Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості

Пояснювальна записка

Програма державного екзамену з курсу «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості» містить у собі основні проблеми дошкільної педагогіки, які дозволяють уявити цілісність і системність теоретичних знань студента – вихователя дошкільного закладу в галузі естетичного виховання дошкільника, а також практичних навичок організації естетичного виховання дітей.

Завдання курсу «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості» - ознайомити студентів з основами теорії та історії образотворчого мистецтва, з особливостями розвитку у дітей дошкільного віку творчих здібностей і шляхів формування у них інтересу до різних видів образотворчої діяльності; ознайомлення студентів з різноманітними технологіями залучення дошкільників до образотворчої діяльності, розвитку у дитини здібностей до зображувальної діяльності, формування у дошкільника художньо-образного мислення і вміння бачити оточуюче життя очима художника, придбання практичних навичок творчої діяльності; залучення студентів до науково-дослідної роботи в галузі образотворчої діяльності дошкільників.

Курс «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості» готує майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до здійснення художньо-творчого розвитку дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва і зображувальної діяльності.

Вимоги до знань та вмінь:

Знати:

- мати уявлення про предмет і завдання курсу «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості»;

- закономірності перебігу окремих педагогічних явищ та їх взаємозв’язок;

- теоретичні закономірності і практичні завдання окремих технологій розвитку дитячої художньої творчості;

- основні види та форми організації естетичного виховання в дошкільному закладі.

Уміти:

- активізувати знання курсу «Теорія та технологія розвитку дитячої художньої творчості» при вивченні інших педагогічних дисциплін;

- застосовувати загально педагогічні методи дослідження;

- проводити роботу з організації дитячої художньої творчості;

- володіти методами організації різних видів занять, художньо-дидактичних ігор, свят, ранків, екскурсій за межі дошкільного закладу та інших форм естетичного виховання дошкільників;

- діагностувати рівень розвитку у дитини художніх вмінь.

Програма державного екзамену складено на основі типової програми «Основи образотворчого мистецтва і методика керівництва зображувальною діяльністю» Міністерства освіти Росії. – М., 1987. – 84 с.

План-схема побудови відповіді на питання державного екзамену з теорії та технології розвитку дитячої художньої творчості

1. Чітке визначення сутності поняття, явища чи процесу, що розглядається.

2. Аналіз основних характеристик поняття, явища.

3. Розкриття змісту педагогічного завдання, що пов’язане з поняттям.

4. Розкриття даного питання в теорії та практиці дошкільної освіти.

5. Стислий підсумок (резюме).

Зразок орієнтованої відповіді на запитання державного екзамену з теорії та технології розвитку дитячої художньої творчості:

Запитання: Розвиток дитячої творчості у різні вікові періоди.

Посилення демократичних тенденцій у житті суспільства, перенесення освітніх орієнтирів з уніфікації на індивідуалізацію з цільовим вивченням можливостей кожного для перспективи розвитку та самореалізації стало передумовою створення педагогічних технологій, загальна мета яких − формування творчої особистості. Одним із завдань більшості сучасних педагогічних технологій є формування творчої особистості на основі вияву творчих здібностей у ранній віковий період та з подальшим розвитком їх у творчій діяльності. Творчість тісно переплітається із свідомістю, мисленням, мовленням, уявою, пам’яттю, тобто психічними процесами.

Дитяча творчість − це високопродуктивна діяльність, яка є природною потребою особистості з наявними певними задатками, відповідно яким особистість-творець вносить у результат праці (новий продукт або удосконалення відомого) дещо персональне, індивідуальне.

Мотиви, які спонукають дітей до творчої діяльності: природна схильність (потреба) до активної діяльності; потреба у самовираженні та самоствердженні в очах дорослих; потреба у способі вияву творчих здібностей. У процесі формування особистості розвиток дитячої творчості відбувається відповідно до вікових періодів:

Ранній вік: з видів творчої діяльності наявні: сюжетне конструювання, художня діяльність (образотворча, музична, художньо-мовленнєва). Характерними особливостями художньої діяльності в цей період є синкретичність і імпровізація (дитина одночасно малює, складає сюжет того, що зображує, співає). Спочатку дитина не знає, що буде малювати, її задум може змінюватись кілька разів.

Молодший дошкільний вік: великого значення набуває образотворча діяльність, яка сприяє пізнанню дитиною світу на чуттєвому рівні. Завдяки образотворчій діяльності у дитини формується внутрішній план дій. Цьому сприяють і такі види діяльності, як конструювання та ліплення. Дитина уже не супроводжує свої дії словами, слова передують дії, виникає задум, хоча він ще досить нестійкий. Під час малювання трирічні діти розташовують зображення хаотично, композиція відсутня, колір не відповідає кольору реальних предметів. Розвиваються й інші види художньої діяльності - музична, художньо-мовленнєва. Дитина уже здатна розрізнити голосну та тиху музику, веселий та сумний її характер, в цей час з’являються перші ознаки музичної обдарованості. Діти цього віку можуть розрізняти поетичний та прозаїчний тексти, в них підвищується інтерес до слухання казок, віршів. Розвивається і конструювання, зокрема сюжетне конструювання.

Середній дошкільний вік. У цей період гармонійно продовжують формуватися і розвиватися всі види творчої діяльності дитини.

Старший дошкільний вік: Серед інших видів продуктивної діяльності дитини шостого року життя слід зазначити: малювання, конструювання, музична, художньо-мовленнєва діяльність, навчальна та трудова діяльність.

Малювання: відбувається перехід до сюжетного малювання, виникає розгорнутий задум.

Конструювання: дитина може конструювати як за умовами, що пропонує дорослий, так і за власним задумом, формуються найпростіші узагальненні способи побудови образу.

Музична діяльність: дитина розрізняє засоби музичної виразності (темп, тембр, динаміку). Співи ще даються важко, бо голос ще слабкій.

Художньо-мовленнєва діяльність: дитина створює власні казки, історії вигадки, розповідає виразно, з інтонацією.

Подальшого розвитку всі види творчої діяльності набувають зі вступом дитини до школи.