Середньовіччя та доби відродження.

Питання для обговорення:

1. Політико–прававова ідеологія раннього християнства. Середньовічний теоцентричний світогляд. Генеза християнства в напрямі перетворення його в державну релігію, зміна його поглядів на державу та право.

2. Вчення Августина Блаженного про державу і право як наслідок гріховності людей. Природне право як першооснова земного порядку.

3. Вчення Фоми Аквінського про право, закон і державу. Поняття справедливості.

4. Правові та політичні ідеї Марсилія Падуанського. Ідея юрисдикційного розмежування духовної та світської влад та верховенства закону.

5. Діяльність середньовічних юристів. Глоссатори та постглоссатори. Гуманістична школа. Формування легістського праворозуміння.

6. Вчення Н. Маккіавеллі про державу і право. Політичний ідеал мислителя.

7. Ж. Боден про ідеї природного права, суверенітет держави та форми держави. Ідея відповідності природного права і позитивного.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Після загибелі Західної Римської імперії у 476р. для Європи розпочинається доба феодалізму, яка справила значний вплив на розвиток державно–правової думки. Теоретичні концепції про державу і право набули нового забарвлення, з’явилися нові підходи до з’ясування сутності держави і права, їх ролі в суспільстві. Своєрідно вирішувалися проблеми співвідношення людини і держави, свободи і справедливості. Значно розширилися функції держави, а новий виток розвитку економічних відносин призвів до суттєвих змін у відносинах власності, сприяв подальшому поділові суспільства на стани, висунув на політичну арену нові державно–правові інститути, придатні до реалізації державних функцій. Законодавство приводилось у відповідність з новими соціально–еокномічними відносинами. Великий вплив на зміст політико–правових поглядів середньовічного суспільства справило християнство. Зверніть увагу на теологічний зміст поглядів на державу і право, що визначалось основним джерелом таких понять як “закон”, “право”, “справедливість”. Як співвідносилась держава і церква у цей період, обгрунтуйте свою відповідь.

В європейській історії період від останньої третини ХІІІ ст. і до кінця ХVІ ст. ввійшов під назвою доби Відродження. За досить короткий термін суспільною свідомістю опанували ідеї свободи і гідності людської особистості. Якщо у середньовіччі традиційною категорією була доля (фатум), яка виражала сувору залежність людини від зовнішніх невблаганних сил, то тепер з’явилась категорія фортуни, яка надавала людині можливість власного вибору долі.

Формування нових економічних відносин ініціювало пошук нових форм державності з якісно іншими владними інститутами, а також розробку нових правових форм, які б регулювали ці відносини і забезпечували захист інтересів власників. Зверніть увагу на нові ідеї, які притаманні ранньобуржуазним вченням про державу і право, а саме: ідея суверена, проблема сильної світської влади, ідея громадянського суспільства, природного права, формування принципів міжнародного права, якісно нового співвідношення свободи і права, права і закону, індивіда і держави.

 

Теми рефератів:

1. Антропоцентризм та гуманізм як характерні особливості духовної культури Відродження.

2. Принципи конституціоналізму і суверенітету як правова основа суспільства і держави в творчості Жана Бодена.

3. Політико–правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін).

4. Утопічно–соціалістичні ідеї доби Відродження. Заперечення ідей індивідуальної свободи в творах Т. Кампанелли та Т. Мора.

5. Політичні ідеї тираноборців (Етьєн де Ла Боесі). Критика тиранії з позицій природної рівності та свободи людей.

6. Ідея природного права Вільяма Оккама.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5.

ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ В ГОЛЛАНДІЇ ТА АНГЛІЇ ДОБИ НОВОГО ЧАСУ.

Питання для обговорення:

 

1. Г. Гроцій про сутність та призначення держави і права. Внесок Г. Гроція в формування “юридичного світогляду” Нового часу.

2. Державно–правова концепція Т. Гоббса та його праця “Левіафан”.

3. Вчення Дж. Локка про людину, її свободу, право, закон, державу, форми держави. Розвиток Дж. Локком засад юридичного праворозуміння. “Два трактати про державне управління”.

4. Дослідження проблем державності, права, законності, миру і порядку Б. Спінозою, його раціональна доктрина природного права і договірної теорії держави.

5. Д. Юм. “Трактат про людську природу”. Розвиток мислителем засад природного права. Ідея розрізнення держави та громадянського суспільства.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Зверніть увагу на вплив перших буржуазних революцій на розвиток політичної та правової думки в Європі. Саме у цей період формувалися основи буржуазної правової свідомості. Політико–правові вчення ХVІ–ХVІІ ст. мислителів Західної Європи були своєрідним теоретичним обгрунтуваннямнових національних ідей та концепцій, які охоплювали сферу розвитку і вдосконалення державно–правових форм людського співжиття в умовах становлення нових буржуазних відносин. В суспільній свідомості поширювалась ідея прав окремого індивіда, панівним стало твердження, що суспільство створене для людини, а не людина для суспільства. Зверніть увагу на трактування мислителями цієї доби ідеї походження держави і права, на чому роблять акцент ці мислителі.

Теми рефератів:

1. Ідея суверенітету державної влади в добу Нового часу.

2. Дж.Локк про невідчужувані права людини і межі дій державної влади. Теорія розподілу влади.

3. Г. Гроцій про право та процес його виникнення.

4. Виникнення суспільства ідержави в трактуванні Г. Гроція і Т. Гоббса.

5. Дж. Мильтон и Дж. Локк про народ як джерело влади.

6. Право приватної власності як базова категорія в концепції громадянського суспільства Дж. Локка.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6.

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО: ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ.

Питання для обговорення:

 

1. Політико–правова ідеологія епохи європейського Просвітництва. Розвиток природно–правових ідей в Німеччині: С. Пуфендорф, Х. Томазій, Х. Вольф.

2. Державно–правові вчення в Італії у XVIII ст.: Дж. Віко, Ч. Беккаріа. Праця Ч. Беккаріа “Про злочини і покарання”.

3. Розвиток юридичного праворозуміння Ш. Монтеск’є. Робота “Про дух законів”. Ідея “духу законів”. Ш. Монтеск’є про право, закон, державну владу, принцип розподілу влади тощо.

4. Правові та політичні погляди французьких матеріалістів. Д. Дідро, П. Гольбах, К. Гельвецій.

5. Ж. Ж. Руссо та його концепція “суспільного договору” та “народного суверенітету”. Ж.–Ж. Руссо про право та закони, їх співвідношення.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Просвітництво – політична ідеологія, філософія і культура періоду утвердження буржуазних відносин. Європейське Просвітництво пропагувало ідеї буржуазної демократії, суспільного прогресу, рівності, праці на благо суспільства, свободи особистості, республіканського державного устрою. Характерною особливістю державно–правової думки доби Просвітництва є поєднання теорії з практикою. Це стало можливим із поширенням практики прийняття конституцій в державах, перших спроб кодифікації права, утворення нових буржуазних держав. Саме в цей час поширилась практика цілеспрямованого державотворення, визначення форм державного правління, устрою, сфери компетенції органів влади, структури політичної системи тощо. На відміну від доби Відродження, тут по–іншому тлумачились ідеї суспільного договору і природного права. Визначіть ці особливості.

Теми рефератів:

Правові та політичні погляди Вольтера.

Ідея відповідності покарання “якості” та “кількості” злочину в творчості мислителів XVIII ст.

Проблема відмінності права та закону в правових та політичних вчення Просвітництва.

Правові та політичні ідеї утопічного соціалізму (Мореллі, де Маблі, Г.Бабеф).

Симбіоз ліберально–демократичних і авторитарних ідей у поглядах М. Робесп’єра. Ідея “революційного правління” як деспотизму свободи проти тиранії.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7.