Клієнти аудиторських фірм і критерії їхнього вибору

Аудит та аудиторські послуги можуть надаватися будь-якому господарюючому суб'єкту незалежно від його організаційно-правової форми та форми власності, включаючи установи та їхні об'єднання тощо.

Клієнт з аудиту - це суб'єкт господарювання, стосовно якого фірма виконує завдання з аудиторської перевірки. Клієнт з надання впевненості - це суб'єкт господарювання, стосовно якого фірма виконує завдання з надання впевненості.

Взаємовідносини між суб'єктами підприємництва та аудиторською фірмою розпочинаються зі звернення та переддоговірного листування. Тобто одна сторона звертається з проханням надати їй певні послуги, а інша висловлює згоду на надання таких послуг або відмовляє в їх наданні.

Для того щоб зробити правильний вибір, підприємства керуються системою критеріїв вибору аудиторської фірми (аудитора) (рис. 2.1).

Обравши аудиторську фірму, зацікавлена в отриманні послуг сторона складає і направляє аудитору (аудиторській фірмі) офіційний іменний лист-пропозицію про проведення аудиту.

 

КРИТЕРІЇ ВИБОРУ АУДИТОРСЬКОЇ ФІРМИ
Кількість персоналу та його досвід			Наявність філій у регіонах
Оборот фірми			Стаж роботи на ринку
Найбільші клієнти фірми			Наявність відповідного дозволу на здійснення діяльності
Можливість надання пільг			Кількість персоналу та його досвід
Рівень цін на послуги			Якісний склад персоналу

Лист - це документ, який ще до початку аудиту встановлює взаєморозуміння між клієнтом і аудитором, допомагає перебороти можливе неадекватне уявлення клієнта про аудиторську перевірку та, звичайно, дозволяє уникнути непорозумінь після її закінчення по відношенню до обов'язків сторін. При отриманні такої пропозиції, аудиторська фірма оцінює можливість виконання роботи, яка пропонується, та у випадку погодження з прийняттям на себе зобов'язань щодо виконання перевірки, направляє замовникові (потенційному клієнту) лист-зобов'язання про погодження на здійснення аудиту.

Основний зміст листів-зобов'язань розкрито в МСА 210 "Умови завдань з аудиторської перевірки". Форма і зміст листів-зобов'язань про проведення аудиту для різних замовників можуть відрізнятися, але в них, як правило, зазначають:

• мету аудиту фінансових звітів;

• відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

• обсяг аудиту, в тому числі посилання на чинне законодавство;

• положення або норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;

• форму будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повідомлення про результати завдання;

• той факт, що в зв'язку з тестовим характером аудиторської перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими внутрішньому контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;

• вимогу про необмежений доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, про яку запитуватимуть у зв'язку з аудитом.

Лист-зобов'язання аудиторської фірми, який містить згоду на проведення аудиту, надсилається господарюючому суб'єкту до моменту укладання договору та виступає офіційним документом-відповіддю, що встановлює взаємовідносини між клієнтом і аудитором. Форма та зміст листа-зобов'язання визначається особливостями аудиторської перевірки та побажаннями клієнта про надання йому супутніх послуг. Після підписання листа-зобов'язання про згоду на проведення аудиту готується договір на проведення аудиту.

Аудиторські фірми та аудитори також приділяють значну увагу питанням вибору клієнта.

Якщо потенційний клієнт відповідає основним вимогам, аудиторська фірма готує лист-зобов'язання, який надсилає клієнтові.

Проведення аудиту та надання супутніх аудиту послуг здійснюється на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Договір є офіційним документом, який юридично регламентує взаємовідносини аудитора (аудиторської фірми) із замовником і містить перелік прав та обов'язків сторін.

Договір може укладатися на тривалий термін. Предметом такого договору виступають одночасно проведення аудиту та супутні аудиту послуги, які не забороняються законодавством з аудиту.

Предмет договору про надання послуг має нематеріальний характер, тобто результат має товарну форму, але не існує окремо від виконавця, а саму послугу споживає замовник одночасно з її наданням виконавцем.

Відповідно до законодавства, результатом аудиту є висновок аудитора. У даному випадку аудиторський висновок це підтвердження виконаної роботи (наданої послуги) аудитором. Висновок не можна розглядати як річ, він є результатом наданої послуги, якщо така буде прийнята замовником.

Отже, аудиторський висновок не можна розглядати як предмет договору про проведення аудиторської перевірки.

Предметом договору є надані аудитором послуги замовнику, а аудиторський висновок лише фіксує (закріплює) цю послугу.

Договір з надання аудиторських послуг має різновиди, які використовують різні аудиторські фірми залежно від стану і можливостей замовника, специфіки роботи та інших факторів.

При складанні договору на надання аудиторських послуг необхідно дотримуватися ряду правил та вимог:

• чітко з'ясовувати предмет угоди (аудит, оперативна перевірка, надання консультаційних послуг, трансформація обліку тощо);

• впевненість аудитора (слід упевнитися, що замовник чітко уявляє, що він очікує від аудитора і чи може аудитор виконувати ці вимоги та завдання);

• роз'яснення замовнику (слід роз'яснити замовнику, що таке аудиторська гарантія, що не існує гарантії виявлення всіх суттєвих відхилень у ході аудиту і це є однією з особливостей аудиту. Слід пояснити, що результатом аудиту в більшості випадків є професійна думка фахівця, яка може не збігатися з думкою замовника або інших перевіряючих);

• текст договору складає аудитор (проект договору слід складати самостійно і не підписувати договір, уважно не ознайомившись з його останнім варіантом, особливо тоді, коли до нього вносив зміни замовник);

• не допускати різного трактування (в тексті договору не можна допускати різного трактування його положень).

Планування аудиту

Аудитор (аудиторська фірма) повинен ретельно планувати свою роботу, контролювати свою діяльність, вести облік виконаної роботи. Тому планування в аудиті слід розглядати як планування аудиторської діяльності та планування конкретної аудиторської перевірки. Аудиторська фірма розробляє і складає стратегічні плани аудиторської діяльності, які розраховані на декілька років, і поточні бізнес-плани на поточний рік.

Це потрібно для того, щоб чітко розрахувати штати, кошторис фірми, можливості подальшого розвитку тощо.

Планування аудиторської перевірки - це система заходів, направлених на ефективне і своєчасне проведення аудиту.

Необхідність планування

Аудитор повинен планувати свою перевірку з трьох причин:

1) це дасть йому можливість одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної кількості інформації допоможе аудитору дати обґрунтований висновок і в результаті звести до мінімуму правові зобов'язання, а також зберегти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;

2) це допоможе утримати в рамках розумного витрати на аудит. Збереження витрат в розумних межах допоможе аудиторській фірмі (окремому аудитору) зберегти конкурентоспроможність і тим самим не втратити своїх клієнтів за умови, якщо фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю послуг, що надає;

3) це дозволить уникнути непорозумінь з клієнтом..

Планування повинно базуватись на обізнаності щодо діяльності клієнта, на ретельному вивченні його особливостей та умов економічного середовища.

Підготовчі роботи

Під час підготовки до планування аудиту необхідно:

* вивчити організаційно-управлінську структуру підприємства;

* отримати інформацію про види діяльності і номенклатуру продукції, яка виготовляється підприємством;

* розрахувати основні економічні показники діяльності підприємства та провести фінансовий аналіз діяльності підприємства за попередній звітний період;

* провести аналіз структури власного і залученого капіталу;

* ознайомитись з технологічними особливостями виробництва продукції;

* провести аналіз інформації про основних покупців і постачальників;

* з'ясувати порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;

* отримати інформацію про дочірні та споріднені підприємства;

* провести аналіз системи внутрішнього контролю;

* проаналізувати робочу програму внутрішнього аудиту;

* ознайомитись з актами перевірок державних контролюючих органів;

* ознайомитись зі змінами в діяльності підприємства, які відбулися з моменту останнього аудиту.