Класифікація дтз та дорожніх умов

 

Нові комунікаційні технології, які потенційно можуть відігравати дуже важливу роль у покращенні розвитку у нових застосувань ІТС охоплюють таку ключову технологію як відстеження транспортних засобів. Ціла низка технічних засобів відстеження є необхідної для отримання значущої картини транспортної мережі, починаючи із відстеження черги автомобілів, місткості транспортних засобів, типу транспортного засобу і закінчуючи класифікацією транспортного засобу (для збору дорожнього мита).

Розглянемо класифікацію автотранспортних засобів, яка існує в системі країн СНД та європейських країнах, які є учасниками Женевської Угоди 1958 р. Женевська Угода, яка діє під егідою Європейської економічної комісії Організації об’єднаних націй (ЕЕК ООН), встановлює єдині технічні приписи для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та /або використані на колісних транспортних засобах.

 

Класифікація ДТЗ країн СНД

Згідно галузевої нормалі СНД всі автомобілі поділяються на види та класи.

Ознакою виду є експлуатаційне призначення колісного транспортного засобу.

Ознакою класу є:

- для вантажних автомобілів – повна маса, в тоннах;

- для автобусів – габаритна довжина в метрах;

- для легкових автомобілів – робочий об’єм двигуна в літрах.

По виду колісні транспортні засоби мають таке позначення:

1 – легкові; 2 – автобуси; 3 – бортові вантажні; 4 – сідельні тягачі; 5 – самоскиди; 6 – цистерни; 7 – фургони; 8 – резерв; 9 – спеціальні автомобілі.

Схема позначення колісного транспортного засобу має такий вид (рис. 4.1):

 

 

Рис. 4.1. Схема позначень колісних транспортних засобів

 

Модифікація моделі – виріб, який відрізняється від виробу даної моделі галуззю застосування або призначення (наприклад, на сідельний тягач встановлено двигуни підвищеної потужності та ін.). Знак модифікації може бути від 1 до 9.

Знак варіанта це якщо модель має додаткові спеціальні експлуатаційні якості. Варіанти можуть бути: 1– північний; 6 – експортний; 7 – тропічний.

Вантажні автомобілі поділяються на сім класів (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1

Розподіл вантажних автомобілів на класи

№ кла-су	повна маса, т	Експлуатаційні позначення
бортові	тягачі	само-скиди	цистерни	фургони	спеці-альні
	до 1,2
	1,2 до 2
	2 до 8
	8 до 14
	14 до 20
	20 до 40
	більше 40

 

Наприклад, позначення КрАЗ 651017 розшифровується так:

6 – повна маса від 20 до 40 т; 5 – самоскид; 10 – номер моделі; 1 – знак модифікації; 7 – тропічний варіант.

Легкові автомобілі поділяються на 4 класи: 11 – особливо малий (до 1,2 л); 21 – малий (від 1,2 до 1,8 л);31 - середній (від 1,8 до 3,5 л); 41 – великий (більше 3,5 л).

Автобуси поділяються на п’ять класів: 22 – особливо малий (до 5 метрів); 32 – малий (від 6,0 до 7,5 м); 42 – середній (від 8 до 9, 5 м); 52 – великий (від 10,5 до 12 м) та 62 – дуже великий (16,5 і більше).

Для причіпів встановлено індекс – 8, а для напів- причіпів – 9. В залежності від типу причіпа встановлені такі позначки: для причепів та напівпричепів легкових автомобілів відповідно – 81, 91; для автобусів – 82 та 92; для вантажних (бортових) – 83, 93; для самоскидів – 85 та 95; для цистерн – 86 та 96; для фургонів – 87 та 97.

 

Класифікація ДТЗ за правилами ЄЕК ООН

В Європі за правилами ЄЕК ООН (Женевська Угода) всі ДТЗ поділяються на категорії та типи.

 

Визначення категорії ДТЗ

1. Категорія М:	моторизовані ДТЗ з кількістю коліс не менше ніж чотири, призначені та сконструйовані для перевезення пасажирів.
Категорія М1:	ДТЗ призначені та сконструйовані для перевезення пасажирів, які мають не більше ніж вісім сидінь, окрім сидіння водія.
Категорія М2:	ДТЗ призначені та сконструйовані для перевезення пасажирів, які мають більш ніж вісім сидінь, окрім сидіння водія, та максимальну масу, що не перевищує 5 тонн.
Категорія М3:	ДТЗ призначені та сконструйовані для перевезення пасажирів, які мають більш ніж вісім сидінь, окрім сидіння водія, та максимальну масу, що перевищує 5 тонн.
2. Категорія N:	моторизовані транспортні засоби з кількістю коліс не менше ніж чотири, призначені та сконструйовані для перевезення товарів.
Категорія N1:	ДТЗ, призначені та сконструйовані для перевезення товарів, які мають максимальну масу, що не перевищує 3,5 тонни.
Категорія N2:	ДТЗ, призначені та сконструйовані для перевезення товарів, які мають максимальну масу більше ніж 3,5 тонни, але не більше ніж 12 тонн.
Категорія N3:	ДТЗ, призначені та сконструйовані для перевезення товарів, які мають максимальну масу, що перевищує 12 тонн.

 

У разі тягача, призначеного для зчеплення з напівпричепом або причепом із центрально розташованою віссю, для класифікації ДТЗ беруть масу тягача у робочому стані, збільшену на масу, що відповідає максимальному статичному вертикальному навантаженню, яке передає тягачеві напівпричіп або причіп із центрально розташованою віссю, та, у разі потреби, на максимальну масу власного навантаження тягачів.

 

3. Категорія О1:	Причепи з максимальною масою не більше ніж 0,75 тонни.
Категорія О2	Причепи з максимальною масою більше ніж 0,75 тонни, але не більше ніж 3,5 тонни.
Категорія О3:	Причепи з максимальною масою більше ніж 3,5 тонни, але не більше ніж 10 тонн.
Категорія О4:	Причепи з максимальною масою більше ніж 10 тонн.

 

У разі напівпричепа або причепа з центрально розташованою віссю для класифікації причепа беруть максимальну масу, що відповідає статичному вертикальному навантаженню, яке передає на землю вісь або осі напівпричепа або причепа з центрально розташованою віссю, коли вони зчеплені з тягачем та несуть максимальне його навантаження.

4. Позадорожні транспортні засоби (символ G).

4.1. ДТЗ категорії N₁ максимальною масою не більше ніж дві тонни та ДТЗ категорії М₁ вважають позадорожніми транспортними засобами, якщо вони мають:

- не менше ніж одну передню вісь та не менше ніж одну задню вісь, які призначені для одночасного приводу, включаючи ДТЗ, де привід на одну вісь може бути вимкнений;

- не менше ніж один механізм блокування диференціала або щонайменше один механізм аналогічної дії, за умови, що вони можуть долати підйом 30 %, розрахований для ДТЗ без причепа.

Крім того, вони мають задовольняти щонайменше п'ятьом з таких шести вимог:

- кут переднього звису має бути не меншим ніж 25 градусів;

- кут заднього звису має бути не меншим ніж 20 градусів;

- кут поздовжньої прохідності має бути не меншим ніж 20 градусів;

- дорожній просвіт під передньою віссю має бути не меншим ніж 180 мм;

- дорожній просвіт під задньою віссю має бути не меншим ніж 180 мм;

- дорожній просвіт між осями має бути не меншим ніж 200 мм.

4.2. ДТЗ категорії N₁ із максимальною масою більше ніж дві тонни або категорії N₂, М₂ або М_З з максимальною масою не більше ніж 12 тонн вважають позадорожніми транспортними засобами, якщо всі їхні колеса призначені для одночасного приводу, включаючи ДТЗ, у яких може вимикатися привід на одну вісь, або якщо виконано три такі вимоги:

- щонайменше одна передня та щонайменше одна задня вісь призначені для одночасного приводу, включаючи ДТЗ, у яких може бути вимкнений привід на одну вісь;

- є щонайменше один механізм блокування диференціала або щонайменше один механізм аналогічної дії;

- вони можуть долати підйом 25 %, розрахований для ДТЗ без причепа.

4.3. ДТЗ категорії М₃ з максимальною масою більше ніж 12 тонн або категорії N₃ вважають позадорожніми ДТЗ, якщо ведучі колеса приводяться в рух одночасно, включаючи ДТЗ, у яких може бути вимкнений привід на одну вісь, або якщо виконано такі вимоги:

- не менше ніж половина коліс є ведучими;

- є щонайменше один механізм блокування диференціалу або щонайменше один механізм аналогічної дії.

Вони можуть долати підйом 25 %, розрахований для ДТЗ без причепа, виконано не менше ніж чотири з таких шести вимог:

- кут переднього звису має бути не меншим ніж 25 градусів;

- кут заднього звису має бути не меншим ніж 25 градусів;

- кут поздовжньої прохідності має бути не меншим ніж 25 градусів;

- дорожній просвіт під передньою віссю має бути не меншим ніж 250 мм;

- дорожній просвіт між осями має бути не меншим ніж 300 мм;

- дорожній просвіт під задньою віссю має бути не меншим ніж 250 мм.

4.4. Комбіноване позначення.

Символ «G» має сполучатися або з символом «М», або з символом «N». Наприклад, ДТЗ категорії N₁, пристосований до експлуатації поза дорогою, повинен мати позначення N₁G.

5. «ДТЗ спеціального призначення» означає ДТЗ, призначене виконувати функції, які потребують спеціальних пристосувань кузова та/або обладнання. Ця категорія повинна включати ДТЗ, доступні для інвалідних колясок.

5.1. «Кемпер» означає ДТЗ спеціального призначення категорії М, що має житлове приміщення з таким, як мінімум, обладнанням:

- сидіння та стіл;

- спальні місця, у які можуть бути перетворені сидіння, кухонне обладнання;

- місця для зберігання.

Це обладнання повинне бути жорстко закріплене у житловому приміщені, проте стіл може бути зроблений так, щоб його можна було легко пересунути.

5.2. «Броньовані ДТЗ» означає ДТЗ, призначені для захисту транспортованих пасажирів та/або товарів та відповідні вимогам щодо броньованого куленепробивного покриття.

5.3 «Автомобілі медичної допомоги» означає моторизовані транспортні засоби категорії М, призначені для транспорту-вання хворих або травмованих, які мають спеціальне обладнання для таких потреб.

5.4. «Катафалки» означає моторизовані транспортні засоби категорії М, призначені для транспортування покійників, які мають спеціальне обладнання для таких потреб.

5.5. «ДТЗ, доступне для інвалідних колясок» означає ДТЗ категорії М₁, сконструйовані або спеціально переобладнані для розміщення одного або кількох інвалідів, які під час переїзду сидять у колясках.

5.6. «Житлові причепи» див. стандарт ISO 3833-77, термін № 3.2.1.3.

5.7. «Пересувні крани» означає ДТЗ спеціального призначення категорії N₃, не пристосовані до перевезення товарів, споряджені краном, перекидний момент, яких дорівнює або вищий за 400 кНм.

5.8. «Інші ДТЗ спеціального призначення» означає ДТЗ, як їх визначено в пункті 5 вище, за винятком тих, що згадано в пп. 5.1–5.6.