Тема 11. Інвестиційні ресурси підприємства

ТЕМА 11. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

План лекційного заняття.

1. Види та джерела формування фінансових ресурсів підприємства.

2. Сутність інвестицій та їх класифікація.

3. Обчислення обсягу та оцінка ефективності капітальних вкладень.

 

Мінілексикон: фінансові ресурси підприємства, інвестиції, капітальні вкладення, фінансові інвестиції, венчурний капітал, ануїтет, структура капіталовкладень, економічна ефективність капітальних вкладень.

Рекомендована література: [ 5, 8-18, 20-28, 37, 58, 66-70, 81]

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ

 

 

Упорядкування інвестиційної діяльності підприємства здійснюється за певними видами інвестиційних потоків розмежованих за відповідними ознаками.

 

 

 

 

 

 

 

 

Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень необхідно проаналізувати економічну ситуацію на ринку.

 

 

 

 

ТЕМА 12. РЕГУЛЮВАННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ

ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

План лекційного заняття.

1. Напрями, методи та інструменти державного регулювання діяльності підприємства.

2. Прогнозування розвиту підприємства.

3. Планування як базовий принцип управління підприємством та основа його ефективного економічного розвитку.

Мінілексикон: директивне таіндикативне планування, грошово-кредитна політика, цінова політика, система оподаткування підприємств, методи прогнозування, види планування, методи і принципи планування, стратегічне планування, бізнес-план підприємства, тактичне та оперативно-календарне планування.

Рекомендована література: [ 5, 8-18, 20-28, 37, 58, 66-70, 81]

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕЗАНЯТТЯ 11:

«Оцінка економічної ефективності інвестицій»

Мета: оволодіти методикою розрахунку ефективності інвестицій.

 

Питання для активізації опорних знань студентів:

1. Розкрити зміст поняття «інвестиції», їх склад та структуру.

2. Назвати види та елементний склад капітальних вкладень.

3. Охарактеризувати структуру капітальних вкладень в залежності від класифікаційних ознак та напрямків їх використання.

4. Навести етапи планування капітальних вкладень на підприємстві.

5. Охарактеризувати методику визначення необхідного обсягу виробничих інвестицій (в залежності від економічної ситуації на ринку).

6. Назвати джерела фінансування капітальних вкладень.

7. Дати загальну характеристику капітального будівництва. Охарактеризувати способи здійснення капітального будівництва.

8. Охарактеризувати послідовність планування обсягів капітального будівництва.

9. Дати загальну характеристику цінних паперів та навести їх види та групи.

10. Охарактеризувати окремі види цінних паперів.

11. Дати сутнісну характеристику груп цінних паперів.

12. Охарактеризувати функції і напрями системи державного регулювання фондового ринку. Навести суб’єктів (учасників) фондового ринку.

13. Навести принципи формування і функціонування фондового ринку.

14. Охарактеризувати державне регулювання випуску та обігу цінних паперів.

15. Навести структурну характеристику іноземних інвестицій.

16. Охарактеризувати регулювання та ефективність залучення іноземних інвестицій в Україні.

17. Назвати показники, за якими здійснюється оцінка ефективності випуску і реалізації акцій.

18. Назвати показники, за якими здійснюється оцінка ефективності випуску і придбання облігацій підприємства та інших суб’єктів господарювання.

19. Вказати чинники підвищення ефективності використання виробничих та фінансових інвестицій.

20. Охарактеризувати поняття інвестиційного проекту підприємства (організації). Навести стадії (види робіт) за окремими фазами інвестиційного циклу.

21. Охарактеризувати основні розділи фінансового плану інвестиційного проекту підприємства (організації, підприємця).

22. Назвати показники, за якими здійснюється оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Рекомендована література [18, 19, 20, 32, 37, 66, 67]

Методичні вказівки для виконання завдань практичної роботи:

 

Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:

1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Е_р):

,

або

де ΔП – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення, грн.;

П – загальна сума прибутку для новостворюваних об'єктів, грн.;

К – загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.

Абсолютну ефективність капітальних затрат можна обчислити також через ефективність використання виробничих фондів:

,

де Вср – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

Сноз – середні залишки нормованих оборотних засобів підприємства, грн.

1. Строк окупності капіталовкладень (Т_р), який є оберненим показником до Е_р:

років.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Е_р повинен порівнюватись з нормативним коефіцієнтом Е_н, який встановлюється Міністерством економіки України на певний період. У наших розрахунках прийматимемо Е_н = 0,15. Якщо Е_Р>Е_Н то вкладення капіталу вважають доцільними.

Нормативний строк окупності капітальних вкладень визначається за формулою:

, років

Розрахунки порівняльноїефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.

Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених витрат (3_прив):

З_прив = С_і + Е_Н × К_і → min, грн.,

де С_і – собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн.;

К_і – капіталовкладення по і-му варіанту, грн.

Приведені затрати (3_прив) можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.

З економічної точки зору найкращим вважається той проект, при якому сума приведених витрат є мінімальною.

Визначення річного економічного ефекту (Е_п) ґрунтується на порівнянні приведених затрат по базовій та новій техніці:

Ер = З1 – З2 грн.,

де З1,З2 – приведені затрати на одиницю продукції до і після застосування техніки, (грн.);

З1 = С1 + Ен × Кп1, грн.;

З2 = С2 + Ен × Кп2, грн.

Річний економічний ефект визначається:

Ер =[(С1 + Е1 Кп1) – (С2 + Е2 Кп2)] N грн.,

де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після застосування нової техніки, грн.;

Кп1, Кп2 – питомі капітальні вкладення до і після застосування нової техніки, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,15)

Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Т_ок.р) по певному варіанту обчислюється:

років

де К₁, К₂ – сума капіталовкладень відповідно по першому і другому варіантах, грн.;

С₁, С₂ – собівартість річного випуску продукції відповідно по першому і другому варіанту, грн.

Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають шляхом попарного співставлення зазначених величин.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (Ер) обчислюється:

При умові, що Т_{ок. p}< Т_{ок. н.} або Ер>Ен кращим вважається більш капіталомісткий варіант, якщо Т_ок. р > Т_{ок. н} або Е_р<Е_н, то кращим є менш капіталомісткий варіант.

Якщо перед підприємством стоїть проблема вибору між будівництвом нового об'єкту і реконструкцією діючого, то її можна вирішити також за допомогою розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень (Ер):

,

де С _д, С _р, С _н – відповідно собівартість річного обсягу продукції до реконструкції, після реконструкції діючого підприємства і на новому підприємстві, грн.;

К_н, К_р – капітальні вкладення відповідно у нове будівництво і реконструкцію, грн.

Якщо Ер<=Ен, то ефективним буде реконструкція, якщо ж Ер>Ен, то – нове будівництво.

Економічний ефект від прискореного введення в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей (Е_приск) розраховується:

Е_приск ⁼ Е_н × К_ф × (Т_норм – Т_факт), грн.,

де К_ф – вартість основних фондів, достроково введених в дію, грн.;

Т_норм – нормативний (або плановий) строк будівництва, років;

Т_факт – фактичний строк будівництва, років.

Зниження собівартості продукції характеризується показниками умовно-річної економії (Е_у) і економією до кінця року(Е_др):

Еу = (С1 – С2)N, грн.;

Едр = (С1 – С2)Nдр, грн.,

де Nд р – випуск продукції від моменту впровадження заходу і до кінця року, натур. одиниць.

Варіанти виробничих інвестицій, що порівнюються часто відрізняються один від одного розподілом загальної суми капіталовкладень по роках інвестування. Тому оцінку ефективності капіталовкладень здійснюють з врахуванням фактору часу.

Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капіталовкладень і втрат від їх «заморожування».

Капітальні витрати, які визначені з врахуванням строку їх «заморожування» і недоотриманою у зв'язку із цим віддачею, називають приведеними капітальними витратами (Кприв). Приведення капітальних вкладень до певного року здійснюють за допомогою коефіцієнта приведення капітальних вкладень (ά):

ά = (1 + Е_пр) ^t

де Е_пр – норматив приведення різночасових витрат, що дорівнює 0,1 (ставка дисконту);

t – кількість років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового.

Якщо капітальні вкладення мають місце до розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом множення на α:

грн.

де K_t – капітальні витрати у t-ому році їх освоєння, грн.;

Т – загальний термін освоєння капіталовкладень, років.

Якщо капіталовкладення здійснюють після розрахункового року, то вони приводяться до нього шляхом ділення на α:

грн.

Приведені капітальні витрати (К_прив) визначають по кожному із можливих варіантів розподілу капіталовкладень по роках і найкращим вважається той варіант, в якому вони є мінімальними.

Співставність капітальних витрат і ефекту досягається шляхом врахування розриву в часі (лагу) між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту.

Тривалість будівельного лагу (Л_б) обчислюється за формулою:

Л_б = а₁ × Т + а₂ × (Т– 1) +... + а _t, років,

де а₁, а₂,...,a _т – доля капітальних вкладень в процентах до кошторисної вартості за 1, 2... Т-й рік загальної тривалості будівництва.

Визначення економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку повинно враховувати притаманні ринковій економіці рівень інфляції та ступінь ризику.

Необхідний для цього розмір капіталу обчислюється на основі інформації про потребу в новому устаткуванні у фізичних одиницях та існуючої індивідуальної ціни на нього. При цьому враховується вартість монтажу та доставки:

де n – кількість необхідних видів основних фондів;

Ц _і – повна вартість придбання нових основних фондів на зміну застарілим, грн.;

N_i – кількість основних фондів і-го виду, що необхідно придбати, одиниць;

В_т.р.оф – загальна сума витрат на ремонт і технічне обслуговування наявних основних фондів підприємства, грн.;

А – загальний амортизаційний фонд підприємства, грн.

Другий варіант передбачає розширене відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури. Наслідком цього процесу має бути нарощення до необхідних розмірів виробничої потужності підприємства переважно шляхом його технічного переозброєння, реконструкції або розширення за заздалегідь розробленим проектом.

Обчислюють необхідну середньорічну виробничу потужність, Мср виходячи з очікуваного коефіцієнта її використання (К_вик)у розрахунковому році та виявленого попиту ринку на продукцію:

нат. одиниць,

де К_вик – коефіцієнт використання потужності.

– величина попиту на –й вид продукції, що розраховується за статистичними методами прогнозування попиту.

Коефіцієнт використання виробничої потужності () залежить від ступеня зносу основних фондів підприємства та формування його резерву. Якщо виробництво розширюється або реконструюється за допомогою фондів, що вже були в експлуатації відносно довго, цей коефіцієнт буде значно менший за одиницю (0,5 – 0,6) за рахунок того, що такі фонди будуть вимагати додаткових ремонтів. Якщо виробництво укомплектовується новими фондами, такий коефіцієнт 0,9–0,95.

Визначають середньорічну виробничу потужність для задоволення ринкового попиту на продукцію:

нат. одиниць,

де – базова виробнича потужність підприємства.

Розраховують абсолютну величину необхідної додаткової виробничої потужності підприємства () використовуючи для цього спеціальний коефіцієнт перерахунку середньорічного її приросту в абсолютний , який майже завжди дорівнює 0,5, за середніми даними тривалого періоду:

.

На основі питомих капітальних витрат на одиницю приросту виробничої потужності визначають загальну суму необхідних капіталовкладень на певний розрахунковий період:

нат. одиниць,

де – питомі капітальні витрати на одиницю приросту виробничої потужності.

ТЕМА 11. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

План лекційного заняття.

1. Види та джерела формування фінансових ресурсів підприємства.

2. Сутність інвестицій та їх класифікація.

3. Обчислення обсягу та оцінка ефективності капітальних вкладень.

 

Мінілексикон: фінансові ресурси підприємства, інвестиції, капітальні вкладення, фінансові інвестиції, венчурний капітал, ануїтет, структура капіталовкладень, економічна ефективність капітальних вкладень.

Рекомендована література: [ 5, 8-18, 20-28, 37, 58, 66-70, 81]

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ

 

 

Упорядкування інвестиційної діяльності підприємства здійснюється за певними видами інвестиційних потоків розмежованих за відповідними ознаками.

 

 

 

 

 

 

 

 

Для визначення необхідного обсягу капітальних вкладень необхідно проаналізувати економічну ситуацію на ринку.