Мета, предмет, метод і об'єкти аудиту

Метою аудиту є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання.

 

 

Характеристика основних ознак аудиту подана в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Характеристика основних ознак аудиту

№ з/п	Ознака	Аудит
	Поняття	Полягає у висловленні аудитором об'єктивної думки про достовірність фінансової звітності, що відображається у аудиторському висновку
	Законодавче регулювання	Закон України "Про аудиторську діяльність"
	Підстава для проведення	Договір між аудиторською фірмою, аудитором та замовником аудиту
	Періодичність проведення	Обов'язковий - один раз на рік (для підприємств, що оприлюднюють свою фінансову звітність), ініціативний - на замовлення суб'єкта господарювання
	Суб'єкт проведення	Аудитор - це особа, яка має спеціальний дозвіл на проведення аудиту чи надання аудиторських послуг й працює в аудиторській фірмі або одноособово
	Предмет	Фінансова звітність підприємства та дані, сформовані в системі бухгалтерського обліку
	Об'єкт	Фінансова звітність конкретного суб'єкта господарювання
	Завдання	Перевірити відповідність фінансової звітності, що оприлюднюється, даним бухгалтерського обліку та іншим документам підприємства
	Принципи	Професійна об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість
	Можливості здійснення самостійних дій суб'єктами проведення	Самостійно обирає способи та прийоми перевірки достовірності фінансової звітності в межах чинного законодавства та за погодженням із замовником
	Оплата послуг	Здійснюється замовником відповідно до умов договору
	Вид діяльності	Підприємницька діяльність
	Місце проведення	На підприємстві, що є замовником
	Документ, який складається в результаті проведення	Аудиторський звіт, аудиторський висновок
	Можливість використання результатів в судовому процесі	Аудиторський висновок сприймається лише як інші свідчення, а не фактичні докази
	Контроль якості	Здійснює керівник аудиторської фірми або уповноважена ним особа та Аудиторська палата України

У практиці аудиту широко апробовані різні методи і прийоми.

Загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

Органолептичні методи (від грець. - знаряддя, інструмент) - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.

Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи — статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо.

В аудиті також використовують документальні способи перевірки дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінювання законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, в тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного аналітичного обліку, фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.

Методичні прийоми перевірки:

• Фактична перевірка

• Документальна перевірка - перевірка по суті – формальна - арифметична

• Підтвердження

• Спостереження

• Обстеження

• Опитування

• Перевірка механічної точності

• Аналітичні тести

• Сканування

• Спеціальна перевірка

• Зустрічна перевірка

Отже, метод аудиту - це окупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.

Об'єктом дослідження в аудиті, як і в інших економічних науках, є взаємопов'язані складові (сторони) функціонуючої господарської системи.

Об'єкти аудиту конкретизують його предмет і можуть мати різні характеристики, тому їх вирізняють за окремими видами та критеріями.

Класифікація аудиту :

1. Відповідно до вимог:

- Обов'язковий

- Ініціативний.

2. За способом організації:

- Суцільний

- Вибірковий

- Комбінований

3. За способом обробки даних:

- Ручний

- Комп’ютеризований.

Аудит поділяється на обов'язковий та ініціативний відносно вимог законодавства. Під обов'язковим аудитом розуміється аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. Наприклад, аудит діяльності комерційних банків, страхових компаній, підприємств, які оприлюднюють фінансову звітність тощо.

Ініціативний аудит - це аудит, що надається аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення господарюючого суб'єкта згідно з укладеним договором та узгодженою програмою. При цьому замовник має право ініціювати проведення аудиту в будь-який час і будь-якою фірмою.

За способом організації аудиту можна виділити суцільний, вибірковий і комбінований аудит.

При суцільному аудиті підтверджуються статті звітності на підставі всіх документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання, за весь період, що підлягає аудиту.

Вибірковий аудит передбачає підтвердження статей звітності на підставі певної частини документів, що відбираються за науково обґрунтованою схемою, за той чи інший період часу.

Комбінованим називають аудит, у ході якого одна частина статей звітності вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом. Запропонована класифікація не є раз і назавжди постійною. Подібне явище обумовлене розвитком наукового пізнання, поглибленням знань про аудиторську діяльність, прагненням виробити єдину методику проведення аудиту.