Транспортна політика Європи до 2050 року 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Транспортна політика Європи до 2050 року



Європейська комісія розробила та ухвалила комплексну стратегію транспортної політики до 2050 року, в якій викладено головне бачення, щодо виконання за цей період завдань в транспортному секторі [ 2 ].

Для України це дуже важливо, тому що її географічне розташування безпосередньо передбачає високу інтенсивність міжнародних перевезень, що будуть виконуватися на нашій території.

Головна мета комплексної стратегії в транспортній системі полягає в тому, щоб підвищити мобільність, усунути перешкоди в ключових галузях, стимулювати економічне зростання, занятість, забезпечити якість повсякденного життя.

Передбачається різко зменшити залежність Європи від імпорту нафти, а викиди вуглекислого газу на транспорті до 2050 року зменшаться на 60 %.

Для досягнення цієї мети передбачено перебудова існуючої системи транспорту в Європі. Основні результати, які повинні бути досягнуті до 2050 року, такі:

- ні одного автомобіля зі звичайним паливом (нафтового походження) в містах;

- 40 % застосування стійкого низьковуглецевого палива в авіації, до 40 % зменшення викидів від пароплавства (судноплавства);

- 50 % пасажирських міжнародних та вантажних перевезень перекладається з автомобільного транспорту на залізничний та водний;

- завдяки цим заходам до 2050 року передбачається зменшити на 60 % шкідливі викиди від транспорту.

Цей стратегічний документ («Біла книга») передбачає зняття перешкод в багатьох ключових галузях, особливо в транспортній інфраструктурі та інвестиціях, інноваціях і єдиному внутрішньому ринку. Мета полягає у створенні єдиного Європейського транспортного простору з жорсткою конкуренцією і повністю інтегрованої транспортної мережі, яка заснована на взаємозв’язку різних видів транспорту і дозволяє поглиблені зміни в структурі дорожнього руху в пасажирських та вантажних перевезеннях.

Стратегія передбачає різну мету для міського, міжміського та магістрального видів транспорту.

 

Для міського транспорту – застосування більш «чистих» транспортних засобів і «чистих» видів палива. До 2030 року повинно бути на 50 % знижена частка транспортних засобів на традиційних видах палива, а до 2050 року поетапна відмова від застосування в містах.

- До 2030 року рух автомобілів на звичайному паливі в містах буде скорочено в два рази, а до 2050 року повністю відмова від таких автомобілів, до 2030 року центри міст повинні бути закрити до перевезення вантажів автомобілями, які мають викиди оксиду вуглецю (СО2);

- До 2050 року кількість жертв дорожньо-транспортних пригод (ДТП) зменшитись до рівня близького до нуля. У відповідності до цієї мети ЄС розробив заходи, які забезпечують зниження до 2020 року кількість загиблих у ДТП на 50 %, беручи за вихідний показник 1995 року, коли в країнах ЄС у ДТП загинуло 45 тис. чоловік.

Новим принципом для ЄС у розроблені профілактичних проектів у сфері безпеки дорожнього руху є попередній аналіз їхньої економічної ефективності (співвідношення збитків і прибутку), а також рекомендація впроваджувати лише заходи, визнані ефективними. Ефективними вважають рішення вартістю до 1млн. Є, які дозволяють протягом року знизити кількість загиблих у ДТП на одиницю, важко поранених – на 8 одиниць, легкопоранених – на 26 одиниць і кількість зіткнень на 200 одиниць («принцип 1 млн. Є»).

На теперішній час фахівці вважають, що найбільшу загрозу БДР становлять:

- надмірна й неадекватна умовам руху швидкість;

- уживання алкоголю та інших хімічних речовин, що знижують спроможність водія керувати;

- участь у дорожньому руху (ДР) молодих і малодосвідчених водіїв;

- участь у ДР пішоходів, велосипедистів і мотоциклістів;

- недостатня видимість ДТЗ й інших учасників ДР;

- недостатній рівень використання захисних пристосувань (ременів безпеки, шоломів тощо).

- неадекватний захист людей під час ДТП, як з боку самих ДТЗ так і дорожньої інфраструктури (т. зв. «прощаючі ДТЗ і інфраструктура);

- наявність місць концентрації ДТП на перехрестях, уздовж доріг і в населених пунктах (так звані «чорні плями» або «загибельні місця»);

 

Міжміський транспорт – 50 % від усіх поїздок як пасажирських, так і вантажних на середні відстані повинні бути передано с автомобільного транспорту на залізницю та водний транспорт.

- До 2050 року більшість перевезень на середні відстані (близько 300 км і більше) необхідно здійснювати залізницею;

- До 2030 року буде 30 % вантажних автомобілеперевезень більш ніж 300 км переводяться на залізницю та водні шляхи, а до 2050 року відсоток складатиме – 50 %;

- До 2030 року повинна працювати повнофункціональна опорна мережа транспортних коридорів з відповідним набором інформаційних послуг;

- До 2050 року усі аеропорти повинні мати основну мережу для підключення мережі залізничних доріг, усі морські порти повинні мати достатній зв'язок з системою вантажних залізничних перевезень та по можливості з внутрішнім водним транспортом;

- До 2020 року повинна бути забезпечена основа для інформації, контролю та системи розрахунків мультімодальних перевезень як пасажирських, так і вантажних перевезень;

- Повинні бути повністю здійсненні принципи «користувач платить» і «забруднювач платить» та участь сектора власників в усуненні негаразд, створюючи дохід та забезпечуючи фінансування для майбутніх інвестицій у транспорт.

 

Магістральний транспорт (другий міжгородній транспорт).

В перевезеннях на довгі відстані та міжконтинентальних вантажних перевезеннях буде продовжувати переважати авіація та судноплавство. Нові двигуни, нові види палива та система керування транспортними потоками для підвищення ефективності та скорочення шкідливих викидів.

- До 2050 року авіація на 40 % повинна використовувати низьковуглецеві види палива, зменшення викидів СО 2 від морського бункерного палива на 40 %.

- Введення Єдиного європейського неба, до 2020 року завершити модернізацію європейської системи керування повітряним рухом: швидкий, безпечний літак, збільшенню потенціалу. До 2020 року загальна європейська авіація включає 58 країн і один млрд. людей.

- Використання інтелектуальних систем керування як наземного, так і водного транспорту (наприклад ERTMS, EE, RIS, Safe SeaNet і СДИ).

- Співпраця з міжнародними партнерами та міжнародними організаціями, як ІКАО та ІМО по підтриманню конкурентноздатності Європи на глобальному рівні.

Як видно із мети та задач транспортної стратегії України, Європейського Союзу велика увага в цих проектах приділяється техноносіям пов’язаним з інтелектуальними транспортними системами.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1

 

1. Основні причини, що стримують розвиток міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом в Україні?

2. Що спричинило появу недобросовісної конкуренції на ринку послуг з перевезення пасажирів в Україні?

3. Класифікація видів перевезень пасажирів автобусами в Україні.

4. Напрямками підвищенні якості пасажирського обслуговування населення України.

5. Головні напрями з підвищення безпеки дорожнього руху в Україні.

6. Напрями підвищення безпеки конструкції транспортних засобів, до їх експлуатації в Україні.

7.Стратегічні напрямки зменшення шкідливого впливу автомобільного транспорту на довкілляв Україні.

8. Мета комплексної стратегії транспортної системі Європи.

9. В чому полягає «принцип одного млн. Євро» при розробці проектів у сфері безпеки дорожнього руху в Європейському Союзі?


МІСЦЕ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ

ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 195; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.209.209.28 (0.005 с.)