.

Далі розраховуються відповідні показники строку окупності та коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень.

Якщо проект потребує довгострокових капітальних вкладень (декілька років вкладання та (або) декілька років окупності), то оцінювання ведеться за існуючою методикою визначення економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням чиннику часу (на основі дисконтування) за такими показниками, як:

– чиста сьогоднішня вартість;

– внутрішня норма рентабельності;

– період повернення вкладень;

– індекс прибутковості.

За отриманими значеннями показників роблять остаточні висновки щодо доцільності впровадження проекту.

У проектному розділі передбачається підрозділ з розв’язання однієї з проблемних задач теми курсового проекту з використанням оптимізаційних економіко-математичних методів та ЕОМ.

За даною темою курсового проекту такими задачами, наприклад, можуть бути задачі з оптимізації виробничої програми підприємства, з оптимізації розкрою матеріалів, з оптимізації приготування виробничих сумішей тощо з урахуванням у них присутності пропонованої нової продукції.

Для розв’язання задачі необхідно побудувати її математичну модель в алгебраїчній та матрично – векторній формах, провести процес розв’язання задачі на ЕОМ.

Щодо вирішення оптимізаційної задачі, то за нею також необхідно розрахувати можливий річний економічний ефект, який є складовою загального його значення по всім запропонованим в курсовому проекті заходам, що відображується потім в загальних висновках до курсового проекту.

Основною цільовою спрямованістю проектного розділу повинне бути: чітке висвітлення змістовної суті запропонованих заходів та методів щодо обґрунтування проекту, що розглядається, розробки та освоєння виробництва нової продукції, показ наявності у студента відповідних теоретичних знань та практичних навичок щодо їх вибору та розробки.

Викладення проектного розділу повинне супроводжуватися якомога ширшим використанням ілюстративно-наочних засобів та розрахункового доказу обґрунтування розробок та пропозицій, що містяться в ньому.

Рекомендований обсяг розділу 35–40 стор.

Рекомендований обсяг висновків 4–5 стор.

Матеріали підприємства, які необхідні для використання курсового проекту:

1. Звітні дані за останні роки діяльності підприємства (з ТЕП, виробничо-господарської діяльності, фінансового стану).

2. Баланс підприємства.

3. Виробнича та організаційна структури управління підприємства.

4. Загальна техніко-економічна характеристика підприємства.

5. Дані щодо оцінювання конкурентоспроможності та реалізаційної спроможності продукції підприємства.

6. Планова виробнича програма підприємства (або вибраного цеху).

7. Собівартість, ціна та прибуток одиниці продукції щодо всього асортименту.

8. Трудомісткість та витрати матеріалів на одиницю продукції щодо всього асортименту продукції вибраного цеху.

9. Наявність матеріалів для виготовлення продукції вибраного цеху.

10. Виробнича потужність вибраного цеху.

11. Річний фонд людино-годин щодо вибраного цеху.

12. Дані щодо стану роботи на підприємстві з обґрунтування проектів розробки та освоєння виробництва нової продукції.

13. Дані щодо методики ціноутворення на підприємстві.

14. План організаційно-технічних заходів підприємства з підвищення ефективності його діяльності.

15. Сітьові графіки підготовки виробництва нової продукції, які використовуються на підприємстві.

16. Дані зі змінних та постійних витрат в собівартості продукції щодо всього асортименту продукції вибраного цеху.

17. Дані щодо середніх строків розробки та освоєння нової продукції.

18. Дані щодо середньостатистичних значень збільшення прибутковості нових видів продукції, які впроваджувалися у виробництво на підприємстві.

Список літератури повинен нараховувати не менше 25 джерел та бути оформленим з урахуванням усіх вимог.

 

Тема 2 Обґрунтування напрямків вдосконалення організаційної структури управління (ОСУ) підприємством

Зміст

Вступ

Розділ 1 Сутність організаційної структури управління та її місце в системі організації

1.1 Поняття структури. Структури управління організацією.

1.2 Типи (різновид) ОСУ. Особливості та принципи їх побудови.

1.3 Вплив ОСУ на діяльність організації.

1.4 Чинники впливу на вибір ОСУ.

Розділ 2 Аналіз діяльності підприємства та структури його управління

2.1 Загальна характеристика організації.

2.2 Аналіз складу та структури кадрів.

2.3 Аналіз ОСУ організації.

2.4 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності організації.

Розділ 3 Проектування вдосконаленої ОСУ

3.1 Розробка етапів вдосконалення ОСУ.

3.2 Взаємозв’язок ОСУ з процесами виробництва.

3.3 Побудування вдосконаленої ОСУ.

3.4 Визначення ефективності вдосконалення ОСУ.

Висновки

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

У розділі 1 «Сутність організаційної структури управління та її місце в системі організації» наведені теоретичні аспекти аналізу й удосконалення організаційних структур управління в ринкових умовах господарювання.

У пункті 1.1 розкриваються поняття: “структура”, “структура управління”, Наводиться опис управлінських структур: загальної структури управління, організаційної структури управління, структури апарату управління (САУ), Досліджується взаємозв’язок між ОСУ та САУ та їх відношення до задач управління.

У пункті 1.2. досліджується еволюція ОСУ. При цьому визначається:

- що спричинило перехід від одної до іншої структури;

- як пов’язані зміни в ОСУ при переході від адміністративно-командної до ринкової економіки;

- принципи побудови ОСУ при різних економічних системах та в перехідний період;

- недоліки та переваги кожного з типів ОСУ.

На основі досліджень робляться висновки про тип ОСУ, який переважає у вітчизняній економіці.

У пункті 1.3 розкривається значення ОСУ в роботі через розкриття її особливостей з використанням системного підходу.

У пункті 1.4 розглядається залежність ОСУ від розміру організації, її форми власності, галузі функціонування та сфери діяльності.

Розділ 2 Аналіз діяльності підприємства та структури його управління.

У пункті 2.1 висвітлюється сфера діяльності організації, надається опис продукції, яку вона виготовляє, або послуг, які вона надає; аналізуються: асортимент, випуск та обсяги реалізації; постачальники та основні конкуренти; загальні фінансові результати функціонування організації.

У пункті 2.2 проводиться аналіз складу та структури кадрів за групами персоналу; висвітлюються питання зміни питомої ваги управлінського персоналу з висновками стосовно характеру цих змін; проводиться за даними штатного розкладу аналіз управлінського персоналу у розрізі підрозділів управління. Для аналізу персоналу організації можна виділити аналіз персоналу за рівнем освіти, за віковими характеристиками, за належністю до статі.

У пункті 2.3 наводиться ОСУ організації, розкриваються задачі основних підрозділів управління та взаємозв’язки між ними; проводиться аналіз функціональних взаємозв’язків між підрозділам; висвітлюються недоліки щодо будування діючої ОСУ; проводиться аналіз ОСУ з урахуванням норм керованості.

У пункті 2.4 проводиться аналіз відносних та абсолютних відхилень основних техніко-економічних показників та причин їх виникнення за два останні роки діяльності організації. Виходячи з теми дослідження, серед основних показників можна виділити: випуск продукції, обсяги реалізації (наданих послуг), чисельність персоналу у розрізі груп, загальний фонд оплати праці, заробітна плата у розрахунку на 1-ого працюючого, прибуток від операційної діяльності, чистий прибуток, рентабельність від операційної діяльності.

Розділ 3 Проектування вдосконаленої ОСУ.

У пункті 3.1 етапи удосконалення ОСУ повинні розроблятись з урахуванням аналітичних досліджень, проведених у пункті 2.3. Для кожного з етапів потрібно запропонувати методи досліджень. Серед методів удосконалення ОСУ можна виділити два основних направлення. За ними методи можна поділити на методи типологізації (їх широко висвітлює у своїх працях Мартиненко М. М.) та методи мікроаналізу.

Методи типологізації полягають у тому, що будуються типові структури для різних груп організацій, об’єднаних за такими принципами, як галузь та розмір.

Методи мікроаналізу будуються на аналізі складу управлінських робіт, які формуються шляхом деталізації функцій управління на управлінські задачі, а останні – на управлінські роботи. Аналіз проводиться на предмет критеріально-раціонального (оптимального) закріплення управлінських робіт за ієрархічними рівнями управління, за горизонтальними підрозділами управління (відділами) та за конкретними посадами.

Подальший план роботи розкрито саме з позиції методів мікроаналізу і тому можливе його корегування.

При побудові вдосконаленої структури в пункті 3.3 необхідно спиратись на такі розповсюджені прийоми, як:

– спрощення структур;

– поєднання функцій управління;

– перерозподіл функцій управління;

– зменшення кількості персоналу;

– підвищення відповідальності;

– зменшення контролю;

– взаємозв’язок усіх підрозділів організації;

– узгодженість робіт;

– врахування координації робіт.

До того ж вдосконалення ОСУ потрібно проводити, спираючись на критерії: гнучкості, адаптивності, оптимального співвідношення централізації та децентралізації, урахування норм керованості.

При обранні лінійно-функціонального типу структури кількість лінійних та функціональних рівнів необхідно спроектувати, виходячи зі складу управлінських задач. Удосконалену ОСУ рекомендується представити за схемою: сегментація виробництва – функціональні сфери менеджменту – перелік задач, що розв’язує кожна з функціональних сфер – виділення підрозділів для кожної з функціональних сфер.

У пункті 3.4 визначення ефективності удосконаленої ОСУ можливо провести з використанням методу експертних оцінок. Для цього потрібно скласти перелік чинників, що впливають на ефективність функціонування ОСУ і визначити їх важливість за допомогою ранжування чинників, використовуючи метод анкетування. Далі перевіряється узгодженість думок експертів на основі визначення коефіцієнту конкордації (Л), який перевіряється порівнянням з c² критерієм Пірсона. Приймається рішення про найбільш оптимальний проект ОСУ на основі порівняння результуючої оцінки (R) для діючої і проектної ОСУ.

Матеріали, необхідні для написання роботи:

1. Звіт про роботу організації за 3 роки (містить основні показники роботи організації).

2. ОСУ організації.

3. Форма № 2.

4. Штатний розклад.

5. Перелік задач управління в розділі основних підрозділів.

6. Дані за планом технічного переоснащення підрозділів управління.

Список літератури повинен нараховувати не менше 25 джерел та бути оформленим з урахуванням усіх вимог.