О.Ф. Кістяківський – український



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

О.Ф. Кістяківський – український



Вчений-криміналіст

Олександр Федорович Кістяківський - визначний український вчений-юрист, доктор кримінального права, ординарний професор Київського університету св. Володимира, автор численних праць з кримінального права, історії права та судоустрою в Україні й, зокрема, систематизованого видання «Права по которым судится малороссийский народ (1879 г.), член Старої Громади та член Відділу Імпер. Рос. Геогр. товариства; батько Кістяківського Ігоря Олександровича — українського вченого, правника-цивіліста й державного діяча, що за Павла Скоропадського був міністром внутрішніх справ України; батько Кістяківського Володимира Олександровича — видатного фізико-хіміка, дійсного члена Української АН і АН СРСР, професора Ленінградського політехнічного інституту, батько Кістяківського Богдана Олександровича - українського вченого, правника-соціолога й філософа права, дійсного члена ВУАН, професора Київського університету, що підписував свої наукові статі псевдонімом «Українець»; дідусь Кістяківського Юрія Богдановича - видатного фізико-хіміка, члена Американської Національної АН, професора Гарвардського університету, члена Американського комітету національної оборони (1944 – 1945 pp.), керівника відділу вибухових речовин атомних лабораторій в Лос-Аламосі та дорадника американського президента Ейзенхауера у справах науки і технологій; брат Кістяківського Василя Федоровича — визначного вченого, доктора медицини, професора Гейдельберзького та Страсбурзького університетів.

Як повідомляють джерела[8] , народився О.Ф.Кістяківський 14 (26) березня 1833 р. в с.Городище, Сосницького повіту, Чернігівської губернії. Згідно зі статистичними даними за 1859 р., в тодішньому Сосницькому повіті існували: хутір Городище, що налічував 14 дворів і 38 мешканців і знаходився на відстані З0 км. від Сосниці по поштовому тракту Сосниця—Чернігів, праворуч; с. Городище, що налічувало 322 двори й 1751 мешканця, а також 2 церкви і знаходилося поблизу річки Семківки, на відстані 37 км від Сосниці по військово-транспортній дорозі Сосниця—Городня, ліворуч, по цій же дорозі й біля тієї ж річки Семківки, на 38 км — містечко Синявка[7]. Річка Сем-ківка, поблизу якої розташовані село Городище та містечко Синявка, згідно із зазначеним вище переписом, є лівою притокою річки Дягови, що бере свій початок поблизу того ж таки села Городища[9].

 

Відомості про місце народження

О.Ф. Кістяківського

 

Відповідно до нинішнього територіального поділу, села Городище та Синявка належать до території Менського району, Чернігівської обл. А річки Семківка та Дягова протікають територією цього району [9]. З двох церков, які зазначені в статистичних даних за 1859 р., на сьогодні збереглася одна — Миколаївська [9]. Саме в цій церкві був рукопокладений у священницький сан його батько Федір Омелянович Кістяківський, про що останній зазначав у своїй доповідній на ім'я графа Олексія Івановича Мусіна-Пушкіна: «Духовник, заштатный священник Феодор Емалианов Кистяковский, по окончанию курса Богословских наук в Черниговской семинарии 1827 года, сентября 1-го дня, с Аттестатом 2-го разряда, 1828 года майя 26 дня Архиепископом Лаврентием рукоположен села Городища к Николаевской церкви во священника» (НБУ ім.В.Вернадского. — Ф. 3. — № 62238).

В цій церкві Ф.О.Кістяківський прослужив 23 роки. А потім «после двадцатитрехлетнего служения в Николаевском Городищенском приходе, поступил в Михайловский, где находилась чудотворная икона Божьей Матери. Этот приход многолюднее душ на 400, в нем и оклад выше, и доходы значительно больше, чем в Николаевском. Однако, все мои дети родились в бытность мою в Николаевском приходе» [10].

Дідусь О.Ф.Кістяківського Омелян Васильович був кріпаком Іллі Андрійовича Безбородька і керував його маєтком у містечку Стольному (нині — село Стольне, Менського району), що в шести км. від Городища. 1808 року він одержав «вільну» від графа й залишився керуючим. Того ж таки 1808 р. родина О.В. Кістяківського купила місце в Стольному на Зубріївській вулиці й побудувала будинок на 4 кімнати [11]. 1810 року Омелян Васильович помер. Мати Федора Омеляновича й бабуся Олександра Федоровича Кістяківського по смерті чоловіка певний час жила в Стольному. А після того як одружила сина Федора на доньці священника с. Городища Федора Есманського Ярині і тесть передав зятеві свою парафію — Миколаївську церкву, а сам, прийнявши монашество, пішов до сусіднього Домницького монастиря, переїхала до Городища, де в 50-х роках XIX ст. померла й похована на цвинтарі в Городищі біля церкви святителя Миколая [11].

Домницький монастир Різдва Богородиці засновано в кінці XVII ст. неподалік від містечка Березного (тепер Менського району). Тут 1800—1806 pp. на замовлення того ж таки графа І.А. Безбородька зведено собор Різдва Богородиці (де його згодом і поховано). Те, що Домницький монастир сусідив із Городищем, де народився О.Ф.Кістяківський, підтверджується й його щоденниковими записами: «Помню, как сквозь туман, в раннем детстве приезжал к моему отцу, живший в соседнем с нашим Городищем Домницком монастыре униатский священник» [12].

У сусідній з Городищем Синявці (тепер Менського району) станом на 1859 рік було три церкви: Троїцька, Миколаївська та Покровська [13]. Дві з них (Троїцьку й Миколаївську) зруйновано в 30-х роках XX ст. . А ось як про ці церкви згадує у своїх споминах Ф.О.Кістяківський: «После обеда, часа в три, услышали мы колокола Синявской Троицкой церкви, что означало, что преосвященный виезжал из Синявки. Со страхом и трепетом мы приготовились встречать. По дороге он заехал в Михайловскую церковь» [11]. Тут — Михайлівська церква в Городищі. «...Крестным отцом, — згадує Ф.О.Кістяківський, — всех почти моих сыновей был мой родственник, священник Синявской Покровской церкви Петр Прокопович; но Федора (брат О.Ф.Кістяківського, лікар за фахом) крестил Алексей Антонович Бородуха» [11].

В своїх споминах Федір Кістяківський (батько О.Ф.Кістяківського) часто згадує також містечко Березне (нині смт. Березна, Менського району, знаходиться на відставі 12 км від с.Городища та Стольного) як сусіднє з Городищем та Стольним поселення. «...Нас проводили свахи с фа-келами и сельской музыкой, состоявшей из нескольких скрипок и бубен. Некто Хорошко березенский прибыл с двумя скрипачами и сам в перемешку играл на флейте и на кларнете» [11]. «Затем мы проводили архиерея до кареты, и он отправился в Березное. Исправник и благочинный отправились провожать его до Березного и оттоль скоро

возвратились» [11].

Отже, село Городище, в якому народився визначний український вчений-юрист О.Ф.Кістяківський, за нинішнім територіальним поділом належить до Менського району, Чернігівської обл. і розташоване в сусідстві із селами: Синявка, Стольне, Болосковці, смт. Березна. Однак у сучасних джерелах (УРЕ, УРЕС, Юридична енциклопедія, щоденник О.Ф.Кістяківського) місцем народження вченого зазначено с. Городище, Бахмацького району, Чернігівської обл., яке розташоване за 14 км від залізничної станції Бахмач і сусідить із селами: Веселе, Пальчики, Тростянка, Часниківка, Шумин. А від Стольного, де керував маєтком

І.А. Безбородька його дідусь Омелян і звідки походив батько Федір Кістяківський, — близько 70 км.

РОЗДІЛ 2.

УНІВЕСИТЕТ ТА ПОЧАТОК КАР’ЄРИ

Університет

У вересні 1853 року Кістяківський поступив на юридичний факультет Київського університету.

Відчуваючи потребу, через місяць після вступу він прийнятий був у «квартиру недостатніх студентів», а на наступний рік - «на повний казеннокоштним зміст». У вересні 1856 Кістяківський був посланий у Козелецьке повітове училище вчителем історії та географії; в кінці того ж року був переведений на таку ж посаду в Київське дворянське училище. На початку 1857 року він знову був прийнятий до числа студентів з призначенням йому щомісячно вмісту в розмірі 11 рублів.

Закінчив курс у грудні 1857 року. Восени 1857 року протягом трьох місяців був хворий, тому результати іспитів були для нього незадовільні: він був випущений зі званням «дійсного студента».

 

Кар’єра

Потреба змусила його вступити до роботи домашнім учителем у будинок М. А. Марковича, який жив в селі Восковцах Прілупкого повіту Полтавської губернії. Там він пробув до кінця серпня 1858 року, після чого вирушив до Санкт-Петербурга для зарахування на службу.

16 листопада 1858 р. Кістяківський поступив на службу в канцелярії межового департаменту Урядового сенату, 1 грудня був допущений до виправлення посади молодшого помічника секретаря, в якій і затверджено 1 квітня 1859. У червні 1859 року був переміщений на таку ж посаду в канцелярію загальних зборів перших трьох департаментів і департаменту герольдії Урядового сенату. 16 листопада 1860 був переміщений старшим помічником столоначальника в департамент Міністерства народної освіти. У зв'язку з перетворенням центрального управління Міністерства народної освіти 1 липня 1863 був залишений за штатом.

РОЗДІЛ 3.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.118.225 (0.008 с.)