Обґрунтуйте специфіку формування цін туристичним підприємством на різних типах ринку.

Не викликає сумніву той факт, що цінова політика підприємства докорінно залежить від типу ринку, на якому вона застосовується. Сьогодні виокремлюють чотири основні типи ринкової структури:

• ринок чистої конкуренції;

• ринок монополістичної конкуренції;

• ринок олігополістичної конкуренції;

• ринок чистої монополії.

Ринок чистої конкуренції складається з безлічі продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту. Жоден окремий покупець чи продавець не чинить великого впливу на рівень поточних ринкових цін. Продавець не в змозі запросити ціну вищу від ринкової, оскільки покупці можуть вільно придбати будь-яку необхідну їм кількість товару за середньою ринковою ціною. Не будуть продавці запитувати й ціну нижчу від ринкової, оскільки можуть продати все, що треба, за існуючою ринковою ціною. В умовах вільної конкуренції попит більш еластичний ніж ціна. Причина в тому, що на ринку діє велика кількість підприємств, причому жодне з них не контролює скільки-небудь значної частини ринку.

Ринок монополістичної конкуренції складається з безлічі покупців і продавців, що укладають угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін визначається здатністю продавців запропонувати покупцям різні варіанти товарів. Реальні вироби можуть відрізнятися один від одного якістю, властивостями, зовнішнім оформленням, сервісом, що супроводжує товар, тобто тут має місце розходження в так званій «товарній пропозиції». Покупці усвідомлюють різницю в товарних пропозиціях і готові платити за товари по-різному. Щоб чимось відрізнитися, крім ціни, продавці прагнуть розробити різні пропозиції для різних споживчих сегментів і широко застосовують практику присвоєння товарам марочних назв, рекламу й методи особистого продажу.

Олігополістичний ринок складається з невеликої кількості продавців, дуже чутливих до політики ціноутворення й маркетингових стратегій конкурентів. Товари можуть бути схожими чи несхожими. Невелика кількість продавців є наслідком наявності серйозних бар’єрів для виходу конкурентів на ринок. Кожен продавець суттєво реагує на стратегію та дії конкурентів. Підприємство на ринку олігополістичної конкуренції ніколи не отримає впевненості, що може домогтися якогось довгострокового результату за рахунок зниження цін.

В умовах чистої монополії на ринку діє один продавець. Це може бути державна монополія, приватна регульована монополія чи приватна нерегульована монополія. У кожному окремому випадку ціноутворення складається по-різному. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати досягнення найрізноманітніших цілей. Вона може встановити ціну нижче собівартості, якщо товар має важливе значення для покупців, що не в змозі отримати його за повну вартість. Ціна може бути призначена з розрахунком на покриття витрат чи на одержання доходів. У випадку регульованої монополії держава дозволяє компанії встановлювати розцінки, що забезпечують одержання «справедливої норми прибутку», що дасть організації можливість підтримувати виробництво, а за необхідності й розширювати його.

Таким чином, можливості й проблеми політики цін змінюються залежно від типу ринку. За винятком випадків діяльності на ринках чистої конкуренції, підприємствам необхідно мати упорядковану методику встановлення вихідної ціни на свої товари.

9. Розкрийте основні чинники формування попиту і пропозиції на туристичний продукт.

Попит – це платоспроможна потреба. Зі зменшенням ціни товару кількість товару, на яку пред'являється попит, зростає.

Крива попиту при графічному позначенні – сукупність точок, кожна з яких показує, на яку кількість товару існує попит при даній ціні Крива попиту: Р – ціна; Q_D – кількість,

Варто знати, що в короткостроковому періоді ціну визначає попит, а в довгостроковому – пропозиція.

До основних чинників, що визначають попит, належать:

а) мода на товари, смаки споживачів. Якщо товар стає популярним, за однією і тією самою ціною тепер буде придбано більше одиниць товару;

б) прибуток споживачів;

в) ціни на товари–замінники;

г) інфляційне очікування. Якщо рівень інфляції підвищується, то крива попиту зрушується угору;

ґ) кількість покупців на ринку.

Пропозиція визначається кількістю товару, які виробник го­товий запропонувати на ринок при відповідній ціні.

Крива пропозиції: Р – ціна; Q_s – кількість товару

Пропозиція визначається такими основними чинниками:

а) кількість виробників на ринку;

б) технологія виробництва. При поліпшенні технології виробництва будь-якого товару його пропозиція різко зростає;

в) ціна економічних ресурсів (сировини, матеріалів і енергоносіїв і т.д.).

При подорожчанні сировини виробнику стає невигідним утримувати обсяги виробництва на колишньому рівні і він їх скорочує, тим самим зменшуючи пропозицію;

г) податки на виробника; д) природно-кліматичні умови.

Рівноважна ціна – це ціна, за якою покупець готовий придбати визначену кількість товару, а виробник готовий запропо­нувати визначену кількість товару.

Існує чотири основні варіанти зміни ціни рівноваги при взаємодії попиту і пропозиції, два крайніх і три особливих випадки. Розглянемо основні випадки:

а) попит на товар збільшується, отже, ціна рівноваги теж зростає, і збільшується рівноважна кількість товару;

б) попит на товар зменшується, ціна рівноваги падає, разом з нею падає і рівноважна кількість товару;

в) збільшується пропозиція товару, отже, зростає рівноважна кількість товару, а рівноважна ціна падає;

г) пропозиція товару зменшується разом із рівноважною кількістю товару, а рівноважна ціна зростає.

До крайніх двох випадків належать:

а) «золотий автомобіль». б) «продаж повітря».

До трьох особливих випадків рівноваги належать: а) ситуація на ринку праці, б) відповідність абсолютно еластичної пропозиції/попиту. в) рівновага, пов'язана абсолютно з нееластичними пропозицією і попитом.