ТОП 10:

Збори як форма прийняття колективного обговорення професійних проблем.Нарада.



Збори – зібрання членів організації, що проводяться з метою спільного обміну думками з певних питань, актуальних для колективу (збори акціонерів, партійні збори, профспілкові збори тощо).

За складом учасників збори поділяють на: відкриті (присутні члени організації та запрошені сторонні особи); закриті (зібрання лише членів колективу, організації); урочисті (зібрання з нагоди відзначення певних урочистостей чи історичних дат).

Збори готуються заздалегідь і складаються з таких етапів:

1. Підготовка зборів: зазвичай займається робоча група.

2. Висвітлення проблеми та її обґрунтування. Заслуховування основного виступу: виступає з доповіддю авторитетна особа, яка добре володіє предметом обговорення і готова кваліфіковано його викласти.

3. Обговорення проблеми відбувається у формі виступів учасників зборів; краще, коли вони підготовлені заздалегідь і присвячені одній темі.

Після припинення обговорення внесені пропозиції систематизують, готують проект рішення, який пропонують на розгляд учасникам зборів.

4. Ухвалення рішення. Рішення складається з двох частин: констатування (виклад ситуації) таухвалення (оцінка проблеми; завдання, які треба виконати; зазначаються виконавці та терміни виконання; визначається відповідальні особи, що контролюють виконання рішення зборів).

 

Вимоги до зборів

 

1. Збори проводяться при визнанні необхідності їх більшістю колективу.

2. Збори повинні допомагати досягненню конкретно поставленої мети.

3. Збори повинні бути плановими (що не включає можливості проведення оперативних засідань, коли в цьому є необхідність).

4. Збори повинні слугувати глибокому обговоренню актуальних питань, які хвилюють кожного члена колективу.

5. Збори повинні допомагати прийняттю продуманих, значимих для колективу рішень.

6. Збори повинні забезпечити заслуховування звіту кожного і колективного прийняття оцінки його діяльності.

7. На кожних чергових зборах необхідно заслуховувати інформацію про виконання раніше прийнятих рішень.

8. Періодично повинен проводитися глибокий аналіз діяльності всього колективу з метою подолання недоліків в роботі і пошуків резервів її подальшого удосконалення.

9. Збори повинні допомагати удосконаленню організації роботи.

Нарада - спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя, форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників, дієва форма залучення членів трудового колективу до розв'язання завдань.

Оптимальна кількість учасників наради - 10-12 осіб. Нарада матиме позитивний результат лише тоді, коли її учасники за рівнем професійних знань і практичного досвіду відповідатимуть рівню винесеної на обговорення проблеми, крім того, сама проблема має бути значущою для всіх присутніх. Нараду проводить голова, який повинен мати не тільки організаторський хист, а й уміти стежити за перебігом дискусії, обмірковувати й добирати слушні запитання, систематизовувати різні погляди, вчасно робити висновки.

Класифікація ділових нарад

1. За метою й завданням:

·навчальна (передати учасникам певні знання і у такий спосіб підвищувати їх фаховий рівень);

·роз'яснювальна (керівник намагається переконати учасників наради у доцільності, правильності та своєчасності його стратегії та дій);

·проблемна (розроблення шляхів і методів розв'язання проблем, проводять у невеликому колі компетентних і висококваліфікованих фахівців);

·координаційна (координація роботи підрозділів);

·диспетчерська (оперативна/нарада (отримання інформації про поточний стан справ, її аналіз і прийняття рішення) проводять її у точно визначений час і день, що дає змогу учасникам підготуватися, відносно нетривала ~ 20-30 хв; її доцільно розпочинати коротким звітом (інформацією) про стан справ, виконання рішень попередньої наради, вказати на труднощі, що виникли, підсумком за минулий період;

·інструктивна (інформаційна) нарада (передавання учасникам вказівок і розпоряджень, роз'яснення їх і деталізація відносно конкретних умов роботи, встановлення методів і строків виконання вказівок, визначення завдань) доцільна, якщо запропонована увазі присутніх інформація багатоаспектна, передбачає неоднозначні способи дій, вирізняється неординарністю.

 

2. За способом проведення:

·диктаторська нарада (право голосу має тільки керівник; він викладає свої погляди, видає наказ або вказівку; кількість учасників нерегламентована; збереження ієрархії працівників, однозначність у постановці завдань, швидке виконання рішень);

·автократична нарада (перебіг її передбачає запитання керівника і відповіді учасників наради; на вимогу або за дозволом керівника допускаються виступи; кількість учасників обмежена).

·сегрегативна нарада передбачає порядок, за якого керівник сам визначає тих, хто має виступити, тобто тих, кого він бажає вислухати;

·дискусійні нарада - демократичний спосіб розв'язання проблем, що виносять на нараду. Такі наради організовують у разі потреби координації дій співробітників або підрозділів, їх може проводити як керівник, так і обраний учасниками голова. Кількість учасників обмежена, але не більше 15 осіб. Кожен учасник дискусійної наради має можливість вільно викласти свою думку, що сприяє підвищенню відповідальності за виконання ухвалених рішень, дає змогу відкрито обговорювати будь-які погляди, сприяє згуртованості членів колективу;

·довільна нарада має місце тоді, коли обмінюються думками працівники, професійні обов'язки яких тісно взаємопов'язані. Вона відбувається без порядку денного, без голови, на ній не приймають ніяких рішень. Прикладом такої наради є обговорення керівником, його заступниками, помічниками, провідними спеціалістами загального стану справ або важливої проблеми.

3. За ступенем підготовленості:

· запланована (щотижневі наради проводять за встановленою періодичністю, у точно визначений час, зі сталим складом учасників, з постійним порядком денним);

· позапланова проводиться у разі виникнення непередбачуваних, надзвичайних ситуацій (наприклад, за умови надходження нормативного документа, що змінює порядок роботи).

 

4. За технікою проведення:

· нарада, проведена методом "мозкової атаки", має такі особливості:

· ^ Учасники наради (не більше 10-12 осіб) уточнюють формулювання проблеми, після чого її фіксують на дошці або плакаті. Запрошують осіб, зацікавлених у вирішенні проблеми, працівників, що вирізняються високим інтелектом, самостійністю і незалежністю суджень, знанням предмету наради.

· ^ Кожен учасник наради висловлюється тільки з вказаної проблеми, основою кожного виступу є конструктивна пропозиція. Під час формулювання пропозицій автор уникає покликань, пояснень, доведень, аргументацій (подаються тільки на вимогу голови), критика внесених пропозицій заборонена.

· ^ Усі пропозиції систематизують за такими критеріями: вар-тісність, оригінальність та ін. Потім у скороченому вигляді їх фіксують на дошці у вигляді пунктів проекту рішення. ^ Пункти, з яких досягнуто загальної згоди, фіксують у протоколі засідання, який підписують усі учасники. ^ Пункти, з яких згоди не досягнуто, фіксують для їх подальшого доопрацювання і обговорення. Описаний метод не можна визнати універсальним. Проте користуватися ним доцільно в ситуаціях, коли рішення не може бути прийнято на основі думки більшості, коли потрібні компроміс і погодження інтересів. Крім того, під час обговорення є можливість об'єктивно оцінити здібності кожного учасника і зробити висновок про доцільність його подальшої участі у подібних нарадах.

 

o "нарада без наради" проводиться у три етапи:

4. Керівник формулює у письмовому вигляді проблему, яка вимагає прийняття колективного рішення.

5. Добираються необхідна інформація і вихідні матеріали для розв'язання проблеми, а також складається список осіб, які можуть взяти участь у пошуку оптимальних рішень; їм надсилають бланки з письмовим формулюванням проблеми.

6. Кожен з учасників повинен виробити свою точку зору і письмово викласти її на тому ж бланку. Один з учасників обговорення, призначений керівником, збирає заповнені бланки, знайомиться з їх змістом, спілкується з кожним учасником, уточнюючи пропозиції та приймає остаточне рішення щодо вирішення проблеми. У розв'язанні складних питань бере участь керівник.

 

В організації ділової наради можна виділити три етапи: підготовка наради; перебіг наради; підсумовування наради.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.245.48 (0.004 с.)