Роль і місце банківської системи в економіці

Поняття «банківська система» - одне з ключових у вивченні як банківської справи, так і економічної науки в цілому, оскільки комерційні банки функціонують в ринковій економіці не ізольовано, а у взаємозв'язку і взаємозалежності один з одним.Перша взаємозв'язок виявляється в здійсненні міжбанківських розрахунків, коли банк за дорученням клієнтів здійснює платежі та розрахунки; банки кореспонденти, розрахунки через які здійснюються на підставі укладених між ними договорів; банки, уповноважені на ведення певного виду рахунків та здійснення платежів; клірингові центри - небанківські кредитні організації, які проводять розрахункові операції.Друга полягає в запозиченнях на ринку міжбанківських кредитів.

В обох випадках невиконані зобов'язання одним з банків призводять до труднощів функціонування пов'язаних з ним прямо і опосередковано інших банків, тобто до виникнення так званого «ефекту доміно».

Таким чином, в сучасних умовах банки являють собою не просто випадковий набір фінансово- кредитних інститутів, а дійсно банківську систему, тобто безліч елементів з відносинами і зв'язками, що утворюють єдине ціле. Основними властивостями банківської системи, як і всіх систем в цілому, є: ієрархічність побудови; наявність відносин і зв'язків, системоутворюючих, що забезпечують властивість цілісності; впорядкованість її елементів, відносин і зв'язків; взаємодія з середовищем, в процесі проявляє і створює свої властивості; наявність процесів управління

У світовій банківській практиці прийнято розрізняти одно-, двох - і трирівневі банківські системи. Однорівневі існують в країнах з командно- адміністративною економікою, де банківська справа підпадає під державну монополію і вся банківська система представлена центральним банком. Найпоширенішим типом банківської системи є дворівнева система, до складу якої прийнято включати центральний банк, комерційні банки і спеціальні небанківські кредитно- фінансові установи.

З висшесказаного можна зробити наступні висновки:

1) Банки покликані акумулювати грошові кошти, виконувати функції касирів господарюючих суб'єктів, здійснювати кредитування реальних запитів економіки.

2) Банки - невід'ємна частина сучасного грошового господарства, їх діяльність тісно пов'язана з потребами відтворення.

3) Банки - це атрибут не окремо взятого регіону або який-небудь однієї країни, сфера їх діяльності не має ні географічних, ні національних кордонів: це планетарне явище, що володіє фінансовою міццю, значним грошовим капіталом.

4) Банк можна розглядати як особливий вид підприємств, але в кредитно -банківській сфері.

5) Комерційні банки мають подвійну природу. Вона полягає в тому, що, з одного боку, банк - фінансовий посередник, що акумулює грошові ресурси і пропонує їх у позички, а з іншого - підприємство, здатне створювати грошові кошти.

6) Банк, як будь-яке інше підприємство, має певний апарат управління, структура якого обумовлена характером банківської діяльності.

7) У банку є свої дирекція, керівні та виконавчі підрозділи, бухгалтерія, кадрова служба і пр.

8) Кожен банк складається з певних блоків управління: рада банку, правління, загальні питання управління, комерційна діяльність, фінанси, автоматизація, адміністрація.

9) «Банківська система» - одне з ключових у вивченні банківської справи, так і економічної науки в цілому, оскільки комерційні банки функціонують в ринковій економіці не ізольовано, а у взаємозв'язку один з одним.

10) Основними властивостями банківської системи, як і всіх систем в цілому, є: ієрархічність побудови; наявність відносин і зв'язків, системоутворюючих, що забезпечують властивість цілісності; впорядкованість її елементів, відносин і зв'язків; взаємодія з середовищем, в процесі якого система проявляє і створює свої властивості; наявність процесів управління.