Звітність показників з праці.

Показни­ки у сфері праці оформляються у вигляді звітів і широко викорис­товуються в роботі як всередині підприємства, так і за його межа­ми — на місцевому, регіональному, галузевому та загальнодержав­ному рівнях управління. Звітність показників з праці на підпри­ємстві поділяється на статистичну та оперативну, вона може мати різні напрямки використання та періодичність складання.Найширшу та достовірну інформацію про результати впрова­дження програм з праці, управління і розвитку персоналу надає державна статистична звітність підприємств з питань праці. Вона формується на основі звітів установлених форм, які підприємства незалежно від форм власності та господарювання зобов'язані по­давати в установлені терміни до управління статистики місцевості, де підприємство зареєстроване. У регіональних управліннях статистики ця звітність аку­мулюється, аналізується і узагальнені результати подаються до Держкомстату України та Міністерства праці та соціальної політи­ки України, яке використовує ці дані для планування і координації роботи з управління соціально-трудовими процесами в країні. Дер­жавна статистична звітність підприємств з питань праці складаєть­ся з статистичної звітності про працю, про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати та про використання робочого часу. Державна статистична звітність з питань праці включає такі звіти: "Звіт по праці" (форма № 1-ПВ місячна), який подається підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємства­ ми) незалежно від форм власності та господарювання до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця;"Зведений звіт по праці" (форма № 1-ПВ місячна зведена), який подають підприємства, незалежно від форм власності та гос­подарювання, що мають декілька видів діяльності, до сьомого чис­ла наступного після звітного періоду місяця;"Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах" (форма № 1-ПВ (умови праці) річна), який подається промисловими підприємствами, будівельними організа­ціями, підприємствами та організаціями транспорту і зв'язку, ко­лективними сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від форм власності не пізніше 31-го грудня звітного року;"Чисельність окремих категорій робітників та підготовка кад­рів" (форма № 6-ПВ річна) подається підприємствами та колективними сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від форм власності не пізніше п'ятого січня року, наступного за звітним

43. Моніторинг соціально-трудовоїсфери

Моніторинг соціально-трудовоїсфери (англ. monitoring – від лат. monitor, що контролює, попереджає) – постійне спостереження за об’єктом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Моніторинг соціально-трудової сфери - це спосіб проведення спеціальних спостережень у системі соціально-трудової сфери.На макрорівні- це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері країни. Моніторинг на рівні підприємства, фірми, організації - це дослідження, що регулярно проводяться і в рамках яких збирається й комплексно аналізується статистична та соціологічна інформація.Завдання моніторингубезперервне спостереження за станом соціально-трудової сфери та отримання оперативної інформації про неї; своєчасне виявлення змін у соціально-трудовій сфері і факторів, що їх спричинили; попередження негативних тенденцій, які призводять до формування і розвитку соціальних конфліктів; здійснення короткострокового прогнозування розвитку соціально-трудових відносин;оцінювання ефективності й повноти реалізації законів та інших нормативних актів із соціально-трудових питань.