Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

 

“Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною за суттю.

 

 

Серед них фізика, хімія, біологія, математика, геологія, метеорологія, медицина та багато, багато інших. Розглянемо деякі з них, що одночасно є частинами великого наукового напряму присвяченого безпеці людини, збереженню її здоров’я та забезпечення розвитку.

Валеологія — це наука про формування, зміцнення та збереження здоров’я людини. Предметом валеології є індивідуальне здоров’я, а об’єктом — здорова людина.

Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину а процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці. Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина-машина”. Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи “людина-машина” з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини

За своїми завданнями і методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.

Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, розробляє заходи для профілактики захворювань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та тривалості життя.

Фізіологія — наука, що вивчає функціонування людського організму.

Психологія — наука про закономірності механізмі та фактах психічного життя людини. Психологія праці — розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості з умовами, процесом та засобами праці.

Питання навколишнього середовища розглядають екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне розв’язання екологічних проблем можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з другого - збереження та підтримання природи.

Діяльність людини має громадський характер, тому соціологія, як наука про суспільство, як цілісну систему та про окремі соціальні інститути, процеси, соціальні групи, взаємовідносини особистості та суспільства, закономірності масової поведінки людей є основою для безпеки життєдіяльності.

Кібернетика — наука про управління, зв’язок та переробку інформації. Основний об’єкт дослідження — так звані кібернетічні системи, що розглядаються абстрактно незалежно від їх матеріальної природи. Приклади кібернетичних систем — автоматичні регулятори в техніці, електронно-обчислювальні машини, людський мозок, біологічна популяція, людське суспільство. Кожна така система являє собою велику кількість взаємопв’язаних об’єктів (елементв системи), що здатні сприймати, запам’ятовувати і переробляти інформацію, а також обмінюватися нею.

Синергетика — напрям який займається вивченням систем, що складаються з різних підсистем різної природи і виявлення яким чином взаємодія таки систем призводить до виникнення просторових, часових, або просторово-часових структур.

Система управління БЖД базується на досягненнях кібернетики, наукової організації праці та виробництва, економічних та інших наук.

Важливе місце в напрямку безпека життєдіяльності належить охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих та соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі праці.

Цивільна оборона є складовою частиною загальнодержавних заходів, що здійснюються для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

Теорія небезпеки та ризику

В основі безпеки життєдіяльності лежать найбільш загальні закони природи, передусім такі філософські закони, як закон причин та наслідків. Кожна подія (наслідок) в нашому світі має свою причину. В багатьох випадках знаючи наслідки, особливо багатофакторних ситуацій дуже важко виявити основну причину, що призвела до формування даної ситуації, тим більше, що причина може виникнути кілька років, десятиліть чи й століть тому назад. Якщо причина сформована наслідок неминучий, проте людина може змінити його, послабити, або навіть обернути негативний наслідок на позитивний. Для цього необхідно вивчати процес реалізації причин (причинно-наслідкові зв’язки). Це легше зробити для нескладних систем, наприклад, інженерних конструкцій, тощо. Що стосуються людини, то виявлення причин тих чи інших подій в її житті є надзвичайно важкою задачею яка на сьогоднішньому етапі розвитку науки не може бути реалізована.

 

 

I. Небезпечна дія створюється особливими властивостями матерії, поля, інформації, енергії та їх поєднання.

II. Будь який об’єкт, суб’єкт, явище чи інформація або їх сукупність при певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.

III. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою зміни та розвитку природи і еволюції людства.

 

1. Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.

2. Безпека — стан діяльності людини, за якої з певною вірогідністю виключена можливість заподіяння шкоди її здоров’ю.

3. БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.

4. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.

5. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя та розвитку для кожної людини окремо та людства в цілому.

 

Безпека життєдіяльності — це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

 

!!!	Безпека життєдіяльності людини — одне з найважливіших завдань людської цивілізації

 

ТЕОРІЯ НЕБЕЗПЕКИ ТА РИЗИКУ

 

Небезпека – це обставини за яких матерія, поле, інформація чи їх поєднання набувають таких характеристик, що впливаючи на складну систему утруднюють чи унеможливлюють її функціонування та розвиток.

Основними термінами у науці про безпеку є небезпека, безпека, ризик, а у науці про безпеку життєдіяльність крім того життя, діяльність та їх похідне життєдіяльність.

Проаналізуємо визначення терміну "небезпека", що приводиться у словниках, використовується у вітчизняній та зарубіжній спеціальній та навчальній літературі.

У великому тлумачному словнику сучасної української мови термін небезпека трактується як можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т.ін. Образно — стан, коли кому чому-небудь щось загрожує. [1] Практично, те ж саме формулювання знаходимо і у тлумачному словнику російської мови С. И. Ожегова і Н. Ю. Шведової — можливість, загроза чогось дуже поганого, якогось нещастя. Прикметник "небезпечний" — здатний викликати, спричинювати якусь шкоду, нещастя.[2]

У словнику довіднику з безпеки життєдіяльності Кармазінова Ф. В., Русака О. Н., Гребеннікова С. Ф., Осевкова В. Н. [3]небезпека визначається як ситуація(в природі чи техносфері), в якій можливо виникнення явищ чи процесів, що здатні вражати людей, наносити матеріальні збитки, руйнувати навколишнє середовище людини.

У посібнику з безпеки життєдіяльності авторів Желібо Є.П. Заверухи Н.М., Зацарного В.В. [4] наводиться кілька визначень небезпеки: небезпека — це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та / чи пошкодження; небезпека — негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії, людям, природному середовищу, матеріальним цінностям. Друге визначення небезпеки наведено також у російських підручниках С.В. Бєлова для студентів середньої професійної освіти [5] і для студентів вищих навчальних закладів [6].

У посібнику І.П. Пістуна [7] термін "небезпека" визначений як центральне поняття БЖД, що об’єднує явища, процеси, об’єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров’ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.

Відносно більше уваги аналізу поняття небезпеки приділено у посібнику Ярошевської В.М. та ін.[8], а саме поняття визначено як явище або вплив на людину несприятливих чи навіть несумісних з життям чинників. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно чи біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.

Аналіз наведених визначень показує, що сьогодні немає єдиної думки щодо визначення небезпеки, а це об’єктивно гальмує розвиток науки про безпеку життєдіяльності людини та й про безпеку в цілому (тобто безпеку будь якої системи).

Автори визначають небезпеку як: можливість, загрозу, умову, негативну властивість матерії, об’єкт, процес, явище, ситуацію, вплив. Проте всі автори практично однаково подають наслідки дії небезпеки: погіршення здоров’я та життєдіяльності людини, шкода навколишньому середовищу, матеріальні збитки тощо.

Для того, щоб сформулювати загальне визначення небезпеки необхідно врахувати, що на людину чи на будь яку складну систему вплив може спричинити лише матерія і поле, що характеризуються певною енергією та інформація як самостійно так і у будь яких поєднаннях. Але взяті самі мо собі матерія, поле чи інформація не мають ніяких негативних властивостей щодо людини, їх негативний вплив виявляється тільки при певних умовах перевищенні або заниженні певної межі, специфічній послідовності тощо. Тому твердження, де небезпека визначається як негативна властивість матерії використовувати не слід.

Використовуючи термін "небезпека" ми не передбачаємо неминучого негативного впливу на людину (складну систему), тобто термін небезпека і негативний вплив речі різні. Негативний вплив це дія на систему (людину), що призводить до погіршення її функціонування або повного її руйнування. Щоправда, відносно людини визначення негативного впливу потребує подальшого уточнення. Розмежування понять негативний вплив і небезпека дає змогу вилучити з вжитку ті визначення небезпеки де використовується термін "вплив".

Нижче приведемо визначення інших ключових понять за тлумачним словником [ 2 ], що використовуються для опису небезпеки.

Ø Загроза — можлива небезпека.

Ø Можливість — засіб, умова, обставина які необхідні для здійснення будь-чого.

Ø Умова — обставина від якої щось залежить. Обстановка в якій відбувається що-небудь.

Ø Об’єкт — в філософії: те, що існує поза нами і незалежно від нашої свідомості, явища зовнішнього світу. Явище, предмет, на який направлена чиясь діяльність, чиясь увага.

Ø Процес — хід розвитку якогось явища, послідовна зміна стану в розвитку чого-небудь.

Ø Явище — в філософії: проявлення, вираження суті, то в чому вона виявляється. Взагалі будь-яке виявлене проявлення чого-небудь.

Ø Ситуація — сукупність обставин, положення, обстановка.

Ні один з наведених термінів в повній мірі не відповідає всім характерним рисам небезпеки, але для їх опису часто використовується термін "обставина". Обставина за [ 2 ],явище супутнє іншому явищу і з ним пов’язане; умови, що визначають положення, існування чого-небудь, обстановка. (Збіг обставин).

Саме термін "обставина" чи "обставини" найкраще описує небезпеку. Небезпека не може бути сама по собі, вона завжди пов’язана з людиною, технічним засобом, чи будь якою живою або неживою складною системою, що відповідає першій частині визначення обставини. Це умови за яких матерія, поле, інформація та їх поєднання набувають характеристик, що можуть завдати шкоди.

Виходячи з цього можна сформулювати загальне визначення небезпеки.