Паравертебрально до рівня ІІІ-IV грудних хребців.

3. Над верхівками легень.

4. В нижній відділах правої легені.

5. Над півмісяцевим простором Траубе.

 

21. При фізикальному дослідженні органів дихання у хворого знайдено: в нижніх відділах правої легені при пальпації – посилення голосового тремтіння, при перкусії – тупий перкуторний тон, аускультативно – бронхіальне дихання. Для якого процесу в легенях це характерне:

1. Накопичення рідини в плевральній порожнині.

2. Накопичення газу у плевральній порожнині.

3. Утворення порожнини в легені.

Ущільнення легеневої тканини.

5. Збільшення повітряності легеневої тканини.

 

22. Ширина полів Креніга в нормі складає:

1. 1–3 см.

См.

3. До 10 см.

4. 2–4 см.

5. В нормі не визначаються.

 

23. Які варіанти порушення свідомості належать до іритативних розладів:

Галюцінації, марення.

2. Ступор, сопор.

3. Непритомність.

4. Кома.

5. Агонія.

 

24. У якому з наведених нижче випадків хворий може виглядати молодше свого паспортного віку:

1. При онкологічних захворюваннях.

2. При запальних захворюваннях нирок.

При стенозі мітрального отвору.

4. При мікседемі.

5. При гастриті.

 

25. Терміном „брадипное” позначають:

1. Збільшення частоти дихання більше 20 на хвилину.

2. Зменшення частоти дихання до 30 на хвилину.

3. Збільшення частоти дихання до 60 на хвилину.

Зменшення частоти дихання менше 16 на хвилину.

5. Зменшення частоти дихання менше 25 на хвилину.

 

26. Основною метою порівняльної перкусії легень є:

1. Порівняння перкуторного тону над передньою та задньою поверхнею легені.

Порівняння перкуторного тону на симетричних ділянках обох легень.

3. Порівняння перкуторного тону над верхньою та нижньою долями легені.

4. Порівняння перкуторного тону над різними топографічними ділянками однієї половини грудної клітки.

5. Визначення нижньої межі легень.

 

27. Амфоричне бронхіальне дихання виникає при:

1. Емфіземі легень.

2. Запальній інфільтрації легень.

3. Пухлинах.

4. Над рідиною в плевральній порожнині.

Над каверною, сполученою з бронхом.

 

28. Які з нижче перерахованих ознак притаманні синдрому підвищення повітряності легеневої тканини:

1. Ясний легеневий перкуторний тон, посилене везикулярне дихання.

2. Тупий перкуторний тон, бронхіальне дихання.

3. Коробковий перкуторний тон, послаблене везикулярне дихання.

4. Притуплений тимпаніт, дрібнопухирцеві вологі хрипи.

5. Притуплений тон, початкова крепітація.

 

29. Шум плескоту Гіппократа виникає при:

1. Пневмотораксі.

Одночасному знаходженні у плевральній порожнині рідини та газу.

3. Транссудаті.

4. Запаленні легень.

5. Одночасному знаходженні у плевральній порожнині транссудату та крові.

 

30. Виділення іржавого харкотиння характерне для:

Крупозної пневмонії.

2. Ексудативного плевриту.

3. Емфіземи легень.

4. Бронхоектатичної хвороби.

5. Бронхіальної астми.

 

31. До кількісних змін везикулярного дихання належить:

1. Саккадоване дихання.

2. Амфоричне дихання.

Посилення везикулярного дихання.

4. Везикуло-бронхіальне дихання.

5. Везикулярне дихання з подовженим видихом.

 

32. Дихальний об’єм складає в нормі:

1. До 100 мл.

2. До 2000 мл.

Мл.

4. Близько 5 л.

5. 700-1200 мл.

 

33. Притуплений тимпаніт над легенею може виникнути при:

На початковій стадії компресійного ателектазу.

2. При емфіземі легень.

3. При сухому плевриті.

4. На стадії опеченіння при крупозній пневмонії.

5. При утворенні каверни.

 

34. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про яку патологію це може свідчити:

1. Гостре інфекційне захворювання сечовивідної системи.

2. Захворювання шлунково-кишкового тракту.

3. Цукровий діабет.

4. Перенесений інсульт.

Тривалий перебіг бронхоектатичної хвороби.

 

35. Який аускультативний феномен є найбільш характерним для сухого плевриту:

1. Succusio Hyppocratis.

2. Crepitatio indux.

3. Gutta cadens.

Affrictus pleuricus.

5. Rhonchi sicci.

 

1. Харкотиння „повним ротом” (частіше в ранковий час) характерне для:

1. Туберкульозу легень

Бронхоектатичної хвороби.

3. Вогнищевої пневмонії.

4. Гострого бронхіту.

5. Емпієми плеври.

 

2. Біль в грудній клітині, пов’язаний із захворюваннями органів дихання буває при:

1. Бронхіті.

2. Бронхоектатичній хворобі.

3. Бронхопневмонії.

Сухому плевриті.

5. При нападі бронхіальної астми.

 

3. Збільшення однієї з половин грудної клітини зустрічається при:

1.Формуванні спайкового процесу в плеврі чи повному зрощенні плевральної щілини.

Ексудативному плевриті.

3. Пневмосклерозі.

4. Бронхіті.

5. Бронхопневмонії.

 

4. Тривалість перкуторного тону тим більша, чим: