Тема: Якість та конкурентоспроможність аграрної продукції

 

Зміст практичної роботи: Визначення рівня конкурентоспроможності виробництва зерна в аграрному підприємстві, виявлення та обґрунтування чинників формування конкурентоспроможної продукції та конкурентних переваг зернової продукції, дослідження впливу рівня собівартості та рівня ціни на цінову конкурентоспроможність зерна й цукрових буряків в господарстві, оцінка економіко-статистичних показників якості зерна на підприємстві та виявлення резервів підвищення якості й конкурентоспроможності продукції зерновиробництва.

Мета: Освоїти теоретичні й практичні засади конкурентоспроможного виробництва зерна, оволодіти методикою визначення цінової конкурентоспроможності продукції та економіко-статистичних показників якості зерна, дослідити вплив основних економічних чинників на конкурентоспроможність галузі зерновиробництва та обґрунтувати основні напрямки її підвищення.

 

Терміни і поняття.

Якість продукції – це ступінь, до якого сукупність відмітних властивостей продукції задовольняє загальнозрозумілі або обов’язкові сформульовані потреби чи очікування споживачів.

Властивість продукції – це об’єктивна особливість продукції, яка може проявлятися при створенні продукції, її експлуатації або споживання.

Показником якості продукції – є кількісна характеристика одної або кількох властивостей продукції, які складають її якість, що розглядається стосовно до певних умов її створення або споживання.

Рівень якості продукції – відносна характеристика якості продукції, що ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників.

Для визначення кількісного значення показників якості продукції використовують такі методи: вимірювальний; реєстраційний; органолептичний; розрахунковий; статистичний; експертний; соціологічний.

Продукція кінцевого споживання – це продукція, яка завдяки своїм біологічним якісним характеристикам безпосередньо використовується для особистого споживання (свіжі овочі, фрукти, ягоди, незбиране молоко тощо).

Продукція проміжного використання – це продукція, що призначена для подальшого використання в сільськогосподарському виробництві в наступних циклах відтворення (насіння, садивний матеріал, корми).

Сільськогосподарська сировина (сировинні ресурси) – це види продукції, які використовуються для промислової переробки (цукровий буряк, технічні сорти картоплі, значна частка зерна, льонопродукція, соняшник тощо).

Cтандартизація – це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів чи послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.

Стандарт — це документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, та розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу (загальної згоди).

Конкурентоспроможність продукції (КСП) – це спроможність продукції бути проданою на даному ринку в даний часовий період; це відносна характеристика продукції, що базується на порівнянні значень показників конкурентоспроможності оцінюваної продукції з базовим значенням.

Цінова конкурентоспроможність (ЦК) – це ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якого забезпечується беззбитковість його виробництва.

 

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Визначити рівень конкурентоспроможності виробництва зерна в аграрному підприємстві та проаналізувати результати розрахунку.

Таблиця 1

Конкурентоспроможність виробництва зерна в_______________________________________

 

Показники	200_р.	200_р.	200_р	Відхилення 200__р. від 200__р. (+/-)
Ринкова частка підприємства в районі, %
· за виробленою продукцією
Виробнича собівартість 1 ц зерна, грн.:
· підприємство
· господарства району
Середня ціна реалізації 1 ц зерна, грн.:
· підприємство
· господарства району
Прибуток в розрахунку на 1 ц зерна, грн.:
· підприємство
· господарства району
Рівень рентабельності, %
· підприємство
· господарства району
Ступінь цінової конкурентоспроможності:
· підприємство
· господарства району
Конкурентоспроможність зерна по підприємству
Індекс собівартості
Індекс ціни
Індекс прибутковості
Інтегральний індекс цінової конкурентоспроможності

 

Методика виконання. Цінову конкурентоспроможність (ЦК) визначають за формулою:

де Ц – ціна продажу 1 ц продукції; ПС – повна собівартість 1 ц продукції (виробнича собівартість плюс витрати на реалізацію продукції). Вищу цінову конкурентоспроможність мають підприємства, які економічно спроможні продавати свою продукцію за цінами, нижчими від мінімальної ціни конкурентів, і одержувати при цьому прибуток.

 

Висновки: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Завдання 2. Визначити кількісний вплив рівня собівартості та рівня ціни на цінову конкурентоспроможність зерна та цукрових буряків в господарстві.

Таблиця 2

Вихідні дані для розрахунків

 

Показники	Зерно	Цукрові буряки
200__р.	200__р.	200___р.	200___р.
Кількість реалізованої продукції, ц
Собівартість реалізованої продукції всього, тис. грн.
- 1 ц продукції, грн.
Виручка, всього, тис. грн.
Середня ціна реалізації, грн. за 1 ц

 

Методика виконання. Кількісний вплив ціни реалізації і собівартості 1 ц реалізованої продукції на ступінь її цінової конкурентоспроможності розраховують з виразу:

 

,

 

де СЦ₀ та СЦ₁ – реалізаційна ціна в базовому та звітному періоді; ПС₀ та ПС₁ – повна собівартість реалізованої продукції відповідно у базовому й звітному році.

 

Завдання 3. Розрахувати економіко-статистичні показники якості зерна на підприємстві та проаналізувати їх.

Таблиця 3

Економіко-статистичні показники якості озимої пшениці в ____________________________

 

Показники	200__р.	200__р	200__р	Відхилення 200_р. до 200_р., +/-
Вологість зерна, %	17,9	18,5	17,6
Смітні домішки, %	3,1	4,3	2,3
Зернові домішки, %	4,8	4,2	5,2
Реалізовано зерна, ц:
· третього класу
· четвертого класу
Частка зерна в загальній реалізації, %
· третього класу	39,8	37,5	34,7
· четвертого класу	60,2	62,5	65,3
Коефіцієнт заліковості
Коефіцієнт сортності
Загальний коефіцієнт
Інтегральний показник якості

Стандарти на вологість зерна складають 14,5%, на смітні домішки – 1,0%, на зернові домішки – 3,0%.

Методика виконання. Коефіцієнт заліковості (К_зал) є часткою від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу.

де З_м і Ф_м – залікова і фізична маса продукції, ц

 

Залікова маса (З_м) продукції визначається приведенням фактично одержаних кондицій продукції до стандартних (базисних). Залікова маса (З_м) визначається за формулою:

 

де В_ф і В_б – фактична і базисна вологість зерна, %; ЗД_ф і ЗД_б – фактична і базисна наявність зернової домішки, %; СД_ф і СД_б – фактична і базисна наявність сміттєвої домішки, %.

Залікова маса молока (Зм) визначається за формулою:

де Ф_м – фізична маса реалізованого молока, ц; Ж_ф – фактична жирність молока, %; Ж_б – базисна жирність молока.

 

Коефіцієнт сортності (К_сорт) в інтегральному вигляді характеризує рівень сортності продукції з урахуванням фактичного співвідношення фізичних обсягів реалізованої продукції відповідного сорту, приведених до обсягу продукції першого (вищого) сорту:

де Q_i – обсяг реалізації продукції і -го сорту; К_роз – коефіцієнт розмірності і -го сорту (розраховується відношенням обсягу реалізації продукції і -го сорту до обсягу реалізації продукції першого (вищого) сорту).

 

Висновки:__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття “конкурентоспроможності продукції”?

2. Розкрийте суть поняття “якість продукція”?

3. Які методи визначення якості продукції Ви знаєте?

4. Назвіть які Ви знаєте показники якості?

5. Яка методика визначення рівня (коефіцієнта) сортності?

6.Які напрями забезпечення конкурентоспроможності товарів за якістю впливають на рівень продажу підприємства?

7. В чому полягає економічна суть якості продукції?

8. Що таке стандартизація?

9. На які види продукції встановлюються державні стандарти України?

10. Яке економічне значення має якість продукція для підприємства?

11.Яку використовують для оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції систему показників?

12.Методика визначення індексу конкурентоспроможності?

13.Методика визначення показника цінової конкурентоспроможності?

14.Напрямки підвищення якості продукції?

15.Напрямки забезпечення конкурентоспроможності продукції?

 

Теми рефератів

1. Проблеми забезпечення якості сільськогосподарської продукції.

2. Розвиток стандартів визначення якості продукції в світі і в Україні.

3. Необхідність сертифікації продукції.

 

Тести

1. Якість продукції – це:

а) кількісна характеристика ступеня придатності продукції для задоволення конкретного попиту у ній;

б) сукупність властивостей виробу, які визначають його здатність задовольняти певні потреби споживачів за призначенням;

в) сукупність властивостей виробу;

г) властивість товару довгий час зберігати свою робото придатність за різних умов експлуатації.

 

2. Показники якості виробництва продукції характеризують:

а) технічний рівень продукції, відповідність готового виробу вимогам нормативно-технічної документації;

б) рівень дефектності продукції;

в) рівень відповідності сучасним міжнародним вимогам;

г) властивості товару.

 

3. До показників якості продукції, що відображають рівень використання винаходів при проектуванні виробів відносяться:

а) антропометричні показники;

б) показники призначення;

в) патентно-правові показники;

г) економічні показники.

 

4. Сертифікат продукції – це документ, який:

а) засвідчує рівень якості продукції;

б) засвідчує право власності на продукцію;

в) є необхідним для реалізації продукції на міжнародних ринках;

г) підтверджує рівень конкурентоспроможності продукції.

 

5. Властивість виробу тривалий час зберігати свою придатність характеризує його:

а) надійність;

б) довговічність;

в) продуктивність;

г) ремонтопридатність.

 

6. Стандарт – це:

а) нормативний документ, який встановлює вимоги до продукції (робіт, послуг), а також правила, норми, поняття, що забезпечують її розробку, виробництво і застосування;

б) нормативний документ, який встановлює вимоги до продукції;

в) нормативний документ, який встановлює правила, норми, поняття, що забезпечують розробку, виробництво та застосування продукції.

 

7. Коефіцієнт заліковості розраховується як:

а) частка від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу;

б) частка від ділення фізичної маси продукції на її залікову масу;

в) добуток від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу;

г) добуток від ділення фізичної маси продукції на її залікову масу.

 

8. До показників якості не належать:

а) біологічні показники;

б) показники екологічності;

в) естетичні показники;

г) економіко-правові показники.

 

9. Загальний коефіцієнт якості розраховується як:

а) частка від ділення фактичного одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід;

б) частка від ділення умовного грошового доходу на фактично одержану грошову виручку від реалізації певного виду продукції;

в) добуток фактичного одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід;

г) добуток умовного грошового доходу на фактично одержану грошову виручку від реалізації певного виду продукції.

 

10. Коефіцієнт сортності розраховується за формулою:

а)

б)

в)

г)

 

 

Задачі для самоконтролю.

Задача 1. Підприємство реалізувало 35 тис. ц. озимої пшениці. Розрахувати залікову масу, коефіцієнт сортності і коефіцієнт заліковості по зерну озимої пшениці, якщо відомо наступні показники:

 

Показники якості	Нормативні	Фактичні
Рівень вологості, %	14,5	16,8
Рівень вмісту сміттєвої домішки, %	1,0	2,5
Рівень вмісту зернової домішки, %	3,0	4,4

 

Крім того, частка зерна третього класу в загальній реалізації складає 39,8%, четвертого – 60,2%.

 

Розв’язок. 1. Коефіцієнт заліковості (К_зал) є часткою від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу. Залікова маса (З_м) продукції визначається приведенням фактично одержаних кондицій продукції до стандартних (базисних). Відповідно, залікова маса і коефіцієнт заліковості зерна становитимуть:

тис. грн

 

2. Коефіцієнт сортності (К_сорт) в інтегральному вигляді характеризує рівень сортності продукції з урахуванням фактичного співвідношення фізичних обсягів реалізованої продукції відповідного сорту, приведених до обсягу продукції першого (вищого) сорту. Відповідно:

 

 

Задача 2. На цукровий завод поступив цукровий буряк з чотирьох господарств. Визначити та проаналізувати, яке з чотирьох господарств отримає більше цукру при умові, що:

 

Показники	Господарства
Кількість зданих цукрових буряків, тис. ц	68,0	51,0	64,9	41,1
Цукристість, %	14,1	16,8	16,2	16,4
Загальна забрудненість, %	21,0	11,0	16,0	12,0

 

Також відомо, що відсоток за переробку завод знімає 36%, вихід цукру з сировини – 14%.

 

Розв’язок. Залікова маса продукції визначається приведенням фактично одержаних кондицій продукції до стандартних (базисних). Визначимо скільки отримає перше господарство цукру.

1) тис. ц коренів

2) ц цукру

Визначимо скільки отримає цукру друге господарство.

1) тис. ц коренів

2) ц цукру

Визначимо скільки отримає третє господарство цукру.

1) тис. ц коренів

2) ц цукру

Визначимо скільки отримає четверте господарство цукру.

1) тис. ц коренів

2) ц цукру

Отже, найбільший вихід цукру отримає третє господарство.

 

Задача 3. Сільськогосподарське підприємство в базовому році реалізувало 5297 ц сої, повна собівартість якої склала 549,7 тис. грн., виручка від реалізації – 439,5 тис. грн. В звітному році підприємство реалізувало 2977 ц сої. Повна собівартість реалізованої продукції склала 525,7 тис. грн., а виручка – 765,0 тис. грн. Розрахуйте середню реалізаційну ціну і повну собівартість 1 ц продукції в базовому і в звітному роках, а також визначте кількісний вплив цих економічних факторів на цінову конкурентоспроможність даного виду продукції.

Розв’язок. 1. Повна собівартість 1ц продукції визначається шляхом ділення собівартості усієї реалізованої продукції на кількість реалізованих центнерів цієї продукції (сої). Таким чином:

 

грн. 1ц

грн. 1ц

 

2. Середня реалізаційна ціна розраховується діленням грошової виручки від реалізації продукції на обсяг її продажу:

 

грн. за 1ц

грн. за 1ц

 

3. Ступінь цінової конкурентоспроможності (ЦК) (рентабельність продажу, коефіцієнт) можна визначити з виразу:

 

 

де СЦ – середня реалізаційна ціна 1 ц продукції, грн.; ПС — повна собівартість 1 ц продукції, грн.

Відповідно цінова конкурентоспроможність складала:

 

 

Кількісний вплив ціни реалізації і повної собівартості 1 ц продукції на ступінь її цінової конкурентоспроможності розраховують з виразу:

 

 

де індекси 1 і 0 вказують відповідно на звітний і базовий роки.

 

 

Таким чином, зміна цінової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим склала 0,564 (56,4 в.п.). Іншими словами, рентабельність продажу зросла на 56,4 відсоткових пункти.

Перший частковий індекс фіксує вплив на цінову конкурентоспроможність середньореалізаційної ціни, а другий – повної собівартості продукції. Різниця між чисельником і знаменником цих часткових індексів вказує на абсолютний вплив досліджуваних факторів на зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим. Сума вказаних різниць повинна дорівнювати загальній зміні цінової конкурентоспроможності. В нашому випадку чисельник першого часткового індексу дорівнює 0,313, а знаменник – (-1,128), а другого – відповідно (-1,128) і (-0,251), то різниця між ними становитиме 1,441 і (-0,877), а сума цих різниць дорівнює 0,564.

Таким чином, цінова конкурентоспроможність зросла завдяки підвищенню середньої ціни реалізації 144,1 відсоткових пунктів. Проте за рахунок збільшення повної собівартості 1 ц сої її цінова конкурентоспроможність (рентабельність продажу) зменшилась на 87,7 відсоткових пункти.

Задача 4. За планом реструктуризації індекс конкурентоспроможності товару фірми підвищився на 0,25, завдяки цьому сегменту її ринку збільшився на 8,5%. Базовий обсяг продажу товару фірми склав 12 млн. грн. Собівартість товару за статтями умовно-постійних витрат знизилася на 5,2%. Базова собівартість 10,2 млн. грн. Витрати на підвищення рівня конкурентоспроможності товару склали за проектом 85 тис. грн. Розрахувати ефективність заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності товару фірми.

 

Задача 5. На цукровий завод поступив цукровий буряк з чотирьох господарств. Визначити та проаналізувати, яке з чотирьох господарств отримає більше цукру при умові, що:

 

Показники	Господарства
Кількість зданих цукрових буряків, тис.ц.	58,0	41,0	54,9	31,1
Цукристість, %	14,2	16,5	15,2	16,2
Загальна забрудненість, %	20,0	10,0	15,0	13,0

 

А також відомо, що відсоток за переробку завод знімає 36%, базова цукристість о заводу – 16,1 % вихід цукру з сировини 25%.

 

Література

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 397-425.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 2000. – С. 243-259.

3. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Атіка, 2006. – С. 116-148.

4. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 433-464.

5. Економіка підприємства: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н. КНТ, 2007. – С. 79-100; С.523-554.

6. Економіка підприємства / П.П. Руснак, В.Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; За ред П.П. Руснака. – Біла Церква, 2003. – 256 с.

7. Економіка підприємства: Підручник / За ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – С. 403-431.

8. Економіка підприємства: Підручник/ За загальною редакцією Й.М.Петровича. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець В.М. Піча. – 2004. – С.376-397.

9. Економічна енциклопедія: У трьох томах.Т.1/ Редкол.:…С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

10. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.:…С.В. Мочерний(відп.ред.) та ін.-К.Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.

11. Закон України “Про стандартизацію” // Урядовий кур’єр. – 2001. – 20 червня. – № 108.

12. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 3–тє вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2003. – 219 с.

13. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. пос. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 436 с.

14. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. – Каравела, 2004. – С. 489-508.

 

Практичне заняття 17