Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.

Пред’явлення для впізнання (ст. 174, 175 КПКУ) – це слідча дія, сутність якої заключається в тому, що той, хто впізнає порівнює пред’явлені йому об’єкти з тими, які він сприймав раніше та зберіг у пам’яті, і по певним ознакам чи прикметам встановлює їх тотожність, схожість або відмінність, тобто змістом його є ідентифікація об’єкта.

Найбільш поширеним є пред’явлення для впізнання на підставі запам’ятовування зовнішності особи, однак можливе впізнання і по функціональних ознаках: особливостях мови, ходи, запаху тощо.

Підстава проведення – повідомлення попередньо допитаною особою, що вона сприймала об’єкт, запам’ятала його відмінні характерні ознаки і при пред’явленні їй для впізнання зможе його впізнати.

Види (залежно від об’єкта): 1) пред’явлення для впізнання живих осіб (ст. 174 КПКУ); 2) предметів (ст. 175 КПКУ); 3) трупа.

Особливості (умови) пред’явлення для впізнання особи:

1) необхідно попередньо допитати особу, яка впізнає (свідка, потерпілого, обвинуваченого або підозрюваного), про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також про обставини, при яких впізнаючий бачив цю особу;

2) коли впізнаючий є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань;

3) пред’явлення для впізнання одночасно двом і більше впізнаючим недопустимо, оскільки їх показання будуть залежати одні від інших, і об’єктивність впізнання буде під сумнівом;

4) особа, що підлягає впізнанню, пред’являється впізнаючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох (тобто, загальна кількість осіб, які пред’являються для впізнання повинна бути не менше трьох, включаючи особу, котра, можливо, може бути впізнана), які не мають різких відмін у зовнішності та одягу (тобто схожі з ним за зовнішнім виглядом: віком, статурою, ростом, кольором волосся, однаковим станом одежі тощо);

5) перед тим як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред’являються;

6) пред’явлення особи для впізнання проводиться в присутності не менше двох понятих;

7) у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням всіх викладених вище вимог;

8) повинен мати місце правильний добір осіб, що пред’являються для впізнання разом із підозрюваним (обвинуваченим). Слідчий повинен з’ясувати все про цих осіб, той же, хто впізнає, навпаки, до цієї слідчої дії не повинен раніше зустрічатися з кимось із них. Так як в противному випадку впізнаючий може бути впевнений у непричетності цієї особи до події, що перевіряється;

9) не можна проводити повторне впізнання особи тим же впізнаючим і по тих же ознаках;

10) при впізнанні когось із пред’явлених осіб, слідчий пропонує впізнаючому пояснити, за якими саме ознаками він її впізнав, а у протоколі впізнання детально викладаються ознаки, які ним названі (ч. 3 ст. 174, ч. 1 ст. 176 КПКУ). На прохання особи, що впізнає, або з ініціативи слідчого положення осіб, які пред’являються для впізнання, може бути змінено. Слідчий, наприклад, пропонує їм сісти, встати, пройтись, зробити певний жест, вимовити певну фразу тощо;

11) впізнаючому заборонено ставити навідні запитання, підказуючи таким чином певну відповідь;

12) при необхідності (наприклад, при неможливості пред’явлення особи у зв’язку з хворобою) впізнання може проводитися по фотознімках, відповідно до тих же умов лише з певними особливостями (по-перше, для цього впізнання виготовляється фототаблиця: фотографії наклеюються на окремий аркуш паперу, нумеруються, скріплюються печатками; по-друге, на фотознімках не повинно бути не лише різких відмінностей у зовнішності зафіксованих на них осіб, але і в самому матеріалі та якості відбитків за кольором, контрастністю, чіткістю).

Особливості пред’явлення для впізнання предметів: пред’явлення для впізнання предметів (а також і тварин) проводиться з додержанням викладених вище умов і порядку проведення впізнання осіб. Однак, не пред’являються для впізнання предмети, які існують в єдиному примірнику, неповторні (наприклад, картина відомого художника), а також які не мають відмінностей від інших предметів (нові речі серійного виробництва, сипучі речі – цукор-пісок, зерно і т. ін). У таких випадках належить зробити огляд, призначити експертне чи інше спеціальне дослідження або аналіз.

Особливості пред’явлення для впізнання трупів: пред’являються близьким родичам або іншим особам, які добре знали не лише загальні риси зовнішності померлого, але й особливі прикмети. Враховуючи це і об’єкт впізнання, труп для впізнання може бути пред’явлений лише один. Труп може пред’являтися як в місці виявлення, так і в морзі.