Персонал підприємства. Розрахунок чисельності працюючих на підприємстві

Персонал – це постійні працівники які працюють на підприємстві, отримали професійну підготовку і мають досвід практичної роботи. Персонал поділяється на:

1)промислово-виробничий – працівники, що безпосередньо беруть участь у діяльності п-ства:робітники, службовці, спеціалісти, керівники

2)невиробничий – працівники невиробничої сфери: їдальні, санаторію, медпункту.

Чисельність основних робітників розраховують за трудомісткістю виробничої програми. Кількість основних робітників-відрядників розраховують, виходячи із трудомісткості річної програми за видами і розрядами робіт:

де:

- чисельність робітників-відрядників і-того розряду, чол. - трудомісткість робіт і-того розряду, нормо-год. - річна виробнича програма, шт. - дійсний фонд робочого часу одного робітника, год. - коефіцієнт виконання норм.

Чисельність допоміжних робітників обчислимо за нормами обслуговування.

При розрахунку необхідно брати такі норми обслуговування для одного допоміжного робітника: контролер якості - 20 робочих місць усіх видів робіт, слюсар з ремонту обладнання - 50 робочих місць, електрик з ремонту електроустаткування - 50 робочих місць, транспортний робітник - 70 робочих місць.

Орієнтовна чисельність керівників для цехів приладобудівних підприємств становить 3-6 % від загальної кількості робітників, спеціалістів – 1-2%, службовців – 1-3%. Чисельність працівників зайнятих технічним обслуговуванням управління виробництвом (МОП): на одного прибиральника – 200-300 м² площі (залежно від типу підлоги), а на одного гардеробника – 300-400 працівників цеху.

 

17. Поняття і принципи планування

Планування – це процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також шляхи, засоби їх досягнення.

Суть планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їхнього досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань і встановлення їх взаємодії.

Можна виділити 5 основних принципи планування:
1. Принцип едності
2. Принцип безперервності.
3. Принцип гнучкості
4. Принцип точності
5. Принцип участі

Принцип єдності передбачає, що планування повинно мати системний характер. Поняття системи означає:
1. Існування сукупності елементі;
2. Взаємозв'язок між ними;
3. Наявність єдиного напрямку розвитку елементів системи.
Всілякі зміни у планах одного з підрозділів повинні бути відображені у планах інших підрозділів

Принцип участі означає, що кожний член підприємства стає активним учасником планової діяльності. Планування, що базується на принципі участі називається партисипативним. Це важливо тому, що при особистій участі у плануванні кожного члена трудового колективу стають особистими плани всього підприємства. Крім того співробітник, що займається плануванням поширює свій світогляд, розвивається як особистість

Принцип безперервності. Основа принципу:
1. процес планування на підприємстві повинен бути постійним процесом у межах встановленого циклу;2. розроблені плани новинні безперервно приходити на місце іншим (другий –на зміну першому, третій на зміну другому і таке інше).3. непевність зовнішнього середовища та наявність непередбачених змін роблять необхідною постійну корекцію очікувань підприємства відносно зовнішніх умов та відповідне виправлення та вдосконалення планів;

Принцип гнучкості стоїть у тісному зв’язку з принципом безперервності і полягає у здатності змінювати свою направленість планів у зв’язку з виникненням непередбачених обставин. Для здійснення принципу гнучкості плани повинні складатися так, щоб у них можна було вносити зміни, пов’язуючи їх з змінними внутрішніми та зовнішніми умовами.
Принцип точності. Плани повинні бути конкретизовані та деталізовані у такій мірі, в якій дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства. Стратегічне, довгострокове планування повинно обмежуватися визначенням основних цілей та самих загальних направлень діяльності, тому що кількість імовірної інформації про майбутнє дуже невелика, а діапазон та швидкість змін ростуть.
У планах, розрахованих на короткі строки та для окремих підрозділів організації, конкретність деталей повинна стати обов’язковою рисою, оскільки такі плани є інструкціями, визначаючими дії людей та колективів, які реалізують ці плани.