ТОП 10:

Доповніть речення. Останню Січ в історії запорозьких козаків -



І) Чортомлицьку;

2) Базавлуцьку;

3) Микитинську;

4) Підпільненську;

5) Хортицьку –

Було ліквідовано

1) 4 червня 1775 р.;

2) 4 серпня 1775 р.;

3) 9 травня 1709 р.;

4) 24 червня 1764 р.;

5) 4 липня 1770 р.

військами:

1) турецького султана;

2) російського царя;

3) кримського хана;

4) польського короля;

5) гетьмана Лівобережної України.

Ними керував

1) кримський хан Іслам-Гірей;

2) російський генерал Текеля;

3) російський генерал Яковлєв;

4) гетьман К.Розумовський;

5) сам турецький султан.

Що відбулося раніше: було ліквідовано Січ чи Катерина II видала маніфест, у якому пояснювала причини ліквідації Січі?

1) Січ було ліквідовано;

2) маніфест з'явився одночасно з ліквідацією Січі;

3) Катерина II спочатку видала маніфест, де обґрунтовувала причини ліквідації Запорізької Січі, а вже потім наказала зруйнувати її;

4) Катерина II не робила спроби пояснити причини ліквідації Січі:

5) ліквідація Січі відбулася без згоди на і є російської цариці.

9. В ... (а) році було скасовано гетьманство в Україні, а справи управління були передані ... (б). Вставте пропущені слова.

І) а) 1750, б) Малоросійському приказу;

2) а) 1764, б) сенату;

3) а) 1709, б) Малоросійській колегії;

4) а) 1764, б) Малоросійській колегії;

5) а) 1775, б) кабінету міністрів.

10. За яким принципом утворено цей логічний ряд?
1764р.. 1765р., 1775р., 1781 р., 1783р.-це:

І) найважливіші роки в історії Запорозької Січі ХУПІ ст.;

2) російсько-турецькі війни ХУПІ ст.; 3) ліквідація автономії Гетьманщини і поступове перетворення її у частину Російської імперії,

4) найважливіші роки в житті та діяльності К.Розумовського;

5) найважливіші роки в історії Слобідської України ХУШ ст.

11. Козацькі полки на Лівобережній Україні було скасовано у:

1) 1764 р.;

2) 1765 р.;

3) 1775 р.

4) 1781 р.;

5) 1783 р.

12. Друга Малоросійська колегія функціонувала протягом:

1) 1765-1781 рр.;

2) 1764-1781 рр.;

3) 1764-1775 рр.;

4) 1775-1796 рр.;

Коли до Російської імперії відійшли південноукраїнські землі між рр.Південний Буг та Дніпро?

1) за Кючук-Кайнарджинським договором;

2) за Ясським договором 1791 р.;

3) за Прутським договором 1711 р.;

4) за результатами першого поділу Польщі 1772 р.

5) за результатами третього поділу Польщі 1795 р.

Коли розпочалося переселення колишніх запорізьких козаків на Кубань для оборони південного кордону Російської держави?

1) 1783 р.

2) 1784 р.

3) 1785 р.

4) 1787 р.

5) 1791 р.

15. Учасниками трьох поділів Речі Посполитої у XVIII ст. були:

1) Росія, Австрія, Туреччина;

2) Австрія. Росія, Прусія;

3) Росія, Прусія, Туреччина;

4) Росія, Австрія, Франція;

5) Росія, Франція, Туреччина.

Вкажіть прізвище українського художника кінця XIX – початку XX ст.

1) М.Березовський;

2) В.Боровиковський;

3) Л.Долинський;

4) С.Васильківський;

5) Д.Левицький.

17.Продовжіть речення. Щодо України Наполеон хотів частину українських земель:

1) передати союзникам;

2) включити до Французької імперії;

3) утворити незалежну українську державу;

4) включити до складу Польського королівства;

5) передати Росії; а на решті території утворити залежну від Франції державу Малоросія;

6) утворити військово-адміністративні одиниці "наполеоніди";

7) утворити колонію Франції.

18. Українські землі в XIX — на початку XX ст. входили до складу:

а) Російської імперії. Речі Посполитої, Туреччини;

б) Російської імперії, Австро-Угорщини;

в) Австро-Угорщини, Російської імперії та Туреччини.

Доповніть текст.

Землі Правобережної України після ... (1-го, 2-го, 3-го) поділу Речі Посполитої увійшли до складу ... (Росії, Австрії, Пруссії). До складу цієї держави у ... (1772, 1793, 1795) році потрапила й Західна Волинь.

Після російсько-турецької війни 1806—1812 рр. до Росії відійшли українські землі між річками

а) Дніпром і Бугом, б) Бугом і Дністром, в) Дністром та Прутом.

21. Допишіть речення:

Територія між Дністром та Прутом, заселена в основному молдаванами, після російсько-турецької війни 1806-1812 рр. була виділена в окрему Бессарабську область Російської імперії, до складу якої входили 3 повіти з кількісно переважаючим українським населенням, а саме: ...

22. Виберіть серед названих ті терміни, які вживали для означення адміністра­тивно-територіальних одиниць на українських землях, що в XIX — на початку XX ст. перебували у складі Російської імперії:

а) коронний край;

б) губернія;

в) генерал-губернаторство;

г) дистрикт;

д) повіт;

е) округ;

є) жупа.

23. Розмістіть назви адміністративно-територіальних одиниць, на які була поділена підросійська Україна у XIX ст. в логічній послідовності:

а) губернія;

б) повіт;

в) генерал-губернаторство;

г) стан.

24. Встановіть відповідність:

Українські землі в XIX ст. входили до складу трьох генерал-губернаторств Російської імперії:

а) землі Північного Причорномор'я 1) Малоросійське генерал -губернаторство

від Бессарабії до Криму

б) землі Лівобережної України, колишні 2) Новоросійське генерал- губернаторство

Гетьманщина та Слободжанщина

в) землі Правобережної України 3) Київське генерал- губернаторство

Південно-Західний край

25. Допишіть речення:

У складі Російської імперії, згідно з й адміністративно-територіальним поділом, переважна більшість українців проживала в 9-ти губерніях, а саме: ...

26. Визначте, до складу якого із генерал-губернаторств Російської імперії входили нижченазвані губернії з переважаючим числом українців:

а) Новоросійсько-Бессарабського —

б) Малоросійського—

в) Київського —

1) Волинська губернія; 2) Київська губернія; 9) Херсонська губернія.

3) Катеринославська губернія; 4) Полтавська губернія;

5) Подільська губернія; 6) Таврійська губернія;

7) Чернігівська губернія; 8) Харківська губернія;

27. Ізмаїльський, Аккерманський та Хотинський повіти Російської імперії з кількісно переважаючим українським населенням входили до:

а) Херсонської губернії;

б) Таврійської губернії;

в) Бессарабської області.

28. Іноземцями: сербами, німцями, болгарами, греками, вірменами, росіянами — в другій половині XVIII — першій половині XIX ст. були значною мірою залюднені вільні землі:

а) Катеринославської, Чернігівської, Полтавської губерній;

б) Таврійської, Херсонської та Катеринославської губерній;

в) Полтавської, Херсонської та Катеринославської губерній;

Військово-адміністративним центром козацького Чорноморського війська після переселення запорожців на р.Кубань став

а) Харків;

б) Катеринодар;

в) Ставрополь.

30. На території Лівобережної України (Малоросії) кріпосне право було запроваджено в:

а) 1775 р.;

б) 1783 р.;

в) 1796 р.

31. Кріпосне право на території Південної України (Новоросії) було запро­ваджено в:

а) 1775 р.;

б) 1783 р.;

в) 1796 р.

32. Переважна більшість козацької старшини Гетьманщини та Слобожанщини після ліквідації української автономії Катериною II:

а) чинила пасивний опір, тож була знищена чи переведена в рядові козаки;

б) отримала російське дворянство і підтвердження прав на володіння маєтностями та селянами;

в) змушена була покинути батьківщину і осіла в європейських країнах

та Туреччині, створивши осередки української діаспори.

33. Верхні соціальні прошарки українського суспільства Лівобережжя: дворяни, заможні міщани, духовенство, дрібні чиновники - у XIX ст. користувались переважно:

а) російською мовою в державних установах, громадському житті і навіть у побуті;

б) українською мовою в державних установах, громадському житті і навіть у побуті;

в) польською мовою в державних установах, громадському житті і навіть у домашньому побуті.

Доповніть текст.

Українські землі Галичини увійшли до складу ... (Росії, Австрії, Пруссії) після поділу Речі Посполитої в ... (1772, 1793, 1795) році і разом із землями Польщі утворили в цій державі окремий коронний край під назвою ... (Царство Польське, Королівство Галіції та Лодомерії, Варшавське князівство).

35. Доповніть текст:

Буковина, яка знаходилась під контролем Туреччини, у ... (1772, 1774, 1783) році відійшла до ... (Росії, Австрії, Пруссії).

36. Українці, які проживали в Австрійській імперії (Австро-Угорщині) у XIX — на початку XX ст. становили компактну більшість населення:

а) Східної Галичини, Північної Буковини та Ужанської, Березької, Угочарської і Маромороської жуп Пожонського (Братіславського) намісництва Угорського королівства;

б) Західної Галичини, Північної Буковини та Ужанської, Березької, Угочарської і Маромороської жуп Пожонського (Братіславського) намісництва Угорського королівства;

в) Східної Галичини, Південної Буковини та Ужанської, Березької, Уго­чарської і Маромороської жуп Пожонського (Братіславського) намісництва Угорського королівства.

37. Королівство Галичини і Лодомерії разом з Великим князівством Краківським та князівствами Освенцімським і Заторським — це:

а) генерал-губернаторство Австрійської імперії із центром у м. Пере­мишлі, яке населяли в основному українці;/

б) коронний край Австрійської держави, в якому майже половину насе­лення становили українці, а адміністративним центром було М.Львів;

в) провінція Австрійської імперії, адміністративним центром якої було М.Краків, а більшість населення становили українці.

38. «Королівство Галичини і Лодомерії» до середини XIX ст. поділялось на 18 округів, 12 з яких становили ... (Східну Галичину, Західну Галичину, Буковину). На правах 19-го округу до складу «Королівства...» у першій половині XIX ст. входила ... (Східна Галичина, Західна Галичина, Буковина). Владу на місцях здійснювали ... (старости та посесори, дідичі або мандатори, старости чи мандатори), округи очолювали ... (старости, дідичі, мандатори), коронний край - губернатор. Край мав також свій становий сейм, який був наділений функціями ... (законодавчого, виконав­чого, дорадчого) органу.

39. На території Закарпаття, яке входило до складу Угорського королівства, адміністративна, фінансова, судова і військова влада в першій половині XIX ст. перебувала в руках:

а) губернаторів;

б) мандаторів;

в) жупанів.

40. Доповніть текст:

Соціально-економічним життям міст Галичини і Буковини керували виборні (сейми, магістрати, віча). В п. Пол. XIX ст. склад останніх затверджував австрійський уряд. У селах вся повнота адміністративної та поліцейсько-судової влади була в руках великих землевласників та їхніх управителів – (посесорів, мандаторів, лихварів) і наглядачів (посесорів, мандаторів, лихварів).

41. Переважна більшість галичан-українців у XIX — на початку XX ст. за віросповіданням були:

а) римо-католиками; б) греко-католиками; в) православними.

42. Основна маса іноетнічного населення (поляки, румуни, угорці, німці і т.ін.) західноукраїнських земель у XIX — на початку XX ст. проживала в:

а) сільській місцевості;

б) містах та містечках.

43. «Как жертва всесожжения вспыхнула святая белокаменная, й из конца в конец по всему царству раздался клич, чтобы виходили й стар, й млад заливать вражеской кровью великий пожар московский. Достиг зтот судорожный клич й до пределов нашей мирной Украины. Зашевелилась она, моя родная мать; зашевелилось охочеконное й охочепешее ополчение малороссийское». У цьому уривку з поеми Т.Шевченка «Близнецы» йдеться про:

а) події, пов'язані з повстанням під проводом О.Пугачова;

б) російсько-турецьку війну 1806-1812 рр.;

в) вторгнення військ Наполеона І у Росію в 1812 р.

44. Повернути Правобережну Україну польському королеві, зберегти за австрійським імператором Галичину і віддати йому Волинь, турецькому султану передати Крим і Північне Причорномор'я, а решту українських земель розділити на військово-колоніальні області на чолі з генералами своєї армії - такими були плани імператора:

а) Олександра І;

б) Наполеона І;

в) Франца-Йосифа І.

45. Уряд Росії прийшов до висновку, що загони земського ополчення, які формувалися на східноукраїнських землях, «должны именоваться непременно козацкими, по обычаю тамошнего народа»:

а) в процесі кампанії з створення військових поселень;

б) під час російсько-французької війни 1812 р.;

в) після виступу декабристів.

46. Російський уряд пообіцяв перевести в козацький стан тих українців з родинами, які:

а) брали участь у військових діях проти Наполеона І в складі козацького ополчення;

б) брали участь у придушенні руху декабристів та селянських бунтів у допоміжних загонах;

в) виявили готовність переїхати в Північне Причорномор'я, на цілинні землі Новоросії.

47. Визначте чи правильні наступні твердження:

а) У 1812 р. більшість дворян - вихідців з української козацької старшини підтримала формування загонів козацького ополчення 1) так; 2) ні.

б) Корпус військ Наполеона І під час кампанії 1812 р. прорвався до Києва і на деякий час взяв місто в облогу 1) так; 2) ні.

в) Населення західних повітів Волині створювало дружини самозахисту та партизанські загони, що діяли в тилу наполеонівських військ 1) так; 2) ні.

г) Селян-кріпаків з України, що брали участь у військових діях проти військ Наполеона І, указом російського імператора було звільнено від кріпацтва і переведено в козацький стан 1) так; 2) ні.

48. Кошовим отаманом задунайських козаків, які перейшли на бік росіян під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр., був:

а) Й.Гладкий;

2) К.Гордієнко;

в) П.Калнишевський.

49. Кошовий отаман Йосип Гладкий із 500 козаками в час російсько-турецької війни 1828-1830 рр.:

а) перейшов на сторону росіян і відзначився у бойових діях проти турків;

б) брав участь у військових діях у складі турецької армії, зокрема, в боях за Задунайську Січ;

в) на вимогу турків переселився із Задунайської Січі в Малу Азію.

50. Азовське військо - це:

а) регулярні військові з'єднання російської армії, що виконували функ­цію берегової охорони на узбережжі Азовського моря;

б) Чорноморське козацьке військо, сформоване наприкінці XVIII ст. із запорожців, яке за наказом царя було переміщене в Приазов'я;

в) військові загони, що складались із козаків Задунайської Січі, які в час російсько-турецької війни перейшли на сторону росіян.

51. Азовське козацьке військо проіснувало протягом:

а) 1828-1831 рр.;

б) 1828-1856 р.;

в) 1831-1865 рр.

52. Кубанське козаче військо - це:

а) військові з'єднання російських козаків, що проживали у самоврядних селищах — «станицях» по Р.Кубань. У 30-х рр. XIX ст. у ці з'єднання були вписані українські козаки-переселенці із Задунайської Січі;

б) військові з'єднання українських козаків-чорноморців, переселені розпорядженням уряду на Р.Кубань. У 60-х рр. до цих з'єднань були «приписані» селища російських козаків;

в) військові з'єднання українських козаків — переселенців із Заду­найської Січі, місцем поселення яких, згідно з рішенням російського уряду, стала Р.Кубань. У 60-х рр. до них були «приписані» «залишки Чорноморського козачого війська», яке зовсім занепало.

53. Кубанське козаче військо очолював(ла):

а) кошовий отаман, обраний козаками;

б) наказний отаман, призначений російським урядом;

в) Військова Рада, склад якої частково обирався козаками, а частково

призначався розпорядженням уряду.

54. Військово-адміністративним центром Кубанського козачого війська був(ла):

а) Кубанська Січ; б) м.Катеринодар; в) м.Катеринослав.

55. Масонські ложі, що існували в Україні у XIX — на початку XX ст. — це:

а) професійні організації «вільних каменярів» - ремісників-будівель­ників, досконалих знавців своєї справи;

б) громадські організації, члени яких, в основному дворяни, були при­хильниками абсолютизму і виступали проти суспільних перетворень;

в) таємні релігійно-етичні організації, члени яких висловлювались за моральне вдосконалення людей і об'єднання всіх у «розумному» сус­пільстві на принципах братерства, рівності, взаємодопомоги і вірності.

56. Доповніть текст:

В Україні через таємні масонські ложі, які існували в 10-20-х рр. XIX ст., їх організатори намагались залучити малоросійське дворянство до ... (всеросійського опозиційного до самодержавства руху, українського національно-визвольного руху, польського національного руху). На Правобережній Україні організації масонів переважно підтримували ідею ... (утворення загальнослов'янської імперії, відновлення незалеж­ної української держави, відновлення Речі Посполитої в кордонах 1772р.).

Чия це біографія?

Російський чиновник високого рангу, поет, автор «Оди на рабство» та поеми «Ябеда», у 1791 р. вів переговори в Берліні про можливість надання допомоги українцям-автономістам у випадку їх відкритого виступу проти російського уряду.

а) Г.Полетика,

б) В.Капніст,

в) В.Лукашевич.

58. Автором «Оди на рабство» (1783) та поеми «Ябеда» (1798), в яких засуджу­валась колоніальна політика російського уряду щодо України, був:

а) Г.Полетика;

б) В.Капніст;

в) О. Бодянський.

59. Засновником таємного Малоросійського товариства був:

а) В.Капніст;

б) В.Лукашевич;

в) М.Новиков.

60. Відновити українську політичну автономію хоча б під протекторатом нової Речі Посполитої - таку мету ставило перед собою:

а) товариство «Любов до істини»;

б) Малоросійське товариство;

в) Південне товариство.

61. У 1821 р. в м.Тульчині на Поділлі було створене:

а) Малоросійське товариство;

б) Південне товариство;

в) Північне товариство.

62. У 1825 р. декабристи в Україні мали чотири управи:

а) Київську, Тульчинську, Васильківську та Слов'янську в Новограді-Волинському;

б) Тульчинську, Васильківську, Кам'янецьку та Слов'янську в Новограді-Волинському;

в) Київську, Кам'янецьку, Полтавську та Слов'янську в Новограді-Волинському.

63. Поділ Росії на тринадцять федеративних штатів, два з яких — Чорноморсь­кий із столицею в Києві та Український з столицею в Харкові, збігались з територією колишніх Гетьманщини і Слобожанщини, передбачав(ла):

а) «Катехизис автономіста» В.Лукашевича;

б) «Руська Правда» П.Пестеля;

в) «Конституція» Н.Муравйова.

64. Автором ряду поетичних творів на теми з української минувшини був один з керівників «Північного товариства»:

а) К.Рилєєв;

б) М.Муравйов;

в) П.Пестель.

65. «Руська правда» П.Пестеля, яка була програмним документом «Південного товариства», передбачала:

а) створення двох українських «держав» у складі конституційної Росії;

б) збереження цілковитої політичної єдності українських і російських земель у майбутній Російській республіці;

в) створення незалежної української держави в складі слов'янської федерації.

66. У Новограді-Волинському у 1823 р. було створено:

а) Малоросійське товариство;

б) Південне товариство;

в) Товариство об'єднаних слов'ян.

67. Ліквідація самодержавства та кріпацтва і створення загальнослов'янської федеративної республіки - програмні вимоги:

а) Малоросійського товариства;

б) Південного товариства;

в) Товариства об'єднаних слов'ян.

68. Військові поселенці на, східноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.-це:

а) військовослужбовці у відставці, які отримали землі за свою службу;

б) військовослужбовці, що проживали в спеціальних поселеннях на кордонах Росії з Туреччиною;

в) військовослужбовці, які, перебуваючи в спеціальних поселеннях на постійному казарменному режимі, виконували одночасно сільсько­господарські роботи.

69. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організоване декабристами, відбулося:

а) 14-25 грудня 1825 р.;

б) 29 грудня 1825 — 3 січня 1826 рр.;

в) 7-15 січня 1826 р.

70. Повстання Чернігівського піхотного полку в грудні 1825 р. очолили:

а) В.Лукашевич та В.Капніст;

б) П.Пестель та К.Рилєєв;

в) С.Муравйов-Апостол та М.Бестужев-Рюмін.

71. Встановіть відповідність:

а) Пестель 1) російський поет, один із лідерів декабристського руху, автор ряду творів на теми з української минувшини «Наливайко» та ін.)

б) К.Рилєєв 2) керівник повстанського селянського руху на Поділлі,

що розгорнувся в 20-30-х рр. XIX ст.;

в) Андрій і Петро Борисови 3) лідер Південного товариства декабристів, автор його

програмного документу — «Руської правди»

г) Сергій і Матвій

Муравйови-Апостоли 4) член масонської ложі «Любов до істини» в Полтаві,

засновник Малоросійського таємного товариства

д) У.Кармалюк 5) керівники таємної військової організації

«Товариство об'єднаних слов'ян»

е) В.Лукашевич 6) правнуки одного з українських гетьманів,

активні учасники декабристського руху

72. У першій третині XIX ст. Правобережна Україна була тереном активного:

а) українського національно-визвольного руху;

б) польського національно-визвольного руху;

в) єврейського національного руху.

73. Учасники повстання 1830-1831 рр. розглядали землі Правобережної України як:

а) територію, що після перемоги над царизмом повинна була увійти в українську державу — складову відновленої Речі Посполитої;

б) споконвіку польські, а отже такі, що стануть невід'ємною складовою відновленої Речі Посполитої;

в) територію, яка не належить полякам, а значить має залишитись

у складі Росії після відновлення Речі Посполитої.

74. Під час польського повстання 1830-1831 рр. правобережні селяни-українці в своїй більшості:

а) підтримували поляків, а частина вступила в польські військові з'єднання;

б) підтримували поляків, але не брали активної участі у військових діях;

в) залишились лояльними до російського уряду, а частина вступила

в спеціально створені для боротьби з повстанцями загони.

75. Дрібномаєтна і безземельна польська шляхта Правобережної України була позбавлена своїх прав та привілеїв і зруйнована як стан у:

а) кінці XVIII ст.;

б) першій третині XIX ст.;

в) другій третині XIX ст.

76. У 20-30-х рр. XIX ст. Правобережна Україна була ареною селянських повстань, очолюваних:

а) Василем Лукашевичем;

б) Устимом Кармалюком;

в) Лук'яном Кобилицею.

77. Селянський рух проти визиску і кріпацтва у XIX ст. набув найбільшого розмаху на:

а) Правобережній Україні; б) Лівобережній Україні; в) Півдні України.

Чия це біографія?

Народився в с.Головчинці на Поділлі, в родині кріпака. Волелюбний та бунтівний духом потрапив у солдати. Протягом майже двадцяти років організовуючи загони із біглих кріпаків та солдатів, вів боротьбу з владою та поміщиками на рідному Поділлі. Не раз тікав із заслання та тюрми. Був убитий внаслідок зради.

а) Олексій Семенов;

б) Устим Кармалюк;

в) Лук'ян Кобилиця.

79. Пісня «За Сибіром сонце сходить» розповідає про народного героя:

а) Олексія Семенова;

б) Устима Кармалюка;

в) Лук'яна Кобилицю.

80. Русифікація Правобережної України урядом імперії була спровокована:

а) декабристським рухом 20-х рр. XIX ст.;

б) польським повстанням 1830-1831 рр.;

в) українським національним рухом першої третини XIX ст.

81. Уніатську Церкву на Волині та Поділлі було остаточно ліквідовано в:

а) 1825 р.;

б) 1831 р.;

в) 1839 р.

82. У другій половині XIX ст. греко-католицька громада на землях підросійської України існувала лише на:

а) Поділлі;

б) Волині;

в) Холмщині.

83. Інвентарна реформа на Правобережній Україні проводилась у:

а) 1830-1831 рр.;

б) 1840 р.;

в) 1847-1848 рр.

84. З-поміж наведених виберіть твердження, які містять зміст інвентарної реформи на Правобережній Україні:

Згідно з інвентарними правилами, які затвердив Київський генерал-губернатор Д.Бібіков:

а) поміщики не мали права карати селян без суду, засилати їх у Сибір, здавати в рекрути, переводити в дворові;

б) частина поміщицьких земель переходила у тимчасове користування селян;

в) панщина була обмежена 14 тижнями на рік;

г) розміри панщинних робіт визначались з урахуванням майнового стану кожного селянського господарства.

85. Інвентарні правила на Правобережній Україні:

а) так і не набули чинності;

б) діяли лише сім років;

в) діяли аж до остаточного скасування кріпацтва.

86. Дайте коротке визначення:

Українське «національне відродження» XIX - початку XX ст. — це ...







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.240.31 (0.042 с.)