Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками.

На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги.

Завдання аудиту з постачальниками та підрядниками: правильність оцінки відображення заборгованості з постачальниками та підрядниками у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності; відповідність даних синтетичного і аналітичного обліків; своєчасність розрахунків з постачальниками та підрядниками підприємства; наявність і правильність оформлення первинних документів, які є підставою для відображення в бухгалтерському обліку заборгованості з постачальниками та підрядниками; оцінка стану внутрішнього контролю й аудиту з постачальниками та підрядниками.

Джерелами інформації аудиту з постачальниками та підрядниками є: платіжні доручення, вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори на поставку товарів, надання послуг або отримання робіт, реєстр операцій за рахунками з постачальниками, Головна книга, картки складського обліку, звіти руху товарів, регістри та реєстри бухгалтерського обліку, фінансова звітність.

Послідовність аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками: 1. Перевірка результатів інвентаризації. 2. Перевірка укладених договорів

з постачальниками та підрядниками. 3. Перевірка достовірності поданих до оплати рахунків постачальників. 4. Перевірка показників аналітичного обліку розрахунків з постачальниками з синтетичним. 5. Перевірка виникнення заборгованості, строки її давності та причини непогашення. 6. Перевірка правильності відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах, Головній книзі та фінансовій звітності.

До типових порушень при аудиті з постачальниками та підрядниками необхідно віднести такі: недостовірність поданих до оплати рахунків постачальників; неправильний перелік кредиторів; невідповідність даних синтетичного і аналітичного обліків розрахунків; неправильне оформлення первинних бухгалтерських документів; неправильна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку за операціях з розрахунків; несвоєчасність розрахунків з постачальниками та підрядниками підприємства; неправильне відображення заборгованості у фінансовій звітності за строками її виникнення та погашення або непогашення.

 

6.2. Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків. Відповідно до П(С)БО 11 «Зобов'язання» кредиторська заборгованість за банківськими кредитами, поряд з іншими зобов'язаннями підприємства, класифікується на довгострокову та поточну. Тому й аудит банківських кредитів повинен будуватися відповідно до такої класифікації.

Завдання аудиту кредиторської заборгованості за кредитами банків: перевірка дотримання порядку, за яким на підставі кредитних договорів регламентуються кредитні взаємовідносини між банком і підприємством клієнта, яка передбачає дослідження законності отримання й використання банківських кредитів за їх цільовим призначенням, своєчасності та повноти сплати відсотків за користування кредитними коштами, своєчасності погашення самої суми кредиту).

Аудит кредитних операцій доцільно проводити за видами позик (кредитів): під товарооборот, товари сезонного нагромадження, на тимчасові потреби тощо.

Джерелами інформації аудиту кредиторської заборгованості за кредитами банків є: статут, кредитні угоди, платіжні доручення, рахунки-фактури та товарно-транспортні накладні, договори на поставку товарів, надання послуг або отримання робіт, дані банківських виписок за розрахунковим рахунком у національній та іноземній валюті, Головна книга, касова книга, регістри та реєстри бухгалтерського обліку, фінансова звітність.

Послідовність аудиту кредиторської заборгованості за кредитами банків: 1. Перевірка записів у Головній книзі і балансі з метою з'ясування, якими видами позик користується підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та погашення аудитор керується Інструкцією №3 про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.05.1996 р. №121. 2. Дослідження укладених кредитних договорів на підприємстві клієнта з метою встановлення валюти кредиту, його цільового використання, суми та термінів погашення, встановленої відсоткової ставки, визначення забезпечення кредитних коштів (майно підприємства чи майнового поручителя), санкцій за порушення умов кредитного договору. 3. Перевірка за даними балансу, записами в регістрі аналітичного обліку і первинними документами цільового використання банківської позики. 4. Перевірка наявних фактів виникнення простроченої заборгованості, причому аудитору слід з'ясувати причини, суму збитків у зв'язку зі сплатою відсотків підвищеної ставки. Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є невиконання плану товарообороту, порушення позичальниками договірних зобов'язань, затоварювання тощо. 5. Аналіз виконання плану товарообороту і стану товарних запасів. 6. Перевірка правильності відображення витрат на сплату відсотків у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. 7. Аналіз класифікації банківських позик на довгострокові й поточні та правильність визначення оцінки вартості довгострокових зобов'язань (довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю, яка залежить від умов і виду зобов'язання). 8. Вивчення повноти та достовірності розкриття інформації щодо кредитних зобов'язань у примітках до фінансової звітності.

Найбільш типовими порушеннями при аудиті кредиторської заборгованості за кредитами банків е: внесення до забезпечення безтоварних рахунків при кредитуванні під розрахункові документи в дорозі не кредитованих товарно-матеріальних цінностей, неточні відомості про склад товарних запасів сезонного нагромадження тощо.

6.3. Аудит дебіторської заборгованості.

Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів або інших активів.

Завдання аудиту дебіторської заборгованості полягає у визначенні: наявності і правильності первинних документів, які є підставою для облікових записів за дебіторською заборгованістю; стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями; правильності розрахунків за дебіторською заборгованістю; правильності оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку величини резерву сумнівних боргів; належної класифікації дебіторської заборгованості і наявності відповідних необхідних пояснень у примітках до фінансової звітності; оцінки стану внутрішнього контролю та аудиту дебіторської заборгованості.

Джерелом інформації аудиту дебіторської заборгованості виступають: первинні документи (договори, рахунки-фактури, накладні, звіти касира, касові ордери, банківські виписки та ін.), регістри синтетичного та аналітичного обліків розрахунків з дебіторами, Головна книга, форма річної фінансової звітності (І, 2, 3, 5), звіти аудиторів, акти документальних перевірок, ревізій, акти звіряння взаєморозрахунків, документи щодо претензійно-позовних справ тощо.

Послідовність аудиту дебіторської заборгованості: 1. Звірка залишків заборгованості за даними Головної книги із залишками в облікових регістрах. 2. Перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного та синтетичного обліків, 3. Визначення великих дебіторів і складання їх переліку. 4. Направлення запитів на підтвердження заборгованості. 5. Перевірка наявності договорів і їхньої реєстрації у спеціальному журналі. 6. Перевірка повноти і своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку. 7. Перевірка розрахунків з використанням векселів. 8. Направлення запитів покупцям на предмет підтвердження ними видачі векселів. 9. Перевірка розрахунків за товарообмінними операціями. 10. Зібрання підтверджень того, що поточна дебіторська заборгованість визначається одночасно з визначенням доходу від реалізації. 11. Перевірка результатів проведення інвентаризації дебіторської заборгованості. 12. Перевірка обґрунтованості списання дебіторської заборгованості на витрати. 13. Перевірка правильності відображення та повноти інформації щодо дебіторської заборгованості у балансі, звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та у примітках до річної фінансової звітності.

До типових порушень при аудиті дебіторської заборгованості необхідно віднести такі: неправильна кореспонденція рахунків під час відображення в обліку операцій; невідповідність даних аналітичного і синтетичного обліків; заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості; неправомірне здійснення бартерних операцій для погашення заборгованості; шахрайство із сумами %. Дебіторської заборгованості підзвітних осіб (списання без підстав і документального підтвердження на загальногосподарські витрати); зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на погашення заборгованості невідповідних дебіторів; арифметичні неточності; відображення дебіторської заборгованості на фіктивних рахунках неіснуючих клієнтів або за фіктивними нетоварними операціями; неправильний розрахунок резерву сумнівних боргів, навмисне завищення суми резерву або сум прямого списання дебіторської заборгованості з метою завищення величини витрат звітного періоду і, як наслідок, зменшення суми оподатковуваного прибутку; неправильне оформлення або відсутність договорів, що стали підставою для відвантаження продукції й виникнення дебіторської заборгованості; списання нестач і крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.

Запитання для самоперевірки

1. Яка методика проведення аудиту пасивів підприємства.

2. Які типові порушення можуть мати місце в аудиті фінансово-господарських операцій підприємства?

3. Як розподіляється відповідальність між аудитором, замовником та третіми особами?

4. Як діє аудитор у разі виявлення суттєвої інформації, що може мати вплив на фінансову звітність клієнта? Чи несе він за це відповідальність?

5. Якими нормативними документами та законодавчими актами України регулюється аудит фінансово-господарських операцій?

 

 

ТЕМА 7. АУДИТ ПАСИВІВ

Лекція 7

Мета: ознайомлення з методикою проведення, джерелами інформації та типовими порушенями при проведені аудиту доходів і фінансових результатів, власного капіталу та розрахунків з оплати праці на підприємстві.

План:

7.1. Аудит доходів і фінансових результатів

7.2. Аудит власного капіталу та забезпечення зобов’язань

7.3. Аудит розрахунків з оплати праці та з бюджетом.

Час: 2 год.

 

Ключові слова та поняття: аудиторська перевірка доходів і фінансових результатів, аудит власного капіталу та забезпечення зобов’язань, аудиторська перевірка розрахунків з оплати праці та з бюджетом.

Література: 2, 6, 10, 13, 16, 18, 17, 26, 31, 34.