ТОП 10:

Комунікативні якості літературної мови



Комунікативно-стилістичні якості мовлення-це комплекс тих якостей мовлення,яких досягають найдоцільнішим з усіх поглядів використанням мови,її ресурсів у кожній конкретній мовленнєвій ситуації.

Правильність-це з одного боку,повна відповідність мовлення,а з другого-одна з основ мовленнєвої культури.Правильність є базовим рівнем культури індивідуального й колективного,народного мовлення.Сказане правильно завжди відповідає всім нормам певної мови:фонетико-акцентним,лексичним,граматичним.Якщо у висловленні мовець використав усі мовні одиниці найбільш комунікативно виправдано,тобто стилістично,то це означає,що він оволодів культурою мовлення.Правильне в мовленні наочно пізнається в порівнянні знеправильним.Виявлення неправильного в мовленні слугує імпульсом до встановлення правильного.Правильність і неправильність властиві лише мовленню бо вмові як системі,що становить колективний,всенародний продукт,який зафіксований у різноманітних наукових джерелах,усе правильне,нормативне.Правильність мовлення має суто лігвістичне підґрунтя і встановлюється на основі зв*язку мовлення із системою мови.

Точність-одна з головних ознак культури мовлення.Має 2 значення:1)це вживання у мовленні слів і словосполучень,звичних для людей,які володіють нормами літературної мови.2)це оформлення і вираження думки адекватно предметові або явищу дійсності,тобто несуперечність реального предмета і його назви.
Точність досягається:

-знанням предмета мовлення;

-знанням мови,мовної системи,усіх її рівнів,оволодіння стилістичними ресурсами,мовними засобами вираження емоційності;

-умінням узгодити знання про предмет зі знанням мови.

Точність реалізується передусім лексичними ресурсами мови.Найбільше можливостей мають синоніми,омоніми,пароніми,багатозначні слова.

Логічність мовлення-означає логічно правильне мовлення,розумне,послідовне,у якому є внутрішня закономірність,яке відповідає законам логіки і ґрунтується на знаннях об*активної реальності дійсності.

Логічним є таке мовлення:

-сполучення одного слова з іншим несуперечливе;

-слова розташовуються в логічній послідовності;

-не порушені смислові,структурні,інтонаційні та експресивні зв*язки у межах цілого тексту;

Причинами помилок у логіці викладу можуть бути:

1)поєднання логічно несумісних понять,а отже слів,які їх виражають(жахливо добрий,неймовірно розумний)

2)введення у фразу зайвих слів,які обтяжують фразу структурно,а інформаційно є «порожніми»(місяць травень-правильно травень)

3)підміна особової форми дієслова активного стану стилістично неправомірною формою зворотно-середнього стану або навпаки(перестань нервувати-не хвилюй когось,перестань знервуватись-не хвилюй сам себе)

4)неправильна побудова ряду однорідних членів речення,коли в нього вводять родові і видові поняття)письменник і поети-поет є і письменником)

5)неправильне утворення аналітичних граматичних форм:майбутнього часу(буду писав,замість буду писати),ступнів порівняння прикметників(самий найкрасивішмй замість найкрасивіший),конструкцій на позначення неповноти ознаки(дещо грубий замість грубуватий)

6)неправильна координація між складним підметом і дієслівним присудком(дехто з нас знали замість дехто з нас знав)

7)порушення порядку слів у простому реченні або порядку розташування компонентів складного речення(гнів викликав біль чи біль викликав гнів)

8)недоречне вживання дієприслівникових зворотів замість підрядних речень у конструкціях,в яких дію присудка і дію,зазначену у звороті,виконує не один і той же підмет(принісши цю книжку,йому дозволили взяти іншу,правильно: йому дозволили взяти іншу книжку,коли він приніс цю)

9)неправильне використання сполучних засобів у реченнях(ці листи не лище поповнили експонати шкільного музею і назавжди запали в юні серця.Правильно:ці листи не лише поповнили експонати шкільного музею,а й назавжди запали в юні серця

10)порушення смислового зв*язку між окремими частинами тексту(на факультеті 5 гуртків,які працюють при кафедрах.Вони функціонують вже понад 10 років.Що функціонує:гуртки чи кафедри

Чистота мовлення-тісно пов*язана з правильністю і нормативністю.Чисте мовлення-це таке,в якому немає не літературних елементів. Мова тоді буде чистою, коли буде правильно звучати, коли вживатимуться тільки літературно-нормативні слова і словосполучення, будуть правильні граматичні форми. Що "каламутить" і засмічує українську мову? Зайві слова, слова-паразити, які заповнюють паузи у мовленні, коли людині важко чітко висловити думку. Найчастотніші з них: ну, от, значить, там, як це, чуєш, знаєш, так сказать, типу, розумієш та ін. їх можна легко позбутися, уважно стежачи за своїм мовленням.

Недоречним є вживання діалектизмів, надмірне захоплення просторічною лексикою, канцеляризмами, запозиченнями. Вживання цих слів може бути доречним у відповідному стилі чи ситуації, а вжиті без потреби, вони роблять мову незрозумілою і важкою для сприйняття.

Не варто "пускати" у свою мову вислови жаргонні, особливо лайливі, треба поставити їм стійку перепону, основану на глибокому переконанні, що вони мають руйнівний вплив на нашу мораль і духовність. І не тільки цуратися недобрих слів самому, а не дозволяти їх вживати у твоїй присутності, адже втратиш повагу до себе. Грубі слова, що звучать в мові людини, можуть засвідчити лише одне: ти повівся не з тим.

Чистота мовлення - це відсутність суржику

Суржик означає штучно змішану, нечисту мову, гібрид української і російської мов, що, безперечно, є загрозою для існування рідної мови, соціальним злом.

Багатство мовлення досягається семантично і стилістично відмінними одиницями.
Багатство мовлення можна досягти шляхом:

1)засвоєння до активного запасу якомога більше слів із словника загальнонародної літературної мови

2)вироблення навичок творчого,стилістично обґрунтованого використання різноманітних структур словосполучень і речень

3)оволодіння запасом типових інтонацій,за допомогою яких можна видозмінювати мовлення

4)активного самостійного мислення у кожній мовленнєвій ситуації

5)критичного ставлення до одноманітного і бідного мовлення як неетичного і неестетичного явища

Джерелами багатства є насамперед лексичні,фразеологічні,словотворчі,граматичні,стилістичні ресурси мови,які сформувались мовною практикою всіх попередніх поколінь носіїв цієї мови і які постійно збагачуються разом з розвитком суспільства.

Виразністю мови називаються такі особливості її структури, які підтримують увагу та інтерес у слухача чи читача; відповідно мова, що володіє цими особливостями, і називатиметься виразної. .Тіпологія Виразності поки, на жаль, відсутня. Поки можна висловити лише деякі міркування, досить обережні, про її підставах.

Одна з підстав - ситуація спілкування. Виразність мови педагога, очевидно, не збігається з виразністю мови політичного оратора

Друга підстава, більш чітке, - структурні галузі мови: може бути виразність произносительная, виразність акцентологіческіе, лексична і словотворча Якість виразності може повідомлятися мовлення засобами мови, що входять у різні галузі мовної структури. Але про це докладніше - дещо пізніше. До того ж не забудемо, що своїми виразними можливостями володіє сама структурна організація мови, включаючи в це поняття і структуру абзацу, і структуру глави або розділу усного виступу, і структуру цілого тексту.?

Мабуть, справедливо наступне загальне міркування: виразно в мові все те, що виділяється семантично або формально на загальному звичному мовному тлі.

Основні умови виразності мовлення людини

Перш ніж перейти до виразності художнього мовлення, необхідно відзначити основні умови, від яких залежить виразність мови людини

· Перша умова - самостійність мислення, діяльності свідомості автора мови. Якщо думаєш тільки по шпаргалці, а відчуваєш за шаблоном і стандарту, не дивуйся тому, що шпаргалочное мислення і шаблонне почуття не дозволяють пробитися боязким паросткам виразності.

· Друга умова - небайдужість, інтерес автора промови до того, про що він говорить або пише, до того, що він говорить або пише, і до тих, для кого він говорить або пише.

· Третя умова - добре знання мови, її виражальних можливостей. Таке знання рідко досягається без допомоги науки про мову. Ось чому бажано широке лінгвістичне просвітництво. Необхідно знати про звуках та їх виражальних можливостях. Про наголос і його виразних властивостях. Про слова і їх впливі на мовну виразність. Про утворення слів, про частини мови, про пропозиції та їх членах, про інтонації, - але все під тим же кутом зору: виразність!

· Четверта умова - добре знання властивостей і особливостей мовних стилів

-так як кожен з них накладає свій відбиток на окремі групи і верстви засобів мови, які, _.такім чином, виявляються стилістично забарвленими. Ця забарвленість надає дуже великі можливості авторам мови і в посиленні мовної виразності.

· П'ята умова - систематична і усвідомлена тренування мовних навичок. Потрібно вчитися контролювати свою мову, помічати, що в ній виразно, а що шаблонно і сіро. Навик самоконтролю необхідний будь-якій людині, якщо він хоче поступово покращувати свою промову.

 

Доречність мовлення- це такий добір мовних засобів,що відповідає змістові,характерові,експресії,меті повідомлення.

Мовлення може вважатись доречним тоді,коли мовець щоразу максимально враховує такі чинники:

-конкретні умови висловлювання;

-мету висловлювання;

-адресата мовлення;

-конкретну мовленнєву ситуацію,контекст;

-психологічний стан учасників спілкування,їх загальну і спеціальну підготовку.

Доречність мовлення якнайбільше досягається особистісними якостями мовця,його загальною мовленнєвою ерудицією,спроможністю висловлюватись вмотивовано,обгрунтовано,отже,й доречно,доцільно.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.108.191 (0.009 с.)