Особливостi атмосферного повiтря як об’єкта екологiчного права та його правового режиму

Атмосферне повiтря є одним з основних життєво важ- ливих компонентiв навколишнього природного середовища. Воно служить надiйним захистом вiд шкiдливих космiчних ви- промiнювань, визначає клiмат конкретної мiсцевостi i планети в цiлому, здiйснює вирiшальний вплив на здоров’я людини та її працездатнiсть, на життєдiяльнiсть рослинного i тваринного свi- ту. Атмосферне повiтря виконує також геологiчнi, екологiчнi, тер- морегулюючi, енергоресурсовi, господарськi та iншi функцiї1.

 

1 Ерофеев Б. В. Экологическое право России: Учебник. — М., 2005. — С. 306.

На стан атмосферного повiтря негативно впливають рiзного роду шкiдливi речовини (хiмiчнi, бiологiчнi, радiоактивнi), якi потрапляють в нього в результатi господарської дiяльностi лю- дини До числа шкiдливих впливiв вiдноситься також шум, вiб- рацiя, магнiтнi поля, тепловий вплив. Вони призводять до змi- ни стану атмосферного повiтря, в результатi чого погiршують- ся умови життя людини, середовище перебування iнших живих органiзмiв. З урахуванням характеру шкiдливих впливiв та їх наслiдкiв держава забезпечує правове регулювання охорони атмо- сферного повiтря. Як зазначено в преамбулi Закону України «Про охорону атмосферного повiтря» в редакцiї вiд 21.06.2001 р.1, вiн спрямований на збереження та вiдновлення природного стану атмосферного повiтря, створення сприятливих умов для жит- тєдiяльностi, забезпечення екологiчної безпеки та запобiгання шкiдливому впливу атмосферного повiтря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище.

Об’єктом екологiчного права i правової охорони виступає атмосферне повiтря. Його нормативне визначення на сьогоднi закрiплене в ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повiтря», а саме: атмосферне повiтря — життєво важливий ком- понент навколишнього природного середовища, який являє собою природну сумiш газiв, що знаходиться за межами жилих, вироб- ничих та iнших примiщень. Слiд зауважити, що абсолютно iден- тичне визначення атмосферного повiтря закрiплене у вiдповiд- ному законi Росiйської Федерацiї.

Сумiжними, але не тотожними поняттю «атмосферне повiт- ря» є поняття «атмосфера» i «повiтряний простiр». Атмосфера є зовнiшньою газовою оболонкою Землi, що сягає вiд її поверх- нi в космiчний простiр приблизно на 30 тис. км. Атмосфера має велике екологiчне значення. Вона захищає живi органiзми Зем- лi вiд згубного впливу космiчних випромiнювань i ударiв мете- оритiв, регулює сезоннi температурнi коливання, врiвноважує i вирiвнює добовi. Поняття «атмосфера» певною мiрою тотожне поняттю «атмосферне повiтря», якщо брати до уваги їх склад. Разом з тим вони мають рiзне функцiональне призначення i за- стосовуються в рiзних галузях наук. Крiм того, незважаючи на те, що межi атмосферного повiтря не визначенi, але аналiзую-

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2001. — № 48. — Ст. 252.

чи його правовий режим i значення як «життєво важливого компонента» можна зазначити, що його верхня умовна межа набагато нижча межi атмосфери. Щодо поняття «повiтряний простiр», то вiдповiдно до ст. 1 Повiтряного кодексу України1 повiтряним простором України є частина повiтряної сфери, роз- ташована над суходолом i водною територiєю України, в тому числi над її територiальними водами (територiальним морем). Стаття 9 Повiтряного кодексу України вказує на те, що струк- тура повiтряного простору, порядок її формування i змiни, пра- вила використання повiтряного простору визначаються держа- вним органом по використанню повiтряного простору України. До елементiв структури повiтряного простору України належать повiтрянi траси i мiсцевi повiтрянi лiнiї України, повiтрянi ко- ридори для перетинання державного кордону України, встанов- ленi та невстановленi маршрути польотiв, райони виконання авiацiйних робiт, забороненi зони, зони обмеження польотiв i небезпечнi зони. Отже, визначення даного поняття призначене для того, щоб нормативно окреслити сферу юрисдикцiї держа- ви, сферу дiї її суверенiтету та врегулювати його використання. Природний склад, походження повiтря в даному випадку до ува- ги не береться, хоча в Повiтряному кодексi присутнi ряд норм, що закрiплюють екологiчнi (природоохороннi вимоги). Вiдпо- вiдно, поняття «атмосферне повiтря», «атмосфера», «повiтряний простiр» значною мiрою збiгаються, але не є тотожними. Функ- цiональна роль в правi кожного з них специфiчна.

Ознаками атмосферного повiтря в контекстi його регулю- вання нормами екологiчного права є наступнi:

— як видно iз змiсту його законодавчого визначення, атмо- сферне повiтря — це природна сумiш газiв, що вказує на його природне походження;

— воно є необхiдною умовою iснування людини, тобто ви- конує функцiї життєзабезпечення;

— воно є складовою навколишнього природного середови- ща i нерозривно з ним пов’язане (як зазначено в Законi «… що знаходиться за межами жилих, виробничих та iнших примi- щень»). Зокрема норми, що визначають вимоги до якостi ви-

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274.

робничого середовища (повiтря виробничих примiщень) є скла- довими iнституту охорони працi в трудовому правi.

Визначенi вище ознаки є проекцiєю загальних ознак природ- ного об’єкта на атмосферне повiтря. Разом з тим атмосферне повiтря, на вiдмiну вiд iнших природних об’єктiв, має свої, спе- цифiчнi риси, а саме: рухливiсть, неможливiсть встановлення меж, практична невичерпнiсть.

Особливостi атмосферного повiтря як природного об’єкта зумовлюють особливостi його правового режиму.

По-перше, це особливостi встановлення власностi на атмо- сферне повiтря. В лiтературi щодо цього питання є рiзнi погля- ди, однак бiльшiсть погоджується з тим, що атмосферне повiтря в силу своїх специфiчних особливостей не може бути об’єктом права нi приватної, нi державної, нi iншої власностi (щоправда, ст. 13 Конституцiї все ж таки вiдносить його до об’єктiв права власностi Українського народу). Однак чи можна встановлюва- ти власнiсть на атмосферне повiтря, якщо його не можне виокре- мити, обмежити, видiлити i тим самим реалiзувати правомочнос- тi володiння i розпорядження. Ще римськi юристи вказували на те, що є речi, якi за своєю природою не можуть бути чиїмось. До таких речей вони вiдносили рiчки та повiтря.

По-друге, на вiдмiну вiд iнших природних об’єктiв, атмосфер- не повiтря не пiдлягає облiку. Щодо атмосферного повiтря ве- деться облiк тiльки шкiдливих впливiв на нього згiдно з Поряд- ком ведення державного облiку в галузi охорони атмосферного повiтря, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украї- ни вiд 13.12.2001 р.1. Вiн представляє собою облiк об’єктiв (пiд- приємств, установ, органiзацiй та громадян — суб’єктiв пiдпри- ємницької дiяльностi), якi справляють або можуть справити шкiд- ливий вплив на здоров’я людей i на стан атмосферного повiтря, видiв та обсягiв забруднюючих речовин, що викидаються в атмо- сферне повiтря, видiв i ступенiв впливу на його стан фiзичних та бiологiчних факторiв.

По-третє, на вiдмiну вiд iнших природних об’єктiв, в зако- нодавчому регулюваннi яких значну питому вагу займають нор- ми, що регулюють порядок їх використання, стосовно атмосфер- ного повiтря законодавство практично не мiстить норм про його

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2001. — № 51. — Ст. 2274.

використання. Якщо редакцiя Закону України «Про охорону атмосферного повiтря» вiд 16.10.1992 р.1 мiстила окремий роз- дiл V «Регулювання вiдносин в галузi використання атмосфер- ного повiтря», який щоправда мiстив лише три статтi, то в чин- нiй редакцiї Закону такi норми вiдсутнi взагалi. Останнiм часом в лiтературi звертається увага на необхiднiсть врегулювання по дiбного роду вiдносин, тим бiльше, що реально вони iснують, i в першу чергу — це загальне використання атмосферного повiтря як природної умови життя2.

По-четверте, законодавство щодо атмосферного повiтря ре- гулює, в основному, охороннi вiдносини, якi спрямованi на по- передження негативного впливу на атмосферне повiтря, покра- щання якiсного складу атмосферного повiтря. При цьому охо- роннi вимоги спрямованi не до користувачiв (як це традицiйно для iнших природних об’єктiв), а до будь-яких господарюючих суб’єктiв, дiяльнiсть яких безпосередньо не пов’язана з викорис- танням атмосферного повiтря, але спричиняє негативний вплив на нього.

По-п’яте, враховуючи специфiку атмосферного повiтря як природного об’єкта, що перебуває в постiйному русi i перено- ситься на рiзнi вiдстанi, не обмежуючись кордонами однiєї дер- жави, саме щодо нього, як щодо жодного iншого об’єкта, акту- альним i ефективним є мiжнародне спiвробiтництво з питань його охорони. Зокрема, особливо важливе значення в цьому сен- сi має Конвенцiя ООН 1979 р. про транскордонне забруднення повiтря на великi вiдстанi та прийнятi до неї ряд протоколiв про зменшення викидiв шкiдливих речовин.