Загальна характеристика вiдносин власностi

Аналiз вiдносин власностi на природнi об’єкти та їх ре- сурси мiстить характеристику їх суб’єктiв, об’єктiв та змiсту.

Суб’єкти права власностi на природнi об’єкти та їх ресурси.

Первинним суб’єктом права власностi згiдно з Конституцiєю України є Український народ. Теоретично свої повноваження вiн може реалiзувати шляхом вирiшення вiдповiдних питань на референдумi. Однак фактично, як i визначає сама Конституцiя вiд iменi Українського народу, права власника здiйснюють ор- гани державної влади та органи мiсцевого самоврядування в ме- жах, визначених Конституцiєю. При цьому органи державної вла- ди виступають вiд iменi держави як суб’єкта права державної власностi вiдповiдно до ст. 326 ЦК України, а органи мiсцевого самоврядування, створенi територiальними громадами, здiйсню- ють управлiння майном, що є у комунальнiй власностi (ст. 327 ЦК України). В законодавствi, на жаль, не достатньо чiтко роз- межованi управлiнськi повноваження мiж центральними i мiс- цевими органами влади та органами мiсцевого самоврядування. Суб’єктами приватної власностi за загальним правилом є фiзич- нi та юридичнi особи. Найбiльш детально регулювання суб’єкт- ного складу вiдносин власностi здiйснено в Земельному кодек- сi України стосовно земель (статтi 80—86 Земельного кодексу України).

Об’єкти права власностi. До об’єктiв права власностi нале- жать природнi об’єкти та їх ресурси, а саме:

— земля, а точнiше земельна дiлянка, тобто частина земної поверхнi з установленими межами, певним мiсцем розташуван- ня, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України). Роздiл 3 Земельного кодексу дає перелiки категорiй земель, якi можуть перебувати в державнiй, комунальнiй чи при- ватнiй власностi;

— надра, якi включаються в державний фонд надр (статтi 4, 5 Кодексу України про надра). Частиною державного фонду надр є державний фонд родовищ корисних копалин. Для правового режиму корисних копалин має значення їх подiл на кориснi ко- палини загальнодержавного та мiсцевого значення, притаманний i для iнших природних ресурсiв, про що детально буде сказано в Особливiй частинi;

— лiс. Вiдповiдно до ст. 1 Лiсового кодексу України всi лiси на територiї України становлять лiсовий фонд України. Що- правда широке визначення лiсу, яке дається в ст. 1 Лiсового ко- дексу України i охоплює пов’язанi з власне лiсом (деревами та чагарниками) самостiйнi природнi об’єкти — ґрунти, тварин, тра- в’яну рослиннiсть, мiкроорганiзми, не зовсiм пiдходить для ви- знання лiсу в такому значеннi єдиним об’єктом власностi, оскiль- ки названi окремi природнi об’єкти є в той же час самостiйними об’єктами власностi. Об’єктами «лiсової» власностi є також лi- совi ресурси — деревина, технiчна i лiкарська сировина, кормо- вi, харчовi та iншi продукти лiсу;

— води (воднi об’єкти), якi в сукупностi становлять водний фонд України (ст. 3 Водного кодексу України);

— об’єкти тваринного свiту, визначення яких дається в ст. 3 Закону України «Про тваринний свiт»;

— територiї та об’єкти природно-заповiдного фонду, склад якого визначений в ст. 3 Закону України «Про природно-запо- вiдний фонд України» та iншi природнi об’єкти та комплекси.

Змiст права власностi складають три правомочностi: воло-

дiння, користування i розпорядження. Вони реалiзуютьсяiу вiд- носинах власностi на природнi об’єкти. Однак у цьому випадку слiд пам’ятати про особливостi об’єктiв власностi, якi зумовлю- ють певнi екологiчнi обмеження при їх реалiзацiї. Це, наприклад, недопустимiсть змiни цiльового призначення використання при- родного об’єкта, можливiсть припинення права власностi у ви- падку порушення екологiчних вимог тощо. У найбiльш повно- му обсязi вказанi правомочностi реалiзуються органами держав- ної влади при здiйсненнi права державної власностi.

 

Контрольнi запитання і завдання

1. Якi особливостi природних об’єктiв як об’єктiв власностi, на вiдмiну вiд iнших матерiальних об’єктiв власностi?

2. Який режим власностi встановлений Конституцiєю Украї- ни щодо природних об’єктiв?

3. Дайте теоретичний аналiз конструкцiї «права власностi Українського народу». Яка ваша думка щодо механiзму реалiзацiї вiдповiдного конституцiйного положення?

4. Якi колiзiї присутнi в законодавствi щодо регулювання власностi на окремi природнi об’єкти?

5. Якi природнi об’єкти вiдповiдно до законодавства Украї- ни можуть перебувати в приватнiй власностi?

6. Розкрийте змiст права власностi на природнi об’єкти та їх ресурси.

7. Дайте узагальнену характеристику елементiв вiдносин власностi на природнi об’єкти та їх ресурси.

8. Дайте перелiк суб’єктiв права власностi на природнi ре- сурси стосовно кожної з можливих форм власностi.

9. Проаналiзуйте положення поресурсових кодексiв та за- конiв i визначте екологiчнi обмеження щодо реалiзацiї права власностi, якi в них закрiпленi.

Роздiл 4. ПРАВО

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Анотація. Роздiл присвячений аналiзу iнституту природокористуван− ня. В ньому визначається поняття права природокористування, спiв− вiдношення понять «використання природних ресурсiв» i «користу− вання природними ресурсами»; характеризуються принципи права природокористування; подається класифiкацiя права природокорис− тування та розмежовуються ознаки загального та спецiального при− родокористування; дається перелiк прав та обов’язкiв природоко− ристувачiв, пiдстав виникнення i припинення вiдносин природоко− ристування.

Ключовi поняття: загальне природокористування; обов’язки приро− докористувачiв; права природокористувачiв; право природокористу− вання; принципи права природокористування; спецiальне природо− користування.