ТОП 10:

Боротьба з піратством в сфері авторського права в США



Всупереч поширеній думці піратство у сфері авторського права і суміжних прав завдає шкоди не тільки авторам, виконавцям, компаніям аудіо -, відео – чи комп’ютерної індустрії. Його тіньова природа спричинює втрати економіки загалом. Піратство в сфері авторського права і суміжних прав розуміється як будь-які дії, спрямовані на відтворення, розповсюдження або будь-яке інше використання творів або об’єктів суміжних прав без дозволу правовласника, як правило, з метою отримання прибутку і в комерційному масштабі.
На сьогодні, за даними міжнародних експертів, кожний третій музичний компакт-диск, що продається у світі — піратський. За даними Міжнародної федерації фонографічної промисловості (IFPI), обсяги продажу піратської музичної продукції, не менш ніж в 25 країнах, перевищують легальний ринок і становлять близько 4,5 млрд. доларів. Серед умов становлення сучасного ринку авторського права і суміжних прав важливе місце посідає заборона піратства та боротьба з ним.
Найжорсткіші санкції щодо порушення авторських прав використовують у США. У 1908 р. у США відбувся перший судовий розгляд у справі недозволеного розповсюдження копій записів музики після винайдення фонографа Едісона, який зробив можливим запис звуку. Проте на той час не було законодавчих підстав для притягнення до відповідальності піратів і їх виправдали. Однак згодом американський Конгрес вніс зміни до закону про авторське право, визнавши розповсюдження та продаж записів незаконним. Відтоді справи про піратство стали повсякденно розглядатися судами, і на сьогодні поняття «піратський» є звичним у праві інтелектуальної власності [1].
На сьогодні боротьба з піратством в США ведеться на підставі переліку законів про захист інтелектуальної власності. Останній – «Акт про сімейний перегляд та авторські права» (2005) – передбачає перебування у в’язниці на строк до 6 років за зйомку в кінотеатрі, до 10 років за виготовлення піратських копій для продажу та до 5 років за розповсюдження файлів з фільмами через комп’ютерні мережі. Переслідуються в судовому порядку також особи, що незаконно розміщають в Інтернеті велику кількість музики й інших ліцензованих продуктів. ФБР зможе використовувати Інтернет – провайдерів для поширення попереджуючих листів тим користувачам, чиї облікові записи використовуються для незаконного завантаження музики і фільмів. Крім того, законодавці збираються внести свій внесок у справу створення спеціальних технологій, що не дозволять дітям під час відсутності батьків переглядати сцени сексуального характеру, а також ті фрагменти фільмів, у яких міститься нецензурна лексика і насильство. З 2003 року заборонена розсилка членам Академії кіномистецтва касет та дисків з фільмами, що висувалися на кіно премію «Оскар», а у телесигнал введений код для захисту від запису.
У 2008 році запропонований законопроект, в якому за порушення копірайту штрафуватимуть на 30 000 доларів, а рецидивісти отримуватимуть судимість на 10 років. Будь-яка людина, умисно розповсюджуючи матеріали під копірайтом (вартістю більше 1000 дол.), буде оштрафована на 30 000 дол. При повторному порушенні злочинець може отримати тюремний термін до 10 років. Також устаткування, яким користувався порушник для створення копій, буде конфісковано і продане з аукціону. Крім того, в боротьбі з піратством, передбачається вийти за межі Штатів на міжнародний рівень. Так, члени Конгресу планують створити новий федеральний орган White House Intellectual Property Enforcement Representative. Це установа, під керівництвом радника Президента, відстежуватиме осіб, порушуючих копірайт у всьому світі. Також під контролем і спостереженням знаходитимуться країни, де авторські права захищаються недостатньо [2].
Розглянуті засоби боротьби з піратством у США наочно демонструють недосконалість вітчизняного законодавства у цій сфері. За даними компанії IDS — міжнародного дослідницького агентства — в Україні рівень піратства становить 91% — це третє місце в світі. Але спостерігається й явний прогрес: ще кілька років тому було 95%, а перед цим — 98%. Ці показники почали зменшуватися завдяки співробітництву України з компанією Microsoft та створення півтори роки тому компанії «Microsoft Україна» у м. Києві.
В Україні закон про авторські права був прийнятий ще у 1993 році, а за боротьбу з піратством відповідає Держдепартамент ІВ та МВС. Але у 2001 році з боку США до України були пред’явлені санкції через значний рівень піратства, наша країна опинилася у «чорному списку» країн – порушниць – «Списку-301». «Список – 301» — документ, що складається Всесвітнім альянсом з захисту інтелектуальної власності IIPA (International Intellectual Property Alliance) на підставі власного аналізу. Назву отримав від статті 301 Торговельного акту США, в якому вказаний перелік країн, які, на погляд США, недостатньо захищають права на інтелектуальну власність. «Список-301» щорічно попадає у Торгівельне представництво США, яке на його підставі робить висновки про необхідність використання тих чи інших санкцій. Україна стала фігурувати у цьому списку як окрема держава у 1998 році.
Через висунуті звинувачення у липні 2005 року в Україні прийнятий закон, що встановлює кримінальну відповідальність за протизаконний обіг CD та DVD, устаткування та сировини для їхнього виробництва, після чого санкції були анульовані.
Підсумовуючи зазначимо, що дія Закону « Про авторські та суміжні права» проявляється не в достатній мірі – кількість невидимих «порушників» не зменшилася, та користування Інтернет – мережею у якості безплатного файлообмінника досі є популярним в нашій країні.

 

Висновок

Проблеми боротьби з інтелектуальнимпіратством сьогодні вийшли у світі на перший план і стали вже не простоюридичними або комерційними питаннями. Унаслідок всеосяжної інтелектуалізаціїсучасної світової економіки вони дедалі більше стають політичною проблемою,пов’язаною з економічною безпекою та вимагають стратегічних підходів до їхвирішення. У світі Україну відносять до країн із низькими стандартами охорониінтелектуальної власності. Серед проблем охорони інтелектуальної власності вУкраїні найгострішими є охорона комп’ютерних програм і баз даних, захист віднедобросовісної конкуренції, охорона знаків для товарів і послуг (товарнихзнаків), охорона виробників аудіовізуальної та мультимедійної продукції.Власне, у будь-якій державі є проблема піратства. Україна протягом останніхтрьох-чотирьох років пройшла серйозний шлях до легалізації ринку товарів, наякі є авторські права.Однак сучасні технології дають можливістьпіратам стати винахідливішими: якщо для тиражування компакт-дисків потрібнабула спеціальна студія, дороге обладнання, то тепер майже кожен власниккомп’ютера без проблем зробить копію.До того ж нині в Україні немає ефективнихмеханізмів заохочення винахідників. Проблема в тому, що з тисячі патентів увиробництво впроваджують лише шість. Тоді як у Франції — тридцять. Тому востанній день минулого року Президент України Віктор Ющенко підписав указ простворення агентства інновацій та інвестицій. Воно має організуватиінфраструктуру, котра потурбувалася б, аби українські патенти на винаходи булизатребувані у вітчизняній та зарубіжній економіках. У Фінляндії, наприклад, нап’ять мільйонів жителів є дві з половиною тисячі фінансових установ (приватних,спільних, державних, громадських, благодійних), що опікуються використаннямвинаходів і виплатами коштів їхнім авторам. У нас таких організацій лишекілька. Найавторитетніша — Національна академія наук, де є відповідний відділ.Тому Фінляндія займає перше місце в світі щодо конкурентноздатності економіки.Щоб вітчизняним винахідникам не довелося ставати одночасно і патентознавцями, іменеджерами у світі фінансів, і бізнесменами, треба з однієї сторони,створювати інституції, які б допомагали впроваджувати інтелектуальні інноваціїжиття. А з іншої сторони забезпечували захист цих інновацій та розробок.Потенціал у держави великий. На сьогоднішній момент тенденції у сферіреєстрації та використання прав інтелектуальної власності в Україні залишаютьсясуперечливими й не свідчать про ефективне функціонування системи її охорони.

 

Література

1. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А. С. Довгерта. – К.: Видав-ничий Дім "ін Юре", 2001.

2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р. // Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В. С. Москаленко (кер.) та ін. Відп. ред. Д. М. Притика. – К.: Концерн "Видавничий Дім "ін Юре", 2004. – С. 12-53.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.208.66 (0.004 с.)