Предмет безпеки життєдіяльності.

Програмна анотація

 

Предмет безпеки життєдіяльності.

Розвиток безпеки життєдіяльності.

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

Теорія небезпеки та ризику.

 

Рекомендована література: 14, 17, 18, 21, 28, 48, 50

 

Історія розвитку безпеки життєдіяльності

 

Розвиток безпеки життєдіяльності почався з появою свідомості людини.

 

Забезпечення безпеки життєдіяльності людини завжди було одним з найважливіших завдань розвитку цивілізації людства.

Умови праці розглядаються в працях Арістотеля (387...322 рр.до н.е.), Гіппократа (400...377 рр. до н.е.).

Відомий лікар епохи Відродження Парацельс (1493... 1544 рр.) вивчав небезпеки, які пов'язані з гірництвом. Його слова "Все є отрута і все є ліки - тільки доза робить речовину отрутою чи ліками" - лежать в основі принципу нормування.

М.В. Ломоносов (1711-1765 рр.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.

В XIX і XX століттях у зв'язку з інтенсивним розвитком промисловості цими проблемами займається багато вчених. В.Л.Кірпічов (1845-1913 рр.), О.О.Прес (1857-1930 рр), Д.П.Нікопольський (1855-1918 рр.), В.О.Левицький (1867-1943 рр.) та інші.

Рівень безпеки людини у міру розвитку цивілізації постійно зростає. Людство перемогло епідемії холери, віспи, чуми, тифу, поліомієліту, але розвиток науки і техніки, збільшуючи безпеку життєдіяльності людини з однієї сторони, призвів до появи цілого ряду нових небезпек.

Перш за все, це зростання ступеня ризику травматизму та загибелі людей при взаємодії зі складними технічними системами на виробництві, транспорті, в побуті.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, смертність від нещасних випадків у наш час займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. Так, за статистичними даними, які наводилися на VI конгресі ергономічної асоціації (Вашингтон, 1976), в Англії в 1946 р. смертність від інфекційних захворювань у 2 рази перевищувала смертність від нещасних випадків а вже у 1961 році ситуація різко змінилася: загибель від нещасних випадків у 3 рази перевищила загибель від інфекційних захворювань.

В цілому світі, враховуючи усі нещасні випадки, пов'язані з використанням машин, обладнання, технічних пристроїв, кожного року страждає понад 10 мільйонів чоловік, а близько 0,5 мільйона - гине.

Теорія небезпеки та ризику

В основі безпеки життєдіяльності лежать найбільш загальні закони природи, передусім такі філософські закони, як закон причин та наслідків. Кожна подія (наслідок) в нашому світі має свою причину. В багатьох випадках знаючи наслідки, особливо багатофакторних ситуацій дуже важко виявити основну причину, що призвела до формування даної ситуації, тим більше, що причина може виникнути кілька років, десятиліть чи й століть тому назад. Якщо причина сформована наслідок неминучий, проте людина може змінити його, послабити, або навіть обернути негативний наслідок на позитивний. Для цього необхідно вивчати процес реалізації причин (причинно-наслідкові зв’язки). Це легше зробити для нескладних систем, наприклад, інженерних конструкцій, тощо. Що стосуються людини, то виявлення причин тих чи інших подій в її житті є надзвичайно важкою задачею яка на сьогоднішньому етапі розвитку науки не може бути реалізована.

 

 

I. Небезпечна дія створюється особливими властивостями матерії, поля, інформації, енергії та їх поєднання.

II. Будь який об’єкт, суб’єкт, явище чи інформація або їх сукупність при певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.

III. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою зміни та розвитку природи і еволюції людства.

 

1. Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.

2. Безпека — стан діяльності людини, за якої з певною вірогідністю виключена можливість заподіяння шкоди її здоров’ю.

3. БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.

4. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.

5. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя та розвитку для кожної людини окремо та людства в цілому.

 

Безпека життєдіяльності — це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

 

!!!	Безпека життєдіяльності людини — одне з найважливіших завдань людської цивілізації

 

ТЕОРІЯ НЕБЕЗПЕКИ ТА РИЗИКУ

 

Небезпека – це обставини за яких матерія, поле, інформація чи їх поєднання набувають таких характеристик, що впливаючи на складну систему утруднюють чи унеможливлюють її функціонування та розвиток.

Основними термінами у науці про безпеку є небезпека, безпека, ризик, а у науці про безпеку життєдіяльність крім того життя, діяльність та їх похідне життєдіяльність.

Проаналізуємо визначення терміну "небезпека", що приводиться у словниках, використовується у вітчизняній та зарубіжній спеціальній та навчальній літературі.

У великому тлумачному словнику сучасної української мови термін небезпека трактується як можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т.ін. Образно — стан, коли кому чому-небудь щось загрожує. [1] Практично, те ж саме формулювання знаходимо і у тлумачному словнику російської мови С. И. Ожегова і Н. Ю. Шведової — можливість, загроза чогось дуже поганого, якогось нещастя. Прикметник "небезпечний" — здатний викликати, спричинювати якусь шкоду, нещастя.[2]

У словнику довіднику з безпеки життєдіяльності Кармазінова Ф. В., Русака О. Н., Гребеннікова С. Ф., Осевкова В. Н. [3]небезпека визначається як ситуація(в природі чи техносфері), в якій можливо виникнення явищ чи процесів, що здатні вражати людей, наносити матеріальні збитки, руйнувати навколишнє середовище людини.

У посібнику з безпеки життєдіяльності авторів Желібо Є.П. Заверухи Н.М., Зацарного В.В. [4] наводиться кілька визначень небезпеки: небезпека — це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та / чи пошкодження; небезпека — негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії, людям, природному середовищу, матеріальним цінностям. Друге визначення небезпеки наведено також у російських підручниках С.В. Бєлова для студентів середньої професійної освіти [5] і для студентів вищих навчальних закладів [6].

У посібнику І.П. Пістуна [7] термін "небезпека" визначений як центральне поняття БЖД, що об’єднує явища, процеси, об’єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров’ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.

Відносно більше уваги аналізу поняття небезпеки приділено у посібнику Ярошевської В.М. та ін.[8], а саме поняття визначено як явище або вплив на людину несприятливих чи навіть несумісних з життям чинників. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно чи біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.

Аналіз наведених визначень показує, що сьогодні немає єдиної думки щодо визначення небезпеки, а це об’єктивно гальмує розвиток науки про безпеку життєдіяльності людини та й про безпеку в цілому (тобто безпеку будь якої системи).

Автори визначають небезпеку як: можливість, загрозу, умову, негативну властивість матерії, об’єкт, процес, явище, ситуацію, вплив. Проте всі автори практично однаково подають наслідки дії небезпеки: погіршення здоров’я та життєдіяльності людини, шкода навколишньому середовищу, матеріальні збитки тощо.

Для того, щоб сформулювати загальне визначення небезпеки необхідно врахувати, що на людину чи на будь яку складну систему вплив може спричинити лише матерія і поле, що характеризуються певною енергією та інформація як самостійно так і у будь яких поєднаннях. Але взяті самі мо собі матерія, поле чи інформація не мають ніяких негативних властивостей щодо людини, їх негативний вплив виявляється тільки при певних умовах перевищенні або заниженні певної межі, специфічній послідовності тощо. Тому твердження, де небезпека визначається як негативна властивість матерії використовувати не слід.

Використовуючи термін "небезпека" ми не передбачаємо неминучого негативного впливу на людину (складну систему), тобто термін небезпека і негативний вплив речі різні. Негативний вплив це дія на систему (людину), що призводить до погіршення її функціонування або повного її руйнування. Щоправда, відносно людини визначення негативного впливу потребує подальшого уточнення. Розмежування понять негативний вплив і небезпека дає змогу вилучити з вжитку ті визначення небезпеки де використовується термін "вплив".

Нижче приведемо визначення інших ключових понять за тлумачним словником [ 2 ], що використовуються для опису небезпеки.

Ø Загроза — можлива небезпека.

Ø Можливість — засіб, умова, обставина які необхідні для здійснення будь-чого.

Ø Умова — обставина від якої щось залежить. Обстановка в якій відбувається що-небудь.

Ø Об’єкт — в філософії: те, що існує поза нами і незалежно від нашої свідомості, явища зовнішнього світу. Явище, предмет, на який направлена чиясь діяльність, чиясь увага.

Ø Процес — хід розвитку якогось явища, послідовна зміна стану в розвитку чого-небудь.

Ø Явище — в філософії: проявлення, вираження суті, то в чому вона виявляється. Взагалі будь-яке виявлене проявлення чого-небудь.

Ø Ситуація — сукупність обставин, положення, обстановка.

Ні один з наведених термінів в повній мірі не відповідає всім характерним рисам небезпеки, але для їх опису часто використовується термін "обставина". Обставина за [ 2 ],явище супутнє іншому явищу і з ним пов’язане; умови, що визначають положення, існування чого-небудь, обстановка. (Збіг обставин).

Саме термін "обставина" чи "обставини" найкраще описує небезпеку. Небезпека не може бути сама по собі, вона завжди пов’язана з людиною, технічним засобом, чи будь якою живою або неживою складною системою, що відповідає першій частині визначення обставини. Це умови за яких матерія, поле, інформація та їх поєднання набувають характеристик, що можуть завдати шкоди.

Виходячи з цього можна сформулювати загальне визначення небезпеки.

Методів оцінки рівня ризику

Назва методу оцінки рівня ризику	Сутність оцінки рівня ризику	Умови застосування
1. Статистич­ним методом	Кількісне визначен­ня ймовірності нас­тання ризикової події та розмірів фінансових втрат від неї	Прояв ризику в діяльнос­ті конкретного підприєм­с­тва або на підприємст­вах-аналогах, наявність досто­вірної інформації про кількість ризикових подій та їх фінансові наслідки
2. Експертні методи	Якісне визначення ймовірності настан­ня ризикової події на основі вивчення думки експертів з цього питання та факторів, що обу­мов­люють рівень ризику	Наявність досвідчених ек­спертів з ризик-менедж­менту або досвід роботи ризик-менеджера підприєм­ства, збір та оброб­ка ними інформації про діяльність підприємства та фактори, що обумов­люють певний вид ризику (за спеціально розробленим переліком)
3. Аналітич­ним методом	Якісне визначення рівня ризику на ос­но­ві кількісної оцін­ки фінансових нас­лід­ків ризикових по­дій при різноманітних припу­щеннях стосовно фак­торів, що обумов­люють ймовірність їх виникнення	Можливість розробки економіко-матиматичної моделі (або матиматичної залежності) фінансових ре­зультатів діяльності під­приємства (або окре­мої господарської опера­ції) від окремих ризик-фак­торів

Як видно з поданої таблиці, кожен метод оцінки рівня ри­зику має свою сферу застосування, тобто певний перелік видів ризику, для оцінки яких він може використовуватися. Це обу­мов­­­лює необхідність розгляду та поглибленого вивчення практи­ки застосування кожного методу оцінки ризику.

 

Статистичний метод оцінки рівня ризику:

Оцінки ризику

 

Програмна анотація

 

Предмет безпеки життєдіяльності.