Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття, особливостi, структурнi елементи екологiчної мережi України
Однiєю з перших форм охорони навколишнього при- родного середовища була заповiдна (консервативна) форма, метою якої є збереження в первинному, природному станi особ- ливих, унiкальних чи типових за своїми характеристиками при- родних територiй та об’єктiв i максимальне обмеження госпо- дарського впливу на них. Тривалий час в Українi вона здiйснювалась в рамках регу- лювання органiзацiї та забезпечення правового режиму природ- но-заповiдного фонду України на основi Закону України «Про природно-заповiдний фонд України»1. Останнi роки цим пи- танням почала придiлятись все бiльша увага на державному рiв- нi, вiдбувається розширення площi природно-заповiдних тери- торiй та видiлення iнших особливо охоронюваних територiй. Верховна Рада України 22.09.1994 р. прийняла постанову «Про Програму перспективного розвитку заповiдної справи в Украї- нi»2, метою якої було визначено полiпшення умов для збере- ження територiй та об’єктiв природно-заповiдного фонду як на- цiонального надбання, забезпечення подальшого науково об- ґрунтованого розвитку заповiдної справи в Українi на основi визнання її соцiального, економiчного та екологiчного значення для усталеного розвитку держави та народу України. На вико- нання Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнарод- не значення, головним чином як середовище iснування водо- плавних птахiв (Рамсар, 1971 р.) постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.08.2002 р. був затверджений Порядок надання водно-болотним угiддям статусу водно-болотних угiдь мiж- народного значення3, якi вiдповiдно отримали своє спецiальне регулювання. Ще ранiше 21.09.2000 р. був прийнятий Закон України «Про Загальнодержавну програму формування нацiо- нальної екологiчної мережi України на 2000—2015 роки»4, яким було введено нове комплексне поняття «екологiчна мережа». Загальнодержавна програма формування нацiональної екологi- чної мережi України на 2000—2015 роки розроблена в контекстi вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розви- тку екологiчного законодавства України, а також вiдповiдно до рекомендацiй Всеєвропейської стратегiї збереження бiологiчно- го та ландшафтного рiзноманiття (1995 р.) щодо питання фор- мування Всеєвропейської екологiчної мережi як єдиної просто-
1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 502.
2 Там само. — 1994. — № 48. — Ст. 430. 3 Офiцiйний вiсник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1693. 4 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2000. — № 47. — Ст. 405. рової системи територiй країн Європи з природним або частко- во змiненим станом ландшафту. Наступним кроком у напрямi забезпечення правового регулювання територiй та об’єктiв, що мають особливу природоохоронну цiннiсть, стало прийняття За- кону України «Про екологiчну мережу України»1. Вiдповiдно до ст. 3 Закону України «Про екологiчну мере- жу України» екомережа — єдина територiальна система, яка утворюється з метою полiпшення умов для формування та вiд- новлення довкiлля, пiдвищення природно-ресурсного потенцiалу територiї України, збереження ландшафтного та бiорiзнома- нiття, мiсць оселення та зростання цiнних видiв тваринного i рослинного свiту, генетичного фонду, шляхiв мiграцiї тварин че- рез поєднання територiй та об’єктiв природно-заповiдного фон- ду, а також iнших територiй, якi мають особливу цiннiсть для охорони навколишнього природного середовища i вiдповiдно до за- конiв та мiжнародних зобов’язань України пiдлягають особли- вiй охоронi. Особливiстю встановлення такого роду об’єкта екологiчно- го права та його правової охорони є комплексний, системний пiдхiд до формування, встановлення, регулювання, використан- ня та охорони природних елементiв, що до неї входять. Фор- мування екомержi передбачає створення територiально-цiлiс- ного природного комплексу територiй та об’єктiв з особливим правовим режимом. Слiд зауважити, що ранiше дiючi норми за- конодавства, якi встановлювали особливий природоохоронний режим окремих природних об’єктiв та територiй природно-за- повiдного фонду, не передбачали взаємоузгодження дiй у цiй галузi, екологiчно збалансованого пiдходу до запровадження єдиної системи цих об’єктiв, що характерне для формування екомережi. Закон України «Про екологiчну мережу України» передба- чає подiл структурних елементiв екологiчної мережi на чи чоти- ри типи, забезпечуючи єднiсть та взаємозв’язок елементiв: клю- човi, сполучнi, буфернi та вiдновлюванi. Ключовi територiї за- безпечують збереження найбiльш цiнних i типових для даного регiону компонентiв ландшафтного та бiорiзноманiття (це, зокре- ма, територiї природно-заповiдного фонду). Сполучнi територiї
1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2004. — № 45. — Ст. 502. (екокоридори) поєднують мiж собою ключовi територiї, забез- печують мiграцiю тварин та обмiн генетичного матерiалу. Буфер- нi територiї забезпечують захист ключових та сполучних терито- рiй вiд зовнiшнiх впливiв. Вiдновлюванi територiї забезпечують формування просторової цiлiсностi екомережi, для яких мають бути виконанi першочерговi заходи щодо вiдтворення первин- ного природного стану. До складових структурних елементiв екомережi вiдповiдно до ст. 5 Закону України «Про екологiчну мережу України» вклю- чаються: а) територiї та об’єкти природно-заповiдного фонду; б) землi водного фонду, водно-болотнi угiддя, водоохороннi зо- ни; в) землi лiсового фонду; г) полезахиснi лiсовi смуги та iншi захиснi насадження, якi не вiднесенi до земель лiсового фонду; ґ) землi оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; д) землi рекреацiйного призначення, якi використовуються для органiзацiї масового вiдпочинку населення i туризму та прове- дення спортивних заходiв; е) iншi природнi територiї та об’єкти (дiлянки степової рослинностi, пасовища, сiножатi, кам’янi роз- сипи, пiски, солончаки, земельнi дiлянки, в межах яких є при- роднi об’єкти, що мають особливу природну цiннiсть); є) земель- нi дiлянки, на яких зростають природнi рослиннi угруповання, занесенi до Зеленої книги України; ж) територiї, якi є мiсцями перебування чи зростання видiв тваринного i рослинного свiту, занесених до Червоної книги України; з) частково землi сiль- ськогосподарського призначення екстенсивного використання — пасовища, луки, сiножатi тощо; и) радiоактивно забрудненi зем- лi, що не використовуються та пiдлягають окремiй охоронi як природнi регiони з окремим статусом. Нацiональна екологiчна мережа охоплює елементи загально- державного i мiсцевого значення, якi визначаються за наукови- ми, правовими, технiчними, органiзацiйними та фiнансово-еко- номiчними критерiями. Закон України «Про екологiчну мережу України» закрiплює порядок проектування екомережi, яке здiйс- нюється шляхом розроблення регiональних, мiсцевих та зведе- ної схеми формування екомережi України, що є складовою Ге- неральної схеми планування територiї України i затверджуєть- ся Верховною Радою України (статтi 14—17 Закону України «Про екологiчну мережу України», п. 7 Загальнодержавної про- грами формування нацiональної екологiчної мережi України на 2000—2015 роки). Для координацiї дiяльностi центральних i мiсцевих орга- нiв виконавчої влади — виконавцiв Загальнодержавної про- грами формування нацiональної екологiчної мережi України на 2000—2015 роки створена i дiє Координацiйна рада з питань формування нацiональної екологiчної мережi. Її правовий ста- тус визначний Положенням про Координацiйну раду з питань формування нацiональної екологiчної мережi, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.11.2001 р.1. Аналогiчнi координацiйнi ради створюються при Радi мiнi- стрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київськiй та Севастопольськiй мiських державних адмiнiстрацiях (зокре- ма, розпорядженням Київської мiської державної адмiнiстра- цiї вiд 11.02.2004 р. утворено та затверджено Положення про Координацiйну раду з питань формування регiональної еколо- гiчної мережi у м. Києвi).
На територiях — складових нацiональної екологiчної мере- жi має бути забезпечено проведення спецiальних заходiв, спря- мованих на запобiгання знищенню чи пошкодженню природ- них ландшафтiв, природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, збереження видiв тварин i рослин, занесених до Червоної книги України, полiпшення середови- ща їх iснування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення. Як зазначає ст. 6 Закону України «Про екологiчну мережу України», включення тери- торiй та об’єктiв до перелiку територiй та об’єктiв екомережi не призводить до змiни форми власностi i категорiї земель на вiдповiднi земельнi дiлянки та iншi природнi ресурси їх влас- ника чи користувача, однак власники i користувачi територiй та об’єктiв, включених до перелiкiв територiй та об’єктiв еко- мережi, зобов’язанi забезпечувати їх використання за цiльовим призначенням. Власники i користувачi територiй та об’єктiв, включених до перелiкiв територiй та об’єктiв екомережi, беруть на себе зобов’язання щодо збереження природних ресурсiв, їх екологiчно-збалансованого та рацiонального використання (ст. 16 Закону).
1 Офiцiйний вiсник України. — 2001. — № 49. — Ст. 2192.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 322; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.22.61.246 (0.006 с.) |