Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб



Стаття 96 КК України встановлює вичерпний перелік засобів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб. Так, до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі засоби кримінально-правового характеру: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація. До юридичних осіб штраф і ліквідація можуть застосовуватися лише як основні засоби кримінально-правового впливу, а конфіскація майна - лише як додатковий. Однак закон, на жаль, не визначає поняття зазначених засобів і мети їхнього застосування, а ними повинні визнаватися припинення (призупинення) діяльності юридичних осіб, що становлять соціальну небезпеку для особи, суспільства і держави, а також відшкодування заподіяної злочином шкоди. Тому в цей перелік необгрунтовано не включений такий засіб кримінально-правового впливу, як заборона займатися

1 Підлісний Є. Компанія - злочинець / Є. Підлісний // Юрист. - 2009. - № 1-2. -С. 46.


певним видом діяльності. Крім того, слід внести до цієї системи такий вид кримінально-правового засобу впливу на юридичних осіб, як відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому, що може застосовуватися на додаток до основного засобу впливу.

Відповідно до ст. 96 КК України суд може застосувати до юридичної особи штраф як грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення, виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. Тобто, розмір штрафу не залежить від ступеня тяжкості злочину встановленої ст. 12 КК України. Проте відповідно до ч. 2 ст. 96 КК України у разі, якщо неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах: 1) за злочин невеликої тяжкості - від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМДГ); 2) за злочин середньої тяжкості - від десяти тисяч до двадцяти тисяч НМДГ; 3) за тяжкий злочин - від двадцяти тисяч до п'ятдесяти тисяч НМДГ; 4) за особливо тяжкий злочин - від п'ятдесяти тисяч до сімдесяти п'яти тисяч НМДГ.

Такий підхід законодавця пояснюється тим, що розмір штрафу має відповідати суспільній небезпеці вчиненого злочину, виходячи з вимог принципу справедливості в кримінальному праві. Розмір штрафу зводить вчинений злочин у розряд невигідного для самого злочинця. У цьому випадку штраф розглядається не як форма відшкодування заподіяної шкоди, а вид кримінально-правового засобу впливу на юридичних осіб, що повинний відповідати розміру заподіяної шкоди, а також характеру і суспільній небезпеці злочину. Однак не завжди фінансове становище юридичної особи може дозволити їй нести тягар штрафних санкцій, тому закон передбачив положення відповідно до якого з урахуванням майнового стану юридичної особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років (ч. З ст. 96 КК України).

Конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з КК (ст. 96 КК України). При цьому конфіскації підлягає будь-як майно поза залежністю його зв'язку зі злочинним діянням. Слово «застосовується» у ст. 96 КК України, на відміну від словосполучення «може бути застосоване», означає ледве не обов'язок суду в кожному випадку накладення на юридичну особу такого засобу, як ліквідація, призначати конфіскацію майна юридичної особи. Правове регулювання конфіскації майна свідчить про значне розширення кордонів обмеження майнових прав юридичної особи і її кредиторів - законодавець не вказує мети конфіскації майна. Разом з тим вона застосовується разом з ліквідацією, коли вчинений злочин терористичної спрямованості. У цьому випадку конфіскація грошей, цінностей, іншого майна, використовуваних чи призначених для здійснення терористичної діяльності і фінансування тероризму належить до заходів безпеки, що має на меті досягнення соціальної


справедливості, усунення небезпеки і (чи) запобігання вчиненню нових злочинів. Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 109, ПО, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-2585, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК (ст. 969 КК України). Ліквідація юридичної особи здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». Порядок ліквідації юридичної особи передбачений і Цивільним кодексом України, його норми передбачають з дати внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органа з приводу ліквідації юридичної особи створення ліквідаційної комісії (ліквідатора) (ст. 111 ЦК України). Стаття 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» установлює порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. Так, суд, що ухвалив рішення щодо припинення юридичної особи, яке не пов'язано з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Державний реєстратор повинний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення з приводу припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення і у той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійний фонд України, Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку і юридичній особі, щодо якої було ухвалено судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. Суд призначає в рішенні з приводу припинення юридичної особи у зв'язку з його ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) і встановлює термін і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У випадку, якщо в судовому рішенні з приводу припинення юридичної особи у зв'язку з його ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, у якому вказує як главу комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органа управління чи особу, яка відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без доручення, якщо інше не встановлено судовим рішенням. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з


дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, у якому керівник органа управління чи засновник (учасник) юридичної особи зазначений як глава комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органа управління чи засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, що ухвалив рішення з приводу припинення юридичної особи у зв'язку з його ліквідацією відповідне повідомлення.

Примусова ліквідація юридичних осіб є засобом кримінального правового впливу і полягає в припиненні його діяльності без переходу її прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Оскільки права та обов'язки юридичної особи не переходять до правонаступників, завдання забезпечення прав і інтересів кредиторів (інших учасників цивільного обігу) набуває особливої важливості, тому закон установлює спеціальний порядок ліквідації юридичної особи.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 379; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.201.16.34 (0.003 с.)