Право власностi на лiси та право користування лiсами

У новiй редакцiї Лiсового кодексу України суттєво змiнений пiдхiд до регулювання вiдносин приналежностi лiсiв, зокрема власностi на них, чому присвячений окремий роздiл II. Стаття 7, вiдображаючи вiдповiдну норму Конституцiї України, закрiплює, що лiси, якi знаходяться в межах територiї України, є об’єктами права власностi Українського народу. Разом з тим ця ж стаття передбачає можливiсть передачi лiсiв в державну, комунальну i приватну власнiсть. Суб’єктами права власностi на лiси є держава, територiальнi громади, громадяни та юридичнi особи.

У державнiй власностi перебувають усi лiси України, крiм

лiсiв, що перебувають у комунальнiй або приватнiй власностi. Право державної власностi на лiси набувається i реалiзується державою в особi Кабiнету Мiнiстрiв України, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстра- цiй вiдповiдно до закону.

У комунальнiй власностi перебувають лiси в межах населе- них пунктiв, крiм лiсiв, що перебувають у державнiй або при- ватнiй власностi.

Вiдповiдно до статей 10, 12 Лiсового кодексу України суб’єк- тами права приватної власностi на лiси є громадяни та юридич- нi особи, якi, зокрема, можуть безоплатно або за плату набувати у власнiсть у складi угiдь селянських, фермерських та iнших го- сподарств замкненi земельнi лiсовi дiлянки загальною площею до 5 гектарiв. Ця площа може бути збiльшена в разi успадкуван- ня лiсiв згiдно iз законом. Громадяни та юридичнi особи можуть мати у власностi лiси, створенi ними на набутих у власнiсть у встановленому порядку земельних дiлянках деградованих i ма- лопродуктивних угiдь, без обмеження їх площi. Права та обо- в’язки громадян та юридичних осiб, якi мають у приватнiй влас- ностi лiси, закрiпленi в ст. 14 Лiсового кодексу України.

Лiсовим кодексом України введене також нове поняття — право користування лiсами. При аналiзi норм глави 2 щодо пра- ва користування лiсами можна прослiдкувати рiзний режим ко- ристування лiсами в залежностi вiд мети використання, а саме:

— для ведення лiсового господарства;

— для потреб мисливського господарства;

— для культурно-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, ту- ристичних i освiтньо-виховних цiлей;

— для проведення науково-дослiдних робiт;

— для заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв, побiчних лi- сокористувань та iнших потреб.

За строками здiйснення користування лiсами ст. 16 Лiсово- го кодексу України видiляє:

— постiйне користування лiсами, яке вiдповiдно до статей 17,

18 здiйснюється на землях державної та комунальної власнос- тi для ведення лiсового господарства без встановлення строку спецiалiзованими державними чи комунальними лiсогосподар- ськими пiдприємствами, iншими державними чи комунальни- ми пiдприємствами, установами чи органiзацiями, у яких ство- ренi спецiалiзованi лiсогосподарськi пiдроздiли, i посвiдчується державним актом на право постiйного користування земельною дiлянкою. Ведення лiсового господарства полягає у здiйсненнi комплексу заходiв з охорони, захисту, рацiонального викорис- тання та розширеного вiдтворення лiсiв (ст. 63 Лiсового кодек- су України);

— тимчасове користування, об’єктом якого можуть бути всi

лiси, що перебувають у державнiй, комунальнiй або приватнiй власностi. Тимчасове користування, в свою чергу, може бути:

а) довгострокове (вiд одного до п’ятдесяти рокiв) — засно-

ване на договорi строкове платне використання лiсових дiля- нок, якi видiляються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, туристичних i освiтньо-виховних цiлей, проведення науково-дослiдних робiт, i яке здiйснюється без вилучення земельних дiлянок на пiдста- вi вiдповiдних рiшень (стосовно лiсiв державної i комунальної власностi) чи договорiв (щодо лiсiв приватної власностi) та вре- гульоване ст. 18 Лiсового кодексу України;

б) короткострокове (до одного року) — для заготiвлi друго-

рядних лiсових матерiалiв, побiчних лiсових користувань та iн- ших потреб, здiйснюється без вилучення земельних дiлянок у власника лiсiв, постiйного лiсокористувача на пiдставi спецiаль- ного дозволу, що видається власником лiсiв, постiйним лiсоко- ристувачем пiдприємствам, установам, органiзацiям, громадянам

України, iноземцям та особам без громадянства, iноземним юри- дичним особам.

Права та обов’язки постiйних i тимчасових лiсокористува- чiв визначенi статтями 19—21 Лiсового кодексу України.

Лiсовий кодекс видiляє також поняття використання лiсо- вих ресурсiв, яке є одним iз видiв користування лiсом i вiдповiд- но до ст. 65 Лiсового кодексу України здiйснюється в порядку їх загального i спецiального використання.

Право загального використання лiсових ресурсiв (ст. 66 Лiсо- вого кодексу України) — це право громадян у лiсах державної та комунальної власностi, а за згодою власника в лiсах приват- ної власностi, вiльно перебувати в лiсi, збирати для власного споживання дикорослi трав’янi рослини, квiти, ягоди, гриби, го- рiхи тощо, крiм випадкiв, передбачених законодавчими актами. У вiдповiдному порядку державнi органи встановлюють мак- симальнi норми безоплатного збору дикорослих трав’яних рос- лин, квiтiв, ягiд, горiхiв, грибiв. Стаття 9 Закону України «Про рослинний свiт» деталiзує, що в порядку загального викорис- тання природних рослинних ресурсiв громадяни можуть збира- ти лiкарську i технiчну сировину, квiти, ягоди, плоди, гриби та iншi харчовi продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати цi ресурси в рекреацiйних, оздоровчих, куль- турно-освiтнiх та виховних цiлях. Нею ж встановленi прямi об- меження на здiйснення загального використання природних рослинних ресурсiв, зокрема забороняється збирання у поряд- ку загального використання дикорослих рослин, вiднесених до перелiку наркотиковмiсних рослин, їх плодiв, насiння, пiсля- жнивних залишкiв, вiдходiв сировини тощо, а також торгiвля лiкарськими i декоративними видами рослин та їх частинами (коренi, стебла, плоди тощо), зiбраними в порядку загального використання природних рослинних ресурсiв.

Загальне використання лiсових ресурсiв здiйснюється гро- мадянами без одержання спецiальних дозволiв та безплатно.

Паралельно Лiсовим кодексом України запроваджено по- ложення про лiсовi сервiтути як права на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною лiсовою дiлян- кою, зокрема право громадян вiльно перебувати в лiсах держав- ної та комунальної власностi, якщо iнше не передбачено зако- ном (ст. 23).

Право спецiального використання лiсових ресурсiв (ст. 67 Лi- сового кодексу України), яке за загальним правилом здiйсню- ється в порядку господарської, комерцiйної дiяльностi, потребує одержання спецiальних дозволiв та є платним, подiляється в за- лежностi вiд мети його здiйснення на такi види:

— заготiвля деревини в порядку рубок головного користу- вання;

— заготiвля другорядних лiсових матерiалiв;

— побiчнi лiсовi користування;

— використання корисних властивостей лiсiв для культур- но-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, туристичних i освiт- ньо-виховних цiлей, потреб мисливського господарства, прове- дення науково-дослiдних робiт.

Заготiвля деревини здiйснюється в порядку рубок головного

користування.

Рубки головного користування — це вирубування стиглих деревостоїв з метою заготiвлi деревини. Вiдповiдно до п. 3 Пра- вил рубок головного користування в лiсах України, затвердже- них постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27.07.95 р.1. За- лежно вiд групи лiсiв i категорiї захисностi, природних лiсорос- линних умов, бiологiчних особливостей деревних порiд, типу лiсу, складу i вiкової структури деревостанiв, наявностi й ста- ну пiдросту господарсько цiнних порiд, крутизни схилiв, ступе- ня стiйкостi ґрунтiв проти ерозiї та iнших особливостей прово- дяться вибiрковi, поступовi та суцiльнi рубки. Вибiрковi (доб- ровiльно-вибiрковi) рубки — це рубки, пiд час яких перiодич- но вирубується частина дерев перестiйного i стиглого вiку (при цьому способi рубки дiлянка залишається вкритою лiсовою ро- слиннiстю). Поступовi (рiвномiрно-поступовi, групово-поступо- вi, смуговопоступовi) рубки — це рубки, пiд час яких передба- чається вирубка деревостану за кiлька прийомiв. Суцiльнi (су- цiльнi вузьколiсосiчнi) — це рубки, пiд час яких весь деревостан вирубується повнiстю, за винятком насiнникiв, життєздатного пiдросту i молодняку, цiнних й рiдкiсних видiв дерев та чагар- никiв, що пiдлягають збереженню. Стаття 70 Лiсового кодексу встановлює також новий рiзновид — комбiнованi рубки.

 

1 Зiбрання постанов Уряду України. — 1995. — № 10. — Ст. 225.

Деревина заготовляється також пiд час здiйснення лiсогос- подарських заходiв, не пов’язаних з використанням лiсових ре- сурсiв (полiпшення якiсного складу лiсiв) та пiд час проведен- ня iнших заходiв (розчищення лiсових дiлянок, вкритих лiсовою рослиннiстю, у зв’язку з будiвництвом гiдровузлiв, трубопрово- дiв, шляхiв тощо). Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.05.2007 р. затвердженi Правила полiпшення якiсного складу лiсiв1. Ними регулюється проведення рубок догляду, санітар- них, лісовідновних та інших видів рубок формування й оздо- ровлення лісу.

Порядок заготiвлi деревини встановлюється статтями 70, 71 Лiсового кодексу України та Порядком спецiального викорис- тання лiсових ресурсiв, затвердженим постановою Кабiнету Мi- нiстрiв України вiд 23.05.2007 р.2.

При цьому слiд мати на увазi, що вiдповiдно до статей 19, 70 Лiсового кодексу України виключне право на заготiвлю дере- вини мають тiльки постiйнi лiсокористувачi, а також власники лiсiв. У разi здiйснення будiвельних та iнших робiт на лiсових дiлянках заготiвля деревини проводиться тими громадянами та юридичними особами, яким надано земельнi дiлянки для таких цiлей, якщо в рiшеннi про надання земельної дiлянки не перед- бачено iнше.

Заготiвля другорядних лiсових матерiалiв, як передбачає ст. 72 Лiсового кодексу України, включає заготiвлю живицi, пнiв, лубу та кори, деревної зеленi, деревних сокiв.

До побiчних лiсових користувань вiдповiдно до ст. 73 Лiсо- вого кодексу України вiднесенi: заготiвля сiна, випасання худо- би, розмiщення пасiк, заготiвля дикорослих плодiв, горiхiв, гри- бiв, ягiд, лiкарських рослин, збирання лiсової пiдстилки, заготiв- ля очерету.

Заготiвля живицi, яка ранiше була видiлена в самостiйний вид використання лiсових ресурсiв, здiйснюється шляхом пiд- сочки (надрiзу на корi) стиглих хвойних деревостанiв, якi пiсля закiнчення строкiв пiдсочки плануються до рубки, а також при- стигаючих деревостанiв, якi до строку закiнчення пiдсочки пiд- лягатимуть рубцi, i детально регулюється Правилами заготiвлi

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2007. — № 37. — Ст. 1478.

2 Там само. — 2007. — № 39. — Ст. 1550.

живицi в лiсах України, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.1996 р.1.

Заготiвля деревних сокiв ранiше дiючим кодексом i вiдпо- вiдними пiдзаконними актами була вiднесена до побiчних лiсо- користувань i сьогоднi регулюється в межах цього виду на рiв- нi постанови Кабiнету Мiнiстрiв України.

Заготiвля другорядних лiсових матерiалiв та побiчнi лiсоко- ристування детально регулюються Порядком заготiвлi друго- рядних лiсових матерiалiв i здiйснення побiчних лiсокористу- вань в лiсах України, затвердженим постановою Кабiнету Мiнi- стрiв України вiд 23.04.1996 р.2. В ньому встановлено ряд умов та природоохоронних обмежень на здiйснення того чи iншого виду використання лiсових ресурсiв. Наприклад, заготiвля лу- бу здiйснюється шляхом знiмання кори з дерев, призначених для рубки в поточному роцi; заготiвля деревної зеленi (дрiбнi пагони та гiлки з дерев, пiдлiску, пiдросту та цiлi дерева) здiйс- нюється для приготування корму тваринам, а також для технiч- них, ритуальних та iнших потреб; заготiвля пнiв забороняється у 50-метровiй смузi вздовж рiчок; заготiвля деревних сокiв мо- же бути припинена достроково, якщо погiршився санiтарний стан дерев; випасання худоби забороняється: у державних захи- сних i полезахисних лiсових смугах, протиерозiйних лiсах, осо- бливо цiнних лiсових масивах, лiсах першого та другого поясiв зон санiтарної охорони джерел водопостачання, лiсах першої i другої зон округiв санiтарної охорони лiкувально-оздоровчих територiй та iнших категорiй захисностi лiсiв, де це передбаче- но законодавчими актами; на площах лiсових культур, природ- них молоднякiв i у насадженнях з наявнiстю життєздатного пiд- росту — до досягнення ними висоти, коли вершини не пошко- джуються тваринами, на лiсонасiннєвих та iнших плантацiях, а також дiлянках, де проводяться заходи сприяння природному поновленню лiсiв; на зрубах та iнших не вкритих лiсовою рос- линнiстю землях, призначених для природного вiдновлення лi- сiв; на площах з легкорозмивними та легкорозвiюваними ґрун- тами та у мiсцях масового зростання ягiдникiв i грибiв; без пас- туха, за винятком випасання на огороджених дiлянках або на

 

1 Зiбрання постанов Уряду України. — 1996. — № 7. — Ст. 209.

2 Там само. — 1996. — № 6. — Ст. 185.

прив’язi; з використанням собак; збирання лiсової пiдстилки за- бороняється на лiсових дiлянках, розташованих у бiдних лiсо- рослинних умовах, на дiлянках, де ґрунти пiддаються ерозiї, та в мiсцях масового розмноження грибiв. Окремi вимоги до заго- тiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення побiчних лi- сокористувань закрiпленi Порядком спецiального використан- ня лiсових ресурсiв.

Використання корисних властивостей лiсiв для культурно- оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, туристичних i освiтньо- виховних цiлей та проведення науково-дослiдних робiт вiдповiд- но до ст. 76 Лiсового кодексу України здiйснюється з урахуван- ням вимог щодо збереження лiсового середовища i природних ландшафтiв та з додержанням правил архiтектурного плануван- ня примiських зон i санiтарних вимог. Використання корисних властивостей лiсiв для потреб мисливського господарства регу- люється законами України «Про тваринний свiт»1, «Про мис- ливське господарство i полювання»2.

Стаття 10 Закону України «Про рослинний свiт» також передбачає можливiсть здiйснення таких видiв спецiального використання природних рослинних ресурсiв: збирання лiкар- ських рослин; заготiвля деревини пiд час рубок головного ко- ристування; заготiвля живицi; заготiвля кори, лубу, деревної зеленi, деревних сокiв тощо; збирання квiтiв, ягiд, плодiв, горi- хiв, насiння, грибiв, лiсової пiдстилки, очерету тощо; заготiвля сiна; випасання худоби та iнших видiв, передбачених законо- давством.

Право на здiйснення спецiального використання лiсових ре- сурсiв виникає пiсля видiлення в користування лiсової дiлянки (ст. 68 Лiсового кодексу України) i одержання спецiального доз- волу (ст. 69).

Видача дозволiв регулюється Порядком видачi спецiальних дозволiв на використання лiсових ресурсiв, затвердженим поста- новою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23.05.2007 р.3.

Спецiальним дозволом на використання лiсових ресурсiв ви- ступають лiсорубний або лiсовий квиток.

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2002. — № 14. — Ст. 97.

2 Там само. — 2000. — № 18. — Ст. 132.

3 Офiцiйний вiсник України. — 2007. — № 39. — Ст. 1550.

Лiсорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лiсового господарства АРК, територiальними органами Держкомлiсгоспу на заготiвлю деревини пiд час проведення ру- бок головного користування на пiдставi затвердженої розрахун- кової лiсосiки.

Лiсовий квиток видається власником лiсiв або постiйним лiсокористувачем для: заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв, здiйснення побiчних лiсових користувань, використання корис- них властивостей лiсiв на умовах короткострокового тимчасо- вого користування.

Лiсовий квиток видається щороку на пiдставi лiмiтiв вико- ристання лiсових ресурсiв.

Вiдповiдно до ст. 77 Лiсового кодексу України спецiальне використання лiсових ресурсiв, крiм розмiщення пасiк, є плат- ним. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 6.07.1998 р. затверджений Порядок справляння збору за спецiальне вико- ристання лiсових ресурсiв та користування земельними дiлян- ками лiсового фонду1, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20.01.1997 р. затвердженi такси на деревину лiсових порiд, що вiдпускається на пнi i на живицю2, наказом Дежкомлiсгос- пу, Мiнфiну, Мiнекономiки, Мiнекобезпеки, ДПА України вiд 15.10.1999 р. затверджена Iнструкцiя про механiзм справляння збору за спецiальне використання лiсових ресурсiв та користу- вання земельними дiлянками лiсового фонду3, якими деталiзу- ється порядок плати.

Припинення права користування лiсами та права викорис- тання лiсових ресурсiв регулюється статтями 22, 78 Лiсового ко- дексу України.