Охарактеризуйте становлення та розвиток найдавніших неслов’янських племен на землях сучасної України

Слов'яни жили на Дунаї, потім вони розселилися по Віслі, Дніпру, Волзі. Автор вказує, які племена говорили слов'янською мовою, а які - на інших мовах.В'ятичі, давньоруське плем'я, що жило в частині басейну р. Оку. В'ятичі займалися землеробством і скотарством; до 10-11 ст. у в'ятичів зберігався патріархально-родовий лад, в 11-14 ст. розвивалися феодальні відносини. В'ятичі платили данину хозарам, пізніше - київським князям, але до початку. В'ятичі відстоювали свою політичну незалежність.Кривичі- східнослов'янське племінне об'єднання 6-10 ст., що займало великі області у верхній течії Дніпра, Волги і Західної Двіни, а також південну частину басейну Чудського озера. Археологічні пам'ятки - кургани (з трупоспаленнями) у вигляді довгих валоподiбних, насипів, залишки землеробських поселень і городища, де виявлені сліди залізоробного, ковальського, ювелірного та інших ремесел. Гнездовські кургани, давньоруські кургани 10 - початок 11 ст. біля села Гнездово, в 12 км від Смоленська, вниз по Дніпру, де кінчався стародавній шлях по дрібних річках і волоком із Західної Двіни в Дніпро. Серед похованих головним чином слов'яни, а також скандинави і балти.

 

 

5. Розкрийте передумови та причини давньогрецької колонізації Північного Причорномор’я. Античні міста-держави Північного Причорномор’я

Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст. Північне Причорномор'я вабило греків своїми хлібними, рибними та іншими багатствами. В розвитку торгівлі була зацікавлена також місцева знать, яка одержувала предмети розкоші. Першими мореплавцями Чорного моря були стародавні критяни. Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорномор'ї були Тіра Білгорода. Ольвія, Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами — полісами з початку III ст. н. е. через кризу рабовласницького ладу почався занепад античних міст, а навала гунів (IV ст.) призвела до їхньої загибелі. Проте деякі грецькі міста продовжили своє існування, зокрема Херсонес. Наймогутнішим серед держав Північного Причорномор'я було Боспорське царство, яке виникло в V ст. до н. е. в результаті об'єднання більше як 20 міст. Спочатку держава являла собою союз грецьких міст, кожне з яких мало елементи самоврядування. Але поступово вона трансформувалася в монархію Держави вели жваву торгівлю у двох напрямках — з Грецією і з північними сусідами (скіфами та сарматами).Починаючи з III ст. до н. е. справи колоній поступово погіршуються. Настають неспокійні часи. Грецію і сусідні країни охоплює загальна криза, викликана багатьма причинами: розкладом рабовласництва, війнами, неврожайними роками. Погіршуються стосунки зі скіфами, які намагаються підкорити грецькі міста, і їм це часто вдається. Змінюється зовнішньополітична ситуація: відбувається розквіт Македонської держави, що прагне прибрати до своїх рук Північне Причорномор'я. І нарешті, Причорномор'я потрапляє під владу Римської імперії. До V ст. н. е. античні міста-держави припинили існування.

 

Східнословянські племінні обєднання на території України. Розселення, основні заняття, побут, культура та вірування

У другій половині ІІІ тисячоліття до н.е. було формування словян.В історії формування східних слов`ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов`янський і давньослов`янський (слов`янський). В результаті розселення слов’ян (VI-VII ст.) на території Східної Європи виникають три групи слов’янських племен: західна, південна і східна. Східні слов’яни на той час заселили більшу частину території України. У них виникає цілий ряд союзів племен: поляни, сіверяни, древляни, дуліби, тиверці, білі хорвати. Основною галуззю господарства слов’янських племен було орне землеробство..Розвивалось і тваринництво – на м’ясо, сировину для виробництва різних речей. Домашня худоба використовувалась в основному як тяглова сила. Допоміжну роль у господарстві займали полювання, рибальство. Важливе значення для економічного розвитку східних слов’ян мало відокремлення ремесла від землеробства, що сприяло виникненню товарного виробництва, яке у VIII-X ст. не лише активізувало внутрішній обмін, а й розширило внутрішню і зовнішню торгівлю. Виділяються такі галузі ремесла: добування і обробка заліза, ткацтво, деревообробка, прядіння, обробка шкіри, гончарство, ювелірне виробництво та ін.Віруваня східних слов’ян мали політеїстичний характер. Обожнюючи сили природи, слов’яни були язичниками. Найвищим божеством вважався Перун – бог грому і блискавки; Дажбог, Стрибог – боги сонця і повітря були дарителями земних благ та ін.Таким чином, у стародавню добу Україну населяли різні народи і племена. Починаючи з епохи бронзи зароджується праслов’янський етнічний масив, що з часом посів провідне місце на українських землях.

 

 

Покажіть процес державотворення східних слов’ян в 4-9 ст. Соціально-економічні та політичні аспекти розвитку

Доба VI—IX ст. в історії східного слов'янства характеризується глибокими якісними суспільними змінами, визріванням, та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли в IX ст. виникненню Давньоруської держави на теренах Східної Європи.. Система господарювання східних слов'ян ґрунтувалася головним чином на землеробстві. Допоміжну роль відігравали розвинуте скотарство та сільські промисли. Протягом VII—IX ст. значно удосконалюється техніка землеробства.. Підвищення продуктивності праці й зростання виробництва додаткового продукту сприяли кардинальним змінам у соціальній сфері. Земля, насамперед орні ділянки, і результати праці на ній все частіше почали переходити у власність окремих сімей Поступово розгортається процес розпаду родових патріархальних зв'язків і відбувається перехід до сусідської територіальної общини.Розвиток продуктивних сил сприяв соціальному розшаруванню, розкладу родово-общинного ладу, формуванню феодальної системи. Військова та племінна знать дедалі більше концентрує у своїх руках гроші, цінності, багатства, використовує працю рабів та збіднілих общинників (смердів). На цьому ґрунті спочатку зароджується, а потім поглиблюється класова диференціація — землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники трансформуються на феодально залежне населення, що створює передумови для активного державотворчого процесу.Відокремлення ремесла від сільського господарства, зародження товарного виробництва в VIII—X ст. сприяли активізації не тільки внутрішнього обміну, а й розширенню зовнішньої торгівлі.Своєрідним фундаментом перших протодержав у Східній Європі були великі союзи слов'янських племен — дулібів, полян, волинян. Поступово з розкладом родоплемінного ладу і появою класів у VIII— IX ст. набирає силу процес об'єднання окремих племен та їхніх союзів. Саме на цьому ґрунті і виникають державні утворення — племінні князівства та їхні федерації. Найбільшим було державне об'єднання, Руської землі У V—VI ст. суспільний лад слов'ян перебував на стадії становлення, відбувався перехід від первісно-родового до класового суспільства. Це була доба військової демократії, суть якої полягала в тому, що реальна влада належала племінним зборам, а не концентрувалася в руках знаті. Проте з часом глибокі зміни в суспільному житті, що відбулися в VII—IX ст., підштовхнули процес державотворення. Становлення державності східних слов'ян логічно випливало з їхнього суспільного розвитку:1) еволюція родоплемінної 2) зростаюча зовнішньополітична активність перших