Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічна система, її загальна характеристика
Економіка (економічна система) – складна, керуюча динамічна система, що здійснює виробництво, розподіл і споживання матеріальних цінностей з метою задоволення необмежених людських потреб. Економічна система з точки зору системного підходу може бути представлена таким чином (рис. 8.4.1). Рис. 8.4.1. Економічна система (Е) та її середовища: суспільство (С), природа (П), простір і час Простір та час – найбільш загальні детермінанти економічної системи, що конкретизують її просторове і часове існування й обмеженість. Природне середовище – знаходиться у неперервній взаємодії з економічною системою, остання, зокрема, експлуатує природні ресурси: сільськогосподарські землі, запаси мінералів, води, деревини – і впливає на природу, змінюючи її. Економіка є функціональною підсистемою соціальної системи, й грунтується на задоволенні потреб суспільства та використанні людських ресурсів. Принцип необмеженості потреб суспільства потрібно розуміти так: економіка орієнтується на максимальне задоволення людських потреб, ніколи не досягає ідеальної мети, а саме: створення повного надлишку в силу дії закону про випередження зростання. Економічна система характеризується економічними показниками: прибутком, рентабельністю, собівартістю, продуктивністю тощо та є складною системою. Змінюючи одні частини системи, викликаємо зміни в інших частинах системи. Так, поява нового продукту в одній з галузей системи викликає зміни не лише цієї галузі, а й спричиняє зміну в потребах і запитах. А це у свою чергу впливає на зміну в інших галузях. Економічна система знаходиться у постійному русі: вона розвивається. Поняття зростанняу відображає кількісний аспект економіки: збільшення кількості елементів, зв’язків, розмірів економічної системи. Принцип розвитку пов’язаний із поняттям якісного вдосконалення системи, зростання її потенціалу. Макроекономічна система нарощує потенціал досягнення мети – поліпшення якості й життєвого рівня населення і характеризується реальними показниками підвищення рівня життя. Середовище економічної системи також є складною системою та має всі її властивості. Сукупність факторів зовнішнього середовища характеризується: 1) складністю – різноманітність факторів, що впливають на систему;
2) силою дії факторів, серед яких виділяють більш впливові й менш впливові; 3) динамічністю – швидкістю змін, що відбуваються в оточення системи; 4) невизначеністю – кількістю апріорної інформації, яку має система відносно конкретного фактора. Дослідження економічних систем різного рівня з використанням методу моделювання базується на тому, що складна економічна система має цілу низку характеристик, серед котрих основними є: 1. Цілісність – усі частини системи (підсистеми) та елементи підпорядковані єдиній меті, що стоїть перед усією системою. Мета може бути задана ззовні або сформульована самою системою. Локальні цілі підсистем повинні бути сумісні з глобальною метою системи. 2. Емерджентність – не зведення властивостей системи у цілому до властивостей окремих її частин. 3. Холізм – формальний аспект забезпечення цілісності системи: цілі економічної системи повинні бути формалізовані, координовані та агреговані; 4. Просторова і часова визначеність та обмеженість – означає, що для локальної економічної системи, що функціонує у реальному часі, можна побудувати модель або систему моделей, за допомогою яких можна розв’язувати задачі трьох класів: спостереження, ідентифікації, прогнозування. Задача спостереження пов’язана з визначенням справжнього стану системи за даними поведінки вихідних величин у майбутньому; задача ідентифікації потребує визначення за даними про поведінку в минулому; задача прогнозування дозволяє визначити майбутній стан за поточними і минулими значеннями виходу. 5. Динамічність – економічна система функціонує й розвивається у часі, вона має передісторію та майбутнє, характеризується визначеним життєвим циклом, у якому можуть бути виділені окремі фази: виникнення, формування, зростання, розвиток, стабілізація, деградація, ліквідація або стимул до зміни; 6. Складність – економічна система характеризується значною кількістю неоднорідних елементів і зв’язків, поліфункціональністю, багатоваріантністю та іншими властивостями. 7. Автономність – означає, що у результаті дії зворотного зв’язку кожна складова може бути змінена за рахунок зміни вихідного сигналу, причому інші складові будуть незмінними.
8. Керованість – означає можливість передбачити наслідки деяких подій у майбутньому. 9. Невизначеність у функціонуванні економічної системи являє собою множину впливів, які відображаються на поведінці системи. Існує як параметрична, так і структурна невизначеність. 10. Гомеостатичність системи відображає її здатність до самозбереження, протидії руйнівній дії середовища. Також це можна трактувати як здатність виконувати найпростіші форми керування. У структурному відношенні така система характеризується наявністю лише від’ємних зв’язків, а у функціональному – постійною метою керування. 11. Стійкість – залежить від рівня, виду економічного об¢єкта, іншими словами, досліджується питання – наскільки суттєво змінюється поведінка системи під дією збурення. У рамках теорії систем вивчається структурна стійкість та стійкість траєкторії поведінки системи. 12. Інерційність – складається із запізнень, що виникають у системі. 13. Адаптивність – визначається двома видами адаптації: пасивною й активною. Розглянуті характеристики тією чи іншою мірою притаманні будь-якій економічній системі: макроекономічній – економіці у цілому, великим секторам економіки, моделі яких оперують синтетичними показниками (суспільний продукт, національний продукт та ін.); мікроекономічній, що вивчає поведінку окремих об’єктів – підприємств, фірм, користувачів і взаємодії між ними. Дослідження економічних систем будь-якого рівня відбувається на основі системного підходу.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 239; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.251.72 (0.005 с.) |