Ринок, його економічна сутність

Функції ринку

Види ринку

Інфраструктура ринку

Загальна характеристика продукції

Виробництво продукції

Конкурентоздатність продукції

РИНОК, ЙОГО ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ

Історично слово «ринок» характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Як правило, це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці (власники товару) і покупці (власники грошей). Тут у результаті досягнутої домовленості встановлювалися ціни на товар, який в обмін на гроші переходив у руки покупця.

Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб’єктів ринкових відносин, то стає очевидним, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачі товарної продукції. Останнім часом у міру його розвитку й відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посередники: комерційні агенти, комівояжери, консигнатори, брокери, дилери та ін.

Названі суб’єкти, діючи на правах фізичних або юридичних осіб, відіграють важливу роль у ринковій економіці, і не випадково, оскільки ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів.

Поняття «ринок» сьогодні є чи не найпопулярнішим в нашому суспільстві. Зумовлено це переходом України до ринкової економіки, ринкових відносин.

Як економічна категорія, поняття «ринок» відображає сутність економічних відносин, що виникають між суб’єктами економічної системи (виробниками і покупцями) з приводу обміну результатами і умовами (факторами) виробництва. Економічні відносини завжди проявляються як економічні інтереси (усвідомлені людиною потреби, спонукальні мотиви господарської діяльності). Тому ринок – поняття, що відображає процес взаємодії економічних інтересів суб’єктів господарської системи.

 

Горлачук В. В., Яненкова І. Г.

Економіка підприємства

 

Отже, поняття «ринок» тотожне поняттю «ринкові відносини». Економічна система, що функціонує на засадах ринкових відносин, у реальній дійсності є формою організації господарської діяльності суспільства, яку називають по-різному: ринкова система, система вільного підприємництва або ж просто – ринок. Таким чином, поняття ринок розглядається як у вузькому, так і в широкому значенні. В першому – це форма економічного обміну, в другому – система відносин господарювання, здатна вирішувати життєво важливі завдання у сферах суспільного виробництва, обміну, розподілу та споживання. Ринок виступає як сукупність форм і організації співробітництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерційною метою продавців та покупців, а також надати можливість першим продати, другим – купити товар. Як явище господарського життя, ринок з’явився багато сотень років тому як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичних суб’єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну на ринку.

ФУНКЦІЇ РИНКУ

Більш повно і глибоко сутність ринку розкривається через функції, які він виконує. До основних функцій відносяться регулююча, стимулююча, економічного відбору, інтеграційна, розподільча, алокаційна, інформаційна, посередницька, сануюча (оздоровча).

Регулююча функція – знаходить своє відображення через механізм ринкових законів, у необхідності пропорції відтворення. Завдяки цінам ринок стимулює впровадження досягнень науки та техніки у виробництво, що забезпечує розширення асортименту товарів та послуг.

Стимулююча функція – ринок спонукає виробників товарів до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів.

Функція економічного відбору полягає в тому, що завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок – це найоб’єктивніший суддя і найдемократичніший механізм економічного відбору ефективно діючих господарств. Процес відбору – жорстокий і безжалісний, але скаржитися можна хіба що на свою некомпетентність. Реалізуючи цю функцію, ринок підвищує прибутковість економіки в цілому.

Розподільча функція – доходи споживачів і виробників у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

Алокаційна функція – ринок забезпечує виробництво оптимальної кількості товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів.

Інформаційна функція – саме ринок дає об’єктивну інформацію про те, які товари користуються попитом; кожне підприємство може регулювати власне виробництво.

Сануюча (оздоровча) функція – ринок очищує суспільне виробництво від економічно слабких та нежиттєздатних господарських одиниць.

Відзначені умови існування та функціонування ринку, його функції визначають ринок, як конкретну форму господарської діяльності суспільства, яка одержала назву ринкової системи господарювання, або ринкової економіки.

ВИДИ РИНКУ

Ринок предметів споживання і послуг. Ринок споживчих товарів і послуг являє собою сферу обігу, за допомогою якої реалізуються товари народного споживання та послуги. Ця сфера забезпечує задоволення потреб різних соціальних груп, кожної сім’ї, кожної людини.

Послуга – це особлива споживна вартість, що задовольняє певні потреби людини. Особливістю послуги як товару (порівняно із звичайним товаром, втіленим у речі) є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність. Тому споживання послуги збігається з процесом її створення, з діяльністю, а їх неможливо нагромаджувати, транс-портувати. Складовими елементами ринку предметів споживання є виробництво товарів тривалого користування (телевізорів, холо-дильників, автомобілів, відеотехніки тощо) та поточного споживання. Даний ринок найбільш схильний до коливання попиту та пропозиції грошового обігу, інфляції. Для функціонування ринку товарів і послуг потрібна розвинута гуртова та роздрібна торгівля.

У межах споживчих товарів і послуг потрібно виділити ринок продовольчих товарів і ринок промислових або непродовольчих товарів.

Для України характерним є дефіцит багатьох товарів, що забезпечує виробнику і продавцю монопольне становище, надаючи можливість встановлювати підвищені ціни, протидіяти формуванню ринкових відносин. Найважливішими напрямами формування ринку предметів споживання в Україні є: ліквідація глибокої диспропорції в народному господарстві між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання; розвиток підприємництва у сфері виробництва й збуту продовольчих і непродовольчих товарів; переходу до вільного ціноутворення на більшість товарів; захисту споживчого ринку та ін. Головною умовою розширення ринку послуг в Україні є зростання