Поняття «інформаційно-комунікативної системи». Типологія ікс.

Інформаційно-комунікаційна система (ІКС) – це сукупність інформаційних систем, мереж і каналів передачі інформації, засобів комунікації і управління інформаційними потоками. Тут під „системою” ми розуміємо множину сутностей інформатизації та взаємозв’язків між ними. Згідно чинного законодавства України, інформаційно-телекомунікаційна система – це сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як одне ціле.Українське законодавство передбачає декілька визначень інформаційної системи:– організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.– система оброблення даних засобами накопичення, зберігання, обновлення та їх пошуку і відображення. Ці визначення не протирічать, а доповнюють одне-одного. Так друге визначення уточнює, яку саме обробку інформації може проводити інформаційна система. Основне призначення інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) –забезпечити власне комунікації та обробку інформаційних ресурсів організаційної структури Класифікацію ІКС можна проводити за багатьма критеріями. Класифікація за критерієм функціональної повноти виглядає так: [1]1. ІКС, які задовольняють інформаційні потреби – інформаційні системи. Такі системи забезпечують доступ користувачів (персоналу, клієнтів, тощо) до інформації. Вони повинні забезпечувати зберігання інформації, пошук, швидкий та захищений доступ.2. ІКС, призначені для підтримки бізнес-процесів (інформаційно-аналітичні системи). Прикладом таких бізнес-процесів можуть бути банківські транзакції.3. ІКС, призначені для управління організаційною структурою –автоматизовані системи управління. Вони повинні забезпечувати автоматизацію комунікацій, документообігу, контролю за виконанням наказів та розпоряджень, тощо.4. Інтелектуалізовані системи, до яких відносяться експертні системи, системи оцінки ефективності та прогнозування результатів управлінських рішень, тощо. Такі системи забезпечують виконання окремих інтелектуальних функцій людини.В ІКС можна виділити такі складові:– апаратне забезпечення;– програмне забезпечення;– інформаційне забезпечення;– організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів роботи персоналу, який здійснює експлуатацію системи;– кадрове забезпечення;– правове забезпечення – сукупність норм права, які визначають юридичний статус системи. Класифікацію ІКС можна також проводити за територіальною ознакою:1. локальні (системи для малого бізнесу);2. середні інтегровані;3. великі інтегровані (глобальні) системи. [4]3За способом організації ІКС діляться на:1. файл-серверні;2. клієнт-серверні;3. на основі інтернет-технологій. Інформаційні технології та інформаційно-комунікативні системи за нинішніх умов глобального цивілізаційного розвитку — ключовий ресурс суспільства та держави й необхідна передумова їхньої конкурентоспроможності на глобальних ринках.

13. РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА. МЕДІА ПОЛІТИКА. Інформаційне суспільство — це таке суспільство, в яко­му виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація признається найзначнішим ресурсом.Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є:- формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору країни, як частини світового інформаційного про­ стору, повноправна участь України в процесах інфор­маційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів; - становлення і в подальшому домінування в різних сфе­рах перспективних інформаційних технологій, засобів об­числювальної техніки і телекомунікацій;- створення і розвиток ринку інформації і знань як фак­торів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів, праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільст­ва в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фак­тичне задоволення потреб суспільства в інформаційних про­дуктах і послугах;- зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраст­руктури в системі суспільного виробництва;- підвищення рівня освіти, науково-технічного і культур­ного розвитку за рахунок розширення можливостей систем інформаційного обміну на міжнародному, національному і регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі квалі­фікації, професіоналізму і здібностей до творчості як най­важливіших характеристик послуг праці;- створення ефективної системи забезпечення прав гро­мадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поши­рення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку. Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих чинників. В інформаційному суспільстві еко­номіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інфор­маційних технологіях, і підтримується всесторонньо розви­неною людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.Зауважимо, що саме інформаційна індустрія підтримує процес інформатизації суспільства.Інформаційна індустрія — це засіб для переходу від індустріального суспільства до інформаційного. Інформацій­не суспільство не може бути ізольоване, тому інформатизація суспільства веде до інформаційної єдності всієї цивілізації.Мас-медіа займають центральну позицію в формуванні іміджу політичних діячів. Інформація ЗМІ стає підчас єдиним джерелом відомостей про політиків, тому саме від діяльності засобів масової інформації залежить ставлення населення до політиків і тим самим успішність проведення передвиборної компанії. Форма презентації політиків - це усталені способи їх висвітлення в інформаційному середовищі, типові прояви їх особистості у змісті сукупності повідомлень, місце, яке займає інформації про політиків в структурі повідомлень.Повідомлення мас-медіа за своєю структурою має, на нашу думку, три основні елементи: мета повідомлення, його зміст та смисли, навколо яких воно побудовано. За метою повідомлення може бути спрямоване, по-перше, на інформування, опис подій та стану справ, тобто на предметно-практичну дійсність; по-друге, на пояснення, інтерпретацію подій та явищ, розгляд причин та наслідків; та, по-третє, на стимулювання, звертання, заклики до одержувачів інформації.Зміст повідомлення у мас-медіа являє собою конкретну інформації, що подається у певному форматі (випуски новин, реклама, телешоу, інтерв'ю, тощо). Він підпорядкований меті повідомлення та має певну організацію. Елементи змісту об'єднані в одне ціле смислом повідомлення.Найбільш яскравим конкретним виразом смислу інформації у мас-медіа є припущення (поняття, близьке за значенням до понять "пропозиція" за Андерсоном, Клінчем, "фрейм" за Гемсоном, "смислом як четвертим відношенням речення" Ж.Дельоза). Формою фіксації припущень про політиків є речення, судження. У друкованих ЗМІ припущення найбільшою мірою сконцентровано у назві статті, у електронних - в авторських коментарях, хоча частіше за все припущення не має в повідомленні текстуального виразу.В змісті повідомлення політик може бути представлений власним ім'ям, описом фактів політичної діяльності, оціночними судженнями про особистість та діяльність політика, самопрезентацією (зовнішній вигляд, мовлення) тощо.

Найважливішими формами висвітлення образу політика у повідомленнях ЗМІ, з нашої точки зору, є: 1) найменування, опис, констатація фактів про політика, показ зовнішності, висвітлення заяв; 2) пояснення, аналіз проявів політика, інтерпретація вчинків; 3) приписування політику якостей, певних характеристик та оцінокОпис дій політика, констатація його висловлювань, показ зовнішності та висвітлення заяв відносяться до особистісних проявів політика, тобто проявів політика як особистості. У випадках лише згадувань про політика, посилання на нього, коли політик є тільки доповненням, обставиною у тексті повідомлення, прояв особистості політика є мінімальним.Висвітлення проявів політика у повідомленнях ЗМІ спирається на певні припущення автора повідомлення щодо нього. Припущення (пропозиції) щодо політика, з нашої точки зору, разом з найменуваннями, що надаються політику, і є головними формами смислової складової подання політика у інформації мас-медіа.Використання різноманітних форм презентації політика у мас-медіа завжди пов'язано з подіями, що відбуваються в суспільстві. Інтерес до політичного діяча насамперед залежить від того, з якими подіями постає фігура політика, від того, чи стає сама презентація політика подією.