Інформаційні ресурси: поняття та види 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інформаційні ресурси: поняття та види



ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

ЗУ «Про Національну програму інформатизації»: інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Види інформаційних ресурсів:

· Новинні стрічки (online-новини).

· Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні електронні копії і надають до них доступ.

· Доступ до електронних архівів і баз даних, що містить інформацію з найрізноманітніших питань.

· Аналітичні звіти і дослідження. Замість того, щоб надавати клієнту доступ до баз даних, компанія може сама, за замовленням клієнта, провести аналіз зберігаються в базі матеріалів та підготувати для клієнта звіт по його питанню.

· Власні аналітичні матеріали і прогнози. Поряд з аналізом баз даних, компанія може своїми силами аналізувати ринки, політичну та економічну ситуацію і робити свої прогнози та дослідження.

За категорією доступу інформаційні ресурси можуть бути відкритими (загальнодоступними) або з обмеженим доступом. У свою чергу, документована інформація з обмеженим доступом підрозділяється на віднесену до державної таємниці та конфіденційну.

Всі використовувані інформаційні ресурси можна умовно розподілити:

- За способом надання користувачу (прямий чи опосередкований);

- За типом інформаційного ресурсу (визначається кінцевою метою користувача).

За першою ознакою всі інформаційні ресурси можна розділити на дві категорії:

1. Інформаційні ресурси (бази даних), доступні для колективного доступу;

2. Інформаційні ресурси (бази даних), не доступні для колективного користування.

+ Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Ну і кому цікаво, ще є інфа про типи:

Типи інформаційних ресурсів

Інформація в FTP-архівах розділена на три категорії:

· Захищена інформація, режим доступу до якої визначається її власниками і дозволяється за спеціальною угодою із споживачем. До цього виду ресурсів належать комерційні архіви (наприклад, комерційні версії програм в архівах ftp.microsoft.com або ftp.bsdi.com), закриті національні та міжнародні некомерційні ресурси (наприклад, роботи за міжнародними проектами CES або IAEA), приватна некомерційна інформація з спеціальними режимами доступу (приватні благодійні фонди, наприклад).

· Інформаційні ресурси обмеженого використання, до яких відносяться, наприклад, програми класу shareware (Trumpet Winsock, AtisMail, Netscape, і т.п.). В даний клас можуть входити ресурси обмеженого часу використання (поточна версія Netscape перестане працювати в червні якщо тільки хтось не зламає захист) або обмеженого часу дії, тобто користувач може використовувати поточну версію на свій страх і ризик, але ніхто не буде надавати йому підтримку.

· Вільно розповсюджувані інформаційні ресурси або freeware, якщо мова йде про програмне забезпечення. До цих ресурсів відноситься все, що можна вільно отримати по мережі без спеціальної реєстрації. Це може бути документація, програми або що-небудь ще. Найвідомішими вільно розповсюджуваними програмами є програми проекту GNU FreeSoftwareFoundation. Слід зазначити, що вільно розповсюджується програмне забезпечення не має сертифіката якості, але як правило, його розробники відкриті для обміну досвідом.

 

Загальна частина

законодавство про реалізацію права на пошук, отримання, передачу і використання інформації;

законодавство про цивільний обіг інформації;

законодавство про документовану інформацію (про інформаційні ресурси, інформаційні продукти, інформаційні послуги);

законодавство про створення і використання інформаційних систем, їх мереж, інших інформаційних технологій і засобів їх забезпечення;

законодавство про інформаційну безпеку.

Особлива частина

законодавство про інтелектуальну власність (інформаційні аспекти);

законодавство про засоби масової інформації;

законодавство про бібліотечну справу;

законодавство про архівний фонд і архівні установи;

адміністративне законодавство (в частині закріплення інформаційних прав і свобод, встановлення компетенції державних структур з формування інформаційних ресурсів і надання інформації з них користувачам);

цивільне законодавство (особливості інформації як об’єкта інформаційних правовідносин);

законодавство про підприємства і підприємницьку діяльність, про добросовісну конкуренцію (у зв’язку з появою нових можливостей здійснення підприємництва у мережах);

законодавство про працю (нові форми і види трудової діяльності в інформаційних мережах);

законодавство про відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері (кримінальна, адміністративна і цивільно-правова).

Законодавство про здійснення права на пошук, отримання і використання інформації (щодо права на доступ до інформації) тільки формується, спеціальних законів в області реалізації права на інформацію поки нема. Однак основу цього законодавства складають норми законів України “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”. Крім того, правила пошуку і отримання інформації регламентуються окремими нормами “галузевих” актів в області бібліотечної, архівної справи тощо.

Законодавство про створення і використання інформаційних систем, їх мереж, інших інформаційних технологій подано блоком законів інформаційного законодавства і окремих норм інших актів. Сюди входять норми законів “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, норми Цивільного кодексу, окремі норми інших актів.

Види інформації за змістом

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про інформацію» видами інформації за змістом є наступні:

1. інформація про фізичну особу;

2. інформація довідково-енциклопедичного характеру;

3. інформація про стан довкілля (екологічна інформація);

4. інформація про товар (роботу, послугу);

5. науково-технічна інформація;

6. податкова інформація;

7. правова інформація;

8. статистична інформація;

9. соціологічна інформація;

10. інші види інформації.

Розглянемо кожний з перерахованих видів інформації окремо.

1. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

При цьому не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

2. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про інформацію» інформація довідково-енциклопедичного характеру – систематизовані, документовані, публічно оголошені або іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.

Основними джерелами інформації довідково-енциклопедичного характерує:

- енциклопедії;

- словники;

- довідники;

- рекламні повідомлення та оголошення;

- путівники;

- картографічні матеріали;

- електронні бази та банки даних;

- архіви різноманітних довідкових інформаційних служб, мереж та систем;

- довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади та органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Правовий режим інформації довідково-енциклопедичного характеру визначається законодавством та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про інформацію» інформація про стан довкілля (екологічна інформація) – відомості та/або дані про:

- стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;

- фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);

- стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;

- інші відомості та/або дані.

Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації) визначається законами України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

4. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про інформацію» інформація про товар (роботу, послугу) – відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги).

Інформація про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров’я людини не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Правовий режим інформації про товар роботу, послугу) визначається законами України про захист прав споживачів, про рекламу, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

5. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про інформацію» науково-технічна інформація – будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Правовий режим науково-технічної інформації визначається Законом України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р., іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Науково-технічна інформація є відкритою за режимом доступу, якщо інше не встановлено законами України.

6. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р.

Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

7. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про інформацію» правова інформація – будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.

Джерелами правової інформації є: Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.

З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів фізичним та юридичним особам держава забезпечує офіційне видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після їх прийняття.

8. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про інформацію» статистична інформація – документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства.

Офіційна державна статистична інформація підлягає систематичному оприлюдненню.

Держава гарантує суб’єктам інформаційних відносин відкритий доступ до офіційної державної статистичної інформації, за винятком інформації, доступ до якої обмежений згідно із законом.

Правовий режим державної статистичної інформації визначається Законом України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 р., іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

9. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інформацію» соціологічна інформація – будь-які документовані відомості про ставлення до окремих осіб, подій, явищ, процесів, фактів тощо.

Правовий режим соціологічної інформації визначається законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

3.1 виданняДокумент, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, мі­стить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нор­мативних документів щодо їхньо­го видавничого оформлення і по­ліграфічного виконання Примітка 1. Під документом слід ро­зуміти матеріальний об’єкт, що містить інформацію, закріплену створеним лю­диною способом для передавання в часі та просторі. Примітка 2. Видання, що поряд з дру­кованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або таке, що має су­провідну допоміжну інформацію (дис­кети тощо), зветься комбінованим
3.2 видавнича продукціяСукупність видань, призначених до випуску або випущених видав­цем (видавцями) Примітка. Видавцем є юридична особа, що здійснює видавничу діяльність, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб’єктами інших сфер еко­номіки і культури відповідно до чин­ного законодавства.

ПЕРЕРОБЛЕННЯМ ІНФОРМАЦІЇ

5 1 інформаційне виданняВидання систематизованих чи узагальнених відомостей відносно опублікованих чи неопублікованих даних з першоджерел, випу­щене друком організаціями, що здійснююсь науково-інформаційну діяльнісгь Примітка. Інформаційні видання мо­жуть бути неперіодичними, періодич­ними і продовжуваними
5.2 Бібліографічне виданняІнформаційне видання упорядко­ваної сукупності бібліографічних записів
5.3 реферативне виданняІнформаційне видання сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами Примітка. Реферат — це короткий виклад змісту документа чи його частини, що включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом
5.4 оглядове видання (С. 7)Інформаційне видання публікації одного чи декількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел
5.5 дайджестВидання публікації у вигляді до­бірки витягів із конкретного тек­сту, відібраних і згрупованих та­ким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірки найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань Примітка. Дайджести можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжуваними

ВИДИ ВИДАНЬ ЗА ОБСЯГОМ

8.1 книгаКнижкове видання обсягом понад 48 сторінок
8.2 брошура (С. 11)Книжкове видання обсягом від 4 до 48 сторінок
8.3 листівкаАркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок.

ВИДИ ВИДАНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ

11.1 серіяВидання, однотипово оформлене, що включає сукупність томів, об’єднаних спільністю задуму, те­матики, цільовим або читацьким призначенням Примітка 1. Серія може бути непері­одичною, періодичною та продовжува­ною Примітна 2. Періодична або продовжувана серія складоється з нумерованих чи датованих випусків Примітка 3. Неперіодичні виднання утворюють відкриту серію, якщо трива­лість її виходу і кількість випусків за­здалегідь не встановлені, та закриту серію чи «бібліотеку», якщо її вихід обмежено певним часом і кількістю видань Примітка 4. Частина серії, що має більш вузьке читацьке та цільове призначення або певну тематику, а також власну, відмінну від серійної, назву, називається підсерією
11.2 однотомне видання; однотомникНеперіодичне видання, випущене в одному томі (С. 13)
11.3 багатотомне видання; багатотомникНеперіодичне видання, що скла­дається з двох чи більше нумеро­ваних томів і становить єдине ціле за змістом і оформлениям
11.4 зібрання творівОднотомне чи багатотомне видання творів одного або декількох ав­торів, що дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому
11.5 вибрані твори (С. 14)Однотомне чи багатотомне видан­ня, що містить частину найзначніших, відібраних за певними за­садами творів одного чи декількох авторів.

I. Загальні положення

1. Державні архівні установи, архівні відділи міських рад (далі - архіви) надають документи Національного архівного фонду (далі - НАФ), що належать державі, територіальним громадам, для користування; створюють для цього необхідний загальнодоступний довідковий апарат; відповідно до наявних технічних можливостей забезпечують умови для віддаленого доступу до довідкового апарату і документів НАФ; видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб; повідомляють про документи, у яких містяться відомості, що можуть бути використані органами державної влади і органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими сторонами; публікують, експонують та в іншій формі популяризують архівні документи; виконують інші функції, спрямовані на ефективне використання відомостей, що містяться в документах НАФ.

2. Цей Порядок встановлює основні вимоги щодо оформлення осіб для роботи в читальних залах (секторах користування документами) архівів, організації доступу до документів НАФ загального користування, що належать державі або територіальним громадам, видавання цих документів у тимчасове користування, роботи з цими документами та їх копіювання, а також визначає права та обов’язки користувачів.

3. Дія цього Порядку поширюється на центральні державні архіви, Державний архів в Автономній Республіці Крим, державні архіви областей, міст Києва і Севастополя, архівні відділи районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, галузеві державні архіви, архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ, підприємств і організацій, а також архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек.

Порядок користування документами НАФ, що належать іншим власникам, встановлюється власником або уповноваженою ним особою з урахуванням рекомендацій Державної архівної служби України.

4. Відвідування користувачами читальних залів архівів, ознайомлення з довідковим апаратом і надання фізичним або юридичним особам для користування документів НАФ, що належать державі, територіальним громадам, відповідно до встановлених у пункті 3 розділу II цього Порядку нормативів, а також юридичним і фізичним особам, які передали зазначені документи на зберігання, здійснюються безоплатно.

5. Платні послуги користувачам надаються згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 639 (зі змінами).

6. Графік роботи читального залу, затверджений наказом керівництва архіву, має відповідати режимові роботи архіву, передбачати можливість праці в суботу та вечірні години і регулюватися відповідно до кількості користувачів та частоти відвідувань ними читального залу.

Графік роботи читального залу має бути вивішено в доступному для відвідувачів місці, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті архіву, у місцевих засобах масової інформації, довідково-інформаційних виданнях архіву або в інший спосіб.

7. Архіви розміщують на своїх офіційних веб-сайтах інформацію про працівників, відповідальних за забезпечення доступу до архівної інформації репресивних органів, у тому числі їхні контактні дані, найменування посад, прізвища, імена та по батькові.

{Розділ I доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1125/5 від 06.07.2015}

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ: ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ

ЗУ «Про Національну програму інформатизації»: інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Види інформаційних ресурсів:

· Новинні стрічки (online-новини).

· Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні електронні копії і надають до них доступ.

· Доступ до електронних архівів і баз даних, що містить інформацію з найрізноманітніших питань.

· Аналітичні звіти і дослідження. Замість того, щоб надавати клієнту доступ до баз даних, компанія може сама, за замовленням клієнта, провести аналіз зберігаються в базі матеріалів та підготувати для клієнта звіт по його питанню.

· Власні аналітичні матеріали і прогнози. Поряд з аналізом баз даних, компанія може своїми силами аналізувати ринки, політичну та економічну ситуацію і робити свої прогнози та дослідження.

За категорією доступу інформаційні ресурси можуть бути відкритими (загальнодоступними) або з обмеженим доступом. У свою чергу, документована інформація з обмеженим доступом підрозділяється на віднесену до державної таємниці та конфіденційну.

Всі використовувані інформаційні ресурси можна умовно розподілити:

- За способом надання користувачу (прямий чи опосередкований);

- За типом інформаційного ресурсу (визначається кінцевою метою користувача).

За першою ознакою всі інформаційні ресурси можна розділити на дві категорії:

1. Інформаційні ресурси (бази даних), доступні для колективного доступу;

2. Інформаційні ресурси (бази даних), не доступні для колективного користування.

+ Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Ну і кому цікаво, ще є інфа про типи:

Типи інформаційних ресурсів

Інформація в FTP-архівах розділена на три категорії:

· Захищена інформація, режим доступу до якої визначається її власниками і дозволяється за спеціальною угодою із споживачем. До цього виду ресурсів належать комерційні архіви (наприклад, комерційні версії програм в архівах ftp.microsoft.com або ftp.bsdi.com), закриті національні та міжнародні некомерційні ресурси (наприклад, роботи за міжнародними проектами CES або IAEA), приватна некомерційна інформація з спеціальними режимами доступу (приватні благодійні фонди, наприклад).

· Інформаційні ресурси обмеженого використання, до яких відносяться, наприклад, програми класу shareware (Trumpet Winsock, AtisMail, Netscape, і т.п.). В даний клас можуть входити ресурси обмеженого часу використання (поточна версія Netscape перестане працювати в червні якщо тільки хтось не зламає захист) або обмеженого часу дії, тобто користувач може використовувати поточну версію на свій страх і ризик, але ніхто не буде надавати йому підтримку.

· Вільно розповсюджувані інформаційні ресурси або freeware, якщо мова йде про програмне забезпечення. До цих ресурсів відноситься все, що можна вільно отримати по мережі без спеціальної реєстрації. Це може бути документація, програми або що-небудь ще. Найвідомішими вільно розповсюджуваними програмами є програми проекту GNU FreeSoftwareFoundation. Слід зазначити, що вільно розповсюджується програмне забезпечення не має сертифіката якості, але як правило, його розробники відкриті для обміну досвідом.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 633; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.90.33.254 (0.042 с.)