Комплексної практики за фахом

П Р О Г Р А М А

 

Комплексної практики за фахом

 

для студентів ІІІ курсу спеціальності “Облік і аудит”

 

 

м. Жовті Води

 

2012р.

 

 

 

РОЗРОБЛЕНО:

ст. викладачем кафедри “Облік і аудит”

Васьковим В.Н.

РЕКОМЕНДОВАНО:

на засіданні кафедри “Облік і аудит”,

протокол № 8 від 26.04.2012р.

 

Загальні положення

 

1.1. Комплексна практика за фахом студентів є невід’ємною частиною підготовки фахівців зі спеціальності “Облік і аудит” і проводиться на підприємствах різних галузей виробничої і невиробничої сфери.

1.2. Зміст практики визначається навчальними планами, програмами і методичними вказівками.

1.3. Терміни проведення практики визначаються наказом ректора інституту.

1.4. Практика проводиться згідно укладеного з підприємством договору.

Мета і завдання практики

 

2.1. Метою проведення комплексної практики за фахом є оволодіння студентами практичних навичок бухгалтерської роботи на підставі отриманих теоретичних знань з дисциплін "Бухгалтерський облік", «Фінансовий облік».

2.2. Практика проводиться на основі програми, розробленої кафедрою обліку і аудиту ІП "Стратегія".

2.3. У період практики студент збирає фактичний матеріал про виробничо-господарську діяльність підприємства, установи, організації, їх облікову політику і використовує цей матеріал при написанні звіту по практиці. Одночасно підбирається і систематизується інформація для підготовки курсових робіт та дипломної роботи ОКР «Бакалавр».

2.4. Студентам надається можливість пошуку бази проходження практики самостійно або за

допомогою відділу практик інституту. Підставою для проходження практики є договір, який

складається у двохстороньому порядку: між підприємством та інститутом.

Дозволяється обирати підприємства для проходження практики різних форм власності і видів

діяльності.

 

 

Організація і керівництво практикою

 

3.1. Відповідальність за організацію практики, проведення і контроль здійснює ІП "Стратегія".

 

3.2. Організацією практики здійснює відділ практик інституту. Проведення практики здійснюється базовим підприємством. Контроль за проведенням практики здійснюється керівником від кафедри “Облік і аудит”.

 

3.3. Учбово-методичне керівництво практикою здійснюється керівниками від кафедри “Облік і аудит”. Керівник практики назначається зі складу викладачів кафедри.

 

3.4. Керівник практики забезпечує проведення організаційних заходів перед початком практики, розглядає звіти студентів з практики, дає відгуки про їхню роботу комісії з приймання звітів з практики, контролює проходження практики на місцях.

 

3.5. Підприємства, установи та організації, що є базами практики створюють необхідні умови для виконання студентами програми практики, призначають кваліфікованих фахівців для керівництва практикою.

 

 

3.6. Студенти при проходженні практики зобов'язані:

§ до початку практики одержати від керівника практики консультацію з оформлення звіту про практику;

§ вчасно прибути на базу практики;

§ у повному обсязі виконати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівки керівників;

§ вести щоденник впродовж всього терміну проходження практики;

§ здати та захистити звіт по практиці протягом 10 днів з дати початку наступного семестру.

 

3.7. В ході проходження практики студент повинен зібрати та проаналізувати матеріали базового

підприємства згідно з Робочою програмою.

 

 

4. Робоча програма

 

Характеристика бухгалтерської служби підприємства, її складу, функцій.

1.1. Склад бухгалтерської служби підприємства. Посадові інструкції працівників бухгалтерії.

1.2. Розподіл обов'язків між підрозділами та організація їхньої роботи. Наказ про облікову політику підприємства.

 

Облік фінансових активів.

5.1. Облік коштів і їх еквівалентів.

5.1.1. Облік касових операцій.

5.1.2. Облік операцій на рахунках у банках.

5.1.3. Облік інших грошових коштів.

5.2. Облік фінансових інвестицій.

5.2.1. Визначення і класифікація фінансових інвестицій.

5.2.2. Облік поточних фінансових інвестицій.

5.2.3. Облік довгострокових фінансових інвестицій.

 

Облік запасів.

6.1. Визначення і класифікація запасів.

6.2. Визнання запасів.

6.3. Методи оцінки руху запасів.

6.4. Облік запасів.

6.4.1. Облік виробничих запасів.

6.4.2. Облік поточних біологічних активів.

6.4.3. Особливості обліку товарів.

6.4.4. Особливості обліку МШП.

6.5. Оцінка запасів на дату балансу.

 

Облік зобов'язань.

11.1. Визнання, оцінка і класифікація зобов'язань.

11.2. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів.

11.3. Облік довгострокових зобов'язань.

11.3.1. Облік довгострокових кредитів банків.

11.3.2. Облік інших довгострокових фінансових зобов'язань.

11.4. Облік поточних зобов'язань.

11.4.1. Облік короткострокових кредитів банків.

11.4.2. Облік зобов'язань, забезпечених виданими векселями.

11.4.3. Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

11.4.4. Облік зобов'язань по платежах у бюджет.

11.4.5. Облік зобов'язань по платежах у загальнодержавні позабюджетні і страхові фонди.

11.4.6. Облік інших поточних зобов'язань.

11.5. Облік доходів майбутніх періодів.

 

Облік власного капіталу.

12.1. Визначення власного капіталу, його структура і призначення.

12.2. Статутний капітал акціонерного товариства.

12.2.1. Порядок формування і зміни статутного капіталу.

12.2.2. Акції, їх типи і категорії.

12.2.3. Здрібнювання і консолідація акцій.

12.2.4. Продаж акцій.

12.3. Неоплачений капітал.

12.4. Додатковий капітал.

12.5. Нерозподілений прибуток.

12.6. Резервний капітал.

12.7. Дивіденди.

12.8. Вилучений капітал.

12.9. Зміни розміру статутного капіталу.

 

Окремим завданням під час проходження практики є повний збір інформації для підготовки і написанню курсових робіт з дисципліни «Аудит» у 7 семестрі і з дисципліни «Звітність підприємства» у 8 семестрі навчального плану.

Курсова робота з дисципліни «Аудит» передбачає висвітлення питань, які будуть вивчені студентами з цієї дисципліни і має наступну структуру:

1. У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, формулюється мета курсової роботи і визначається перелік задач, які передбачається вирішити в процесі написання роботи.

2. В першому розділі курсової роботи визначаються загальні теоретичні положення, що стосуються об’єкту дослідження, а також складаються організаційні документи і проводяться процедури, що передують етапу проведення аудиту. Зокрема, в даному розділі проводиться попереднє обстеження галузі, до якої належить базове підприємство; дається його коротка правова і організаційно-економічна характеристика; складається лист-зобов’язання аудитора до замовника з метою роз’яснення призначення, особливостей аудиту об’єкту дослідження, розподілу обов’язків між аудитором і замовником, а також договір на проведення аудиторських послуг; визначається величина загальної і індивідуальної суттєвості, заздалегідь обгрунтувавши обрану базу для розрахунку цього показника; проводиться розрахунок рівня аудиторського ризику на підставі запропонованих або самостійно розроблених тестів і анкет; складається бюджет витрат часу на проведення аудиту, план і програма аудиту; обгрунтовується необхідність залучення експертів; проводиться вивчення, оцінка і тестування системи внутрішнього контролю; вибираються і обгрунтовуються методи і прийоми для проведення аудиту об’єкту дослідження.

3. Другий розділ містить опис аудиторських процедур, проведених на базовому підприємстві, відповідно до розробленої в першому розділі програми аудиту і обраних методів і прийомів. Процес написання даного розділу супроводжується формуванням робочих документів і збором аудиторських доказів.

4. У третьому розділі курсової роботи у відповідності з поставленими завданнями проводиться аудит економічних показників, що характеризують об’єкт дослідження на підставі практичних матеріалів обраного підприємства, установи чи організації. В залежності від обраної теми третій розділ повинен містити наступні питання:

- аналіз динаміки та структури об’єкта дослідження;

- розрахунок окремих економічних показників стану та ефективності використання об’єкта

дослідження;

- факторний аналіз об’єкта дослідження;

- визначення резервів підвищення або зниження окремих показників з обраної теми;

- перспективний аналіз економічних. які пов’язані з об’єктом дослідження, який повинен містити у тому числі побудову економіко-математичної моделі залежності обраного результативного показника від декількох факторних.

5. Висновки узагальнюються в аудиторському звіті і аудиторському висновку за підсумками проведеного аудиту. При цьому слід зазначити, що аудиторський звіт є висновками за підсумками роботи, містить рекомендації по усуненню виявлених недоліків і пропозиції по удосконаленню організації і ведення обліку і контролю, а також складання звітності. Крім того, в аудиторському звіті необхідно зробити висновки за підсумками проведеного аналізу, зосереджуючи увагу на негативних та позитивних тенденціях у проведених розрахунках, та надати рекомендації щодо поліпшення економічного стану підприємства в частині проведеного аналізу. Звіт складається в довільній формі. Аудиторський висновок готується у відповідності з вимогами міжнародного стандарту аудиту 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність», вигляд і форма якого залежать від ступеня достовірності даних обліку і звітності базового підприємства.

Для підготовки курсової роботи необхідно ознайомитись із системою внутрішнього контролю підприємства (організації), матеріалами інвентаризації, актами перевірок внутрішніх або зовнішніх аудиторів, ревізорів, спеціалістів податкової інспекції та пенсійного фонду.

Зібрана під час практики інформація в подальшому буде використовуватись для написання дипломної роботи.

 

5. Права і обов’язки студента-практиканта

 

 

5.1. У період проходження практики студент має право:

- одержати відповідно до програми робоче місце, що забезпечує необхідну ефективність проходження практики;

- користуватися наявною на підприємстві (організації) літературою, інструктивними і регламентуючими документами;

- підбирати матеріали для курсових і дипломних робіт;

- з дозволу деканату і кафедри бути зарахованим на оплачуване робоче місце і штатну посаду;

 

- у період виробничої практики, незалежно від одержання студентами-стипендіантами заробітної плати за місцем проходження практики, за ними зберігається право на одержання стипендії на загальних підставах.

 

5.2. Студент для проходження практики зобов'язаний:

- строго виконувати вказівки керівника практики;

- виконувати роботу грамотно, чітко, акуратно, вчасно;

- підкорятися діючим на підприємстві, в організації, установі правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- вивчити і строго дотримувати правила охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

- повністю виконувати завдання, передбачені програмою;

- брати участь у раціоналізаторській і винахідницькій роботі з завдань відповідних кафедр;

- нести відповідальність за виконувану роботу і її результати нарівні зі штатними працівниками;

- вести щоденник, у який щодня записувати виконану роботу, зміст проведених консультацій;

- представити керівнику практики письмовий звіт про виконання всіх завдань і захистити звіт по практиці.

 

5.3. На студентів-практикантів, що порушують правила внутрішнього розпорядку, керівники підприємств, установ і організацій можуть накладати, у разі потреби, стягнення і сповіщати про це ректору інституту.

Оформлення і захист звітів

 

 

6.1. По закінченні практики студент-практикант складає письмовий звіт і після перевірки його керівником практики від підприємства (організації) здає його керівнику практики від кафедри.

 

6.2. До звіту додається: щоденник, підписаний безпосередньо керівником практики від підприємства (організації) і характеристика, написана керівником практики від підприємства (організації). В характеристиці відзначається виконання студентом програми практики і оволодіння виробничими навичками, його відношення до роботи, трудова дисципліна, прояв ініціативи, характер внесених студентом раціоналізаторських пропозицій.

 

6.3. Звіт про практику повинний містити відомості про конкретно виконувану роботу в період практики, а також короткий опис підприємства (організації) в організації його діяльності. У звіт повинні бути включені по тексту або як додатки таблиці, схеми, діаграми, графіки, первинні документи, регістри (у заповненому виді), схеми документообігу, схеми організаційної побудови бухгалтерського апарата. Всім аналітичним розрахункам надається форма аналітичних таблиць, що містяться в тексті викладу матеріалу. Текстовий виклад повинний містити найважливіші висновки, що випливають з таблиць і розкривати взаємозв'язок показників. Він повинен бути ясним, стислим і ув'язаним з аналітичними таблицями.

Окремо підбирається додаток із фінансової та статистичної звітності підприємства за останні 3-5 років його діяльності.

 

 

6.4. Звіт необхідно писати в ході практики, у міру обробки того чи іншого розділу програми. Наприкінці практики студенту виділяється 1-2 дня для завершення оформлення звіту.

Правила оформлення звіту

6.5.1. Залежно від особливостей і змісту звіт складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень. Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм).Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній - не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм. Шрифт - Times New Roman Cyr – 14, інтервал 1.5

6.5.2. Звіт виконують машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

6.5.3. За машинного способу звіт виконують згідно з вимогами цього стандарту і стандарту на виконання документів з використанням друкувальних і графічних пристроїв виведення ЕОМ.

6.5.4. Під час виконання звіту необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього звіту. У звіті мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього звіту.

6.5.5. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.

6.5.6. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

6.5.7. Незалежно від способу виконання звіт повинен забезпечувати можливість виготовлення з нього копій належної якості способами репрографії і відповідати основним вимогам до документів, які підлягають мікрофільмуванню, згідно з чинними стандартами з репрографії та мікрографії.

6.5.8. Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у звіті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову звіту, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

6.5.9. Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

6.5.10. Структурні елементи "СПИСОК АВТОРІВ", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ", "ПЕРЕДМОВА", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "РЕКОМЕНДАЦІЇ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

6.5.11. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний підступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п'яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути за машинного способу – не менше ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

6.5.12. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

6.5.13. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.

Підрозділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т. д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т.д. Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т. д. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у звіті.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок ___", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 3.1 – Схема розміщення".

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 1.

 

Таблиця ______ - _______________________________

(номер назва таблиці)

 

 

Рисунок 1

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця ____ " вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці ___" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

 

Формули та рівняння.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад.

"Відомо, що

де M 1, M 2 – математичне очікування;

v 1, v 2 – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження [23]".

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "х".

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад.

f1(x, y) = S1 і S1 <- S1 max, (1.1)

f2(x, y) - S2 і S2 <- S2 max. (1.2)

 

 

Посилання.

 

Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "у роботах [1-7]...".

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад.

Цитата в тексті: "... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70 % [6]*".

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Автоматизація робіт в установах//ТІІЕР. – N 4. – М.: Мир, 1983. – С. 66-76.

Відповідне подання виноски:

____________

* [6] Автоматизація робіт в установах//ТІІЕР. - N 4. - М.: Мир, 1983. - С. 66-76.

. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: "... у розділі 4...", "... дивись 2.1...", "... за 3.3.4...", "... відповідно до 2.3.4.1...", "... на рис. 1.3...", або "...на рисунку 1.3...", "... у таблиці 3.2...", "... (див. 3.2)...", "...за формулою (3.1)...", "... у рівняннях (1.23) - (1.-25)...", "... у додатку Б...".

Вимоги до додатків.

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти звіту, але включення його до основної частини звіту може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині звіту через великий обсяг або способи відтворення;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, мікрофільми; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; висновок метрологічної експертизи; копія технічного завдання, програми робіт, договору чи іншого документа, що замінює технічне завдання; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.);

- додатковий перелік джерел, на які не було посилань у звіті, але які можуть викликати інтерес;

- опис нової апаратури і приладів, які використовувались під час проведення експерименту, вимірів та випробувань.

У додатки до звіту про роботу, в складі якої передбачено проведення патентних досліджень, мають бути включені звіт про патентні дослідження та бібліографічний список публікацій і патентних документів, одержаних у результаті виконання роботи, що оформлені відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

 

Додатки слід оформлювати як продовження звіту на його наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті звіту.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках звіту, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток__» і велика літера, що позначає додаток.

Якщо додаток (додатки) оформлюють окремою частиною звіту, такий додаток повинен мати титульний аркуш, у якому подають всі дані за 3.2.2 за винятком наведених у переліках д)і к) (наведене у переліках м) і н) подають на розсуд автора (авторів) додатку).

Титульний аркуш такої частини оформлюють згідно з вимогами 7.13, у цьому разі після номера частини повинні бути надруковані великими літерами слово «ДОДАТОК__» та його назва (якщо є) (див. додаток В.2), або слово «ДОДАТКИ».

Якщо додаток (оформлюваний як частина звіту) підготовлено іншим автором (авторами) _t ніж основний текст звіту, і його не передбачається перетворити в самостійний звіт, всі дані, що подаються на титульному аркуші додатку, наводять, відносячи їх тільки до автора (авторів) додатку, а у списку авторів подають відповідне згадування щодо автора (авторів) додатку.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вимог 7.4. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 —другий розділ додатку А; Г.3.1 — підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 —пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 — підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.З — третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 — друга таблиця додатку А; формула (А.1) — перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна нумерація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «… на рисунку А.2 …», «... на рисунку А.1...» — якщо рисунок єдиний у додатку А; «… в таблиці Б.3 …», або «… в табл. Б.3 …»; «…за формулою (В.1)…», «…у рівнянні (Г.2)…».

Переліки, примітки і зноски в тексті додатку оформлюють і нумерують відповідно до вимог 7.7, 7.8, 7.9.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині звіту. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатку.

Якщо у звіті як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у звіті без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК __» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок звіту (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

П Р О Г Р А М А

 

комплексної практики за фахом

 

для студентів ІІІ курсу спеціальності “Облік і аудит”

 

 

м. Жовті Води

 

2012р.

 

 

 

РОЗРОБЛЕНО:

ст. викладачем кафедри “Облік і аудит”

Васьковим В.Н.

РЕКОМЕНДОВАНО:

на засіданні кафедри “Облік і аудит”,

протокол № 8 від 26.04.2012р.

 

Загальні положення

 

1.1. Комплексна практика за фахом студентів є невід’ємною частиною підготовки фахівців зі спеціальності “Облік і аудит” і проводиться на підприємствах різних галузей виробничої і невиробничої сфери.

1.2. Зміст практики визначається навчальними планами, програмами і методичними вказівками.

1.3. Терміни проведення практики визначаються наказом ректора інституту.

1.4. Практика проводиться згідно укладеного з підприємством договору.

Мета і завдання практики

 

2.1. Метою проведення комплексної практики за фахом є оволодіння студентами практичних навичок бухгалтерської роботи на підставі отриманих теоретичних знань з дисциплін "Бухгалтерський облік", «Фінансовий облік».

2.2. Практика проводиться на основі програми, розробленої кафедрою обліку і аудиту ІП "Стратегія".

2.3. У період практики студент збирає фактичний матеріал про виробничо-господарську діяльність підприємства, установи, організації, їх облікову політику і використовує цей матеріал при написанні звіту по практиці. Одночасно підбирається і систематизується інформація для підготовки курсових робіт та дипломної роботи ОКР «Бакалавр».

2.4. Студентам надається можливість пошуку бази проходження практики самостійно або за

допомогою відділу практик інституту. Підставою для проходження практики є договір, який

складається у двохстороньому порядку: між підприємством та інститутом.

Дозволяється обирати підприємства для проходження практики різних форм власності і видів

діяльності.