Суть, мета, значення й об’єкти прогнозування.

Прогнозування — це передбачення майбутнього стану внутрішнього і зовнішнього середовища фірми, яке базується на наукових методах і інтуїції, тобто це процес обґрунтування кількісних та якісних змін розвитку в майбутньому.

Головна мета прогнозів — виявити процеси розвитку явищ та передбачити розвиток подій у майбутньому, а також побудова моделі найбільш ймовірного майбутнього стану середовища (як зовнішнього так й внутрішнього).

50.Принципи і методи економічного прогнозування. Економічне прогнозування - це процес розробки економічних прогнозів, заснований на наукових методах пізнання економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і способів економічної прогностики. Принципи економічне прогнозування ґрунтується на принципах системності ( використання системи методів і моделей для побудови прогнозу ), науковості ( врахуваннявимог об’єктивних законів розвитку суспільства ), альтернативності (врахування різних взаємозв’язків і структурних співвідношень у можливостях розвитку фірми), адекватності, цілеспрямованість( визначення конкретних завдань ), інформаційна єдність, комплектність( багаторівнева характеристик методів прогнозування: 1.Евристичні -формування прогнозів покладено використання логічних прийомів, методичних правил,підходів. а) метод експертних оцінок- має якісний характер. б) метод «дерева цілей»- використовується тоді, коли необхідно всю сукупність завдань виділити на окремі під завдання і обґрунтувати між ними зв’язки. в) метод оптимізації -дає можливість враховувати максимально можливу кількість чинників, що впливають на техніко-економічні показники і на цій основі вибрати найкращій варіант прогнозу. 2.Фактографічні - покладено використання фактичних матеріалів, які дають характеристику змін в досліджуваному об’єкті. а) метод експлуатації – базується на статистичному спостереженні динаміки певного показника, визначенні тенденції його розвитку і поширенні цієї тенденції для майбутнього періоду. б) метод автокореляційних часових функцій. в) метод кореляційно-регресійного аналізу - характеризує зв'язок одного показника з іншими.

51.Методичні основи планування і система планів.

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомо­гою різних методів. Методи планування повинні: по-перше, бути адекватними зовнішнім умовам господарюван­ня, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин; по-друге, якнайповніше враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітні засоби досягнення основної підприєм­ницької мети - збільшення прибутку; по-третє, відповідати видовим ознакам плану, що розробляється. Залежно від джерел інформації, технології її оброблення й одер­жаних результатів економічні методи прогнозування поділяються на дві великі групи - факторологічні та евристичні (аналітично-інтуїтивні). Факторологічні методи базуються на використанні фактичних (статистичних) матеріалів, що детально характеризують зміни в часі сукупності або окремих ознак об'єкта прогнозування. Евристичні методи передбачають здійснення прогнозних розро­бок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоре­тичних досліджень.

52.Стратегічне, технічне і поточне планування. Стратегічне процес здійснення сукупності систематичних та взаємоузгоджених робіт по визначенню довгострокових (на певний період) цілей та напрямків діяльності підприємства. Першим рішенням при стратегічному плануванні є вибір цілей. Основна загальна ціль підприємства це його місія, на основі її формування стратегічні цілі підприємства. Після визначення місії починається діагностичний етап стратегічного планування.Поточне планування здійснюється шляхом детальної розробки оперативних планів для фірми в цілому та її окремих підрозділів.. Основними ланками поточного плану виробництва є календарні плани (місячні, квартальні, піврічні). Це — детальна конкретизація мети і завдань, які поставлені перспективними та середньостроковими планами.

53.Бізнес – планування господарської діяльності. Бізнес-план — це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції: 1) зовнішню — ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї; 2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) — опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту. класифікувати бізнес-плани за певними ознаками: 1) за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, 2) за масштабами бізнесу (великий, середній, малий); 3) захарактеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення). Крім того, залежно від типу інвестиційної ситуації в межах кожної класифікаційної ознаки можна виділити: а) повний бізнес-

б) бізнес-план фірми в) бізнес-план структурного підрозділу –Окремо можна виділити регіональний бізнес-план, що в ньому обгрунтовуються перспективи соціально-економічного розвитку регіону та обсяги фінансування відповідних програм для органів з бюджетними повноваженнями